Мотивація є визначальним компонентом організації освітнього процесу і навчальної діяльності. ЇЇ сила та характер значною мірою впливає на успішність. Для ефективного розвитку спонукальної сфери учнів потрібен цілеспрямований педагогічний вплив, який здійснюється шляхом мотивування.
Існує багато теорій і досліджень, спрямовані на роз’яснення динаміки в мотивації. Деякі з них базуються на людській фізіології та неврології, на знаннях з генетики та фізіологічних процесів. Інші використовують поведінкові підходи, когнітивну психологію, соціальну психологію. У 1979 році американський освітній психолог Джон Келлер видав фундаментальну роботу з дослідження усіх наявних робіт з мотивації в контексті освіти і представив модель мотивації до навчання — ARCS. Використання вчителем практичних рекомендацій щодо застосування цієї моделі дає змогу забезпечити ефективність та результативність навчально - виховного процесу.
Способи мотивування молодших школярів та підлітків до навчання суттєво відрізняються. Розгляд характерних особливостей цих вікових груп допомагає виокремити дієві методи і способи впливу на мотивацію кожної з них.