Моя весна, закутана у спогад
минулих днів, та їх уже нема.
Який щасливий був тоді мій погляд,
Яка ж далека була та війна.
Здавалося, що все так звично, просто,
Чогось не вистачало? тільки мить…
змінилось все, безжалісно та гостро
Війна…. вбиває, нищить… не щадить….
І знов весна, вже друга… та болюча
Сади цвітуть, як завше, не дарма.
Зірву бузку, хай гілочка пахуча,
Лікує душу дотиком тепла.
Лікує душу дотиком надії -
Нема нічого вічного, мине….
Залишать нашу землю лиходії,
І зійде волі сонце золоте.
Наталія Кішовар (Черній)
