Опубліковано 12 листопада 2020 о 19:59
1 0

Методика вивчення совісності.

Інструкція. Вам пропонують відповісти на твердження: якщо вони відповідають почуттям – поставити в полі для вводу відповіді знак „+”, якщо ні – знак „-”.

Текст опитувальника.

1. Коли я когось обманював, то відчував докори сумління.

2. Мені більше подобаються картини із зображенням природи. Ніж сцен із життя.

3. Люди, що уникають роботи, повинні відчувати провину.

4.Часто людина хворіє тому, що надто песимістично сприймає життя.

5. Щоб чогось досягти, необхідно докласти значних зусиль.

6. Совість – це вигадка людей.

7. Недосконала людина не буває по-справжньому щасливою.

8. Я роблю багато такого, про що пізніше шкодую.

9. Кожна людина є тим, що вона про себе думає.

10. Ненавмисно образивши когось, я довго почуваюся винним.

11. Там, де немає проблем, немає й цікавого життя.

12. Мене пригнічує те, що я мало роблю для своїх батьків.

13. Життя треба сприймати таким, яке воно є, а не таким, яким хочеш його бачити.

14. У дитинстві, побивши когось чи забравши іграшку, я ніколи не шкодував про це.

15. У кожному явищі є свої позитивні і негативні сторони.

16. Я б хотів, щоб мої гріхи були прощені.

17. Лозунг „Хто не працює, той не їсть” абсолютно правдивий.

18. Я рідко відчуваю докори сумління.

19. Там, де є бадьорість духу. Немає місця хворобам і суму.

20. Лише розв’язуючи проблеми, я можу зростати як особистість.

21. Коли я чиню неправильно, мене мучить совість.

Опрацювання результатів.

Ключ до опитувальника. По 1 балу слід нарахувати за позитивні відповіді на пункти 1, 3, 8, 10, 12, 14, 16 та за відповіді „ні” на 6, 18, 21 пункти. Відповіді на інші твердження не враховують. Підрахувати набрану суму балів (мінімум -0, максимуму – 10 балів).

Висновки. Чим більша сума балів, тим вищий рівень совісності.

Першоджерело: за результатами педагогічних досліджень кандидата педагогічних наук, професора, заслуженого працівника освіти України Дем’янюк Тамари Дмитрівни.