Зовнішній вигляд вихователя запам'ятовується дітям відразу, як вони побачили його вперше, і це враження з часом дуже важко змінити. Не секрет, що діти хочуть мати вихователя(вчителя) із приємною зовнішністю, елегантно одягненого, охайного,з модною зачіскою та хорошими манерами, з привабливим макіяжем-вихователі повинні вміло користуватися декоративною косметикою, підкреслюючи характерні риси свого обличчя, що допомагало б привертати до них увагу дітей.Надмірне застосування яскравої косметики свідчить про відсутність естетичного смаку, почуття міри, про неповагу до оточуючих і є невдалим прикладом для наслідування. Головне у створенні привабливої, естетично виразної зовнішності педагога - знайти свій мікростиль, який би підкреслював індивідуальність.Від вихованців чи учнів початкових класів нерідко можна почути, що в них «найкрасивіша» або «найкраща»вихователька, вчителька. У підлітковому віці учні звертають не менше уваги на це питання. Але якщо в початковій школі все це сприймається простіше, то у старшій школі вчитель, одягнений за модою 80-х років, може викликати до себе зневагу з боку своїх учнів. Тому, постаючи перед класом, учитель має бути впевнений, що він має гідний вигляд.
Отже, зовнішній вигляд передбачає бездоганність у кожній деталі: акуратна зачіска, незухвалий одяг, начищене взуття, пивабливий макіяж, елегантність тощо. У зовнішньому вигляді також важлива міра, нічого не повинно бути «занадто», якщо лише відсутність міри не є способом привернути до себе зайву увагу та «запам'ятатись».
