З агальноосвітня школа покликана озброїти учнів глибокими, міцними знаннями основ наук. Вона повинна формувати науково-матеріалістичний світогляд, виховувати свідоме відношення до природи, прищеплювати необхідні практичні вміння й навички, розвивати прагнення до самостійного оволодіння новими знаннями, інтерес до дослідницької діяльності.
Система роботи сучасного вчителя біології охоплює три невід’ємні сторони навчально-виховного процесу, провідні його форми: урочну, позаурочну та позакласну. Найбільш повно навчально-виховні завдання шкільного курсу біології реалізуються на основі тісного зв’язку класної системи навчання з позакласною роботою учнів з усього циклу природничих дисциплін.
Українські школярі набувають знань, що стосуються „класичної” екології (елементи аутекології і синекології – в курсі біології), характеризують глобальні проблеми, закономірності (географія), деякі аспекти промислового використання природних ресурсів і охорони навколишнього середовища (хімія, фізика). За рівнем представлення екологічна інформація стосується глобальних, регіональних, місцевих екологічних проблем. Така інформація заходить у суперечність з можливостями школярів у її застосуванні, обмеженими соціальним статусом і роллю, віковими психофізичними особливостями, а це, зрештою, призводить до того, що можливість участі у вирішенні проблем довкілля школярі вбачають лише за умови, коли „стануть міністрами екології”.
Реально школярі не в змозі протистояти промисловому забрудненню, браконьєрству тощо і можуть виявляти компетентність у ситуаціях, що стосуються побуту, споживання, способу життя. Те саме можна стверджувати стосовно дорослих - представників тих професій, що не справляють безпосереднього - позитивного або негативного - впливу на стан довкілля.
Одним з ймовірних виходів з цієї ситуації є цілеспрямована позакласна робота, яка не обмежується рамками навчальної програми, а значно виходить за її межі й визначається в основному інтересами учнів, які у свою чергу складаються під впливом інтересів учителі біології. Дуже часто, наприклад, учителі, що цікавляться квітництвом, захоплюють школярів роботою з вивчення й вирощування декоративних рослин, а вчителі, що цікавляться комахами, майже всю позакласну роботу підкоряють ентомологічній тематиці.
Позаурочна робота з біології виконується поза уроком всіма учнями за завданням учителя. Її зміст тісно пов’язано з уроками й лабораторними заняттями, обов’язковими практичними роботами, за виконання позаурочних завдань учнем ставляться оцінки в класний журнал. До позаурочних робіт віднесено й передбачені як обов’язкові програмою з біології літні завдання і обов’язкові домашні завдання практичного характеру.
Добре поставлена позакласна робота має велике навчально-виховне значення. Вона дозволяє учням значно розширити, усвідомити й поглибити отримані на уроках знання, перетворити їх у стійкі переконання. Зв’язано це насамперед з тим, що в процесі позакласної роботи, не стиснутої певними рамками уроків, є більші можливості для використання спостереження й експерименту - основних методів біологічної науки - все це сприяє розвитку мислення учнів, спостережливості, змушує задуматися над тим, що раніше проходило повз їхню увагу.
У позакласній роботі легко здійснювати індивідуалізацію навчання й застосовувати диференційований підхід. Позакласна робота з біології дозволяє врахувати різнобічні інтереси школярів, значно поглибити й розширити їх у потрібному напрямку. Позакласна робота з біології не зводиться тільки до досвідів і спостережень. Всі ці види занять пов’язані з використанням різної науково-популярної й наукової біологічної літератури.
Приймаючи активну участь у плануванні, підготовці та проведенні заходів, роблячи різні наочні прилади, випускаючи стінні газети, бюлетені й т.п., учні, зайняті позакласною роботою, поглиблюють і розширюють знання з біології, природознавства. Виготовлені учнями колекції, гербарії, добуті в природі живі об’єкти, результати спостережень стають надбанням всіх школярів, створюють у них певний інтерес до живого.
Таким чином, позакласна робота з біології має велике значення як у процесі вирішення і навчально-виховних завдань шкільного курсу біології, так і багатьох загально педагогічних завдань, що постають перед загальноосвітньою школою в цілому. Тому вона й повинна зайняти важливе місце в діяльності кожного вчителя біології, природознавства.
