Мороз, вітер і сніжок.
Колись було, зима під вікна
Накида снігу нам за ніч
І хата, мов заперта клітка -
А спробуй двері відчинить.
Та тато якось умудриться
Прочинить двері, лізе в лаз,
Удосвіта, а нам ще спиться,
До школи рано йти, у клас.
Прокида стежечку до хвіртки,
А снігу там лежить кагат,
Є слід на вулиці сусідки,
Ішла на ферму до телят.
Дядьки протопчуть згодом з татом,
Гуртом до школи, я не сам,
Але найкраще, як проз хату
Пре кіньми дядечко Степан.
У санях сіно із морозом,
До коней – тпру, ми в сани скік,
А по снігу не те, що возом,
Два полозки малюють слід.
У сіні м’яко, навіть тепло,
Не підкидає, не трясе,
Ура! До школи нам далеко,
Ми забуваємо про все.
Гукає дядько: ″Умостились?″,
Легенько цьвохнув батіжком
І конячки бігом пустились
З морозом, вітром і сніжком.
Б.В.
21.01.23р.
( світлина з мережі)
