Моє засніжене село
Притихло в білому полоні.
Із гілки сніг упав в долоні
І пальці наче обпекло.
Така навколо чистота,
Така краса, що ріже очі.
Морозом носики лоскоче,
Щипає холодом уста.
Малюнки дивні на вікні
Зима чаклунка знов малює.
Сріблом мереживо гаптує
І візерунки чарівні.
Зимою світ такий ясний,
Яскраві дні і світлі ночі.
А під ногами сніг тріскоче,
Садок під снігом бачить сни.
А сніг іскрить, сміється сонце.
Йому не холодно. Ясне
Вже знає, що зима мине,
Весна постукає в віконце.
Всі пори року - золоті.
Важливо в кожну пору року
Не розгубить душі неспокій,
Тепло у серці зберегти.
