МОЛОКО
Як пахне сіном затишний сарай!
Терпку духмяність зберігають стіни.
Бабуся доїть кізку. Я – дитина,
До козеняти шепочу: Чекай!
Діждемося удвох з ним молока,
В цій справі заважати не годиться.
Біленька цівка падає в дійницю...
Як нетерпляче кожен з нас чекав!
Бабуся на малечу позирне –
Крізь марлю мусить молоко зцідиться!
П’ємо солодке, з пінкою, парне
Дівчатко, козенятко й наша киця…
