Всеосвіта

Головне меню порталу

Головне меню порталу

19 жовтня 2019 о 17:14

Методика розв'язування розрахункових задач

МЕТОДИКА РОЗВ′ЯЗУВАННЯ РОЗРАХУНКОВИХ 
ЗАДАЧ З ХІМІЇ 
  
 
    

ЗМІСТ
 

 
     Стор. 
Передмова    4 
Розділ 1. Масова частка елемента в сполуці та суміші. Розрахунки за         
хімічними формулами    5 
Розділ 2. Кількість речовини. Розрахунки за хімічними формулами    27 
Розділ 3. Розчини. Обчислення концентрації розчинів    52 
Роздiл 4. Розрахунки за хімічними рівняннями    76 
Розділ 5. Задачі з виробничим змістом    119 
Розділ 6. Розрахунки за термохімічними рівняннями    126 
Розділ 7. Швидкість хімічних реакцій. Хімічна рівновага    142 
Список використаних джерел    165 

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Передмова 
 
Вміння розв’язувати розрахункові задачі з хімії є однією з важливих складових професійної компетентності вчителя – інтегрованого професійно особистісного утворення, в якому внутрішні ресурси людини, її особисті якості та здібності розглядаються як джерело і критерії ефективної предметної діяльності в системі освіти. 
Метою навчального посібника є оволодіння студентами спеціальності 014 Середня освіта (Хімія) вмінням самостійно розв’язувати розрахункові задачі з хімії різного рівня складності. Успішне завершення цього етапу дозволяє перейти до наступного – методики навчання майбутніх вчителів складанню хімічних задач згідно зі шкільною програмою з хімії для закладів загальної середньої освіти (7 – 11 класи) та підготовки школярів до різних етапів Всеукраїнських учнівських олімпіад та конкурсів. 
При створенні посібника авторами визначено основні види розрахункових задач та розглянуто стандартні і нестандартні способи їх розв’язання. Розгляд кожного виду розрахункових задач забезпечується актуалізацією опорних знань та вмінь. В основу методики розв’язання задач певного типу покладено дедуктивний підхід. 
Навчання студентів розв’язуванню розрахункових задач, що стисло відображено в навчальному посібнику, передбачає такі етапи:  
1.    Визначення еталону дій (класифікація систем розрахункових задач, їх аналіз, план розв’язку та оформлення розв’язку задачі з врахуванням методичних 
вимог). 
2.    Пробні вправи (напівсамостійна робота з розв’язку задач з запропонованими алгоритмами, вказівками, деякими орієнтовними діями). 
3.    Самостійна робота навчального характеру (пропонуються задачі, еталони їх розв’язків, якими зможуть скористатися студенти по завершенню самостійного етапу роботи). 
4.    Тематична контрольна робота (перевіряються вміння розв’язувати складні задачі та рівень оволодіння студентом відповідною компетенцією). 
Сучасний студент є суб’єктом навчального процесу з притаманними йому індивідуально-психологічними особливостями. Опановувати методику розв’язування задач він зможе на одному з трьох рівнів. Для кожного рівня вибудована система розрахункових задач, в якій кожна задача містить певний елемент складності порівняно з попередньою. Такі системи задач, зокрема їх послідовність, складені до кожного з типів розрахункових задач згідно з їх класифікацією. Також запропоновано їх наскрізне використання в цілому щодо певного рівня. 
Таким чином, в навчальному посібнику провідним є диференційований підхід до навчання студентів методиці розв’язування розрахункових задач з хімії. 
Навчальний посібник також буде корисним студентам спеціальності  102 Хімія, школярам 7-11 класів загальноосвітніх шкіл, абітурієнтам. 
Розділ 1. Масова частка елемента в сполуці та суміші. Розрахунки за 
хімічними формулами 
 
Актуалізація опорних знань та умінь 
 
1.    Хімічна формула − це умовний запис складу речовини за допомогою символів хімічних елементів та індексів.  
2.    Індекс – це число атомів даного хімічного елемента у формулах речовин. 
      Хімічні формули простих речовин молекулярної будови: 
 
Н2 – водень, молекула якого складається з двох атомів Гідрогену. О2 − кисень, молекула якого складається з двох атомів Оксигену. 
 
Хімічні формули простих речовин немолекулярної будови: 
 
Fe – залізо, яке складається з атомів Феруму; 
Сu – мідь, яка складається з атомів Купруму; 
С – графіт, який складається з атомів Карбону; 
3.    Формульна одиниця – те, що записано за допомогою хімічної формули: атом, молекула, сукупність атомів або йонів. 
Формульна одиниця – найменший повторюваний фрагмент будови речовини.  
NaCl – натрій хлорид, формульна одиниця якого складається з йону Натрію та йону Хлору (Na+Cl-); 
Al2(SO4)3 – алюміній сульфат формульна одиниця якого, складається з двох йонів Al3+ та трьох сульфат-йонів SO42- 
4.    Коефіцієнт – це число, яке записується перед хімічною формулою і позначає кількість атомів, молекул, формульних одиниць даної речовини або окремих йонів, атомів.  
•    запис 2О (два –о) означає два окремих атома Оксигену; 
•    запис 2О2 (два-о-два) означає  дві молекули кисню (в цьому разі цифра перед формулою - коефіцієнт); 
•    запис 4К+ (чотири-Калій плюс) означає чотири йони Калію; 
•    запис 2CuSO4 - 2 формульні одиниці купрум(ІІ) сульфату 5. Відносна атомна маса речовини (Ar) – це число, яке показує, у скільки разів маса атома елемента більша за 1/12 маси атома Карбону. Маса атома Карбону становить 1,99·10-23  г. 
ma (E)
Ar (E) =   
 ma (12 C)
6. Атомна одиниця маси – 1/12 маси атома Карбону   ] 7. Відносна молекулярна маса речовини – це число, яке показує, у скільки разів маса молекули даної речовини більша за 1/12 маси атома Карбону.   
Для обчислення відносної молекулярної маси сполуки треба підсумувати відносні атомні маси елементів, які утворюють сполуку з урахуванням кількості атомів. Значення відносних атомних мас знаходимо у періодичній системі хімічних елементів Д.І. Менделєєва. 
 
а) Mr(H3PO4) = 3⋅ Ar(H) +Ar(P) + 4 ⋅ Ar(O) = 3 ⋅ 1 + 1 ⋅ 31 + 4 ⋅ 16 = 98; 
б) Mr[(Са(OН)2] = Ar(Ca) + 2⋅ Ar(O) + 2 ⋅ Ar(H) = 40 + 2 ⋅ 16 + 2 ⋅ 1 = 74; 
в) Mr [(NH4)2SO4] = 2 ⋅ Ar(N) + 8 ⋅Ar(H) + 1 ⋅ Ar(S) + 4⋅Ar(О) = 2 ⋅14 + 8 ⋅1+ 1⋅ 32 + 4 ⋅16  = 132; 
г) Mr(K4Fe(CN)6) = 4 ⋅Ar(K) + Ar⋅(Fe) + 6 ⋅ Ar(C) + 6⋅ Ar(N) = 4 ⋅ 39 + 1 · 56 + 6⋅ 12 + 
6 ⋅ 14 = 368; 
д) Mr(CuSO4·5H2O) = Ar(Cu) + Ar(S) + 4⋅Ar(O) + 5⋅ (2⋅ Ar(H) + Ar(O)) = 64 + 32 + 4·16 + 5⋅ (2 · 1 + 16) = 160 + 90 = 250. 
 
Основні поняття, формули та розрахунки 
 
Вміст елемента в сполуці характеризують його масовою часткою, яку позначають латинською літерою w („дубль-ве”). 
Масова частка елемента у сполуці – це відношення маси елемента до відповідної маси сполуки. 
m(E)       w (E) =  m(сполуки)
При розрахунку w, маси елемента і сполуки беруть в однакових одиницях вимірювання (наприклад, у грамах). 
Масова частка не має розмірності. Її часто виражають у відсотках, тоді  формула має такий вигляд: 
m(E)
    w (E) =      ⋅100  %  
m(сполуки)
 
Масову частку елемента у сполуці також обчислюють, використовуючи хімічну формулу сполуки. 
    n A⋅    r (E)
w(E)  =      , де Mr
Ar(Е) – відносна атомна маса елемента;   Mr – відносна молекулярна маса речовини; n − кількість атомів елемента у хімічний формулі сполуки. 
 
Суміш – це декілька індивідуальних речовин, які не здатні до хімічної взаємодії  за умов, в яких знаходяться.  Приклади сумішей: 
•    кухонна сіль (крім прозорих кристаликів натрій хлориду містить камінці  сірого кольору – домішки мінералів); 
•    вода, яка подається у мережу водопостачання (містить невелику кількість солей). 
•    повітря (складається з кисню та азоту); 
•    ферохром  (сплав, до складу якого входять залізо та хром); 
•    столовий оцет (рідка суміш, яка складається з води та оцтової кислоти); 
•    будівельна суміш (містить крейду й річковий пісок). 
Масова частка cполуки в суміші – це відношення маси сполуки до відповідної маси суміші. 
m(сполуки)
    w(сполуки) =      
m(суміші)
m(суміші) = m(сполуки) + m(домішок)   або  
 
m(суміші) = m(сполуки 1) + m(сполуки 2) 
 
Масова частка елемента в суміші – це відношення маси елемента до відповідної маси суміші. 
w(Е) =     m(Е)                 w% (Е) =     m(Е)    ⋅100 % m(суміші)    m(суміші)
 
Виведення формули для обчислення масової частки елемента в суміші через масову частку сполуки в суміші: 
 
    w(Е в суміші) =  m(Е в суміші) (1);     w(E)  =  n A⋅    r  (2);        
    m(суміші)    Mr
m(Е) w(Е) =        (3);    тож      m(E) =  w(E)·m(сполуки)    (4);     m(сполуки)
підставимо (2)  в (4) та одержимо      m(E) =  n ⋅Ar ⋅m(cполуки)   (5) 
Mr
m(сполуки)    m(cполуки) w(сполуки) =       (6)  ;   тож    m(суміші) =         (7) 
    m(суміші)    w(сполуки)
w(Е в суміші) = n⋅Ar ⋅m(сполуки)⋅w(сполуки в суміші) Мr ⋅m(cполуки)
w(E в суміші)  =  n⋅ Ar ·w (cполуки в суміші)  
Mr
w%(E в суміші)  =  n⋅ Ar ·w % (cполуки в суміші) 
Mr
 
Загальні формули для розв’язання розрахункових задач 
 
Обчислення маси елемента, якщо відома маса сполуки: 
m(Е) = w(E)·m(сполуки);            w(Е) =  n ⋅Ar ;         m(Е) =  n⋅ Ar ⋅m(сполуки) 
    Mr    Mr
 
Обчислення маси сполуки, якщо відома маса елемента: 
  w(Е) =     m(E)    ;    m(сполуки) =  m(E) ;    w(Е) =  n ⋅Ar ;      m(сполуки) =  m(E)⋅Mr m(сполуки)    w(E)    Mr    n ⋅ Ar
 
Обчислення маси елемента, якщо відома маса суміші та масова частка сполуки в суміші:  m(Е в суміші) w(Е в суміші) =   ;       m(E в суміші) =  w(E в суміші)·m(суміші) ; m(суміші) w(E в суміші) =  w(E)·w(сполуки) ; 
n⋅ Ar 
    m(Е в суміші) =      ⋅ w(сполуки)⋅m(суміші) 
Mr
Встановлення хімічних формул сполук (AxBy) з відомим якісним складом та масовими частками елементів: 
w(E)  =
n A⋅Mrr(E) ;   Mr = n ⋅w(E)Ar (E) ;                  
n(A)⋅Ar (A) = n(B)⋅Ar (B) 
    w(A)    w(B)
n(A) = w(A)⋅Ar (B) ;       n(A) = w(A) : w(B) 
    n(B)    Ar (A)⋅w(B)    n(B)    Ar(A)    Ar(B)
AxByCz 
w(A)    w(B)    w(C) n(A):n(B):n(C) =    :    :    ; 
    Ar(A)    Ar(B)    Ar(C)
 
Приклади розв’язання задач  
 
1.1. Масова частка елемента в сполуці (розрахунок за масою) 
 
Кальцій оксид масою 50 г містить 35,7 г Кальцію. Обчислити масову частку Кальцію в кальцій оксиді.     
Дано:     Розв’язання: 
m(CaO) = 50 г  w(E) =  m(E) ;   w(Са) =  35,7г = 0,71 m(Ca) = 35,7 г m(сполуки) 50г w (Са) – ?     Відповідь:  w(Са) = 0,71 
 1.2. Масова частка елемента у сполуці (розрахунок за хімічною формулою) 
 
Обчислити масові частки елементів Гідрогену, Оксигену та Сульфуру в сульфатній кислоті, формула якої Н2SO4. 
 
Розв’язання: 
w(E)=  n ⋅Ar ;  Mr(H2SO4)=2·1+1·32+4·16=98 
Mr w(H) =     = 0,02; w(O) =     =0,65; w(S) =     =0,33 
Відповідь: w(H)=0,02; w(S)=0,33; w(O)=0,65 
 
1.3. Встановлення хімічних формул речовин за масовими частками елементів та відносною молекулярною масою 
 
Масова частка Гідрогену в речовині становить 3,03 %, а Сульфуру – 96,97 %. Встановіть хімічну формулу цієї речовини, якщо її відносна молекулярна маса становить 66. 
 
Дано: w %(H) = 3,03 % w %(S) = 96,97 % Mr(HxSy) = 66 
HxSy  –  ? 
Розв’язання: 
    n⋅Ar ;    n = w(E)⋅Mr
w(E) =       
    Mr    Ar
 
    0,0303⋅66    0,9697⋅66
n(H) =      = 2;    n(S) =      = 2
    1    32
Відповідь: Н2S2 
 
 
1.4. Встановлення невідомого елемента (елементів) у складі речовини 
Оксид невідомого елемента має склад ЕО3. Масова частка Оксигену в цьому оксиді становить 60 %. Встановіть невідомий елемент. 
Розв’язання 
І спосіб ІІ спосіб 
    nM⋅Ar r ;    Mr =Ar(E) – x;    w(E) = nM⋅Ar r ; 
w(E) =
Оскільки відома масова частка 
    Mr    80;Оксигену, тоді  
    Mr (ЕО3) = Ar (Е) + 3⋅16;      ; х = 32 
    Ar (Е) = 32;    Е −S 
80 = Ar (Е)+3⋅16;  
    Ar (Е) = 32;    Е −S Відповідь: Елемент – Сульфур 
  
1.5. Обчислення маси елемента за відомою масою речовини 
 
Обчислити масу Карбону, що міститься в 4,4 г вуглекислого газу. 
Розв’язання 
    І спосіб     ІІ спосіб 
1.    w(E) =  n ⋅Ar ;  Mr(CO2) = 44   w(E)=  n ⋅Ar ;  w(E) =     m(E)     
Mr    Mr    m(сполуки) w(C)     m(E)     = n ⋅ A r 
    m(сполуки)    M r
2.    w(E) =  m(сполукиm(E) ) m(E) =  n ⋅ Ar ⋅ m(сполуки)  m(Е) = w(Е) · m(сполуки) Mr
     m(C)         1,2  г m(C) = 0,27 ⋅4,4 г = 1,2 г 
Відповідь: m(C) = 1,2 г 
 
1.6. Обчислення маси речовини за відомою масою елемента 
 
Яку масу ферум(ІІ, ІІІ) оксиду необхідно переробити, щоб одержати 1 т заліза? 
 
Розв’язання 
І спосіб 
1.    Обчислимо масову частку Fe в ферум(ІІ, ІІІ) оксиді Fe3O4. 
; M (Fe3O4) = 3·56+4·16=232;  w(Fe) =  3⋅56 = 0,724 
232
2.    Знайдемо масу ферум(ІІ, ІІІ) оксиду за формулою 
;  m(сполуки) =  m(E) ;  m(Fe3O4) =  1 т =1381 т 
    w(E)    0,724
ІІ спосіб 
;m(сполуки) =  Mr ⋅m(E) ;m(Fe3O4 ) =  232⋅1 т =1,381 т 
    n ⋅Ar    3⋅56
Відповідь:  1,381 т Fe3O4 
1.7. Визначення масової частки декількох елементів (складових) у сполуці 
 
Визначте масову частку кристалізаційної води в мідному купоросі, хімічна формула якого CuSO4·5H2O. 
 
Розв’язання 
n(H2O)⋅Mr(H2O) ;    n(H2O)=5;     Mr(H2O)=2 1⋅ +16=18;
w(H2O)=
Mr(CuSO4 ⋅5H2O)
    Mr(CuSO4 ⋅5H2O)=1⋅64+1⋅32+4⋅16+5(2⋅ +1 16)=250     
w(H 
Відповідь: w(H2O) = 0,36 
 1.8. Встановлення формули кристалогідратів 
 
Масова частка безводної солі в кристалогідраті Na2SO3·хH2O становить 50 %. Встановіть хімічну формулу кристалогідрату. 
 
Розв’язання 
І спосіб 
1.    w(Na2SO3) =  n(Na2SO3)⋅Mr (Na2SO3) ; Mr (Na2SO3 ⋅xH2O)
2.    Mr(Na2SO3) = 2· 23 + 1 · 32+ 3 · 16 = 126; 
3.    Mr(Na2SO3 ·x H2O) =  n(Na2SO4 )⋅Mr (Na2SO3) : w(Na2SO3)
4.    Mr(Na2SO3 ·x H2O) =  ; 
5.    126 +18x = 252; 
     x =   = 7    Na2SO3·7 H2O 
Відповідь: Na2SO3 ·7H2O ІІ спосіб 
Оскільки масові частки безводної солі і кристалізаційної води в кристалогідраті однакові, то однакові і їх маси (добутки коефіцієнтів на відносні формульні маси). Мr (Na2SO3) = x ·Mr (H2O);              Мr (Na2SO3) = 126;      126 = x·18;    x = 7 
Відповідь: Na2SO3 ·7H2O 
 
1.9. Обчислення масової частки елемента в суміші 
 
Визначте масову частку ( %) Гідрогену в гашеному вапні, що містить 85 % кальцій гідроксиду (домішки не містять атомів Гідрогену). 
 
Розв’язання 
w %(E в суміші.) =  n ⋅Ar w %(сполуки в суміші)  Mr
Mr[Са(ОН)2] = 40 + 2  · 16 + 2 · 1 = 74 w %(Н) =   · 85 % = 2,3 % 
Відповідь: w%(Н) = 2,3 % 
1.10. Обчислення маси елемента в суміші 
 
Масова частка купрум(І) сульфіду в мідній руді становить 6,25 %. Яку масу міді можна добути з 25 т такої руди, якщо її інші компоненти не містять атомів Купруму.  
Розв’язання:  
І спосіб 1. m(сполуки) w(сполуки) =     ;    m(сполуки.) = w(сполуки)⋅m(суміші)
m(суміші)
m(Cu2S) = 0,0625⋅25 т =1,563 т; 
2.    w(E) =  n ⋅Ar ;    Mr (Cu2S) = 2⋅64 + 32 =160;    w(Cu) =  2⋅64 = 0,8; 
    Mr    160
3.    w(E) =     m(E)    ;    m(E) = w(E)⋅m(сполуки); 
m(сполуки)
    m(Cu) = 0,8⋅1,563 т =1,25 т 
ІІ спосіб 
w(E в суміші) =                   w(E в суміші) =  n⋅ Ar w %(сполуки в суміші) m(суміші)    Mr
m(E)    = n ⋅Ar · w(в суміші)                       m(E) =  n ⋅Ar ⋅m(суміші)⋅ w(Е в суміші) m(суміші)    Mr    Mr
    Mr(Cu2S) = 160;                                      m(Cu)          1,25 т 
Відповідь: 1,25 т міді 
 
1.11. Встановлення хімічних формул сполук з відомим якісним складом 
та масовими частками елементів 
 
Встановіть формулу сполуки, яка містить за масою 28 % Феруму, 24 % Сульфуру та Оксиген. 
 
 
Дано: w %(Fe) = 28 % 
w %(S) = 24 % 
 
FexSyOz  –  ? 
Розв’язання:  
n⋅Ar ;       w %(O) = 100 % - 28 % - 24 % = 48 % 
w(E) =
Mr n(Fe)⋅Ar (Fe) = n(S)⋅Ar (S) = n(O)⋅Ar (O) ; w(Fe)    w(S)    w(O)
n(Fe) = w(Fe)⋅Ar (S) ;            n(Fe) = w(Fe) : w(S) ; n(S) Ar (Fe)⋅w(S) n(S) Ar (Fe) Ar (S) n(S) = w(S)⋅Ar (O) ;             n(S) = w(S) : w(O) ; n(O) Ar (S)⋅w(O) n(O) Ar (S) Ar (O) w(Fe) w(S) w(O)
n(Fe) : n(S) : n(O) =    :    :    ; 
    Ar (Fe)    Ar (S)    Ar (O)
n(Fe) : n(S) : n(O)     
= 5 : 7,5 : 30 = 1 : 1,5 : 6 = 2 : 3 : 12.        Fe2S3O12;       Fe2(SO4)3 
Відповідь: Fe2(SO4)3  
 
1.12. Встановлення хімічної формули бінарної сполуки з невідомим елементом за масовою часткою одного з елементів 
 
Визначте формулу оксиду невідомого металічного елемента, масова частка якого в ньому становить 52 %. 
 
Розв’язання:  
І спосіб  
1.    Формула оксиду Me2On; w %(O) = 100 % -52 % = 48 % n ⋅Ar (E)    n ⋅16
2.    w(E) =      ;    w(O) =     ; Mr    Mr (Me2On )
3.    0,48 =  n ⋅16 ;    0,96Ar(Me) + 7,68n = 16n  2⋅Ar(Me) +16n
    r    8,32n Ar(Me) = 8,67n 
    A (Me) =    ;
0,96
4. n = 1   Ar =8,67      n = 2  Ar = 17,34           n = 3  Ar = 26,01         n = 4  Ar = 34,68      n = 5  Ar = 43,35         n = 6  Ar = 52,02 (Me  –  Cr) 
        n = 7  Ar = 60,69     n = 8  Ar = 69,36 
  
ІІ спосіб 
w%(O) = 48 %; можливі формули оксидів: Ме2О; МеО; Ме2О3; МеО2; Ме2О5; МеО3 
w(E) =  n ⋅Ar (E) ;        Mr =  n ⋅Ar (E) ; 
    Mr    w(E)
 
Кількість атомів Оксигену     1 
Ме2О     1 
МеО     3  
Ме2О3 
     2 
МеО2     5 
Ме2О5     3 
МеО3     Формула оксиду 
Відносна молекулярна маса оксиду       16/0,48 = 33,3 
     48/0,48 = 
= 100     32/0,48 = = 66,6     80/0,48 = 
= 166,7     48/0,48 = 
=100     СrО3 
Відносна атомна маса 
Ме                      ½(33,3 -
32) = 8,65  
 Ме не існує     33,3-16 
=17,3  Ме не існує     ½ (10048) = 26  Ме не існує     66,6 -32 
= 34,6  Ме не існує     ½ (166,7 80) = 43,3 Ме не існує     100 - 48 = 
52 
Ме - Сr     
                                                           
ІІІ спосіб Виразимо формулу  оксиду МехОу 
 
у     1     1     3     2     5     3 
х     2     1     2     1     2     1 
Відносна молекулярна маса оксиду       33,3 
     33,3     100     66,6     166,7     100 
Відносна атомна маса 
Ме                      8,65 
     17,3     26     34,6 
     43,3     52 
Ме     Не існує     не існує     не існує     не існує     не існує     Сr 
IV спосіб 
w%(Ме) = 52 %; w%(О) = 48 %.  
В 100 г оксиду m(О) = 48 г;  m(Ме) = 52 г; 
m(O)    ME(O) m(Me)    ME(Me)
За законом еквівалентів:     =     
                                           МЕ(О) = 8 г/моль;  позначимо МЕ(Ме) за х 
    48 г    8 г /моль
                                               =    ;     х  = 8,67;     МЕ(Ме) = 8,67 г/моль 
    52 г    x
Молярна маса Ме (г/моль):     М(Ме) = МЕ(Ме) · n, де n  - валентність 
1)    М(Ме) = 8,67 · 1 = 8,67               4) М(Ме) = 8,67 · 4 = 34,60 
2)    М(Ме) = 8,67 · 2 =17,34              5) М(Ме) = 8,67 · 5 = 43,35 
3)    М(Ме) = 8,67 · 3 = 26,00             6) М(Ме) = 8,67 · 6 = 52,02  –   Me -  Cr 
Формула оксиду CrO3 
Відповідь: CrO3 
 
13. Встановлення якісного та кількісного складу сполук з трьох (чотирьох) елементів, з яких один елемент невідомий за масовими частками хімічних елементів 
 
Сполука містить чотири елемента, один з яких невідомий. Масові частки елементів у сполуці: 20,88 % Нітрогену, 23,90 % Сульфуру, 47,70 % Оксигену. Встановіть формулу сполуки.  
 
Розв’язання 
0,2088    0,2390    0,4770    0,0752 n(N) : n(S) : n(O) : n(E) =    :    :    :    =
    14    32    16    Ar (E)
 
    0,0752    10
    = 0,0149: 0,0075:0,0298:      = 2:1: 4:  
    Ar (E)    Ar (E)
За умови, що атомний фактор (відношення числа атомів елементів у найпростішій формулі) дорівнює 1  n(S)    w(S)⋅Ar (E)
=     n(E)    Ar (S)⋅w(E)
Ar (E) =  n(S)⋅w(E)⋅Ar (S) ;Ar (E) = 1 ⋅0,0752⋅32 ; A r (E) = 10 ,07 
    n(E)⋅w(S)    n(E)⋅0,2390    n(E)
 
n = 1  Ar(E) = 10,07   елемента не існує n = 2  Ar(E) = 5,035  елемента не існує n = 3  Ar(E) = 3,36   елемента не існує 
………………………………………… 
n = 10  Ar(E) =1,007;   елемент – Гідроген N2SO4H10   або   (NH4)2SO3·H2O 
 
Відповідь: (NH4)2SO3·H2O 
1.14. Встановлення хімічної формули сполуки за масовими частками 
елементів в суміші 
 
Суміш містить кристалогідрат барій хлориду та натрій хлорид. Масова частка Барію у суміші становить 52,7 %, води – 13,8 %. Встановіть формулу кристалогідрату та обчисліть масову частку (%) натрій хлориду в суміші. 
 
    2    ; 
    2    2    ; 
    2    2    ; 
    2    2    ; 
2

    n(Ba) = w(Ba)    w(H2O) ; 
:
    n(H2O)    Ar (Ba)    Mr (H2O)
= 0,00385: 0,00766 =1: 2 
2

    2    ; 

 
    2    2
Задачі для розв’язання (напівсамостійна робота) 
 
1. Ферум(ІІI) оксид (Fe2O3) містить 224 г Феруму і 96 г Оксигену. Обчислити масову частку Феруму (%) в ферум(ІІІ) оксиді.  
 
Алгоритм розв’язання 
 
1.    Записати скорочену умову задачі. 
 
2.    Обчислити масу сполуки, як масу окремих елементів. 
     m(Fe2O3) = m(Fe) + m(O);        m(Fe2O3) = 224 г + 96 г = 320 г 
3.    Записати формулу для обчислення масової частки елемента в сполуці  m(E)
         w(E) =       
m(сполуки)
4.    Обчислити масову частку елемента в сполуці. 
224 г
      w(Fe) =   = 0,7 або 70 % 320 г
5.    Записати відповідь. 
     Відповідь: w%(Fe) = 70 % 
2. Обчислити масові частки Натрію, Карбону та Оксигену в натрій карбонаті, хімічна формула якого Na2CO3. 
 
Алгоритм розв’язання 
 
1.    Записати скорочену умову задачі. 
2.    Записати формулу для обчислення масової частки елемента в сполуці      n ⋅Ar      w(E) =      (1)           Mr
3.    Визначити число атомів кожного елемента у формульній одиниці. 
     Для Na2CO3  n(Na) = 2, n(C) = 1, n(O) = 3. 
4.    Обчислити відносну молекулярну масу сполуки.      Mr(Na2CO3) = 106. 
5.    Обчислити масові частки елементів в сполуці, підставивши відповідні значення у формулу (1). 
w(Na)  ;          w(C)  ;      w(O)  ; 
6.    Записати відповідь. 
Відповідь: w(Na) = 0,434; w(C) = 0,113; w(O) = 0,453 
 
3. Обчислити масові частки Алюмінію, Сульфуру та Оксигену в алюміній сульфаті, хімічна формула якого Al2(SO4)3. 
 
Орієнтовні дії 
При розв’язуванні задачі необхідно врахувати, що n(Al) = 2, n(S)=3,  n(O) = 4·3 = 12;    Mr[AI2(SO4)3] = 2 ·27 + 3 · 32 + 12 · 16 = 342 
Відповідь: w(Al) = 0,1579; w(S) = 0,2807; w(O) = 0,5614  
4. До складу силікатного клею входить речовина, яка містить атоми Натрію, Силіцію та Оксигену. Масова частка Натрію в ній становить 37,7 %, масова частка Силіцію – 22,95 %, а масова частка Оксигену – 39,35 %. Встановіть хімічну формулу речовини, якщо її відносна молекулярна маса становить 122. 
 
Алгоритм розв’язання 
1.    Записати скорочену умову задачі. 
2.    Записати формулу для визначення масової частки елемента в речовині n⋅Ar
w(E) =      ; Mr
3.    Вивести з цієї формули число атомів (n). 
w(E)⋅Mr
    n =      ; 
Ar
4.    Здійснити обчислення n(Na), n(Si) та n(O). 
      n(Na)  ;  n(Si)  ;   n(O)   
5.    Записати відповідь. 
Відповідь: Na2SiO3. 
5. До складу сполуки входять елементи Гідроген, Бром і Оксиген. Масова частка Брому в ній становить 62 %, а Гідрогену 0,8 %. Вивести формулу сполуки, якщо вона містить один атом Брому.  
 
Орієнтовні дії 
Необхідно обчислити w%(О) в сполуці: w%(О) = 100 % - w%(H) - w%(Br). Оскільки відомо, що n(Br) = 1, можна обчислити Mr. Знаючи Mr, можна визначити n(H) та n(O) за їхніми w %(Е). 
Відповідь: НВО3 
6. Масова частка Сульфуру у сульфіді складу Е2S3 становить 60,76 %. Встановити невідомий елемент. 
 
Алгоритм розв’язання 
1.    Записати скорочену умову задачі. 
2.    Записати формулу для обчислення масової частки елемента в сполуці.    w(E) =  n ⋅Ar ;   
Mr
3.    Вивести з цієї формули Mr.                       M r =  n⋅ Ar 
w(E)
4.    Підставити відповідні значення у цю формулу.       Mr   
5.    Визначити Ar(Е). 
    158 = 2⋅Ar (Е)+3⋅32;    2Ar (Е) =158−96;    Ar (E) = 31; 
Відповідь: Фосфор 
7. Оксид невідомого елемента має склад ЕО2. Масова частка елемента в цьому оксиді становить 27,27 %. Встановити невідомий елемент.  
 
Орієнтовні дії 
 
Визначити масову частку Оксигену в сполуці (w %(О) = 100 % - 27,27 % = 72,73 %). Використати формулу для визначення масової частки елемента та вивести з цієї формули Mr. Позначити Ar(Е) за x, скласти рівняння з одним невідомим. Здійснити розрахунки та записати відповідь. 
Відповідь: Карбон 
 
8. Яка маса Фосфору міститься в 1 т кальцій дигідрогенортофосфаті 
Ca(H2PO4)2? 
Алгоритм розв’язання 
 
1.    Записати скорочену умову задачі. 
2.    Обчислити масову частку елементу в сполуці за формулою w(E) =  n ⋅Ar 
Mr Mr[Ca(H2PO4 2) ] = 40 + 2⋅1+ 2⋅31+ 8⋅16 = 232;    w(P) 0,27;      
3.    З формули w(E) =     m(E)     вивести m(E).    m(E) = w(E)⋅m(сполуки); m(сполуки)
4.    Підставити значення у виведену формулу і здійснити обчислення m(E). m(Р) = 0,27 · 1т = 0,27 т 
6. Записати відповідь.                                             
Відповідь: 0,27 т Фосфору 
 
9. Яку масу алюміній оксиду необхідно переробити, щоб одержати 16,2 т алюмінію? 
Орієнтовні дії 
 
Обчислити масову частку Алюмінію в алюміній оксиді за формулою  
w(E) =  n ⋅Ar . Вивести із формули w(E) =      m(E)     масу сполуки, підставити 
Mr    m(сполуки) відповідні значення у формулу та здійснити обчислення. 
Відповідь: 30,6 т Al2O3 
 
10. Обчислити масову частку безводної солі (MgSO4) в магній сульфаті гептагідраті, хімічна формула якого MgSO4·7H2O. 
 
Алгоритм розв’язання 
 
1.    Записати формулу для обчислення масової частки безводної cолі в кристалогідраті. 
n(MgSO4 )⋅Mr (MgSO4 ); w(MgSO4 ) =  
Mr (MgSO4 ⋅7H2O)
2.    Визначити число формульних одиниць безводної солі в 1 формульній одиниці кристалогідрату. 
n (MgSO4) = 1 
3.    Обчислити відносні формульні маси безводної солі та кристалогідрату. 
Mr (MgSO4) =1⋅24+1⋅32+ 4⋅16 =120; Mr (MgSO4 ⋅7H2O) =120 + 7(2⋅1+16) = 246
4.    Обчислити масову частку безводної солі в кристалогідраті.  
w(MgSO4)   
5.    Записати відповідь.                                           Відповідь: w(MgSO4) = 0,49 
 
11. Хімічна формула залізного купоросу FeSO4·7H2O. Обчислити масову частку кристалізаційної води в залізному купоросі. 
 
Орієнтовні дії 
При розв’язанні задачі необхідно врахувати, що n(H2O) = 7. 
Mr(FeSO4·7H2O) = 1 · 56 + 1 · 32 + 4 · 16 + 7 ( 2 · 1 + 16) = 278. Здійснити розрахунки та записати відповідь. 
Відповідь: 0,4532 або 45,32  % 
 
12. Масова частка води в кристалогідраті Na2CO3·хH2O становить 62,94 %. Визначте число молекул води (х), що міститься в одній формульній одиниці  кристалогідрату та записати хімічну формулу кристалогідрату. 
 
Алгоритм розв’язування 
 
1.    Обчислити масову частку безводної солі в кристалогідраті.  
    w %(Na2CO3) = 100 % - 62,94 % = 37,06 % 
2.    Вивести формулу для обчислення відносної формульної маси кристалогідрату. 
               w(Na2CO3) =  n(Na 2CO3)⋅Mr (Na2CO3) ;       Mr (Na2CO3 ⋅xH2O)
                Mr (Na2CO3 ⋅xH2O)  = n (Na2CO3)  M⋅    r (Na2CO3)  w(Na2CO3)
3.    Обчислити відносну формульну масу безводної солі.       Mr(Na2CO3) = 46 + 12 + 3 · 16 = 106 
 
4.    Обчислити відносну формульну масу кристалогідрату. 
               Mr (Na2CO  
5.    Обчислити значення х. 
286 = 106 + х·18;   х = 10; 
6.    Записати формулу кристалогідрату.    n(H2O) = 10; Na2CO3·10H2O. 
7.    Записати відповідь.   
Відповідь: n(H2O) = 10; Na2CO3·10H2O 
 
 
13. Масова частка Хлору у сполуці BaCl2·xH2O становить 29,1 %. Виведіть формулу сполуки.  
Орієнтовні дії 
Приймемо, що n(H2O) = х. Обчислимо М r(BaCl2). Виразимо відносну формульну масу кристалогідрата. У формулу w(E) =  n ⋅Ar підставляємо 
Mr
відповідні значення. Визначаємо х. Записуємо відповідь.  
Відповідь: BaCl2·2H2O 
14. Кісткове борошно містить кальцій ортофосфат [Ca3(PO4)2], масова частка якого становить 88 % (домішки не містять атомів Фосфору). Обчислити масову частку Фосфору в кістковому борошні. 
 
Алгоритм розв’язання 
 
1.    Записати формулу для обчислення масової частки елемента в суміші. 
w %(Eв сум.) =  n ⋅Ar w %(сполуки в суміші) Mr
2.    Обчислити відносну формульну масу сполуки – основного компонента суміші.  
Мr[Са3(РО4)2] = 310 3. Обчислити масову частку елемента в суміші. 
    w %(Р) =      ·88 % = 20 % 
4. Записати відповідь.                                                 Відповідь: w %(Р) = 20 % 
 
15. Зразок кухонної солі містить 60 % Хлору. Обчислити масову частку домішок у солі. 
 
Орієнтовні дії 
Записати формулу для визначення масової частки елемента в суміші; з цієї формули вивести w %(сполуки в суміші).  w %(сполуки в сум.) = w %(NaCl в сум.); w %(домішок) = 100 % − w %(NaCl в сум.) 
 
16. Масова частка купрум(І) оксиду (Cu2O) в мінералі становить 3 %. Всі інші компоненти мінералу не містять атомів Купруму. Яку масу міді (в кг) можна добути з 10 т такого мінералу? 
 
Алгоритм розв’язання 
 
1.    Визначити масу сполуки – основного компонента суміші. 
    m(сполуки) = w(сполуки) · m(суміші)     m(Cu2O) = 0,03⋅10 т = 0,3 т 
2.    Обчислити масову частку елемента в сполуці. 
    n ⋅Ar    2⋅64
    w(E) =     ;    Mr(Cu2O) = 2⋅64 +16 =144;    w(Cu) =      = 0,89; 
    Mr    144
3.    Обчислити масу елемента в сполуці (суміші). m(E)
    w(E) =     ;    m(E) = w(E)⋅m(сполуки); 
m(сполуки)
 
m(Cu) = 0,89⋅0,3 т = 0,267 т = 267 кг 
Відповідь: 267 кг міді  
 
17. Із гірської породи масою 50 г, що містить мінерал аргентит (Ag2S), одержали 5,4 г срібла. Обчисліть масову частку аргентум сульфіду в гірській породі. Врахуйте, що інші компоненти гірської породи не містять атомів Аргентуму. 
Орієнтовні дії 
І спосіб 
Визначити w(Ag) в Ag2S. Обчислити m(Ag2S), в якій m(Ag) = 5,4 г, за 
формулою m(сполуки) =  m(E) . Обчислити масову частку Ag2S в гірській породі w(E)
(суміші) за формулою w(сполуки) =  m(сполуки). Записати відповідь. 
m(суміші)
Відповідь: 0,124 або 12,4 % ІІ спосіб 
З формули m(E в суміші) = w(E) · w(сполуки) · m(суміші) вивести w(сполуки). Здійснити обчислення. 
 Відповідь: 0,124 або 12,4 % 
 
18. В оксиді невідомого елемента масова частка елемента становить  69,57 %. Визначте невідомий елемент. Чи може бути відповідь однозначною? 
 
Орієнтовні дії 
 
Складіть     загальну     формулу     оксиду     невідомого     елемента:     Е2Оn. 
Використовуючи формулу масової частки елемента в сполуці w(E) =  n ⋅Ar , 
Mr запишіть формулу для визначення масової частки Оксигену. Позначте відносну атомну масу елемента за х. Обчисліть можливі відносні атомні маси елементa в залежності від n. Встановіть елементи. Запишіть відповідь. 
 Відповідь: х = 18,3n; n = 3, х = 55, Манган, Mn2O3 
 
Розрахункові задачі для самостійного розв'язання 
 
1 рівень (тренувальні завдання) 
1.    Обчислити масову частку Нітрогену в амоній нітриті, хімічна формула якого NH4NO2. (Відповідь:  0,4375) 
2.    Деяка неорганічна речовина містить атоми Калію (масова частка 39 %), Гідрогену (масова частка 1 %), Карбону (масова частка 12 %) та Оксигену. Відносна формульна маса цієї речовини така сама, як і у кальцій карбонату – основному компоненті крейди. Встановити молекулярну формулу 
неорганічної речовини.  (Відповідь:  KHCO3) 
3.    Атоми елемента проявляють в оксиді валентність IV. Масова частка елемента в оксиді становить 63,22 %. Визначити невідомий елемент, записати формулу оксиду. (Відповідь: Манган, MnO2) 
4.    Яку масу міді можна теоретично добути з мідного купоросу (СuSO4·5H2O) масою 35 г? Врахуйте, що мідний купорос не містить домішок. (Відповідь: 
8,96 г) 
5.    На ділянку поля необхідно внести 14 кг Нітрогену. Яку масу амоній нітрату (NH4NO3) потрібно для цього використати? (Відповідь: 40 кг) 
6.    Масова частка Нітрогену в кристалогідраті кальцій нітрату [Ca(NO3)2·хH2O] становить 11,86 %. Встановити хімічну формулу кристалогідрату. (Відповідь:  Ca(NO3)2·4H2O) 
7.    Масова частка Оксигену в кристалогідраті манган(ІІ) сульфату (MnSO4·хH2O) становить 63,54 %. Встановити хімічну формулу кристалогідрату. (Відповідь:  MnSO4·7H2O) 
8.    Масова частка Феруму в Fe2O3 становить 70 %, а в Fe3O4 - 72,4 %. В якій масі Fe2O3 буде стільки ж Феруму, скільки його міститься в 100 кг Fe3O4. 
(Відповідь: 103,4 кг) 
9.    Сполука містить металічний елемент, Фосфор та Оксиген. Масові частки металічного елемента та Фосфору у сполуці  становлять  42,07 % та 18,90 % відповідно. До складу сполуки входить один атом фосфору. Виведіть формулу сполуки. (Відповідь: Na3PO4) 
10.    Дуже рідкісний мінерал юріїт є силікатом і має емпіричну формулу NaXSi2O6. Визначте елемент X, запишіть раціональну формулу цього мінералу через формули відповідних: а) оксидів та б) силікатів, якщо масова частка  в ньому силіцію  дорівнює 24,67 %.  (Відповідь: a) Na2O·Cr2O3·4SiO2; б) Na2SiO3·Cr2(SiO3)3) 
11.    Яка маса ферум(ІІ) сульфату міститься в 9,45 г залізного купоросу? Врахуйте, що до складу однієї формульної одиниці кристалогідрату входить сім молекул води. (Відповідь: 5,17 г) 
12.    Які маси Натрію та Хлору містяться у 200 кг кухонної солі, яка містить домішки магній хлориду (MgCl2), масова частка яких становить 2 %? (Відповідь: 77,06 кг Натрію; 121,96 кг Хлору ) 
 
2 рівень (завдання для самоконтролю) 
 
1.    Обчислити масову частку Гідрогену в діамоній гідрогенфосфаті, хімічна формула якого (NH4)2HPO4.   
2.    До складу двохосновної органічної кислоти входить 40,68 % Карбону, 5,08 % Гідрогену та 54,24 % Оксигену. Виведіть формулу сполуки.  
3.    В якій масі Fe2O3 буде стільки ж Феруму, скільки його міститься в 100 кг Fe3O4.  
4.    Основним мінералом всіх глин є каолін який має емпіричну формулу Аl2Si2X4O9. Визначте елемент Х, запишіть раціональну формулу цього мінералу через формули відповідних оксидів, якщо масова частка в ньому Силіцію 21,7 %.  
5.    Масові частки металічного елемента і Бору в сполуці, що містить ще й Оксиген, становлять відповідно 31,75 % і 17,46 %. До складу формули сполуки входять 2 атоми Бору. Виведіть формулу сполуки. 
6.    Мінерал доломіт можна виразити формулою ХУС2О6. Масова частка Оксигену в ньому становить 52,2  %. Визначте елементи Х та У.  
7.    Натрій утворює з елементами А і В сполуки NaAB2 i Na2A4B7. Масова частка Натрію в сполуці NaAB2 становить 0,348, а в сполуці Na2A4B7 – 0,228. Визначити, які елементи входять до складу сполук.   
8.    Визначити формулу речовини, що складається з Оксигену, Нітрогену, Фосфору і Гідрогену, якщо відомо, що вона містить 48,5 % Оксигену. Також відомо, що кількість атомів Нітрогену у два рази більша за кількість атомів Фосфору, а кількість атомів Гідрогену у 2,25 рази більша за кількість атомів Оксигену. Відносна молекулярна маса речовини менше 200.   
9.    Суміш складається з калій карбонату та натрій хлориду. Масова частка натрій хлориду в суміші становить 5 %. Обчислити масову частку Калію в суміші.   
10.    До складу мінерального добрива амофосу входять NH4H2PO4 і (NH4)2HPO4. Масова частка Нітрогену в амофосі становить 12 %. Визначити масові частки солей в добриві.   
11.    В хромовій руді Хром перебуває у вигляді ферум(ІІ) хроміту [Fe(CrO2)2]. Хромова руда масою 50 г містить 8 г Феруму. Визначити масову частку Хрому в цій руді.   
12.    Цинкову пластинку частково окиснили. Масова частка Оксигену в ній становить 0,5 %. Визначити масову частку (%) металічного цинку в цьому зразку.   
 
3 рівень   
(завдання різних етапів Всеукраїнської учнівської олімпіади з хімії) 
 
1.    Суміш складається з натрій карбонату та калій фосфату. Масова частка Калію в суміші становить 0,37. Обчисли масову частку Натрію в суміші. 
2.    Подвійна сіль, що має у своєму складі лише однозарядні катіони, є чотириводним гідрогенфосфатом, містить 6,22 % Гідрогену та 61,24 % Оксигену за масою. Визначте формулу солі.  
3.    Масова частка Флуору в флуориді одного металу у 1,596 разів більша за масову частку Флуору в флуориді іншого металу. Відомо, що відносні атомні маси металів відносяться як 2:1. Визначте металічні елементи. 
4.    Елемент утворює сполуку з формулою ЕхОу. Масова частка елемента в ній становить 43,7  %. Визначте формулу сполуки.  
5.    Елемент утворює з Сульфуром сполуку. Масова частка елемента в ній становить 63,6 %. Встановіть формулу сполуки.   
6.    Масові частки елементів Нітрогену та Оксигену в солі, що складається з трьох хімічних елементів дорівнюють відповідно 35 % та 60 %. Встановіть формулу солі, якщо при її розкладі не залишається твердого залишку. 
7.    Зразок кристалогідрату купрум(ІІ) сульфату, забруднений калій сульфатом, містить 25,1 % Купруму і 35,3 % води. Встановить формулу кристалогідрату. Обчисліть вміст домішок калій сульфату в зразку кристалогідрату. 
 
Приклади розв′язування ускладнених задач  
 
8. Кислота має загальну формулу АхM2D7. Масова частка елемента M в ній становить 34,83 %, а елемента D – 62,92 %. Визначте формулу кислоти. 
Розв’язання 
 
 
1.    w % (A) = 100 % – 34,83 % – 62,92 % = 2,25 % 
 
2.    Елемент  А  є Гідрогеном, а елемент D – Оксигеном 
 
3.    w(E) =  n ⋅Ar     Mr =  n ⋅Ar      Мr (АхM2D7) =  7⋅16 = 178 
    Mr    w(E)    0,6292
4.    n =  Mr ⋅w(E)        n(H)  = 178 · 0,0225 = 4    n(Н) = х;    х = 4  
    Ar    1
5.    Ar =   Mr ⋅w(E)         Ar (M)  = 178·0,3483  = 31    n    2
 
6.    Формула кислоти Н4Р2О7 
Відповідь:  Н4Р2О7  
 
9. Сполука з загальною формулою А2BхO8 є сіллю. Масова частка елемента  А в ній становить 28,9 %, а елемента В – 23,7 %. Визначте формулу сполуки, якщо елементи В та Оксиген належать до однієї підгрупи. 
 
Розв’язання 
 
 
1.    w %(О) = 100 % - 28,9 % - 23,7 % = 47,4 %     
 
2.    w(E) =  n⋅Ar ;    Mr =  n ⋅Ar   Мr(А2ВxО8) =  8⋅16 = 270 
    Mr    w(E)    0,474
3.    Ar =  Mr ⋅w(E) ;   Аr(А) = ; Елемент А - Калій; n
4.    Аr (B) = 270⋅0,237 ;    Аr (B) =  64 ; x    x
x = 1   Ar(B) = 64 – такого елемента у VI групі немає; x = 2   Ar(B) = 32 – елемент Сульфур. 
 
Формула  сполуки К2S2O8.                    Відповідь:   К2S2O8 
 
10. Сполука з загальною формулою АхВyО7 є сіллю. Масова частка Оксигену в ній становить 55,45 %, а масові частки елементів В та А відрізняються на 1 %. Визначте формулу сполуки, якщо кількість атомів  В у два рази більша за кількість атомів  А. 
 
Розв’язання 
1.    w(E) =  n⋅Ar ; Mr =  n ⋅Ar      Мr(АxВyО7) =  7⋅16 = 202 
    Mr    w(E)    0,5545
2.    w %(A) + w %(B) = 44,55 % 
 
3.    Нехай w %(B) = х; w %(A) = х +1      2х + 1= 44,55       х = 21,77;     w %(B) = 21,77 %; w %(A) =22,77 %   
4.    Ar =  Mr ⋅w(E) ;   n(A) = x 
Ar (A ) = x
    202·0,2277     46
Ar (A) =    =    ;  x = 1;    x    x
Ar(A) = 46 –  елемент не існує 
 
x = 2;   Ar(A) = 23;   A – Натрій 
5.    y = 2x; y = 4; n(B) = 4  Ar (В) =  202·0,2177 =11; B – Бор x 6. Формула  сполуки Na2В4O7 
     Відповідь:  Na2В4O7 
11. В якому масовому співвідношенні необхідно змішати кристалогідрати MgSO4·7H2O та CuSO4·5H2O, щоб масові частки Купруму та Магнію були однакові?  
Дано:     Розв’язання 
 
1.    Mr(MgSO4·7H2O) = 246;  Mr(CuSO4·5H2O) = 250; n ⋅Ar    1⋅24
2.    w(E) =      ; w(Mg) =      = 0,097 
    Mr    246
3.    Нехай m(MgSO4·7H2O) = x; m(Mg) = 0,097x 
4.    w(Сu)   
5.    m(CuSO4·5H2O) = y; m(Cu) = 0,256y 
6.    m(Cu) = m(Mg), оскільки w(Cu) = w(Mg) 
 
    х    0,256    x    1
7.    0,256y = 0,097x                     =    ;                =     y    0,097    y    2,64
 
 
Відповідь:  m(MgSO4·7H2O) : m(CuSO4·5H2O)  = 1 : 2,64 
 
Приклад позааудиторної контрольної роботи для перевірки знань з теми   
 
Інструкція для виконання позааудиторної контрольної роботи 
 
Після самостійного виконання переважної більшості запропонованих вище задач з теми необхідно виконати контрольну роботу № 1 (КР-1). Вона включає 6 завдань, розрахованих на 3 години. Бажано з завданнями КР-1 ознайомитися безпосередньо при її написанні, що дає можливість перевірити свої знання та вміння в умовах близьких  до проведення екзамену чи заліку. Під час контрольної роботи користуватися засобами, що містять підказки неможна. Ви успішно справитесь з контрольними завданнями, якщо систематично, наполегливо працювали. Контрольну роботу необхідно виконати в окремому зошиті і здати вчасно викладачу для перевірки.  
  
Контрольна робота № 1 (КР-1) 
 
Варіант І 
 
1.    Розрахуйте кількість атомів Оксигену в молекулі SOx, якщо масова частка цього елемента становить 0,6. 
2.    Обчисліть кількість атомів Оксигену в молекулі V2Ox, якщо масова частка Оксигену у зразку речовини, що містить 10 % домішок за масою, становить 39,6 %. 
3.    Масова частка Карбону в білках становить у середньому 52 %, а Гідрогену – 7 %. Атомів якого елемента в білках більше? Відповідь дайте на підставі розрахунків. 
4.    На металургійний комбінат надійшло 290 т магнітного залізняку Fe3O4, масова частка домішок у якому становить 20 %. Яку масу заліза можна добути з цією руди? Вважати, що виробничих втрат немає.  
5.    Сполука Фосфору з Цинком є отрутою для дрібних гризунів. Масова частка Фосфору в ній становить 24,1 %. Виведіть формулу сполуки. 
6.    До складу сполуки входять елементи Гідроген, Бром і Оксиген. Масова частка Брому в ній становить 62 %. Виведіть формулу сполуки, якщо вона містить один атом Брому. 
 
Варіант ІІ 
 
1.    Розрахуйте відносну формульну масу сполуки KClOy, якщо масова частка Оксигену в ній становить 39,18 %. Визначте кількість атомів Оксигену у формулі сполуки. 
2.    Масова частка Арсену у технічному зразку, який містить 96% Na3AsSy, становить 0,3. Визначтe кількість атомів Сульфуру в формулі сполуки. 
3.    Яку масу мідної руди, масова частка в якій купрум(І) сульфіду Cu2S становить 2,5 %, треба переробити, щоб добути 100 т міді ? 
4.    В якій масі сполуки CaHPO4 міститься стільки Фосфору, скільки вноситься цього елемента у грунт разом із 400 кг мінеральних добрив, що містять  
77,5 % сполуки Са3(РО4)2 за масою? 
5.    Сполука металічного елемента Х забарвлює полум’я в карміново-червоний колір і має такі масові частки елементів: Х ‒ 0,29, О ‒ 0,67, Н ‒ 0,04. Знайдіть формулу сполуки. 
6.    Масова частка Оксигену в сполуці КхЕуО4 становить 36,78 %, а співвідношення мас Калію і елемента Е становить 1 : 0,41. Виведіть формулу сполуки. 
 
Варіант ІІІ 
 
1.    Після втрати кристалогідратом МnCI2·zH2O 7 % маси в результаті нагрівання масова частка Хлору в речовині склала 38,6 %. Розрахуйте кількість молекул води у формулі кристалогідрату. 
2.    Йод є необхідним мікроелементом в раціоні сільськогосподарських тварин. Його додають з йодованою кухонною сіллю. В одній тоні такої солі міститься 9,8 г калій йодату КІО3. Яку масу йодованої солі треба додавати щодня до раціону молочної корови, щоб забезпечити надходження до її організму 0,4 мг Йоду? 
3.    Визначте невідомий елемент, якщо в його гідриді масова частка елемента становить 87,5 %. Запишіть формулу гідриду. 
4.    Масова частка одновалентного металічного елементу у кристалогідраті його сульфату становить 10,9 %. Виведіть формулу кристалогідрату. Доведіть, що задача має один розв’язок. 
5.    Виведіть формулу сполуки, яка забарвлює полум’я в жовтий колір і містить металічний елемент (масова частка 33,33 %), Нітроген (20,29 %) і Оксиген. 
6.    Масові частки Нітрогену, Сульфуру і Оксигену в сполуці, що містить ще й четвертий елемент, становлять відповідно 21,21; 24,24 і 48,48 %. Знайдіть формулу сполуки, якщо до її складу входить один атом Сульфуру. 
   
 
 
 
 
 
 
Розділ 2. Кількість речовини. Розрахунки за хімічними формулами 
Актуалізація опорних знань та умінь 
 
1. Структурним частинками речовини є: молекула, атом, йон, електрон. 2. Обчислення кількості частинок в певній структурній одиниці речовини (атомів в молекулі, йонів в формульній одиниці, електронів в речовині).  
N(ат) = n · N(молекул), 
де n - індекс в хімічній формулі. 
3.    Обчислення маси або об’єму речовини через густину      ρ =  m V
4.    Об’ємна частка компонента (газу) у газовій суміші         φ =  V(газу) V(суміші)
5.    Об’єднаний газовий закон: 
P0V0 = P1V1 
    T0    T1
Нормальні умови: Р0 = 1,013·105 Па = 760 мм.рт.ст. = 1 атм;  
                                Т0 = 273 К  або t0 = 00 С. 
 
Основні поняття, формули та розрахунки 
 
Кількість речовини (ν) − це фізична величина, що визначається числом частинок – структурних одиниць речовини: атомів, молекул, йонів, електронів тощо.  
Одиницею вимірювання кількості речовини є моль. 
Моль – це така кількість речовини, що містить стільки структурних одиниць даної речовини, скільки атомів знаходиться в 12 г нукліду Карбону 12С. 
 
Число атомів, яке міститься в 12 г Карбону 12С, дорівнює 6,02·1023, його називають  числом Авогадро.  Число Авогадро розраховують діленням 12 г на масу одного атома Карбону 1,993·10-23 г. 
Число Авогадро чисельно дорівнює сталій Авогадро (NA). 
NA = 6,02·1023      1        або       NA = 6,02·1023 моль-1 моль
1 моль водню містить 6,02·1023 молекул Н2; 
1 моль Гідрогену містить 6,02·1023 атомів  Н; 
 1 моль води містить 6,02·1023 молекул Н2О  
Кількість речовини дорівнює відношенню числа структурних одиниць речовини (атомів, молекул тощо) до сталої Авогадро. 
ν =  N
NÀ 
ν  – кількість речовини, моль; 
N – число структурних одиниць речовини. 
Кількість речовини елемента в певній кількості речовини сполуки:  ν(Е) = n · ν(сполуки) 
n – індекс в хімічній формулі 
 
Молярна маса (М) − це маса 1 моль речовини.  
Одиниці вимірювання молярної маси г/моль або кг/моль.  
 
Молярну масу визначають  відношенням маси речовини до кількості речовини:  
М =  m 
ν
Чисельно молярна маса співпадає з відносною молекулярною масою. 
 
Відносна молекулярна маса води Мr(H2O) = 18, її молярна маса  М(H2O) =18 г/моль.  
Відносна молекулярна маса сульфатної кислоти Мr(H2SO4) = 98, її молярна маса М(H2SO4) = 98 г/моль. 
 
Закон Авогадро: в рівних об’ємах різних газів за однакових умов міститься однакова кількість молекул. 
 
Газуваті речовини з однаковою кількістю молекул за однакових умов займають однаковий об’єм, тож  
6,02·1023 молекул будь якого газу займають однаковий об’єм. Цей об’єм називають молярним, тому що  6,02·1023 молекул становить  1 моль. 
 
Молярний об’єм (Vm) – це об’єм одного моля речовини в газуватому стані.  Молярний об’єм  – це відношення об’єму речовини до кількості речовини: Vm =  V ν
Одиниці вимірювання молярного об’єму  л/моль або м3/моль.  
Особливість газуватого стану речовини полягає в тому, що гази чутливі до температури та тиску, тому кількість речовини газів визначається за певних умов.  
Ці параметри за нормальних умов в розрахункових формулах позначаються 
Т0 та Р0. 
За нормальних умов об’єм 1 моль будь-якого газу дорівнює 22,4 л. 
Vm = 22,4 л/моль 
 
Рівняння Менделєєва – Клапейрона:        PV = v RT 
R – універсальна газова стала (R= 8,314 Дж/(моль К)); Р – тиск, Па;     V – об'єм, м3;     Т – температура, К. 
 
Відносна густина газів (D) − це відношення маси певного об’єму одного газу до маси такого ж об’єму іншого газу, взятих за однакових умов.  
D = m1 m2 Відносна густина дорівнює відношенню абсолютних густин  газів: 
D = ρ1 
ρ2
Відносна густина дорівнює відношенню відносних молекулярних або молярних мас газів: 
    D = Mr1                                          D =     M1
    Mr2      M2 
Здебільшого відносну густину газів  визначають за воднем, повітрям або киснем: 
D(Н2) =  Mr (газу) ;     D(пов.) =  Мr (газу) ;      D(О2) =  Мr (газу)  
    2    29    32
Відносна густина водяної пари за воднем дорівнює:  
D(Н2) =  M(H2O) ;     D(Н2)  = 18  г/моль = 9
    2 г /моль    2 г/моль     
Густина речовини у газоподібному стані:  ρ =   М 
Vm Мольна частка компонента в суміші (χ): 
 
ν(сполуки) χ(сполуки) =       Σν(сполук) 
 
Мольна частка компонента у газоподібній суміші чисельно дорівнює його об’ємній частці (χ(сполуки) = ϕ (сполуки)). 
ϕ(сполуки) =  V(сполуки)           ϕ(сполуки) =  ν(сполуки)⋅Vm          
    V(суміші)    ν(суміші)⋅Vm
                       ϕ(сполуки) =  ν(сполуки)            ν(сполуки) = χ(сполуки) 
    ν(суміші)    ν(суміші)
χ(сполуки) = ϕ (сполуки) Середня молярна маса газової суміші (Мсер) дорівнює суміші добутків молярної маси газу на його об’ємну (мольну) частку в складі газової суміші. 
 
Mсер= М1·φ1 + М2·φ2 …+ Мn·φn 
 
М1, М2, Мn – молярні маси газів, що входять до складу суміші; ϕ1, ϕ2, ϕn – об’ємні частки газів, що входять до складу суміші; n – число компонентів у газовій суміші. 
Формули для розв’язання розрахункових задач 
ν  =  N 
NÀ    ν  =  m 
M        ν  =  V      
Vm
    ν  =  N    ν  =  m 
    NÀ            M
    N    m
=
    NÀ    M     ν =          ν  =  V      N
    NА    Vm
    N    V
    =     
    NA    Vm        m    V
ν =           ν  =           
M    Vm m    V
    =       
    M    Vm
2.1. Приклади розв'язання задач на обчислення кількості речовини, числа частинок (молекул, атомів, йонів), маси та об’єму речовини, відносної густини газів  
1.    У якій кількості речовини міститься 3,01 ·1023 атомів Купруму? 
 
Дано:     Розв’язання 
N(Cu) = 3,01·1023     N ;    ν(Cu) =    3,01⋅231023 −1 = 0,5 моль ν  = атомів     NÀ    6,02⋅10    моль
ν(Cu) – ?              Відповідь: 0,5 моль Купруму  
 
2.    Розрахувати масу  калій сульфату К2SO4 кількістю речовини 0,1 моль. 
Дано:     Розв’язання 
ν(К2SO4) = 0,1 моль   1. ν =  m ;    m= ν ⋅ M  m(К2SO4) – ?     M
М(К2SO4) = 2·39 + 32 + 4·16 = 174 г/моль. 
m(К2SO4) = 0,1моль ⋅ 174 г/моль =17,4 г. 
Відповідь: 17,4 г К2SO4 
3.    Для води масою 0,009 кг розрахуйте: а) кількість речовини; б) число молекул; в) число атомів всіх елементів. 
Розв’язання   
    а) ν =  m ; М (Н2О)=18 г/моль; ν (Н2О) =     9 г    = 0,5 моль; 
M    18 г/моль
б) ν =  N , звідки N = NA ⋅ν ;  NÀ
N    (H2O) = 6,02⋅1023 моль-1⋅ 0,5 моль = 3,01 ⋅1023 (молекул); в) одна молекула води складається з трьох атомів: двох 
атомів Гідрогену та одного атома Оксигену;  
N(атомів) = 3· N(H2O);  
N(атомів) = 3·3,01·1023 = 9,03⋅1023 атомів. 
 
Відповідь: 0,5 моль води;  3,01⋅1023 молекул води;                     9,03 ⋅ 1023 атомів Гідрогену і Оксигену. 
4. У якій масі води міститься стільки молекул, скільки їх знаходиться в 4,48 л (н.у.) амоніаку NH3 ? 
Розв’язання 
1.    ν =  V ; ν(NH3 ) =     4,48 л    = 0,2 моль  
    Vм    22,4 л/моль
2.    Однакові кількості речовини різних речовин містять 
однакові кількості молекул, тобто  N(NH3) = N(H2O);  ν(NH3) = ν (H2O),  ν (Н2О) = 0,2 моль; 
3.    ν =  m ,  звідки m = ν ⋅ M;     М (Н2О) = 18 г/моль 
M
 m(H2O) = 0,2 моль·18 г/моль = 3,6 г. 
Відповідь: 3,6 г H2O. 
5. Відносна густина газу за воднем становить 17. Знайдіть масу 1 л (н.у.) цього газу. Яка його відносна густина за повітрям? 
 
Розв’язання 
1.    D(Н2) =  М(газу) ;    M(газу) = М(Н2)⋅ D(H2);  М(Н2)
 M(газу) = 2 г/моль ·17 = 34 г/моль;  
  
2.    ν =  V ; ν(газу) =      1 л    = 0,045 моль 
    Vm    22,4 л/моль
3.    m = ν ⋅ M;    m(газу) = 0,045 моль · 34 г/моль = 1,53 г 
  
4.    D (повітря) =  M(газу) ;     D(пов.) =  34 г /моль =1,17    
    М(пов.)    29 г /моль
 
 
Відповідь: 1,53 г газу; D(пов.) = 1,17      
  
6. Спеціальну посудину по черзі заповнювали газами і зважували за однакових умов. Маса її з амоніаком, аргоном та невідомим газом Х становила відповідно 58,95 г, 69,3 г, 71,1 г. Визначте молярну масу невідомого газу Х. 
 
Розв’язання 
 
1. Нехай маса посудини = х г, тоді 
3. V(NH ) = V(Ar) = V(X), звідси  ν(NH ) = ν(Ar) = ν(X) 
m(NH ) = 58,95 г – 51,3 г = 7,65 г 
= 0,45 моль 
Формули для обчислення кількості речовини структурних частинок 
    сполук     
ν (Е) = n· ν (cполуки) 
 
    n =      ν(Е)     
ν(сполуки)
 
ν (cполуки) =  ν(Е) 
n    AxBy ν (cполуки) =  ν(A) 
n(A)
 
ν (cполуки) =  ν(B)  n(B)
 
ν(A)    ν(B)    n(A)    ν(A)
=    ;            =     n(A)    n(B)    n(B)    ν(B)
 
ν(A)⋅n(B)
    ν(B) =      
n(A)    AxByCz 
 
n(A) : n(B) : n(C) = 
     
= ν(A) : ν(B) : ν(C) 
2.1. Приклади розв’язання задач на обчислення кількості речовини структурних частинок сполук 
1. Обчисліть кількість речовини кальцій ортофосфату, що містить 1,6 моль Оксигену.  
Розв’язання 
 
ν (Е) = n· ν (сполуки);       ν (сполуки) =  ν(Е) ; n
ν[Ca3(PO4)2] = 1 ,6 моль = 0,2 моль  
8
Відповідь: 0,2 моль Ca3(PO4)2 
2. У якій кількості речовини сульфур(VI) оксиду міститься таке ж число атомів Оксигену, як у 0,3 моль сульфур(IV) оксиду? 
Розв’язання 
 ν (Е) = n· ν (сполуки); ν (S) = 2 ν (SO2);              ν (S) = 3 ν (SO3);  
                2ν (SO2) = 3 ν (SO3);    
     
                                            
                   моль = 0,2 моль                         
Відповідь: 0,2 моль SO3 
 
3. Скільки атомів Гідрогену міститься в 2,24 л суміші метану (СН4) та етену (С2Н4)?  
Розв’язання 
 
1.    ν =  V ;    ν(суміші) =      2,24 л     = 0,1 моль 
    Vì    22,4 л/моль
2.    ν (Е) = n· ν (сполуки); 
 
ν(H) = 4 ν(СH4);       ν(H) = 4 ν(С2H4);  
 
Кількість атомів Гідрогену в молекулі метану і етену однакова,  n(H) = 4; Тоді: ν(H) = 4 ν(СH4 + С2H4 )      ν(H) = 4 · 0,1 моль = 0,4 моль 
3.    ν =  N ;     N = v · NA ;  NÀ
 N(H) = 0,4 моль · 6,02·1023 моль-1  = 2,408·1023 атомів 
 
Відповідь: 2,408·1023 атомів Гідрогену 
4.    У суміші ферум(ІІІ) і ферум(ІІ) оксидів кількість речовини Оксигену в 1,25 рази більше від кількості речовини Феруму. Визначте масову частку  (%) ферум(ІІІ) оксиду в суміші. 
Розв’язання 
ν(О) : ν(Fe) = 1,25 1. В суміші ν(Fe2O3) = x моль;    ν(FeO) = y моль; 
2.    ν(О) = 3 ν(Fe2O3);         ν(О)' = 3x;     ν(Fe)'  = 2x;      ν(О) = ν(FeO);               ν(О)'' = y;      ν(Fe)'' = y;      ν(О) = ν(О)' + ν(О)'';     ν(Fe) = ν( Fe)' + ν( Fe)'';     
3x + y
=1,25          
3x + y = 2,5x + 1,25 y;          

3.    Візьмемо порцію суміші, в якій 1 моль Fe2O3 і 2 моль 
M(Fe O ) = 160 г/моль ; m(Fe2O3) = 160 г;                 
M(FeO) = 72 г/моль;    m(FeO) = 2 моль · 72 г/моль = 144 г 
4.    m(суміші) = 160 г +144 г = 304 г  160 г
 = 0,562;         
304 г
Відповідь: 56,2 % Fe2O3 
2.2. Приклади розв’язання задач на встановлення хімічної формули сполуки з використанням поняття «кількість речовини» 
1. Визначте формулу сполуки, що містить 0,14 г Феруму та 0,06 г Оксигену. 
Розв’язання 
 
1.    ν(Fe) =      0,14 г    = 0,0025 моль;  
56 г/моль
     ν(О) =  0,06 г = 0,00375 моль; 16 г/моль
2.    ν (Е) = n· ν (сполуки)     n(Fe) : n (O) = ν(Fe) : ν(O); 
 
  =1:1,5 = 2 :3 
 
n(Fe) : n (O) = 2 : 3        Формула сполуки - Fe2O3 
 
Відповідь: Fe2O3 
2. Визначте формулу сполуки, яка складається з Фосфору та Сульфуру, маси яких відносяться відповідно як 15,5 : 24,0.  
Розв’язання 
1. ν =  m ;      m = ν · M  
M
Відношення     мас     елементів     у     сполуці     пропорційно відношенню кількості речовини елементів: m(P)    ν (P)
    =    ; 
    m(S)    ν(S)
 Відношення     кількості     атомів     елементів пропорційно відношенню кількості речовини елементів:  n(P)    ν (P)
    =     
    n(S)    ν(S)
2.    Візьмемо порцію речовини, в якій маси елементів:       m(P) = 15,5 г; m(S) = 24,0 г; 
3.    ν(P) =      15,5 г     =0,5 моль; ν(S)=      24,0 г     = 0,75 моль; 
    31 г/моль    32 г/моль
4.    n(P) : n(S) = 0,5 моль : 0,75 моль = 1:1,5 = 2: 3  
Формула сполуки P2S3 
Відповідь: P2S3 
3. Сполука Калію з Оксигеном масою 2,34 г містить 2,0·1022 атомів Калію. 
Встановіть формулу цієї сполуки.  
Розв’язання 
 
    N    2,0⋅1022
1.    ν =       ;   ν(K) =     23    −1 = 0,033 моль 
    NA    6,02⋅10    моль
2.    m(K) = 0,033 моль · 39 г/моль = 1,287 г; 
3.    m(О) = 2,34 г - 1,287 г = 1,0853 г; 
4.    ν(О) =  1,0853 г = 0,066 моль 
16 г/моль
5.    ν(K) : ν(О) = 0,033 моль : 0,066 моль = 1: 2     n(K) : n(O) = 1: 2 
Формула сполуки KO2 
Відповідь: KO2 
4. Масові частки Сульфуру і Флуору у сполуці відповідно становлять  25,2 % і 74,8 %. У газоподібному стані ця сполука об’ємом 112 мл (н.у.) має таку же масу як 2,83·1022 атомів Алюмінію. Встановіть молекулярну формулу сполуки.  
Розв’язання 
 
    N    2,83⋅1022
1.    ν =   ; ν(Al)=  23 −1 = 0,047моль NA 6,02⋅10 моль
2.    ν =  m  m = ν·M  
M
m(Al) = 0,047 моль · 27 г/моль = 1,269 г 
3.    m(SxFy) = m(Al) 
 
   ν =  m ;    ν = V ;    m = V ;    M =  m⋅Vm 
    M    Vm    M    Vm    V
       M(SxF )y    = 1,269  г ⋅22,4 л/моль = 254 г/моль 
0,112 л
4.    Нехай кількість речовини SxFy становить 1 моль, тоді     m(SxFy) = 254 г 
5.    m(S) = 254 · 0,252 = 64 г     m(F) = 254 · 0,748 = 190 г 
6.    ν(S) =     64 г    = 2 моль; ν(F)=     190 г    =10 моль 
    32 г/моль    19 г/моль
7.    ν(E) = n·ν(сполуки); n =     ν(E)    ; ν(сполуки)
    n(S) =  2 моль = 2     n(F) = 10  моль =10 
    1 моль    1 моль
 
Молекулярна формула сполуки -  S2F10 
Відповідь: S2F10 
5. При спалюванні речовини А масою 2,66 г утворюється 1,54 г карбон(IV) оксиду та 0,07 моль сульфур(IV) оксиду. Визначити хімічну формулу речовини А. 
Розв’язання 
1.    ν =  m ;    ν(СО2) =     1,54 г    = 0,035 моль 
    M    44 г/моль
 
2.    ν(C) = ν(CO2); ν(C) = 0,035 моль 
 
3.    m = ν M ;    m(C) = 0,035 моль · 12 г/моль = 0,42 г 
 
4.    ν(S) = ν(SO2); ν(S) = 0,07 моль 
 
5.    m(S) = 0,07 моль · 32 г/моль = 2,24 г 
 
6.    m(S) + m(C) = 2,24 г + 0,42 г = 2,66 г    Оксиген у сполуці А відсутній. 
 
7.    n(C) : n(S) = ν(C) : ν(S) = 0,35 : 0,07 = 1 : 2 
 
Формула сполуки СS2 
Відповідь: CS2 
6. Речовина певної маси містить 15,6 г металічного елемента, 19,2 г Оксигену, 0,4 г Гідрогену та 12,8 г Сульфуру. Визначте формулу цієї речовини. 
Розв’язання  
 
MexOyHzSn;  Me – невідомий металічний елемент;  m    19,2 г
1.    ν =      ;         ν(О) =       = 1,2 моль;  
    M    16 г/моль
        ν(Н) =     0,4 г    = 0,4 моль;     ν(S) =      12,8 г     = 0,4 моль; 
    1 г/моль    32 г/моль
 
2.    ν(О) : ν(H) : ν(S) = 1,2 моль : 0,4 моль : 0,4 моль = 3 : 1 : 1 
 
      n(O) : n(H) : n(S) = ν(O) : ν(H) : ν(S) = 3 : 1 : 1   
 
3.    Формула сполуки MexO3HS за умови, що атомний фактор (співвідношення числа атомів у найпростішій формулі) дорівнює одиниці. 
 
4.    Для AxBy         ν(Е) = n· ν (сполуки) 
 
    ν(А) = х· ν(АxBy);       ν(В) = х· ν(АxBy);     
    ν(А)    ν(В)
       ν(АxBy) =       ;   ν(АxBy) =      . х(А)    y(B)
Оскільки кількість речовини сполуки однакова, то 
    ν(А)    ν(В)    m(А)    m(B)
=    ;             =    ; х(А)    y(B)    M(A)x(A)    M(В)⋅ y(B)
Для сполуки MexHSO3 
    m(Me)    =    m(O)    ;   
    M(Me)⋅x(Me)    M(O)⋅ y(O)
m(Me)⋅M(O)⋅ y(O)
    M(Me)  =      ; 
m(O)⋅ x(Me)
    15,6 г  16⋅     г/моль⋅ 3    39 г /моль 
    M(Me)  =    =    ; 
    19,2 г ⋅ x(Me)    x(Me)
x = 1; M(Me) = 39 г/моль; Me – K; x = 2; M(Me) = 18,5 г/моль; Me – не існує; x = 3; M(Me) = 13 г/моль; Me – не існує; 
Формула сполуки KHSO3 
Відповідь: KHSO3 
2.3. Обчислення масової, об’ємної, мольної часток газуватих сполук в сумішах 
1.    Суміш складається з карбон(ІV) оксиду, азоту та аргону. Об’ємні частки газів становлять 20 %, 50 % та 30 % відповідно. Визначте масові частки (%) газів в суміші. Розв’язання  
Для сумішей газів χ(сполуки) = ϕ(сполуки), де χ - мольна частка сполуки у суміші газів; ϕ - об’ємна частка сполуки у суміші газів. 
 
1.    Візьмемо 1 моль суміші, тоді кількість речовини газів становлять: 
ν(СО2) = 1 моль · 0,2 = 0,2 моль; ν(N2) = 1 моль · 0,5 = 0,5 моль; ν( Ar) = 1 моль · 0,3 = 0,3 моль 
 
2.    ν =  m ; m = ν · M 
M
M(СО2) = 44 г/моль;   m(СО2) =  0,2 моль · 44 г/моль = 8,8 г 
M(N2) = 28 г/моль;  m(N2) =  0,5 моль · 28 г/моль = 14 г; 
M(Ar) = 40 г/моль;   m(Ar) =  0,3 моль · 40 г/моль = 12 г 
 
3.    m(суміші) = 8,8 г + 14 г + 12 г = 34,8 г  
 
4.    w %(сполуки) =  m(сполуки)⋅100 % ; m(суміші)
w % (СО2) =  8,8 г ⋅100 % = 25,3 %     w % (N2) =14  г ⋅100 % = 
    34,8 г    34,8 г
40,2 %  w % (Ar) =12  г ⋅100 % = 34,5 %  
34,8 г
Відповідь: 25,3 % СО2 ; 40,2 % N2; 34,5 % Ar 
2.    У суміші карбон(ІV) оксиду і азоту масові частки газів однакові. 
Визначте об’ємні частки газів у відсотках.  Розв’язання  
І спосіб 
1.    У 100 г суміші 50 г карбон(ІV) оксиду і 50 г азоту. 
2.    ν(СО2) =      50 г     = 1,136 моль  
44 г/моль
         ν(N2) =      50 г     = 1,786 моль 
28 г/моль ν(сполуки)
3.    χ(сполуки) =        
ν(суміші)
    ν (суміші) = 1,136 моль + 1,786 моль = 2,922 моль       χ( СО2) =  1,136 моль = 0,389  
2,922 моль
      χ (N2) =  1,786 моль = 0,611 2,922 моль
 
4.    ϕ(сполуки) = χ(сполуки)      ϕ(СО2) = 0,389 або 38,9 %     ϕ(N2) = 0,611 або 61,1 % 
ІІ спосіб 
m(сполуки) w(сполуки) =       ; m(сполуки) = m(суміші) ·
m(суміші)
w(сполуки) 
В х г суміші міститься 0,5х г СО2 та 0,5х г N2 
    ν(СО2) =     0,5х            ν(N2) =    0,5х     
    M(CO2 )    M(N2 )
0,5х    0,5х ν (суміші) =      +      M(CO2 )    M(N2 )
 
ϕ(сполуки) = χ(сполуки) 
0,5х
     χ(сполуки) =  ν(сполуки)      ϕ(СО2) =     M(CO2 )     
    ν(суміші)    0,5х    +    0,5x
    M(CO2 )    M(N2 )
     ϕ(СО2) =       ;   ϕ(СО2) = 0,389 або 38,9 % 
 + 
 
 ϕ % (N2) = 100 % - ϕ % (СО2)   ϕ % (N2) = 100 % - 38,9 % = 
61,1 % 
 
Відповідь: 38,9 % СО2; 61,1 % N2 
2.4. Встановлення складу газоподібної суміші за її відносною молекулярною або молярною масою 
1. Газова суміш містить (відсотки за об'ємом): 30 % азоту, 10 % водню та  60 % амоніаку. Визначити середню відносну молекулярну масу газової суміші. 
Дано:     Розв’язання  ϕ %(N2) = 30 %     Mr сер = Mr1 · ϕ1 + Mr2 · ϕ2 + Mr3 · ϕ3; ϕ %(Н2) = 10 %     Mr (N2) = 28; Mr (Н2) = 2; Mr (NН3) = 17;  ϕ %(NН3) = 60 %     Mr сер = 28  · 0,3 + 2 · 0,1 + 17 · 0,6 = 18,8 
Mr сер – ?     Відповідь: 18,8 
 
Для обчислення об’ємних часток компонентів газової суміші за її середньою молярною масою необхідно згадати основні формули її знаходження: 
    m    m    V    m⋅Vm    М(газу)
1) M =           2)       =     ;    M =           3) D(H2) =     ;   М (газу) = D(H2) · M(H2)  ν    M    Vm    V    М(Н2)
4)  D(пов) =     М(газу) ; М (газу) = D(пов) · 29 г/моль;          5) ρ =  M ;     M = ρ·Vm 
    29 г/моль    Vm
6) Для умов, відмінних від нормальних: 
 а) об’єднаний газовий закон    V0 ⋅P0 = V1 ⋅P1 ;       V0 = V1 ⋅P1 ⋅T0 ;      V0 = m ;     
    T0    T1    T1 ⋅P0    Vm    M
 б) рівняння Менделєєва – Клапейрона  PV =  m RT ;  M =  m⋅R ⋅T ,  
    M    PV
де  R – універсальна газова стала (R = 8,314 Дж/(моль К)); 
Р – тиск, Па;   V – об'єм, м3;   Т – температура, К. 
Якщо зазначається густина при змінених умовах, її можна подати як окремі складові: m – маса газової суміші, V = 1 л  
Відносна молекулярна маса чисельно дорівнює молярній масі. 
2. Визначити об’ємний склад (у %) газової суміші, що містить карбон(ІІ) оксид та карбон(ІV) оксид, якщо її густина за воднем становить 18,8. 
 
Розв’язання  
М(газу)
1.    D(H2 ) =   ; М (газу) = D(H2) · M(H2); М(Н2 )
М(газової суміші) = 18,8 · 2 г/моль = 37,6 г/моль; 
 
2.    M сер = M1 · ϕ1 + M2 · ϕ2 
 
Нехай ϕ(СО) = х, тоді  ϕ(СО2) = (1- х); 
М(СО) = 28 г/моль; М(СО2) = 44 г/моль; 
37,6 г/моль = 28 г/моль · х + 44 г/моль · (1- х); 
х = 0,4                 ϕ(СО) = 0,4 або 40 % 
         ϕ(СО2) = 1 - 0,4 = 0,6; ϕ % (СО2) = 60 % 
 Відповідь: об’ємний склад газової суміші 40 % СО і 60 % СО2 
3.    Газова суміш, що складається з водню, метану і карбон(ІІ) оксиду, має густину 1,715 г/л при тиску 2 атм і температурі 00 С. Вміст метану (за об’ємом) становить 30 %. В якому об’ємному відношенні знаходяться у цій суміші водень і карбон(ІІ) оксид. Розв’язання  
 
1.    ρ =1,715 г/л → m = 1,715 г, V = 1 л = 0,001 м3;  t = 0 0С, T = 273 K;     P = 2 атм = 2,026·105 Па 
 
2.    PV =  m RT ;  M =  m⋅R ⋅T 
    M    PV
1,715 г ⋅8,314  Дж/(моль ⋅К)⋅273
    M(сум) =     5    3    =19,2  г/моль ; 
2,026⋅10 Па ⋅0,001 м
 
3.    M сер = M1 · ϕ1 + M2 · ϕ2 + M3 · ϕ3; ϕ1 = ϕ(СH4) = 0,3;   ϕ2 = ϕ(Н2) = х;   ϕ3 = ϕ(CO) =1– 0,3 – х = 0,7– х; 
 
М(СH4) = 16 г/моль; М(Н2) = 2 г/моль; М(СО) = 28 г/моль; 
 
19,2 г/моль = 16 г/моль · 0,3 + 2 г/моль · х + 28 г/моль · (0,7–х); 19,2  = 4,6 + 2х + 19,6 – 28 х;           26х = 5,2;               х = 0,2 
 
ϕ(Н2) = 0,2; ϕ(СО) = 0,7 - 0,2 = 0,5; 
 
4.    V(H2) : V(CO) = ϕ(Н2) : ϕ(СО) = 0,2 : 0,5 = 2 : 5 
 
Відповідь: V(H2) : V(CO) = 2 : 5 
 
4.    Визначте об’ємний склад (у %) газової суміші, що містить карбон(ІІ) оксид і повітря, якщо 8,683 г її при 5 атм і 470 С займають об’єм 1,6 л.  
 
 
    P1 ⋅V1 ⋅T0    V0    m
    ;     V0 =    ;        =    ;   
    T1 ⋅P0    Vm    M
m⋅Vm ⋅T1 ⋅P0
    ;      M =     
P1 ⋅V1 ⋅T0
8,683  г ⋅22,4  г/моль ⋅(273+ 47) К 1  ⋅ атм 5 атм⋅1,6 л⋅273 К
2. Якщо ϕ(пов.) – х, тоді ϕ(СО) = 1- х 
В повітрі ϕ(N ) = 0,8 ϕ(О2) = 0,2, тоді в газовій суміші повітря і карбон(ІІ) оксиду ϕ(N2) = 0,8х;  
= M · ϕ + Mr2 · ϕ2 + Mr3 · ϕ3;  
М (N ) =28 ; М (О2) = 32; Мr(СО) = 28;  
= M(N ) · ϕ(N2)  + Mr(О2) · ϕ(О2) + Mr(СО) · ϕ(СО); 
28,5 = 28 · 0,8х + 32 · 0,2х + 28 · (1-х); ϕ(N ) = 0,8·0,625 = 0,5;      ϕ(О2) = 0,2·0,625 = 0,125; 
 
 
Задачі для розв’язання (напівсамостійна робота) 
 
1. Маса 4 м3 (н.у.) озону становить 8,572 кг. Обчисліть його молярну масу та відносну густину за повітрям. 
 
Алгоритм розв’язання 
 
1.    Записати скорочену умову задачі. 
2.    Вивести формулу для визначення молярної маси речовини. m    V    m    V    m⋅Vm
    ν=   ;            ν =     ;             =    ;           М =       ; 
    M    Vm    M    Vm    V
3.    Обчислити молярну масу речовини, враховуючи відповідні розмірності величин:   m(О3) = 8,572 кг; Vm = 22,4·10-3 м3/моль; V = 4 м3. 
М(О3) =  8,572 кг ⋅22,4⋅103 −3 м3/моль = 0,048 кг/моль = 48 г/моль 
4 м
 
 
4.    Записати формулу для обчислення відносної густини газу за повітрям 
M(газу)
    D(пов.) =       ; 
    29     
5.    Обчислити відносну густину газу за повітрям  D(пов.) =  48 г/моль = 1,655 29 г/моль 6. Записати відповідь. 
Відповідь: М(О3) = 48 г/моль; D(пов.) = 1,655 
 
2. Знайдіть масу 11,2 л (н.у.) газової суміші, що містить водень, карбон(ІІ) оксид і карбон(ІV) оксид, якщо на 1 молекулу карбон(ІV) оксиду в суміші припадає 2 молекули карбон(ІІ) оксиду і 3 молекули водню. 
 
Орієнтовні дії 
 
Необхідно обчислити кількість речовини газуватої суміші. Врахувати, що співвідношення числа молекул у газуватої суміші пропорційно кількості речовини відповідних газоподібних сполук. Позначити кількість речовини СО2 за х моль. Скласти рівняння з одним невідомим. Обчислити масу кожного з компонентів газової суміші і масу всієї суміші.  
Відповідь: 8,8 г 
 
3. Спеціальну посудину по черзі заповнювали газами та зважували за однакових умов. Маса посудини з озоном, аргоном та невідомим газом Х становила відповідно 102 г, 90 г та 96 г. Визначте молярну масу газу Х.  
 
Орієнтовні дії 
 
Позначити масу посудини через х грамів. Визначити кількість речовини озону та аргону. Визначивши масу посудини, знайти молярну масу газу Х. Здійснити розрахунки та записати відповідь.              
Відповідь: 44 г/моль 
4. В якій масі кальцій ортофосфату міститься стільки ж Фосфору, скільки його є у 2,4 моль ортофосфатної кислоти.  
 
Алгоритм розв’язання 
1.    Записати скорочену умову задачі. 
2.    Записати формулу для обчислення кількості речовини елемента у сполуці. 
ν(Е) = n · ν(сполуки) 
3.    Обчислити кількість речовини елемента 
ν(Р) = ν(Н3РО4);    ν(Р) = 2,4 моль 
4.    Записати формулу для обчислення кількості речовини сполуки. ν(сполуки) =  ν(Е) n
5.    Обчислити кількість речовини кальцій ортофосфату 
ν[Са3(РО4)2] =  2,4 моль = 0,8 моль 
3
6.    Обчислити масу сполуки m = ν · M;   М[Са3(РО4)2] = 310 г/моль;  m[Са3(РО4)2] = 0,8 моль · 310 г/моль = 248 г 
 
7.    Записати відповідь. 
Відповідь: 248 г Са3(РО4)2 
 
5. Газова суміш складається з карбон(ІV) оксиду та карбон(ІІ) оксиду. Масові частки газів становлять відповідно 60 % та 40 %. Обчисліть об’ємні частки газів у суміші (%) за нормальних умов. 
 
Алгоритм розв’язання 
1.    Записати скорочену умову задачі. 
2.    Прийняти масу газової суміші за 100 г.  
3.    Обчислити масу кожного компонента газової суміші.     m(CO2) = 100 г · 0,6 = 60 г;  m(CO) = 100 г · 0,4 = 40 г; 
 
4.    Обчислити кількість речовини кожного газу. 
      ν =  m ;  ν(CO2) =      60 г     = 1,36 моль;       ν(CO) =      40 г     = 1,43 моль; 
    M    44 г/моль    28 г/моль
 
5.    Обчислити сумарну кількість речовини у газової суміші.     ν(суміші) = 1,36 моль + 1,43 моль = 2,79 моль 
 
6.    Оскільки для газів ϕ(сполуки) = χ(сполуки), необхідно обчислити мольні часки газів. 
χ(CO2) =  1,36 моль = 0,49;   ϕ(CO2) = 0,49 або 49 % 2,79 моль
χ(CO) =  1,43 моль  = 0,51;     ϕ(CO) = 0,51 або 51 % 2,79 моль 7. Записати відповідь. 
 Відповідь: 49 % CO2 і 51 % CO 
6. Суміш складається з трьох газів: карбон(ІІ) оксиду, азоту та аргону. Об’ємні частки газів становлять 20 %, 50 %, 30 % відповідно. Визначити масові частки газів у суміші.  
 
Алгоритм розв’язання 
1.    Записати скорочену умову задачі. 
2.    Прийняти об’єм газової суміші за 100 л.  
3.    Обчислити об’єм кожного компонента газової суміші. 
   V(CO) = 100 л · 0,2 = 20 л;    V(N2) = 100 л · 0,5 = 50 л;       V(Ar) = 100 л · 0,3 = 30 л; 
4.    Обчислити кількість речовини кожного газу. 
    V    20 л    50 л
    ν=        ν(СО) =       = 0,89 моль;   ν(N2) =       = 2,23 моль  
    Vм    22,4 л/моль    22,4 л/моль
                ν(Ar) =  30 л = 1,34 моль  22,4 л/моль 5. Обчислити масу кожного газу. 
m = ν · M;      m (СО) = 0,89 моль · 28 г/моль = 24,9 г                       m (N2) = 2,23 моль · 28 г/моль = 62,4 г                       m (Ar) = 1,34 моль · 40 г/моль = 53,6 г 
 
6.    Визначити масу суміші газів.      m (суміші) = 24,9 г + 62,4 г + 53,6 г = 140,9 г 
 
7.    Обчислити масові частки газів. 
     w(сполуки) =  m(сполуки) ;              w(СО) =  24,9 г = 0,18 або 18 %                 
    m(суміші)    140,9 г
     w(N2) =  62,4 г = 0,44 або 44 %        w(Ar) =  53,6 г  = 0,38 або 38 % 
    140,9 г    140,9 г
8.    Записати відповідь. 
     Відповідь: 18 % СО; 44 % N2; 38 % Ar 
7. Маса 1 л суміші азоту з воднем при температурі 0 0С і тиску 2 атм становить 1 г. Визначте об’ємний склад (у  %) газової суміші.  
 
     Алгоритм розв’язання 
1.    Записати скорочену умову задачі. 
2.    Обчислити середню молярну масу газової суміші за рівнянням Менделєєва-Клайперона.  
    m⋅R ⋅T    m⋅R ⋅T
    PV =     ;   M =       
    M    PV
Р = 2 атм = 2· 1,013·105 Па = 2,026·105 Па;  V = 0,001 м3   Т = 273 К 
 
1 г ⋅8,314 Дж/(моль ⋅К)⋅273 К
    Мсер =     5    3    =11,2 г/моль 
2,026⋅10 Па ⋅0,001 м
3.    Записати формулу середньої відносної молекулярної маси газової суміші. 
Mr cер = Мr 1 + Мr 2 ;    Mr cер = Мсер 
4.    Позначити об’ємну частку одного компонента за х, другого – за (1- х). Провести відповідні обчислення.  ϕ1 = ϕ(N2) = х ;   ϕ2 = ϕ(Н2) = (1- х).  11,2 = 28 · х + 2 · (1- х);       х = 0,35  ϕ(N2) = 0,35 або 35 %; ϕ(Н2) = 1 - 0,35 = 0,65 або 65 %;  
 
5.    Записати відповідь. 
Відповідь: 35 % N2; 65 % Н2  
 
8. Через водний розчин брому пропустили 5,6 л (н.у.) газової суміші, що складається з пропану, бутану і бутену. Прореагувало 0,075 моль бутену. Визначити об’ємний склад (%) газової суміші, якщо густина її за киснем 
1,75. 
 
Орієнтовні дії 
Необхідно визначити об’ємну частку бутену у газовій суміші. Позначити, наприклад, ϕ(С3Н8) за х і підставити у формулу для обчислення середньої молярної маси трикомпонентної суміші. Провести відповідні обчислення.  
Відповідь: 47,5 % пропану, 22,5 % бутану, 30 % бутену 
 
9. Зразок солі містить 32,4 г Натрію, 45,1 г Оксигену і 22,5 г невідомого елемента. Встановіть хімічну формулу солі.  
 
Алгоритм розв'язання 
 
1.    Записати скорочену умову задачі. 
2.    Встановити найпростіше співвідношення атомів відомих елементів. 
32,4 г 45,1 г n(Na) : n(O)  = ν(Νа) : ν(Ο) = : =1,41 моль : 2,82 моль =1: 2
23 г/моль 16 г/моль
 
3.    Прийнявши, що атомний фактор дорівнює 1, обчислити відносну атомну масу невідомого елемента. 
m(E)
    w(Е) =      ; 
m(спол.)
    22,5 г    22,5  г 
    w(E) =    =     = 0,225 
32,4 г + 45,1 г + 22,5 г 100 г n ⋅Ar
     NaExO2 ;  w(Е) = Mr    ;  Ar(E) – відносна атомна маса невідомого елемента 
    х ⋅Ar(E)    0,225 =    х ⋅Ar(E)    ; 
    0,225 =    ;        
    23+ x ⋅Ar (E) + 2⋅16    55 + x ⋅Ar(E)
 
12,4 + 0,225х· Ar(E) = х· Ar(E);    
         
12,4 = 0,775х· Ar(E);  
х· Ar(E) = 16; A  r =16 ; x
    при х = 1, Ar(E) = 16; Оксиген (елемент вже входить до складу сполуки); 
    при х = 2, Ar(E) = 8 –  елемента не існує;                   при х = 3, Ar(E) = 5,33 – елемента не існує.    
 
4. Прийнявши, що атомний фактор дорівнює 2, обчислити відносну атомну масу невідомого елемента. 
Якщо атомний фактор дорівнює 2, тоді Na2ExO4 ; 
n ⋅Ar
    w(Е) = Mr    ;  Ar(E) – відносна атомна маса невідомого елемента 
    х ⋅Ar (E)    х ⋅Ar (E)
    0,225 =     ;       0,225 =      ; 
    2⋅23+ x ⋅Ar (E) + 4⋅16    110 + x ⋅Ar (E)
 
24,75 + 0,225х· Ar(E) = х· Ar(E); 
 
24,75 = 0,775х· Ar(E);          
х· Ar(E) = 32; A  r =  32 ; x     При х = 1, Ar(E) = 32; E – S;  
    При х = 2, Ar(E) = 16; E – О (елемент вже входить до складу сполуки)     При х = 3, Ar(E) = 10,6; Ar(B) = 10,8; валентність Бору – 3, у сполуці валентність елемента – 4. Це – Сульфур.  
 
5. Записати відповідь.                                                          Відповідь:  Na2SO4 
 
Задачі для самостійного розв'язання 1 рівень (тренувальні завдання) 
 
1.    У зразку кальцій ортофосфату 3,2 г Оксигену. Визначте кількість речовини 
Фосфору в цьому зразку. (Відповідь: 0,05 моль) 
2.    Скільки грамів Фосфору буде вноситися в грунт з добривом амоній гідрогенфосфатом, що містить 42 г Нітрогену. (Відповідь: 46,5 г) 
3.    Маса суміші азоту і кисню дорівнює 6,44 г, а об'єм – 4,704 л (н.у.). В якому об'ємному співвідношенні знаходяться азот і кисень в газовій суміші?  (Відповідь: 1:2) 
4.    Обчислити густину за воднем газової суміші, що містить 0,4 об'ємних частки вуглекислого газу, 0,3 об'ємних частки нітроген(І) оксиду і 0,3 об'ємних частки азоту. (Відповідь: 33) 
5.    Відносна густина газу за гелієм становить 8,5. Визначити масу 1 л (н.у.) цього газу. Яка його відносна густина за повітрям? (Відповідь: 1,52 г; 1,17)) 
6.    Газова суміш містить водень і азот. Масові частки газів у цій суміші становлять відповідно 70 % і 30 %. Розрахуйте об'ємні частки ( %) газів у суміші. (Відповідь: 97,03 % Н2 і 2,97 % N2) 
7.    У скільки разів більше молекул міститься у 3,4 г азоту порівняно з 3,4 г сірководню? (Відповідь: 1,2 рази) 
8.    Кожен кубічний сантиметр повітря біля земної поверхні містить 2,7·1019 молекул. Визначте масу 1 см3 повітря. Вважайте, що повітря складається лише з азоту та кисню. (Відповідь: 1,29 мг) 
9.    Визначте середню молярну масу повітря, якщо до його складу входить 21 % кисню та 79 % азоту за об'ємом. (Відповідь: 28,84 г/моль) 
10.    Вуглеводень містить 82,76 % Карбону і 17,24 % Гідрогену за масою. Пара цього вуглеводню об'ємом 1,12 л (н.у.) має масу 2,9 г. Який це вуглеводень? 
(Відповідь: С4Н10) 
11.    Який вантаж (включаючи оболонку і оснащення) може нести аеростат об'ємом 1000 м3 наповнений гелієм, якщо політ проходить за умов, близьких до нормальних? (Відповідь: 1116 кг) 
12.    У сплаві число атомів Купруму вдвічі більше від числа атомів Аргентуму. Обчисліть масову частку ( %) Аргентуму в сплаві. (Відповідь: 45,76 %) 
13.    При спалюванні невідомої речовини одержали 2,64 г карбон(ІV) оксиду, 1,62 г води та 1,92 г сульфур(ІV) оксиду. Визначте найпростішу формулу речовини, знаючи, що Оксиген у ній відсутній. (Відповідь: С2Н5SH) 
14.    Пічний попіл містить цінне калійне добриво – поташ, хімічна формула якого К2СО3. Масова частка поташу в попелі становить 40 %. На певну ділянку поля потрібно внести 15,6 кг Калію. Яку масу пічного попелу потрібно для цього використати? (Відповідь: 345,5 кг) 
15.    Густина рідкого кисню 1,14 г/см3 при -1830С. У скільки разів в результаті переходу кисню з рідкого стану в газоподібний збільшиться його об'єм? 
(Відповідь: в 798 рази) 
 
2 рівень (завдання для самоконтролю) 
 
1.    Визначте об'ємні частки газів у суміші агрону, водню та азоту з середньою молярною масою 23 г/моль, якщо вона містить однакові об'єми агрону та азоту. 
2.    При спалювані в надлишку кисню 14,8 г невідомої органічної сполуки утворилося 17,82 л (н.у.) карбон(ІV) оксиду та 18 г води. Густина пари речовини за воднем становить 37. 
3.    Для фарбування тканин, дублення шкір використовують галуни – подвійні солі сульфатної кислоти. Скільки молекул кристалізаційної води входить до складу такої солі КAl(SO4)2·xH2O, якщо масова частка Оксигену в ній складає 67,51 %? 
4.    Визначити об'ємний склад (в  %) газової суміші, що місить карбон(ІІ) оксид і повітря, якщо її густина 5,8 г/л при t = 27 0С і тиску 5 атм. 
5.    Масові частки Алюмінію і Магнію в земній корі дорівнюють відповідно  8,8 % і 2,3 %. У скільки разів у земній корі атомів Алюмінію більше ніж атомів Магнію? 
6.    Скільки атомів Оксигену міститься в суміші об'ємом 2,8 л (н.у.) карбон(ІV) та сульфур(ІV) оксиду? 
7.    Відносна густина пари невідомої речовини за повітрям становить 1,1. При спалюванні певної маси утворилося 0,27 г води та 168 мл азоту (н.у.). 
Визначте молекулярну формулу речовини. 
8.    Речовина певної маси містить 30 г металічного елемента, 3 г Гідрогену, 46,5 г Фосфору та 96 г Оксигену. Визначте формулу цієї речовини. 
9.    Знайдіть формулу кристалогідрату натрій карбонату, якщо після нагрівання його маса  зменшилася з 14,3 г до 5,3 г. 
10.    В якій масі ферум(ІІІ) оксиду міститься стільки атомів обох елементів, скільки їх міститься в 40 г ферум(ІІІ) сульфату? 
11.    Маса суміші кисню і азоту дорівнює 59,2 г, а об'єм 47,04 л. Скільки молекул азоту припадає на одну молекулу кисню? 
12.    Спеціальну посудину по черзі заповнюють газами і зважують за однакових умов. Маса її з озоном, агроном і невідомим газом становить відповідно 74,0 г, 4,75 г та 76,2 г. Визначте молекулярну масу невідомого газу. 
 
3 рівень 
(завдання різних етапів Всеукраїнської учнівської олімпіади з хімії) 
 
1.    Мінерал фторапатит і емаль зубів містять Флуор у вигляді сполуки, склад якої: 42,33 % Р2О5, 50,03 % СаО і 7,74 % СаF2. Встановіть хімічну формулу сполуки. 
2.    Селітрами називають розчинні солі нітратної кислоти та лужних або лужноземельних металів. Встановіть формули індійської, чилійської та норвезької селітр, якщо масова частка Нітрогену в них дорівнює 0,1386, 0,1647 та 0,1707 відповідно. 
3.    При спалюванні в надлишку кисню 3,1 г аміну утворилося 17,6 г карбон(ІV) оксиду, 18 г води та 4,48 л (н.у.) азоту. Густина пари речовини за воднем становить 15,5. 
4.    Визначте невідомі гази А і В за такими відомостями: сума їх молярних мас дорівнює 72 г/моль; в суміші А і В об'ємна та масова частки речовини А відповідно дорівнюють 0,175 та 0,250. 
5.    Зразок кристалогідрату купрум(ІІ) сульфату, забруднений калій сульфатом, містить 25,1 г Купруму і 35,3 г води. Встановіть формулу кристалогідрату. Обчисліть вміст домішок калій сульфату у зразку кристалогідрату. 
6.    Мінерал Х є алюмосилікатом та містить двохвалентний елемент, атомну масу якого уточнювали під наполяганням Д.І. Менделєєва. В 100 г мінералу, які складають 18,6 % його молярної маси, міститься 2,0·1024 атомів Оксигену, а кількість атомів Алюмінію та Силіцію співвідносяться як 1:3. Встановіть формулу мінералу. 
7.    При повному термічному розкладі 46,4 г оксиду невідомого металічного елемента він втрачає 6,9 % маси. Визначте формулу оксиду. 
8.    Визначте формулу сполуки, яка містить металічний елемент та ще 3 відомі хімічні елементи – Гідроген, Оксиген та Сульфур. Масове співвідношення між елементами: Ме : Н : О : S = 11,7 : 2,8 : 35,2 : 6,4. 
Приклади розв′язування ускладнених задач  
9. Яка маса міді, якщо в ній міститься 1 г електронів (маса електрона становить 1/1840 а.о.м)  Розв’язання 
1.    mе = 1/1840 а.о.м;   1 а.о.м. = 1/12 mа(12С);        m(е) = me · NA; M(e)  =   = г/моль 
1 г 
2.    ν(e) =   =1840 моль  
  г/моль
3.    1 атом Купрума містить 29 е      ν(е) = 29 ν(Сu); ν(Cu) =     
1840 моль
        ν(Cu) =      = 63,45 моль;  
29
4.    m(Cu) = 63,45 моль · 64 г/моль = 4060,8 г  
 
Відповідь: 4060,8 г міді  
 
 
Приклад позааудиторної контрольної роботи для перевірки знань з теми   
 
Інструкція для виконання позааудиторної контрольної роботи 
 
Після самостійного виконання переважної більшості запропонованих вище задач з теми необхідно виконати контрольну роботу № 2 (КР-2). Вона включає 6 завдань, розрахованих на 3 години. Бажано з завданнями КР-2 ознайомитися безпосередньо при її написанні, що дає можливість перевірити свої знання та вміння в умовах близьких  до проведення екзамену чи заліку. Під час контрольної роботи користуватися засобами, що містять підказки неможна. Ви успішно справитесь з контрольними завданнями, якщо систематично, наполегливо працювали. Контрольну роботу необхідно виконати в окремому зошиті і здати вчасно викладачу для перевірки.  
  
Контрольна робота № 2 (КР-2) 
 
Варіант І 
 
1.    Цирконію у земній корі міститься вдвічі більше за масою, ніж Нітрогену. 
Атомів якого з цих елементів менше й у скільки разів? 
2.    Після нагрівання мідного порошку, на повітрі маса збільшилась до 20 г, а масова частка купрум(ІІ) оксиду в добутій його суміші з металом становила 4,0 %. Знайдіть масу порошку взятого для досліду. 
3.    Обчисліть масу 1 л суміші газів, що містить карбон(ІІ) оксид, карбон(ІV) оксид та азот, масові частки яких становлять відповідно 10 %, 30 % і 60 %. 
4.    Відносна густина за повітрям суміші нітроген(І) оксиду і нітроген(ІІ) оксиду становить 1,2. Обчисліть масові частки газів у суміші. 
5.    Яка маса кристалогідрату CuCI2·2H2O містить стільки води, скільки її входить до складу мідного купоросу масою 10 г? 
6.    В результаті досліду виділилося 0,1 моль водню. Площа лабораторії 18 м2, висота 3 м. Чи можна запалити спиртівку. якщо суміш повітря з воднем вибухає при об’ємній частці водню 4%. Температура в лабораторії 22 0С, тиск 101,3 кПа. 
 
Варіант ІІ 
 
1.    Відомо, що повітря містить 75,5 % азоту, 23 % кисню, 1,3 % аргону та 0,05 % вуглекислого газу за масою. Атомів якого елементу у повітрі найбільше. 
2.    Кальцій ціанамід використовують як добриво, гербіцид (як засіб для боротьби з бур’янами) і дефоліант (засіб, що сприяє опаданню листя). За складом – це сполука, що містить Кальцій, Карбон і Нітроген. Виведіть формулу кальцій ціанаміду, якщо половина маси в ньому припадає на Кальцій, а відношення мас Карбону і Нітрогену становить 3 : 7. 
3.    Густини двох бінарних газуватих сполук однакові і становлять 1,96 г/л. Масова частка Оксигену в першому газі ‒ 36,36 %, а вдругому ‒ 72,73 %. Знайдіть формули сполук. 
4.    Відносна густина суміші водню, амоніаку і неону за повітрям становить 0,555. Об’ємна частка неону в суміші дорівнює 20 %. Знайдіть об’ємні і масові частки газів у суміші. 
5.    Забруднений зразок кристалогідрату СаSO4·хН2О містить (за масою)  21,6 % Кальцію і 19,44 % води. Виведіть формулу кристалогідрату і обчисліть масову частку домішок в ньому. 
6.    В якій кількості речовини ферум(ІІІ) хлориду міститься стільки атомів елементів, скільки їх міститься в 40 г ферум(ІІІ) сульфату.  
 
Варіант ІІІ 
 
1.    Залізо утворює декілька сполук з карбон(ІІ) оксидом (карбоніли). Одна з них містить 33,33 % Fe, 28,57 % C, 38,10 % О.  Визначте формулу речовини, якщо при розкладі 0,1 моль її можна одержати 18,8 г заліза. 
2.    В якій кількості речовини фенолу міститься таке саме число атомів Карбону, що й в етиловому спирті масою 6,9 г. 
3.    Після повного зневоднення 5 г суміші Na2SO4 ·10H2O та СuSO4·5H2O її маса зменшилась до 3 г. Знайдіть масову частку в відсотках (з точністю до цілих) мідного купоросу в суміші. 
4.    Формула сполуки містить метал, Гідроген, Сульфур та Оксиген у масовому співвідношенні 10 : 1 : 8 : 24. Визначте формулу сполуки.  
5.    Забруднений зразок кристалогідрату КСІ·MgCI2·xH2O містить (за масою) 34,08 % йонів СІ- і 34,56 % води. Виведіть формулу кристалогідрату й обчисліть масову частку домішок у ньому. 
6.    Масові частки Оксигену в оксидах А і Б однакові і становлять 0,4. З водою реагує лише оксид А (перетворення відбувається неповністю); продуктом реакції є малорозчинна основа. Оксиди утворені елементами 3-го і 4-го періодів. Відношення молярних мас оксидів  дорівнює 1:2. Назвіть елементи і формули оксидів А і Б.  
Розділ 3. Розчини. Обчислення концентрації розчинів 
Актуалізація опорних знань та умінь 
 
1.    Суміш – це декілька індивідуальних речовин, які не здатні до хімічної взаємодії за умов, в яких знаходяться. 
За агрегатним станом розрізняють суміші: газові, рідкі, тверді. 
2.    Розчин – це однорідна суміш або система, яка складається з декількох компонентів.  
Компоненти розчину – розчинник і розчинена речовина. 
Розчинник – це речовина, яка не змінює агрегатного стану при утворенні розчину. Якщо при утворенні розчину обидві речовини не змінюють агрегатного стану, то розчинником вважається та речовина, якої більше. 
3.    Кристалогідрати – сполуки, що містять у своєму складі кристалізаційну воду. Тобто, це кристалічні речовини, до складу яких входить певне число молекул води.  
Приклади кристалогідратів: CuSO4·5H2O – купрум(ІІ) сульфат пентагідрат (мідний купорос); FeSO4·7H2O – ферум(ІІ) сульфат гептагідрат (залізний купорос). 
4.    Густина розчину (ρ) – відношення маси розчину до його об’єму. 
m
ρ =       V
Одиниці вимірювання густини розчину: г/см3; г/мл; кг/дм3; кг/л. ρ(Н2О) = 1,00 г/мл = 1,00 кг/л (при 4 0С); 
5.    Концентрація розчину –  кількісна характеристика складу розчину, яка  визначає вміст розчиненої речовини (в певних одиницях) в одиниці маси або об'єму розчину. 
 
Основні поняття, формули та розрахунки 
 
1.    Масова частка розчиненої речовини (w) – це відношення маси розчиненої речовини до маси розчину. 
w =  m(рm(р.р.)− ну) ,               w % =  m(рm(р.р.)− ну) ⋅100 % , де 
m(p.p.) − маса розчиненої речовини, г; 
m(р-ну) − маса розчину, г 
Маса розчину дорівнює сумі мас розчиненої речовини і розчинника.  m(р-ну) = m(p.p.) + m(Н2О) 
 
Розчинником можуть бути різні речовини (вода, спирт, ацетон, бензен, толуен, хлороформ). Найбільш поширений, універсальний розчинник – вода.  
2.    Обчислення масової частки розчиненої речовини при розбавленні розчину розчинником: 
m(р.р.)
w =       m(р − ну) + m(Н2О)
3.    Обчислення масової частки розчиненої речовини при змішуванні двох розчинів: 
m1(р.р.) + m2 (р.р.)
w =       m1(р − ну) + m2 (р − ну)
 
 m1(р − ну)⋅ w1 + m2 (р − ну)⋅ w2 w =       
m1(р − ну) + m2 (р − ну)
 
4.    Обчислення маси розчину через об’єм і густину:  mр-ну = V·ρ 
5.    Перерахунок об’єму розчину на масу розчину та масу розчиненої речовини і навпаки: 
 
                           m(розчину) = V·ρ                     m(р.р.)= m(розчину)· w 
                       V         ↔         m(розчину)        ↔          m(р.р.) 
                            V =  m(розчину)                               m(розчину) =  m(р.р.) ρ    w
 
3.1.  Обчислення масової  частки розчиненої речовини у розчині 
1. Визначте масову частку розчиненої речовини у розчині, утвореному  з  20 г натрій гідроксиду і 180 г води.  
 
Розв’язання 
 
1.    Для розрахунку масової частки розчиненої речовини у розчині необхідно використати формулу: m(р.р.)
w =      m(р − ну)
2.    В цій формулі невідома маса розчину, яку знайдемо за формулою    m(р-ну) = m(р.р.) + m(H2O); 
 
3.    Обчислимо масу розчину.       m(р-ну) = 20 г + 180 г = 200 г 
 
4.    Обчислимо масову частку розчиненої речовини в розчині 
     w(NaOH) =  20 г = 0,1  
200 г
                                                     Відповідь: w(NaOH) = 0,1 
Задачі для розв’язання (напівсамостійна робота) 
 
2. Визначте масу розчину отрофосфатної кислоти з масовою часткою розчиненої речовини 0,2, в якому міститься  40 г кислоти.          
 
Алгоритм розв’язування  
 
1.    Записати формулу  масової частки розчиненої речовини у розчині.             m (рр.р. w =  
m (розчину)
2.    Виразити з цієї формули масу розчину.      m(р.р.)
m(р-ну) =       w
3.    Обчислити масу розчину.   
    m(р-ну) =  40 г = 200 г 
0,2
Відповідь:  200 г розчину 
 
3. Визначте масу води для приготування розчину калій нітрату KNO3 з масовою часткою солі 0,2, в якому міститься  50 г KNO3.    
 
Орієнтовні дії 
І спосіб 
Виходячи з формули масової частки розчиненої речовини у розчині, визначити масу розчину, від якої відняти масу розчиненої речовини. 
Відповідь:  200 г H2O 
 
ІІ спосіб (алгебраїчний) 
Позначити масу води за х грамів, виразити масу розчину і з формули масової частки розчиненої речовини у розчині знайти х. 
Відповідь:  200 г H2O 
 
Задачі для самостійного розв’язування 
 
1.    Яку масу води і натрій гідроксиду NaOH необхідно взяти для приготування 150 г розчину з масовою часткою розчиненої речовини 15 %. (Відповідь:  22,5 г NaOH; 127,5 г H2O) 
2.    В якій масі води необхідно розчинити  1,8 г натрій хлориду NaCl, щоб отримати фізіологічний розчин з масовою часткою натрій хлориду 0,09 %. (Відповідь: 1998,2 г H2O) 
3.    Яку масу калій хлориду слід розчинити в 200 г води, щоб отримати розчин з масовою часткою калій хлориду 2 %. (Відповідь:  4,08 г KCl) 
3.2. Обчислення масової частки розчиненої речовини у розчині, утвореному при додаванні або випаровуванні розчинника, додаванні розчиненої речовини до розчину 
1. До 300 г 5 %-ного розчину натрій гідроксиду додали  200 г води. Визначте масову частку розчиненої речовини в отриманому розчині.  
 
Розв’язання 
 
Для розрахунку масової частки розчиненої речовини в утвореному розчині необхідно визначити масу розчиненої речовини у вихідному розчині та масу утвореного розчину. 
 
1.    Для розрахунку маси розчиненої речовини в вихідному розчині необхідно  з  формули  m(р.р.) w =    виразити m(р.р.). m(р − ну)
 
m(р.р.) = m(р-ну) · w; m(NaOH) = 300 г · 0,05 = 15 г 
2.    Визначити масу утвореного розчину.  
m(р-ну) = 300 г + 200 г = 500 г 
3.    Обчислити масову частку розчиненої речовини в утвореному розчині. 
w 2(NaOH) =  15 г = 0,03 
500 г
                                               Відповідь: w2(NaOH) = 0,03 
 
2. Розчин масою 300 г з масовою часткою NaOH 5 % випарили до маси  200 г. Якою є масова частка (%) натрій гідроксиду у розчині після випаровування? 
 
Дано:                                                 Розв’язання 
 
m1(р-ну) = 300г         1. Визначимо масу натрій гідроксиду в початковому  w %1(NaOH) = 5 %               розчині:  
m(розчину)⋅w % m2 (р-ну) = 200 г              m(р.р.) =  ; 100%
w %2(NaOH) – ?                 m1( NaOH)  =  300 г ⋅5 % =15 г 100 %
                                   2. Обчислимо масову частку натрій гідроксиду у                                          випареному розчині: 
                                        w %2(NaOH) =  15 г ⋅100 % =7,5 % 200 г
Відповідь: w %2 (NaOH) = 7,5 %. 
3. Визначте масу натрій нітрату, яку треба розчинити в 240 г 10 %-ного розчину натрій нітрату, щоб утворився розчин з масовою часткою розчиненої речовини 0,2. 
 
Розв’язання 
І спосіб 
Запишемо формулу для обчислення масової частки розчиненої речовини в розчині.  
 
m(р.р.) m(NaNO3) + m1(NaNO3 ) w =         w1 =      m(р − ну) m1(NaNO3) + m(р − ну)
 
Позначимо m1(NaNO3) за  х г, тоді 
240⋅0,1+ х
    0,2 =      
х + 240
0,2х + 48 = 24 + х 
24 = 0,8х        х = 30    m1(NaNO3) = 30 г 
 
                                                                           Відповідь: 30 г NaNO3 
ІІ спосіб 
1.    m(р.р.) = m(р-ну) · w;     m(NaNO3) = 240 г · 0,1 = 24 г 
2.    m(H2O) = 240 г – 24 г = 216 г 
3.    w(H2O) =1− 0,2 = 0,8 
4.    m1 (р − ну) =  216 г = 270 г 
0,8
5.    m(NaNO3) = 270 г – 240 г = 30 г 
                                               Відповідь: 30 г NaNO3 
 
 
4. Визначте масу ортофосфатної кислоти та її 10 %-ного розчину, які необхідні для виготовлення 270 г розчину з масовою часткою ортофосфатної кислоти 0,2. 
 
Розв’язання 
 
І спосіб 
Позначимо m1(H3РO4) за  х г, тоді маса 10 % розчину H3РO4 становитиме (270 - х) г. Підставимо відповідні значення у розгорнуту формулу для визначення масової частки розчиненої речовини у розчині.  
  
54 = 0,9х + 27 х = 30    m1(H3РO4) = 30 г 
                                                                         Відповідь: 30 г H3РO4 
 
 ІІ спосіб 
1. m(р.р.) = m(р-ну) · w;     m(H3РO4) = 270 г · 0,2 = 54 г 2. m(H2O) = 270 г – 54 г = 216 г 
3.    w1(H2O) =100 % −10 % = 90 % 
216 г
4.    m1(р − ну) =      = 240 г 
0,9
5.    m1(H3РO4) = 240 г · 0,1 = 24 г 
6.    ∆m(H3РO4) = 54 г - 24 г = 30 г 
 
                                               Відповідь: 30 г H3РO4 
 
Задачі для розв’язання (напівсамостійна робота) 
 
 
5. З 500 г розчину натрій хлориду з масовою часткою розчиненої речовини 0,1 випарили 100 г води. Визначте масову частку розчиненої речовини в утвореному розчині. 
 
Алгоритм розв’язування  
 
1.    Обчислити масу розчиненої речовини у вихідному розчині. 
                            m(р.р.) = m(р-ну) · w;                                m(р.р.) = 500 г · 0,1 = 50 г 
2.    Обчислити масу утвореного розчину.        
                            m2(р-ну) = m1(р-ну) – m(H2O) 
                                    m2(р-ну) = 500 г – 100 г = 400  г 
3.    Обчислити масову частку розчиненої речовини в утвореному розчині.   
m(p.p.) 50 г = 0,125                                        w =  ;    w = 
    m(р − ну)    400 г
                                            Відповідь: w (NaCl) = 0,125 або 12,5 % 
 
6. Визначте масу води, яку треба додати до 200 г 10 %-ного розчину натрій гідроксиду   NaOH, щоб  одержати  розчин з масовою часткою 5  %. 
 
     Орієнтовні дії 
 
Виходячи з формули масової частки розчиненої речовини у розчині, визначити масу розчиненої речовини. Знайти, в якій масі 5 %-ного розчину буде міститися визначена маса розчиненої речовини. За різницею  мас кінцевого та вихідного розчинів знайти масу води. 
                                                           Відповідь:  m(H2O) = 200 г 
7. Яку масу калій гідроксиду необхідно розчинити в 400 г розчину з масовою часткою розчиненої речовини 0,1, щоб отримати 14,3 % розчин лугу.  
Орієнтовні дії 
Позначити масу калій гідроксиду за х і підставити відповідні значення у розгорнуту формулу визначення масової частки розчиненої речовини в розчині. 
  Відповідь:  m(КOН) = 20 г 
 Задачі для самостійного розв’язування 
 
1.    До 450 г 10 %-ного розчину калій нітрату KNO3 додали 50 г KNO3. Визначте масову частку розчиненої речовини калій нітрату в утвореному розчині. (Відповідь: 0,19 або 19 %) 
2.    Яку масу ортофосфатної кислоти  Н3РО4 необхідно додати до 150 г 8 %-ного розчину кислоти, щоб отримати 15 %-ний розчин Н3РО4. (Відповідь: 12,35 г H3PO4) 
3.    Яку мaсу води необхідно додати до 625 г розчину нітратної кислоти з масовою часткою розчиненої речовини 0,4, щоб утворився розчин з масовою часткою кислоти 10 %. (Відповідь:  1875 г H2O) 
4.    Визначте масу калій хлориду та масу розчину з масовою часткою калій хлориду 0,06, необхідних для приготування 240 г 15 % розчину калій хлориду. (Відповідь: 30 г KCl та 210 г  6 %  розчину) 
 
3.5. Обчислення масової частки розчиненої речовини у розчині, утвореному при змішуванні декількох розчинів 
 
1. Визначте масову частку розчиненої речовини натрій гідроксиду NaOH у розчині, утвореному при змішуванні 200 г 10 %-ного розчину натрій гідроксиду і  150 г  40 %-ного розчину натрій гідроксиду. 
 
Розв’язання: 
 
Для розрахунку масової частки розчиненої речовини в утвореному розчині необхідно визначити маси розчиненої речовини у першому та другому вихідних  розчинах та масу утвореного розчину. 
1.    Для розрахунку маси розчиненої речовини у вихідних 
розчинах необхідно з формули  m(p.p.) w =         виразити m(р.р.). m(р − ну)
m(р.р.) = m(р-ну) · w; 
 
m1(NaOH) = 200 г · 0,1 = 20 г m2(NaOH) = 150 г · 0,4 = 60 г 
 
2.    Визначаємо масу утвореного розчину.  
m3(р-ну) = 200 г + 150 г = 350 г 
 
3.    Обчислюємо масу розчиненої речовини в утвореному розчині. 
 m3(NaOH) = 20 г + 60 г = 80 г 
 
4.    Обчислимо масову частку розчиненої речовини в утвореному розчині. 
w3(NaOH) =  80 г = 0,228 
350 г
Відповідь: w3(NaOH) = 0,228 
 
Задачі для розв’язання (напівсамостійна робота) 
 
2. Визначте масову частку розчиненої речовини сульфатної кислоти H2SO4  у розчині, утвореному при змішуванні 300 г 15 %-ного розчину сульфатної кислоти   і  200 г  50 %-ного розчину H2SO4. 
 
Алгоритм розв’язування 
 
1.    Формулу для обчислення масової частки  розчиненої речовини в розчині m(p.p.)
w =      m(р − ну)
         записати для випадку змішування двох розчинів: m1(р.р.) + m2 (р.р.)
w =       m1(р − ну) + m2 (р − ну)
2.    Записати  формули для обчислення маси розчиненої речовини у першому та у другому розчині. 
                            m1(р.р.) =  m1(р-ну) · w1;      m2(р.р.) = m2(р-ну) · w2; 
3.    Записати  формулу для обчислення маси  утвореного розчину. m3(р-ну) = m1(р-ну) + m2(р-ну); 
4.    Записати  формулу для обчислення масової частки розчиненої речовини в утвореному розчині.   
m1(р − ну)⋅ w1 + m2 (р − ну) ⋅ w2 w =       
m1(р − ну) + m2 (р − ну)
6.    Підставити відповідні значення у виведену формулу. 
7.    Зробити розрахунки та записати відповідь. 
                                            Відповідь: w(H2SO4) = 0,29 або 29 % 
  
3. Визначте маси 15 %-ного та 50 %-ного розчинів H2SO4,  необхідних для одержання 500 г розчину з масовою часткою сульфатної кислоти 0,29. Орієнтовні дії 
 
Вивести формулу для визначення масової частки розчиненої речовини у розчині, отриманому змішуванням двох розчинів. Масу першого розчину   m1(р-ну) позначити за х г, маса другого розчину  m2(р-ну)  дорівнює (500 –  х) г. Маса отриманого розчину згідно з умовою – 500 г. Скласти рівняння з одним невідомим та визначити х. 
                                                            Відповідь:  m1(р-ну) = 300 г; m2(р-ну) = 200 г 
Задачі для самостійного розв’язування 
 
1.    Яку масу 30 %-ного розчину нітратної кислоти HNO3 треба додати до 250 г  5 %-ного розчину цієї ж кислоти, щоб отримати 25 %-ний розчин HNO3. 
(Відповідь:  1000 г розчину) 
2.    В якому масовому співвідношенні необхідно змішати 10 %-ний розчин  сульфатної кислоти H2SO4 і 75 %-ний розчин цієї ж кислоти , щоб одержати 
1000 г акумуляторної кислоти (25 %-ний розчин H2SO4). (Відповідь:   m1(р-ну)= 770 г; m2(р-ну)= 230 г) 
3.    В якому масовому співвідношенні необхідно змішати 5 %-ний і 15 %-ний розчини натрій гідроксиду, щоб одержати 7 %-ний розчин лугу. (Відповідь:  8 масових частин 5 % ного розчину і 2 масових частини 15 % ного розчину). 
 
3. 4. Обчислення масової частки розчиненої речовини у розчині, утвореному при змішуванні декількох розчинів певних об’ємів  
 
1. Визначте масову частку розчину, утвореного при змішуванні 200 г  10 %-ного розчину NaOH і 150 мл води. 
 Розв’язання: 
 
Для розрахунку масової частки розчиненої речовини в утвореному розчині необхідно визначити масу розчиненої речовини  та масу розчину. Для розрахунку маси розчину необхідно перевести об’єм води у  масу за  формулою:  
m
ρ =       V
1.    Для розрахунку маси розчиненої речовини в розчині необхідно  з формули  m(p.p.) w =   виразити m(р.р.). m(р − ну)
 
m(р.р) = m(р-ну) · w; 
 
m1(NaOH) = 200 г · 0,1 = 20 г 
 
2.    Обчислюємо масу води  m = V ·ρ;     ρ(H2O) = 1 г/мл;  m(H2O) = 150 мл ·1 г/мл = 150 г;  
 
3.    Визначаємо масу утвореного розчину.  m(р-ну) = 200 г + 150 г = 350 г 
 
4.    Обчислимо масову частку розчиненої речовини в утвореному розчині. 
w2(NaOH) =  20 г = 0,057 
350 г
                                Відповідь: w2(NaOH) = 0,057 або 5,7 % 
Задачі для розв’язання (напівсамостійна робота) 
 
2. Визначте масову частку розчину, утвореного при змішуванні 200 мл 10 %-ного розчину натрій гідроксиду густиною 1,11 г/мл, і 150 мл  40 %-ного розчину натрій гідроксиду густиною 1,43 г/мл.  
 
 Алгоритм розв’язування 
 
1.    Формулу для обчислення масової частки  розчиненої речовини m(p.p.) w =    записати для випадку змішування двох розчинів: m(р − ну)
m1(р.р.) + m2 (р.р.)
w =        m1(р − ну) + m2 (р − ну)
 
2.    Записати формулу для обчислення маси розчину за об’ємом та густиною.                                            m = V · ρ 
 
3.    Записати  формулу для обчислення маси розчиненої речовини у масі розчину. 
 
                            m(р.р.) = m(р-ну) · w; 
 
4.    Записати  формулу для обчислення маси розчиненої речовини у об’ємі  розчину. 
 
                            m(р.р.) = V · ρ · w; 
 
5.    Записати формулу для обчислення маси розчиненої речовини у першому та другому розчинах: 
 
                 m1(р.р.) = V1 · ρ1 · w1;        m2(р.р.) = V2 · ρ2 · w2 
 
6.    Записати  формулу для обчислення маси  утвореного розчину. 
 
                m3(р-ну) = m1(р-ну) + m2(р-ну);      m3(р-ну) = V1 · ρ1 + V2 · ρ2 
 
7.    Записати  формулу для обчислення масової частки розчиненої речовини в утвореному розчині.   
V1 ⋅ρ1 ⋅w1 + V2 ⋅ρ2 ⋅w 2 w3 =      
V1 ⋅ρ1 + V2 ⋅ρ2
 
8.    Підставити відповідні значення у виведену формулу та провести розрахунки. 
                                            Відповідь: w(NaOH) = 0,2475 або 24,75 %  
 
3. Визначте об’єм 10 %-ного розчину натрій гідроксиду густиною  1,11 г/см3, який необхідно змішати з 150 мл води, щоб одержати розчин з масовою часткою розчиненої речовини 6 %. 
 
Орієнтовні дії 
 
Позначити масу 10 %-ного розчину натрій гідроксиду за х г. Обчислити масу води. Виразити масу розчиненої речовини та масу розчину і підставити їх у формулу масової частки розчиненої речовини у розчині. Об’єм розчину розрахувати за його масою і густиною.             
Відповідь: 207 мл розчину 
 
 
Задачі для самостійного розв’язування 
 
1.    Визначте масову частку хлороводню в розчині, одержаному при доливанні 1500 мл води до 2 л хлоридної кислоти (ρ = 1,19 г/мл) з масовою часткою хлороводню 0,38. (Відповідь: 23,3 %) 
2.    Визначте масову частку розчиненої речовини у розчині, який утвориться при змішуванні 400 г хлоридної кислоти з масовою часткою хлороводню 0,1 та 
    200     мл     хлоридної     кислоти     з     масовою     часткою     хлороводню     0,3  
(ρ = 1,149 г/мл).  ( Відповідь: 17,3 %) 
3.    Змішали 200 мл розчину калій гідроксиду з масовою часткою лугу 20 % (1,173 г/см3) і 500 мл розчину цієї ж речовини з масовою часткою розчиненої речовини 40 % (1,408 г/см3). Визначте масову частку (%) лугу в одержаному розчині. (Відповідь: 35 %) 
4.    Визначте об’єм 10 %-ного розчину натрій гідроксиду, густиною 1,11 г/мл, який необхідно змішати  з 150 мл 40 %-ного розчину натрій гідроксиду густиною 1,43 г/мл, щоб одержати  розчин з масовою часткою розчиненої речовини 20 %. (Відповідь: 386,5мл розчину) 
5.    В якому об’ємному співвідношенні необхідно змішати 10 %-ний розчин натрій гідроксиду, густиною 1,11 г/мл, і 40 %-ний, густиною 1,43 г/мл, щоб одержати 350 г 25 %-ного розчину лугу. (Відповідь: 157,6 мл 10 %-ного розчину і 122,4 мл  40 %-ного розчину) 
 
 
3.5. Обчислення масової частки розчиненої речовини у розчині, утвореному при розчиненні газу 
 
1. В 73 мл води розчинили 11,2 л (н.у.) хлороводню. Визначте масову частку (%) хлороводню в отриманому розчині. Обчисліть об’єм отриманої хлоридної кислоти, густина розчину 1,097 г/мл.  
 
утвореному розчині. 
18,25 г
 = 0,057 
91,25 г
91,25 г
1,097 г /мл
 
Задачі для розв’язання (напівсамостійна робота) 
 
2. У воді об’ємом 500 мл розчинили 800 мл амоніаку (н.у.). Визначте масову частку амоніаку (%) в одержаному розчині. 
 
Алгоритм розв’язування 
 
1.    Обчислити кількість речовини газу. 
    V    0,8 л
    ν =     ; ν(NH3 ) =      = 0,036 моль Vm    22,4 л/моль
 
2.    Обчислити масу газу.     m = ν⋅M ;  m(NH3) = 0,036 моль · 17 г/моль = 0,612 г 
 
3.    Обчислити масу води. 
    m = V · ρ;     ρ(H2O) = 1 г/мл;  
    m(H2O) = 500 мл · 1 г/мл = 500 г  
 
4.    Обчислити масу розчину. 
    m(р-ну) = m(р.р.) + m(Н2О);      m(р-ну) = 0,612 г + 500 г = 500,612 г 
 
5.    Обчислити масову частку розчиненої речовини у розчині. 
    m(p.p.)    0,612  г
     w =    w(NH3) =   = 0,0012  або  0,12  % m(р − ну) 500,612  г
6.    Записати відповідь. 
Відповідь: 0,12 % 
 
3. Хлороводень об’ємом 33,6 л (н.у.) розчинили у 2 л хлоридної кислоти з масовою часткою HCl 10 % (ρ = 1,047 г/см3). Визначте масову частку хлороводню у (%) в одержаному розчині.  
 
Орієнтовні дії 
 
Обчислити масу газуватого хлороводню, знайти масу хлороводню у розчині, обчислити загальну масу розчину та визначити масову частку розчиненої речовини в отриманому розчині. 
Відповідь: 12 % 
 
Задачі для самостійного розв’язування 
 
1.    У двох об’ємах води розчинили 30 об’ємів сірководню. Визначте масову частку речовини ( %) в одержаному розчині. ( Відповідь: 2,2 %) 
2.    Який об’єм сірководню (н.у.) необхідно розчинити в 3 л води для одержання  розчину сульфідної кислоти з масовою часткою розчиненої речовини 2 %. 
(Відповідь: 40,34 л)  
3.    У 300 мл хлоридної кислоти (ρ = 1,129 г/мл) з масою часткою HCl 26 % розчинили 3,5 л хлороводню, виміряного при температурі 20 0С і тиску  107 кПа. Визначте масову частку (%) хлороводню в одержаному розчині. 
(Відповідь: 27 %) 
 
3.6. Обчислення масової частки розчиненої речовини у розчині, утвореному при розчиненні кристалогідрату 
 
Особливість розрахункових задач з кристалогідратами полягає в тому, що в розчині розчиненою речовиною є сіль – складова кристалогідрату. Тобто, необхідно робити перерахунок з маси кристалогідрату на масу безводної солі, яка й буде розчиненою речовиною.  
m(р.р.)
    w % =       ⋅100 %
    m(кристалогідрату) + m(H2O)     
m(р.р.) = m(кристалогідрату) · w(безводної солі)  
В подальшому термін «безводна сіль» буде позначений як «б.с.». 
1.    Обчисліть масову частку натрій сульфату у розчині, одержаному при розчиненні 6 г глауберової солі (Na2SO4⋅10 Н2О) в 50 г води. 
 
Розв’язання: 
 
1. w(б. с.) =  1   ⋅ Mr (ф.од. б.с.) Mr (ф.од.кристалогідрату)
1  M⋅ r (Na2SO4 ) w (Na2SO4 ) =  
             Мr (Na2SO4 ⋅10H2O)    
Мr (Na2SO4) = 142, Мr (Na2SO4·10H2O) = 322,  

      
2.    m(б.с.) = m(кристалогідрату) ⋅ w(б.с.)    m(Na2SO4) = 6 г⋅ 0,44 = 2,64 г  
3.  
m (б.с.) w (б.с.) =  
    m (кристалогідрату)  m +    (H2O) ; 
m(Na2SO4) w (Na2SO4) =  
m(Na2SO4 ⋅10H2O)  + m(H2O)
2, 64 г
    w (Na2SO4) =      = 0,047 або 4,7%
    50 г + 6 г     
Відповідь: 0,047 або 4,7 %  
 
2. Яку масу залізного купоросу (FeSO4⋅7Н2О) необхідно розчинити у 100 г води, щоб одержати розчин з масовою часткою ферум(ІІ) сульфату 0,1? 
 
Дано: m(Н2О) = 100 г w(FeSO4) = 0,1 
m(FeSO4⋅ 7Н2О) – ? 
 
Розв’язання: 
Виведемо формулу для визначення масової частки ферум(ІІ) сульфату, отриманому при розчиненні у воді ферум(ІІ) сульфату гептагідрату.  
m(р.р.)
1.w =      ; m(розчину)
    m (FeSO4)     
2.    w (FeSO4) =
    m (FeSO4 7H⋅    2O) + m (H2O)
 
3.    m(FeSO4) = m(FeSO4⋅7Н2О)  w(FeSO4) 
1  M⋅ r (FeSO4 ) w (FeSO4 ) =  
4.    Мr (FeSO4 ⋅7H2O) 
1  M⋅ r (FeSO4) m (FeSO4 ⋅7H2O)  ⋅
Mr (FeSO4 ⋅7H2O) w (FeSO4) =
5.    m (FeSO4 ⋅7H2O)  m (H+    2O)      
 
Позначимо m (FeSO4⋅ 7Н2О) за x  г.  
      Обчислимо M      r (FeSO4) і Mr (FeSO4 ⋅ 7Н2О). 
  Mr (FeSO4) = 208;  Mr (FeSO4 ⋅ 7Н2О) = 334 
  Підставимо відповідні значення у виведену формулу і знайдемо х.  
xx⋅0,62
    0,1=      0,1=  
    x +100           x +100 
0,62 х = 0,1 х + 10                  х = 19,23     m(FeSO4⋅ 7Н2О) = 19,23 г 
    Відповідь: 19,23 г FeSO     4⋅7Н2О  
 
Задачі для розв’язання (напівсамостійна робота) 
3. Скільки грамів  мідного купоросу CuSO4·5Н2О потрібно розчинити в  500 г розчину купрум(ІІ) сульфату з масовою часткою 5 % для отримання 10 % розчину купрум(ІІ) сульфату? 
Алгоритм розв’язування 
 
1.    Обчислити масу розчиненої речовини в розчині. 
 
    m(р.р.)    m(р−ну)⋅w%
    w % =  m(р −ну) ⋅100 %        m(р.р.) =      100 %     ; 
 
m(CuSO4)  =  500 г ⋅5  % = 25  г
    100  %     
2.    Обчислити масову частку безводної солі в кристалогідраті. 
    w(CuSO4) =      1⋅Mr (CuSO4 )     
Mr (CuSO4 ⋅5H2O)
    w(CuSO4) =       = 0,64 
 
3.    Позначити масу кристалогідрату за х, підставити в формулу для обчислення масової частки розчиненої речовини та провести розрахунки. 
 
    x ⋅0,64 + 25    x ⋅0,64 + 25
    w(CuSO4) =       ;       0,1 =        ;            х = 46,3 
    x + 500    x + 500
 
4.    Записати відповідь. 
Відповідь: 46,3 г CuSO4·5Н2О 
 
4. Визначте масу барій хлориду дигідрату, яку потрібно розчинити в 400 г розчину барій хлориду з масовою часткою солі 0,2, щоб одержати розчин солі з масовою часткою речовини 0,26.  
 
Орієнтовні дії 
 
Позначити масу кристалогідрату за х, підставити в формулу для обчислення масової частки розчиненої речовини та провести розрахунки. 
Відповідь:  80 г 
  Задачі для самостійного розв’язування 
 
1. Кристалогідрат Fe(NO 3) 3·9Н2 O масою 60,6 г розчинили у воді масою 250 г. Визначте масову частку феруму(ІІІ) нітрату в добутому розчині. (Відповідь: 11,7 %) 2. Яку масу калій сульфіду пентагідрату K2S·5H2O треба розчинити в 270 мл води, щоб одержати 14 %-ний розчин калій сульфіду?( Відповідь: 92,18 г) 
3.    При повному видаленні води з розчину натрію сульфату сіль виділяється у вигляді кристалогідрату Na2SO4·10 H2O. Яку масу кристалогідрату можна добути з розчину об’ємом 200 мл з масовою часткою натрій сульфату 15 %, густина якого становить 1,14 г/см3?( Відповідь: 77,6 г ) 
4.    Яку масу кристалогідрату MgSO4·7H2O необхідно використати, щоб приготувати 360 г розчину з масовою часткою MgSO4 5  %?( Відповідь: 36,9 г) 5. Визначити масу кристалогідрату Na2CO3·10H2O і води, які необхідно взяти для приготування розчину масою 540 г з масовою часткою натрій карбонату 15 %. (Відповідь: 219 г Na2CO3 ⋅10H2O і 321 г води) 
6. Знайдіть маси води та барій хлориду дигідрату, необхідні для приготування 400 мл розчину барій хлориду (ρ = 1,20 г/см3) з масовою часткою солі 0,2. (Відповідь: 367 г, 113 г) 
 
3.6. Задачі на застосування поняття «молярна концентрація» 
Молярна концентрація (СМ) показує, яка кількість речовини розчиненої речовини міститься в 1 л розчину. 
ν
    СМ =      ,  де 
V(р−ну)
CМ  – молярна концентрація  розчину, моль/л; v    – кількість речовини розчиненої речовини в розчині, моль; V(р-ну) – об’єм розчину, л. 
    m    m
     Оскільки v  =  M , то            СМ =  М ⋅V(р − ну) , де 
m – маса розчиненої речовини в розчині, г; M – молярна маса розчиненої речовини, г/моль. 
 
Розчин, у 1 літрі якого міститься 1 моль розчиненої речовини, називають одномолярним (1М), 0,1 моль – децимолярним (0,1М), 0,01 моль – сантимолярним (0,01М). 
      
Приклад розв’язування задач 
 
1.    Розчин об’ємом 500 см3 містить натрій гідроксид масою 5 г. Визначити молярну концентрацію цього розчину. 
 
Дано:                                                                      Розв’язання:  
V(р-ну) = 500 см3                         1. ν =  m        v(NaOH) =      5 г    = 0,125 моль 
    M    40 г/моль
 m(NaOH) = 5 г                               
2.    СМ =     ν    ; СМ =  0,125 моль = 0,25 моль / л 
    V(р − ну)    0,5 л
Cм – ? 
                                                                                             Відповідь: 0,25 моль /л  
 
Задачі для розв’язання (напівсамостійна робота) 
 
2. Визначте молярну концентрацію розчину, добутого під час розчинення натрій сульфату масою 42,6 г у воді масою 300 г, якщо густина добутого розчину дорівнює 1,12 г/ мл. 
 
Алгоритм розв’язування 
 
1.    Обчислити кількість речовини розчиненої речовини. 
        ν =  m ;  M(Na2SO4) = 142 г/моль;    ν(Na2SO4) =      42,6 г = 0,3 моль 
    M    142 г/моль
2.    Обчислити масу розчину. 
   m(р-ну) = m(р.р.) + m(Н2О)   m(р-ну) = 42,6 г + 300 г = 342,6 г 
 
3.    Обчислити об′єм розчину. 
    ρ =  m ;   V =  m ; V(р-ну) =  342,6 г = 306 мл = 0,306 л 
    V    ρ    1,12 г/мл
4.    Обчислити молярну концентрацію розчину. 
        СМ =     ν    ; СМ =  0,3 моль =1 моль/л 
    V(р − ну)    0,306 л
5.    Записати відповідь. 
Відповідь: 1 моль/л 
3. Скільки грамів хлороводню міститься в шлунковому соці об'ємом 2 літри, якщо молярна концентрація НCl в шлунковому соці дорівнює 
0,1 моль/л.  
Орієнтовні дії 
ν
Виразити кількість речовини розчиненої речовини з формули СМ =      . 
V(р − ну) Обчислити кількість речовини НCl та масу. 
  
Відповідь: 7,3 г 
Задачі для самостійного розв’язування 
 
1.    У воді розчинили калій гідроксид масою 11,2 г. Об’єм розчину довели до 200 мл. Визначте молярну концентрацію добутого розчину. (Відповідь: 
1 моль/л) 
2.    Яку масу калій хромату потрібно узяти для приготування 1,2 л 0,1 М розчину? (Відповідь: 23,3 г) 
3.    Скільки грамів натрій гідроксиду треба для приготування розчину об’ємом 
250 мл, молярна концентрація якого 0,3 моль/л. (Відповідь: 3 г) 
4.    Визначити молярну концентрацію розчину сульфатної кислоти з масовою часткою розчиненої речовини 0,098 % (ρ = 1,18 г/мл). (Відповідь:  
1,18 моль/л) 
5.    В якому об’ємі 0,25 М розчину калій гідроксиду міститься 16,8 г лугу? 
(Відповідь: 1,2 л) 
6.    Визначте об’єм розчину з масовою часткою сульфатної кислоти 5,5 % (густина 1,035 г/мл), який потрібний для приготування 0,25 М розчину 
H2SO4 об’ємом 300 мл. (Відповідь: 129,1 мл) 
7.    Визначте масову частку (%) 12,2 М розчину нітратної кислоти 
(ρ = 1,35 г/см3).  (Відповідь: 56,7 %) 
8.    Визначте молярну концентрацію 36 %-ного розчину натрій гідроксиду 
(ρ = 1,39 г/см3). (Відповідь: 12,5 моль/л). 
9.    Змішали 0,2 М, 0,6 М та 0,8 М розчини хлороводню в об’ємному відношенні відповідно 2 : 1 : 2. Визначте молярну концентрацію хлороводню в одержаному розчині. (Відповідь: 0,52 моль/л) 
10.    Визначити об’єм 7 М рочину хлороводню, який необхідно добавити до 120 мл 2 М розчину, щоб утворився 4 М розчин хлороводню. (Відповідь: 80 мл) 
 
 
 
3.7. Задачі на застосування поняття «розчинність речовин» 
Приклад розв’язування задач 
 
1. У 200 г насиченого при 60 0С розчину міститься 105 г калій нітрату. 
Обчисліть розчинність даної солі у грамах на 100 г води. 
Розв’язання 
1.    m (р-ну) = m(солі) + m(Н2О)  m (H2O) = m(р-ну) - m (солі)  m (H2O) =  200 г  - 105 г = 95 г 
2.    В 95 г H2O розчиняється 105 г KNO3      в 100 г H2O    −                    х г KNO3 
  95 : 100 = 105 : х 
  x = 100   г ⋅105 г =110,5 г  95 г
Розчинність солі становить S60 = 110,5 г/100 г Н2О 
Відповідь: 110,5 г/100 г Н2О  
2.    В якій масі води необхідно розчинити 20 г натрій хлориду, щоб при 30 0С утворився насичений розчин? Розчинність натрій хлориду за цієї температури становить 36,3 г на 100 г води. 
 
 Розв’язання В 100 г H O розчиняється 36,3 г NaCl  в  х г H O        −                  20 г NaCl 
                100 : 36,3 = х : 20 
;           x = 55,1  г;             m(H2O) = 55,1  г  
Відповідь: 55,1 г Н2О  
 
3.    Розчинність арґентум нітрату при 50 0С становить 455 г в 100 г води, а при 30 0С − 300 г в 100 г води. Обчисліть, яку масу арґентум нітрату можна додатково розчинити за рахунок нагрівання 200 г насиченого при 30 0С розчину до 50 0С. 
 
Розв’язання 
1. При 500 С m(розчину) = 100 г + 455  г = 555  г 
2. 
   455  г  AgNO3  міститься в  555 г насиченого р-ну      х г    AgNO 3         −            200 г насиченого р-ну 
455 г ⋅ 200  г
        х =      =163,9  г 
555 г
3.
При 30 0С m(р-ну) = 100 г + 300 г = 400 г 
 
 300  г   AgNO3 міститься в  400 г насиченого р-ну       х г    AgNO     3         −            200 г насиченого р-ну 
300 г ⋅200 г                     х =   =150 г 
400 г
 
m(AgNO3) = 163,9 г – 150 г = 13,9 г  
 
Відповідь: 13,9 г AgNO3 
 
4. Розчинність натрій нітрату при 20 0С становить 88 г в 100 г води, а при 60 0С − 124,8 г в 100 г води. Обчисліть, яка маса натрій нітрату викристалізується при охолодженні до 20 0С 300 г насиченого при 60 0С 
 
розчину. Дано: 
S20(NaNO3) = 88 г/100 г  Н2О S60(NaNO3) = 124,8 г/100 г Н2О m(розчину) = 300 г 
 
m(KNO3) – ? 
Розв’язання 
1.    Різниця розчинностей становить    ∆ S = 124,8 г – 88 г = 36,8 г 
 
2.    Маса насиченого при 600С розчину становить: 
100 г + 124,8 г = 224,8 г  
  
 
    3.      
З 224,8 г розчину викристалізується 36,8 г NaNO3 
З 300 г розчину               −                    х    г NaNO3 
 
    224,8 = 36,8    х = 300 г ⋅36,8 г     
  = 49,1 г
     300    x              224,8 г
Відповідь: 49,1 г KNO3 
 
5. Визначте масу кристалогідрату алюміній сульфату Al2(SO4)3·18Н2О, який викристалізується при охолодженні 945 г насиченого при 100 0С розчину алюміній сульфату до 20 0С, якщо розчинність його дорівнює 89 г 
при 100 0С і 36,4 г при 20 0С.  
 
Дано: 
 
S100(Al2(SO4)3) = 89 г/100 г Н2О S20(Al2(SO4)3) = 36,4 г/100г Н2О 
m(р-ну) = 945 г        
m(Al2(SO4)3·18Н2О) –? 
 
Розв’язання 
 
1.    Масу Al2(SO4)3·18Н2О, який викристалізується позначимо за х (г). 
1⋅Mr[Al2 (SO4 3) ] 
2.    w[Al2 (SO4 3) ]  =  
     Mr[Al2 (SO4 3) ⋅18H2O]  
 m[Al2(SO4)3]     =     w[Al2(SO4)3]     · m[Al2(SO4)3·18Н2О]  
18⋅Mr (H2O ) 
w(H2O)  =
Mr[Al2 (SO4 )3 ⋅18H2O]                  m(Н2О) = w(Н2О) · m(Al2(SO4)3·18Н2О) 
Mr(Al2(SO4)3) = 342;   Mr(Н2О) = 18 
Mr(Al2(SO4)3·18Н2О) = 666;       
В х г Al2(SO4)3·18Н2О міститься 342х/666 г 
324х   г   кристалізаційної води.
Al2(SO4)3 і 666     
3.    Маса насиченого при 100 0С розчину становить: 
    100 г + 89 г = 189 г       
4.    В 189 г розчину містится 89 г Al2(SO4)3 
    В  945 г розчину       −      х  г Al2(SO4)3 
945 г ⋅89 г
     х =      = 445 г 
         189г
5.    m(H2O) = 945 г  – 445 г = 500 г  
6.    Після кристалізації кристалогідрату при 200С в насиченому розчині:  
342x
m(Al2SO4 )3 = 445 -        (г)
    666     
 
342x
    m(Н2О) = 500 -        (г)
    666     
7.    При 200С в 100 г H2O  розчиняється   36,4 г Al2(SO4)3; в (500 - 324х : 666) г H2O  −  (445 - 342х : 666) г Al2(SO4)3. 
100(445 - 342х : 666) = 36,4(500 - 324х : 666) 
                         х = 781,1  
m(Al2(SO4)3·18Н2О) = 781,1 г 
 
Відповідь: 781,7 г Al2(SO4)3·18Н2О 
      
Задачі для розв’язання (напівсамостійна робота) 
 
6. Визначте масу води, в якій необхідно розчинити 125 г купрум(ІІ) сульфату пентагідрату, щоб при 80 0С утворився насичений розчин СuSO4, якщо його розчинність при даній температурі дорівнює 55 г/100 г Н2О.  
 
 
Алгоритм розв’язування 
 
1.    Обчислити масу насиченого розчину, якщо маса розчинника (вода) 100 г. 
   m(розчину) = m(р.р.) + m(Н2О);        m(розчину) = 55 г + 100 г = 155 г. 
 
2.    Обчислити масову частку розчиненої речовини в насиченому розчині, який необхідно приготувати. 
   w =  m(р.р.)       w(CuSO4) =  55 г = 0,355 m(р − ну)    155 г
3.    Обчислити масову частку безводної солі в кристалогідраті. 
    w(CuSO4) =     1⋅Mr (CuSO4 )      
Mr (CuSO4 ⋅5H2O)
    w(CuSO4)     0,64 
4.    Визначити масу безводної солі в кристалогідраті. 
m(CuSO4) = m(CuSO4·5H2O) · w(CuSO4);   
         m(CuSO4) = 125 г · 0,64 = 80 г 
5.    Позначити масу H2O  за х (г) та записати вираз для розрахунку масової частки розчиненої речовини в розчині. Розв'язати рівняння з одним невідомим. 
w(CuSO4) =      m(CuSO4)    ;    m(CuSO⋅5H2O) + х
     0,355 =      80    ;    х = 100,35 (г) 
125 + х
6.    Записати відповідь. 
Відповідь: 100,35 г H2O 
Задачі для самостійного розв’язування 
 
 
1.    Розчинність бертолетової солі при температурі 50 0С становить  19,3 г/100г Н2О. Визначте масову частку (%) бертолетової солі в насиченому при зазначеній температурі розчині. (Відповідь: 16,18 %) 
2.    Масова частка купрум(ІІ) хлориду в насиченому розчині цієї солі при температурі 20 0С становить 42,7 %. Визначте розчинність солі у грамах на 100 г води при даній температурі. (Відповідь: 74,52 г на 100 г води) 
3.    Визначте масу калій нітрату, що викристалізується при охолодженні до 20 0С 
840 г насиченого при  60 0С розчину. Розчинність KNO3  при 60 0С становить 110 г/100 г Н2О, а при 20 0С – 31,6 г/100 г Н2О. (Відповідь: 313,6  г) 
4.    Визначити масу купрум(ІІ) сульфату пентагідрату, що викристалізується при охолодженні 465 г насиченого при 80 0С розчину купрум(ІІ) сульфату до  30 0С. Розчинність СuSO4 при 80 0С становить 55 г/100 г Н2О, а при 30 0С – 25 г/100 г Н2О. (Відповідь: 163,6 г CuSO4·5H2O) 
5.    Визначити масу магній хлориду гексагідрату, що викристалізується при охолодженні 692 г насиченого при 1000С розчину магній хлориду до 20 0С. Розчинність магній хлориду при 100 0С становить 73 г/100 г Н2О, а при 20 0С – 54,5 г/100 г Н2О. (Відповідь: 415,7 г MgCl2·6H2O) 
6.    Яку масу ферум(ІІ) сульфату слід розчинити у воді для утворення насиченого при 50 0С розчину ферум(ІІ) сульфату, щоб при його охолодженні до 30 0С викристалізувалося 20 г FeSO4·7Н2О. Розчинність FeSO4 при 50 0С становить 
47,5 г/100 г Н2О, а при 30 0С – 26,5 г/100 г Н2О. ( Відповідь: 23,5 г FeSO4)  
 
Приклад позааудиторної контрольної роботи для перевірки знань з теми   
 
Інструкція для виконання позааудиторної контрольної роботи 
 
Після самостійного виконання переважної більшості запропонованих вище задач з теми необхідно виконати контрольну роботу № 3 (КР-3). Вона включає 6 завдань, розрахованих на 3 години. Бажано з завданнями КР-3 ознайомитися безпосередньо при її написанні, що дає можливість перевірити свої знання та вміння в умовах близьких  до проведення екзамену чи заліку. Під час контрольної роботи користуватися засобами, що містять підказки неможна. Ви успішно справитесь з контрольними завданнями, якщо систематично, наполегливо працювали. Контрольну роботу необхідно виконати в окремому зошиті і здати вчасно викладачу для перевірки.  
  
Контрольна робота № 3 (КР-3) 
 
Варіант І 
 
1.    Визначити масу води, до якої треба добавити 300 см3 концентрованого розчину сульфатної кислоти (масова частка 0,98, густина 1,84 г/см3), щоб утворився 20 %-ний розчин сульфатної кислоти. 
2.    Визначте концентрацію купрум(ІІ) сульфату у розчині, який утвориться при розчиненні 8 г мідного купоросу в 116 г 2 %-ного розчині купрум(ІІ) сульфату. 
3.    Визначте масу 2 %-ного розчину сульфату міді, в якому треба розчинити 24 г мідного купоросу, щоб утворився 6 %-ний розчин сульфату міді.  
4.    Визначте масову частку (%) насиченого при 20 0С розчину калій хлориду, якщо розчинність його при цій температурі дорівнює 34 г/100 г Н2О. 
5.    Визначте масу калій хлориду, яка викристалізується при охолодженні до  20 0С насиченого при 100 0С розчину масою 628,8 г. Розчинність калій хлориду дорівнює 56,7 г на 100 г  Н2О при 100 0С і 34 г на 100 г  Н2О при  20 0С. 
6.    Визначте масу мідного купоросу, що викристалізується при охолодженні  465 г насиченого при 80 0С розчину купрум(ІІ) сульфату до 30 0С, якщо розчинність купрум(ІІ) сульфату дорівнює при 80 0С 55 г на 100 г  Н2О , а при 30 0С – 25 г на 100 г  Н2О. 
 
Варіант ІІ 
 
1.    Визначте масу цукру, яку треба розчинити в 200 г води, щоб утворився  20 %-ний розчин цукру. 
2.    Визначити молярну концентрацію розчину, який утворюється при змішуванні 300 см3 2М і 700 см3 4М розчинів сульфатної кислоти. 
3.    Визначте масу води, яку треба добавити до 200 г 60 %-ного розчину цукру, щоб утворився 20 %-ний його розчин. 
4.    Визначте масу мідного купоросу, яку треба розчинити в 232г 2%-ного розчину купрум(ІІ) сульфату, щоб утворився 6%-ний розчин купрум(ІІ) сульфату. 
5.    Визначте масу води, в якій треба розчинити 91 г мідного купоросу, щоб при 30 0С утворився насичений розчин купрум(ІІ) сульфату, якщо розчинність його при даній температурі дорівнює 25 г на 100 г  Н2О. 
6.    Визначте масу кристалогідрату барій хлориду ВаСІ2·2Н2О, що викристалізується при охолодженні 794 г насиченого при 100 0С розчину барій хлориду до 10 0С, якщо розчинність його дорівнює 58,8 г на 100 г  Н2О при 100 0С і 35,7 г на 100 г  Н2О при 10 0С. 
 
Варіант ІІІ 
 
1.    Визначте маси цукру та 10%-ного його розчину, необхідні для виготовлення 270 г  20%-ного розчину. 
2.    Визначте маси 10%-ного та 90%-ного розчинів оцтової кислоти, необхідні для приготування 160 г 30%-ного її розчину. 
3.    Визначити маси кристалогідрату купрум(ІІ) ацетату Сu(CH3COO)2·H2O та 5%-ного розчину купрум(ІІ) ацетату, потрібні для виготовлення 860 г  20%-ного розчину купрум ацетату.  
4.    Визначити масу кристалогідрату барій нітрату Ba(NO3)2·H2O, яка викристалізується при охолодженні до 20 0С 800 г насиченого при 100 0С розчину  (розчинність безводної солі при 100 0С – 300 г на 100 г  Н2О , при  20 0С – 67,5 г на 100 г  Н2О). 
5.    Яку масу магній хлориду слід розчинити у воді для утворення насиченого при 100 0С розчину магній хлориду, якщо при його охолодженні до 200С викристалізувалося 415,7 г магній хлориду гексагідрату. Розчинність магній хлориду при 1000С становить 73 г/100 г води, а при 200С – 54,5 г/100 г води.  
6.    Колба заповнена сухим хлороводнем (н.у.). Потім колбу заповнили водою, в якій повністю розчинився хлороводень. Визначте масову частку хлороводню в розчині.  
 
  
Розділ 4. Розрахунки за хімічними рівняннями 
Актуалізація опорних знань та умінь 
 
1.    Хімічне рівняння – це запис хімічної реакції за допомогою формул реагентів і продуктів реакції, а також коефіцієнтів.  
2.    Під час протіканні хімічних реакцій виконується закон збереження маси: сума мас реагентів дорівнює сумі мас продуктів реакції aA + bB = dD + pP 
 
 
                                                     реагенти     продукти 
 
m(A) + m(B) = m(D) + m(P) 3. Формули для розрахунку кількості речовини: 
N m V ν  =   ν  =   ν  =  
    NА             M             Vm 
4. Формули для розрахунку кількості частинок, маси, молярної маси і об’єму речовин за відомою кількістю речовини: 
m
N = ν ·NA             m = ν ⋅ M         М =           V =  ν · Vm ν 5. Формульна одиниця – це найменша частинка речовини, її найменший фрагмент, який повторюється. 
    Формульною одиницею є: 
•    для газів –  молекула (О2, Н2, CO2) ; 
•    для простих твердих речовин та інертних газів – атом (Cu, Fe, S, P, Ar, He); • для твердих оксидів, основ, солей, – сукупність атомів або йонів (CaO,  Fe(OH)2, Al2S3, NaCl, CuSO4·5H2O, K3[Fe(CN)6]).       
6. Хімічне рівняння показує, які речовини і в якій кількості реагують і утворюються: 
-    для реакцій між газуватими речовинами з утворенням газоподібних продуктів можна за хімічним рівнянням встановити співвідношення кількості речовини, маси й об’єму. 
 
Хімічне  рівняння     2Н2(газ)     +    О2(газ)      =    2Н2О(газ) 
Кількість молекул відповідно до коефіцієнтів         2 молекули     1 молекула     2 молекули 
 
N, молекул     2 · 6,02·1023     6,02·1023     2 · 6,02·1023 
Кількість речовини відповідно до коефіцієнтів, моль     2 моль     1 моль     2 моль 
V = ν · Vm, л               2 моль · 22,4 л/моль     1 моль · 22,4 л/моль     2 моль · 22,4 л/моль 
Об’єм відповідно до коефіцієнтів, л     2л     1л     2л 
m = ν · M, г     2 моль · 2 г/моль     1 моль · 32 г/моль     2 моль · 18 г/моль 
m, г            4 г     32  г     36 г 
-    для реакцій за участю реагентів і продуктів у рідкому та твердому станах за хімічним рівнянням встановлюють співвідношення кількості речовини та маси.                   
Хімічне  рівняння     2Al         +         3S         =          Al2S3 
Кількість частинок відповідно до коефіцієнтів     2 атома     3 атома     1 формульна одиниця 
N, частинок     2 · 6,02·1023     3 · 6,02·1023     1 · 6,02·1023 
Кількість речовини відповідно до коефіцієнтів, моль      2 моль     3 моль     1 моль 
m = ν · M, г     2 моль · 27 г/моль    3 моль · 32 г/моль     1 моль · 150 г/моль 
m, г     54 г     96  г     150 г 
                
Найважливіші відомості про неорганічні речовини та їх властивості Речовини за складом і властивостями поділяються на кілька класів: 
 
   Речовини 
      
       Прості                                       Складні 
 
 
Метали   Неметали      Оксиди         Основи           Кислоти         Амфотерні        Солі 
                                                                                      гідроксиди      
      Солетворні    Несолетворні    Луги                   Оксигено-               Середні    Основні                                                                                        вмісні 
                                                          Нерозчинні                                                    Кислі 
Основні                                                 у воді                              Одноосновні      Комплексні            Кислотні                                              Безоксигенові      Двохосновні 
                        Амфотерні                                                            Триосновні                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                   
Взаємний зв'язок між окремими речовинами, що утворюють генетичні ряди металу і неметалу: 
  
Кислотами називають складні речовини, які містять атоми Гідрогену, здатні заміщуватися атомами металів, і кислотні залишки. 
Основність кислоти визначається числом атомів Гідрогену, здатних заміщуватися на атоми металічного елемента.  
За основністю кислоти поділяються на одноосновні (HNO3; HCl; HBr; HI; 
Н3РО2), двохосновні (H2SO4; H2SO3 ; H2SiO3 ; H2S; Н3РО3), триосновні (H3PO4). 
Основами називаються складні речовини, в яких атоми металу сполучені з однією або кількома гідроксогрупами (гідроксид-іон ОН-).  
Кислотність основи (амфотерного гідроксиду) визначається числом гідроксильних груп, здатних заміщуватися на кислотні залишки.  
За кислотністю основи поділяються на однокислотні (NaOH; KOH), двохкислотні (Ba(OH)2; Cu(OH)2; Fe(OH)2; Zn(OH)2; Be(OH)2)), трикислотні (Bi(OH)3; Fe(OH)3; Al(OH)3). 
Можливі продукти реакції між кислотою і основою залежать від кислотності основи і основності кислоти.  
Наприклад, для реакції бісмут(ІІІ) гідроксиду та ортофосфатної кислоти можливі такі продукти реакції: 
      3Bi(OH)3 + H3PO4 = [Bi(OH)2]3PO4 + 3H2O     (основна сіль) 
      3Bi(OH)3 + 2H3PO4 = [Bi(OH)]3(PO4)2 + 3H2O (основна сіль)       Bi(OH)3 + H3PO4 = BiPO4 + 3H2O                     (середня сіль) 
      Bi(OH)3 + 3H3PO4 = Bi(H2PO4)3 + 3H2O            (кисла сіль) 
      2Bi(OH)3 + 3H3PO4 = Bi2(HPO4)3 + 3H2O          (кисла сіль) 
 
Між кислотними оксидами, які відповідають багатоосновним кислотам, та основами також можливо утворення декількох продуктів реакції.  
Наприклад, для реакції між кальцій гідроксидом та карбон(IV) оксидом можливі такі продукти реакції: 
Са(ОН)2 + СО2    =    СаСО3↓ + Н2О  Са(ОН)2 + 2СО2  =   Са(НСО3)2  
 
Між лугом та деякими середніми солями також можливо утворення декількох продуктів реакції.   
Наприклад, для реакції між ферум(ІІІ) хлоридом та натрій гідроксидом можливі такі продукти реакції: 
FeCl3 + 3NaOH = Fe(OH)3↓ + 3NaCl FeCl3 + 2NaOH = Fe(OH)2Cl + 2NaCl  FeCl3 +  NaOH = Fe(OH)Cl2 + NaCl Між кислотними оксидами та середніми солями можливі реакції. 
Наприклад, при взаємодії карбон(ІV) оксиду з кальцій карбонатом (за участю води) утворюється кисла сіль: 
СО2 + H2O + СаСО3 = Са(НСО3)2 
 
Наприклад, для реакції між фосфор(V) оксидом та розчином натрій фосфату можливо утворення таких кислих солей: 
       P2O5 + 3H2O + 4Na3PO4 = 6Na2HPO4         P2O5 + 3H2O +  Na3PO4 =  3NaH2PO4 
 
Між лугами і кислими солями можливі реакції. 
Наприклад, для реакції між калій гідроксидом та калій дигідрогенфосфатом можливо утворення таких солей: КОН + КН2РО4 = К2НРО4 + H2O 
2КОН + КН2РО4 = К3РО4 + 2H2O 
 
Між лугами і амфотерними гідроксидами можливі реакції. 
Наприклад, для реакції між розчином калій гідроксиду та алюміній гідроксидом можливо утворення таких солей: 
КОН + Al(OH)3  = K[Al(OH)4] 
3КОН + Al(OH)3  = K3[Al(OH)6] 
 
Основні поняття, формули та розрахунки 
 
Розрахунок кількості речовини реагенту або продукту за іншим реагентом або продуктом  здійснюється за мольним співвідношенням. 
                                                    х моль      ν моль аА     +    вВ    =   dD 
                                                    а моль      в моль 
    ν(A)    a(A)
= ,       де ν(B) b(B)
ν(A),ν(B)  – кількість речовини реагентів А і В відповідно;  а, b – коефіцієнти перед хімічними формулами речовин А і В. ν(B) ⋅a
    ν(А) =       
b
При розв’язуванні задач за рівняннями хімічних реакцій слід дотримуватися певної послідовності: 
1.    Записується скорочена умова задачі. 
2.    За умовою задачі розраховується кількість речовини за масою, об’ємом або числом структурних частинок речовин. 
3.    Складається рівняння хімічної реакції. Однією лінією підкреслюються речовина (речовини), які дано за умовою, двома лініями – речовина (речовини), які необхідно визначити. 
4.    В рівнянні реакції під формулами речовин, які зазначені в умові задачі, підписують кількість речовини (в молях) згідно з коефіцієнтами.  
5.    В рівнянні реакції над формулами речовин надписують кількість речовини (в молях), які відповідають умові задачі та ті, які необхідно визначити (їх позначають за х).  
6.    Розраховують кількість речовини реагенту або продукту, що необхідно обчислити, і яке позначено за х.  
7.    За кількістю речовини розраховують масу, об’єм або число структурних частинок речовини. 
 
4.1.  Розрахунки за хімічними рівняннями кількості речовини сполук, що 
беруть участь або утворюються в реакції   Приклади розв’язання задач  
 
 
1. Яка кількість речовини фосфор(V) оксиду утвориться в результаті згоряння 2,4 моль фосфору. 
Розв’язання 
                                                       2,4 моль                 х моль        
                                  4Р + 5О2 = 2Р2О5 
                                                4 моль                   2 моль 
 
Оформити запис обчислення кількості речовини продукту реакції  Р2О5 можна наступним чином: 
а) згідно з коефіцієнтами в рівнянні реакції кількість речовини фосфор(V) оксиду, що утворився, в два рази менша, ніж кількість речовини фосфору, що прореагував.  
         х = 2,4 моль : 2 = 1,2  моль;     ν (Р2О5) = 1,2 моль 
Відповідь: утворилося 1,2 моль Р2О5 б)  
          з 4 моль Р    утворюється  2 моль Р2О5           з 2,4 моль  Р          –            х моль Р2О5 
    4    2    2⋅2,4
                     =             х =       =1,2 (моль)          
    2,4 x    4
Відповідь: утворилося 1,2 моль Р2О5 в) 
    ν(P)    4    2⋅ν(P)    2⋅ 2,4 моль
               =    ;   ν(P2O5 ) =    =    =1,2 моль    ν(P2O5 )    2    4    4
Відповідь: утворилося 1,2 моль Р2О5 
2.    Яка маса фосфор(V) оксиду утвориться при спалюванні фосфору в 2,24 л кисню (н.у)? Розв’язання 
8,96 л
; Vm = 22,4 л/моль           ν(О2) =   = 0,4 моль 22,4 л/моль
               0,4 моль           х моль 
    4P + 5O2  =  2P2O5 
           5 моль               2 моль 
     з  5 моль О2  утворюється 2 моль P2O5      з 0,4 моль О2              –      х моль P2O5 
2⋅0,4
    ;          х =     = 0,16 (моль)       
5
;  m = ν · M;       М(Р2О5) = 2 · 31+ 5 · 16 = 142 г/моль 
     m(Р О ) = 0,16 моль ·142 г/моль = 22,72 г 
Відповідь:  22,72 г фосфор(V) оксиду 
3.    При спалюванні 5,4 г тривалентного металу утворилося 10,2 г оксиду. Визначте елемент. 
 
4,8 г 32 г/моль
        4 моль            3 моль 
 
Розрахункові задачі для самостійного розв'язання 
 
1.    Чи вистачить 4,5 моль кисню на повне окиснення фосфору масою 120 г? 
Відповідь підтвердіть розрахунками. (Відповідь: не вистачить) 
2.    Який об’єм концентрованої сульфатної кислоти (ρ = 1,84 г/см3) з масовою часткою кислоти 98 % необхідно взяти для повного розчинення 8 г міді. 
(Відповідь:13,6 см3)  
3.    На повне розчинення залізної окалини (Fe3O4) витратили 40 г 15 %-го розчину НСl. Визначте масу залізної окалини. (Відповідь: 4,76 г ) 
4.    Гідроксид двовалентного металу масою 17,1 г нейтралізували 50 г розчину з масовою часткою сульфатної кислоти 19,6 %. Встановіть формулу основи. (Відповідь: Ba(OH)2 ) 
 
4.2. Обчислення  за хімічними рівняннями, якщо одна з речовин у надлишку  
 
Розв'язання задач полягає в тому, що в умові вказуються маси, об’єми, кількість речовини двох реагуючих речовин і потрібно обчислити кількість речовини продукту реакції. При розв'язанні таких задач необхідно: 
1)    визначити згідно з умовою задачі послідовно чи паралельно відбуваються хімічні реакції; скласти відповідні хімічні рівняння;  
2)    з'ясувати, яка саме з вихідних речовин реагує повністю, а яка взята у надлишку; 
3)    обчислення кількості речовини продукту реакції здійснюють за речовиною, яка прореагувала повністю; 
4)    звертають увагу на можливість взаємодії речовини, яка у надлишку, з продуктами реакції.  
 
Приклад розв’язання задачі  
 
Який об’єм водню (н.у.) виділиться при взаємодії алюмінію масою 5,4 г з розчином, в якому міститься 43,8 г хлороводню? 
 
 
Розв’язання: 
1.    Визначимо кількість речовини алюмінію:  m    5,4 г
       v  =       ;    v (Al) =       = 0,2 (моль) 
         M    27 г/моль
2.    Визначимо кількість речовини гідроген хлориду: 
43,8 г      v (HCl) =   = 1,2 (моль); 
36,5 г /моль
 
3.    Визначимо, яка речовина реагує повністю. 
 
         0,2 моль   1,2 моль                        х моль 
       2Al + 6HCl = 2AlCl 3 + 3H2 
          2 моль      6 моль                          3 моль 
 
З рівняння видно, що для взаємодії з 2 моль Al  необхідно  6 моль гідроген хлориду, тоді для взаємодії з 0,2 моль Al  необхідно 0,6 моль гідроген хлориду. За умовою кількість речовини HCl – 1,2 моль, тобто ця речовина у надлишку. Алюміній реагує повністю. 
 
4.    Визначимо кількість речовини водню        ν (H2) =   · v (Al);     v (H2) =   · 0,2 моль = 0,3 моль 
5.    Знайдемо об’єм водню, що утворився в результаті  реакції: 
V
    ν =      ;   звідси V = ν · Vm;  
Vm
V(H2) = 0,3 моль · 22,4 л/моль = 6,72 л 
Відповідь:  6,72 л  
 
Задачі для розв’язання (напівсамостійна робота) 
 
Визначте масу осаду, який утвориться в результаті змішування розчинів, що містять 15,6 г натрій сульфіду та 0,3 моль арґентум нітрату. 
 
 
Алгоритм розв’язання 
 
1.    Записати скорочену умову задачі. 
2.    Обчислить кількість речовини вихідних речовин. m
    ν =       ;     М(Na2S) = 78 г/моль;  
M
          ν(Na2S) = 0,2 моль; ν(AgNO3) = 0,3 моль 
 
3.    Записати рівняння реакції. Підкреслити формули речовин про які йдеться в умові задачі. Під формулами речовин, які зазначені в умові задачі, підписують кількість речовини (в молях) згідно з коефіцієнтами; над формулами речовин надписують кількість речовини (в молях), які відповідають умові задачі та ті, які необхідно визначити (їх позначають за х).  
 
                                      0,2 моль      0,3 моль         х моль 
                               Na2S + 2AgNO3 = Ag2S↓ + 2NaNO3 
                                            1 моль         2 моль           1 моль 
 
4.    З’ясувати, яка з двох речовин, реагує повністю. Послідовність міркувань базується на тому, що з'ясовують, яка кількість речовини однієї з вихідних речовин здатна прореагувати з іншою вихідною речовиною. Послідовність міркувань може бути різною: 
 
1)    З’ясовуємо, яка кількість речовини AgNO3 прореагує з 0,2 моль Na2S. 
З 1 моль Na2S реагує 2 моль AgNO3, тоді з 0,2 моль Na2S може прореагувати 0,4 моль AgNO3. Тож AgNO3 недостатньо для взаємодії з 0,2 моль Na2S. Таким чином, AgNO3 прореагує  повністю.  
2)    З’ясовуємо, яка кількість речовини Na2S прореагує з 0,3 моль AgNO3. 
 З 2 моль AgNO3 реагує 1 моль Na2S, тоді з 0,3 моль AgNO3 може прореагувати 0,15 моль Na2S, а його взято 0,2 моль. Тож Na2S у надлишку, повністю прореагує AgNO3.  
 
5.    Обчислити кількість речовини  продукту реакції.          ν(Ag2S) =  ν (AgNO3);             
        ν(Ag2S) =  0,3 моль =  0,15 моль  2
 
6.    З’ясувати,  чи можлива реакція речовини, яка у надлишку з продуктами реакції.  
     Na2S не реагує з Ag2S. 
7.    Обчислити масу продукту реакції.          m = ν · M;   m(Ag2S) = 0,15 моль · 248 г/моль = 37,2 г 
 
8.    Записати відповідь. 
Відповідь: 37,2 г Ag2S 
Приклад  розв’язання задач  
 
 
1. Через розчин, що містить 7,4 г кальцій гідроксиду, пропустили 3,36 л карбон(IV) оксиду. Визначте масу утвореного осаду. 
 
 
Розв’язання 
m
1.    ν =      ;   М[Са(ОН)2] = 74 г/моль;  
M
7,4 г     ν[Са(ОН)2] =   = 0,1 моль 
74 г/моль
    V    3,36 л
2.    ν =      ;  ν(СО2) =     = 0,15 моль 
    Vm    22,4 л/моль
3.    0,1 моль            0,15 моль 
Са(ОН)2 +   СО2    =     СаСО3↓ + Н2О 
1 моль                1 моль            1 моль 
 
 
ν(СО2) = ν(Са(ОН)2);      ν(СО2) = 0,1 моль ∆ν(СО2) = 0,15 моль – 0,1 моль = 0,05 моль Са(ОН)2 реагує повністю, визначаємо ν(СаСО3). ν(СаСО3) = ν[Са(ОН)2]; ν(СаСО3) = 0,1 моль 
 
Надлишок вуглекислого газу взаємодіє в розчині з СаСО3 з утворенням розчинної кислої солі. 
 
0,1 моль                    0,05 моль 
СаСО3  + Н2О + СО2     =   Са(НСО3)2 
1 моль                         1 моль 
 
ν(СаСО3) = ν(СО2);   ν(СаСО3) = 0,05 моль 
∆ν(СаСО3) = 0,1 моль – 0,05 моль = 0,05 моль m
4.    ν =        m = ν · M;   
M
 
М(СаСО3) = 40 + 12 + 3·16 = 100 г/моль 
m(СаСО3) = 0,05 моль ·100 г/моль = 5 г 
 
Відповідь: маса осаду 5 г 
 
 
2. До свіжоприготовленого розчину алюміній сульфату об'ємом 0,5 л з концентрацією солі 1,2 моль/л добавили 2 л розчину калій гідроксиду з концентрацією лугу 2 моль/л. Визначте масу одержаного осаду. 
 
 
Розв’язання 
 
1.    Знайдемо ν[Al2(SO4)3]   ν
     СМ =      ;  ν  = СМ·V;    
V
  ν[Al2(SO4)3] = 1,2 моль/л · 0,5 л = 0,6 моль 
 
2.    Знайдемо ν(КОН).  ν(КОН) = 2 моль/л  · 2 л = 4 моль При додаванні до розчину алюміній сульфату розчину калій гідроксиду спочатку утворюються основні солі, а при молярному співвідношенні 1 : 6 – алюміній гідроксид.    ν[Al2(SO4)3] : ν(КОН) = 0,6 моль : 4,0 моль ≈ 1 : 6,6 
3.    Знайдемо ν Al(OH)3 
 
    0,6 моль      4 моль             х моль 
  Al2(SO4)3 + 6КОН = 2Al(OH)3 + 3K2SO4 
    1 моль            6 моль          2 моль 
 
  Визначимо кількість речовини КОН, необхідну для взаємодії з 0,6 моль Al2(SO4)3.    ν(КОН) = 6ν[Al2(SO4)3];  ν(КОН) = 6 · 0,6 моль = 3,6 моль 
  ∆ν(KOH) = 4 моль – 3,6 моль = 0,4 моль; КОН в надлишку.  
  
Розрахунок кількості речовини Al(OH)3 здійснюємо за  Al2(SO4)3. 
   ν[Al(OH)3] = 2ν[Al2(SO4)3];      ν[Al(OH)     3] = 2 · 0,6 моль = 1,2 моль 
4.    Знайдемо  ν' [Al(OH)3]  
  Амфотерні гідроксиди взаємодіють з розчинами лугів з утворенням комплексних солей. При співвідношенні  ν[Al(OH)3] : ν(КОН) = 1 : 1 утворюється К[Al(OH)4]. 
 
   х моль         0,4 моль      
  Al(OH)3 + КОН = К[Al(OH)4] 
   2 моль          1моль       
 
   ν[Al(OH)3] = ν(КОН);     ν'[Al(OH)3] = 0,4 моль 
 
   Кількість речовини нерозчиненого осаду:    ν'[Al(OH)3] = 1,2 моль – 0,4 моль = 0,8 моль  
5.  ν =  m  m = ν · M;  M[Al(OH)3] = 78 г/моль 
M
    m'[Al(OH)3] = 0,8 моль · 78 г/моль = 62,4 г 
Відповідь: маса осаду 62,4 г 
Задачі для розв’язання (напівсамостійна робота) 
 
Визначте кількість речовини продуктів, що утворилися при взаємодії розчинів, які містять 0,2 моль ортофосфатної кислоти і 0,25 моль натрій гідроксиду. 
Алгоритм розв’язання 
 
1.    Записати скорочену умову задачі. 
2.    Скласти можливі рівняння реакції та встановити кількісні відношення реагуючих речовин (в молях). 
 
NaOH + Н3РО4 = NaН2РО4 + H2O    при мольному співвідношенні ν(NaOH) : ν(Н3РО4) = 1 : 1 
 
2NaOH + Н3РО4 =Na2НРО4 + H2O   при мольному співвідношенні ν(NaOH) : ν(Н3РО4) = 2 : 1 
 
3NaOH + Н3РО4 = Na3РО4 + 3H2O   ν(NaOH) : ν(Н3РО4) при мольному співвідношенні ν(NaOH) : ν(Н3РО4) = 3 : 1   
 
3.    Вибрати рівняння для розрахунку. 
Розрахунок здійснюємо за рівнянням 1, тому що за даними задачі   ν(NaOH) : ν(Н3РО4) = 0,25 : 0,2 як 1,25 : 1 з надлишком NaOH. 
 
4.    Визначити речовину, яка реагує повністю, та речовину, яка у надлишку (її кількість в молях). Обчислити кількість речовини продукту реакції. 
 
        0,25 моль    0,2 моль         0,2 моль 
NaOH + Н3РО4 = NaН2РО4 + H2O 
       1моль           1 моль             1 моль 
 
Надлишок  NaOH становить  
∆ν(NaOH) = 0,25 моль – 0,2 моль = 0,05 моль ν(NaН2РО4) = 0,2 моль 
 
5.    З’ясувати, чи можлива реакція речовини, яка у надлишку з продуктами реакції. 
 Утворена кисла сіль взаємодіє з надлишком лугу. 
 
6.    Обчислити кількість речовини продуктів реакції. 
              0,05моль    0,2моль             0,05моль 
NaOH +NaН2РО4 = Na2НРО4  + Н2О 
     1моль           1моль                1моль 
 
Надлишок NaН2РО4 становить: 
∆ν(NaН2РО4) = 0,2 моль – 0,05 моль = 0,15 моль;     ν(Na2НРО4) = 0,05 моль 
 
7.    Записати відповідь. 
     Відповідь: 0,15 моль NaН2РО4, 0,05 моль Na2НРО4 
Приклад  розв’язання задачі  
 
Яку кількість речовини натрій гідроксиду та ортофосфатної кислоти необхідно взяти, щоб утворилося 16,4 г Nа3РО4 та 7,1 г Na2НРО4. 
 
 
Дано:     Розв’язання      m
m(Nа3РО4) = 16,4 г     1. ν =  M ;     М(Nа3РО4) = 164 г/моль;  m(Na2НРО4) = 7,1 г     16,4 г          ν(Nа3РО4) = 164  г/моль = 0,1 моль ν(NaOH) – ?       М(Nа2HРО4) = 142 г/моль;  
    ν(H3РО4) – ?       ν(Nа2HРО4) =      7,1 г    = 0,05 моль 
142 г/моль
   
2.    Зазначені солі утворюються при взаємодії натрій гідроксиду     та     ортофосфатної     кислоти.     Обчислимо кількість речовини NaOH і H3РО4 за рівняннями реакцій. 
 
0,1 моль            0,05 моль               0,05 моль 
2NаОН +   H3РО4    =   Na2НРО4  + 2Н2О 
2    моль                1 моль                     1 моль 
 
0,3 моль            0,1 моль                  0,1 моль 
3NаОН +   H3РО4    =   Nа3РО4  + 3Н2О 
3    моль                1 моль                     1 моль 
 
 
3.    Обчислимо загальну кількість речовини натрій гідроксиду та ортофосфатної кислоти, які необхідно взяти для одержання солей. 
νзагальне(NаОН) = 0,1 моль + 0,3 моль = 0,4 моль;       νзагальне(H3РО4) = 0,05 + 0,1 моль = 0,15 моль. 
 
Відповідь: 0,4 моль NаОН та 0,15 моль H3РО4  
 
 
Визначити якісний склад солей, що утворяться при пропусканні 1,568 л (н.у.) карбон(IV) оксиду через розчин, що містить 3,2 г натрій гідроксиду. 
Обчисліть масу утворених солей. 
 
Орієнтовні дії 
 
При пропусканні вуглекислого газу через розчин натрій гідроксиду утворюється спочатку середня сіль (натрій гідроксид у надлишку). При подальшому пропусканні СО2 частина середньої солі перетворюється на кислу сіль. 
 
Відповідь: 1,06 г Na2CO3, 5,04 г NaHCO3 
 
Розрахункові задачі для самостійного розв'язання 
 
1.    До розчину, що містить арґентум нітрат масою 37,4 г, добавили розчин, в якому міститься 0,2 моль магній хлориду. Визначте маси солей в одержаному розчині. (Відповідь: 8,55 г MgCl2 , 16,28 г Mg(NO3)2) 
2.    Крізь розчин, що містить барій гідроксид масою 51,3 г, пропустили сульфур(ІV) оксид об’ємом 15,68 л (н.у.). Визначте масу солі, що 
утворилася. (Відповідь : 89,7 г Ba(НSO3)2) 
3.    Вуглекислий газ об’ємом 22,4 л (н.у.) пропустили через розчин, що містить 102,6 г барій гідроксиду. Визначте які солі утворилися і в якій кількості.  (Відповідь: 39,4 г BaCO3 та 103,6 г Ba(НCO3)2) 
4.    Через 1500 мл розчину з концентрацією ортофосфатної кислоти 2 моль/л пропустили 112 дм 3 амоніаку. Визначте маси солей, які утворяться в розчині. (Відповідь: 132  г (NH4)2HPO4; 149 г (NH4)3PO4)  
5.    Визначте масу солі, яка утвориться при взаємодії барій гідроксиду кількістю речовини 0,1 моль та хлоридної кислоти, одержаної при розчиненні у воді хлороводню об’ємом 2,24 л ( н.у.). (Відповідь: 18,95 г BaOHCl) 
6.    Визначте маси солей, які утворяться при взаємодії розчину ортофосфатної кислоти, що містить 9,8 г кислоти з лугом, одержаним при розчиненні 4,65 г натрій оксиду у воді. (Відповідь: 7,1 г Na2HPO4; 6 г NaH2 PO4) 
7.    Яку масу ортофосфатної кислоти необхідно нейтралізувати розчином натрій гідроксиду, щоб утворилося 1,2 г натрій дигідрогенфосфату та 4,26 г натрій гідрогенфосфату. (Відповідь: 3,92 г H3РО4). 
8.    Яку кількість речовини алюміній сульфату та натрій гідроксиду необхідно взяти, щоб отримати 0,2 моль алюміній дигідроксид сульфату та 0,1 моль алюміній гідроксид сульфату. (Відповідь: 85,5 г Al2(SO4)3 та 36 г NaOH) 
9.    Визначте масу солі, що утвориться в результаті взаємодії 250 мл розчину натрій гідроксиду (ρ= 1,28 г/мл, w= 2,5 %) та фосфор(V) оксиду, одержаного при спалюванні 0,2 моль фосфору. Розрахуйте масову частку солі (%) в утвореному розчині. (Відповідь: 24 г NaH2 PO4, 7,2 %) 
10.    До свіжоприготовленого розчину цинк хлориду об'ємом 0,3 л з концентрацією солі 0,2 моль/л добавили 0,2 л розчину натрій гідроксиду з концентрацією лугу 0,5 моль/л. Визначте масу одержаного осаду.  
(Відповідь: 4,95 г) 
11.    До розчину, що містить 39,2 г хром(ІІІ) сульфату, додали  128 г 10 % розчину натрій гідроксиду. Обчислить кількість речовини утворених солей. (Відповідь: 33 г Cr(OH)SO4 та 8,04 г [Cr(OH)2]2SO4) 
12.    До розчину, що містить 3,17 г хром(ІІІ) хлориду, додали розчин, що містить 3,4 г амоній сульфіду. Утворений осад відділили і прожарили. Визначте масу залишку після прожарювання, а також, які солі і в якій кількості містяться у фільтраті. (Відповідь: 1,52 г Cr2O3; 3,21 г NH4Cl; 1,36 г (NH4)2S; 1,02 H2S). 
 
 
4.4. Розрахунки за хімічними рівняннями з участю газоподібних речовин 
 
4.4.1. Розрахунки об’ємних відношень газів в хімічних реакціях 
 
 
Приклади  розв’язання задач  
 
1. Визначте об'єм кисню, необхідного для спалювання 10 л (н.у.) бутану. 
 
Розв’язання 
 
Згідно з законом об’ємних відношень об’єми газів реагуючих речовин відносяться як стехіометричні коефіцієнти 
          10 л          х л 
2С4Н10 + 7O2 = 8СО2 + 10 Н2О 
 2 л            7 л 
 
  2 л С4Н10 взаємодіє з 7 л O2 
  10 л С4Н10        −       з х л O2 
 
    х    10    7⋅10
          =          х =      = 35 (л) 
    7    2    2
Відповідь: 35 л С4Н10  
2. Для спалювання насиченого вуглеводню використано п’ятикратний об’єм кисню. Встановіть формулу насиченого вуглеводню.  
Розв’язання 
 
) : V (O ) = 1 : 5 Згідно з законом об’ємних відношень об’єми газів реагуючих речовин відносяться як стехіометричні коефіцієнти. 
Запишемо рівняння горіння насиченого вуглеводню у загальному вигляді: 
 
 1 л                         5 л 
СnН2n+2 +   3n +1 O2 = nСО2 + (n+1) Н2О 
     1 л                          л 
 
 0,5(3n + 1) = 5       n = 3         С3Н8 
Відповідь:  С3Н8  
 
3. Внаслідок взаємодії суміші етану і ацетилену з бромною водою прореагувало 0,1 моль брому, а при повному згорянні такої ж кількості суміші утворилося 12 л (н.у.) карбон(IV) оксиду. Обчислити об’ємні частки (%) етану й ацетилену в суміші. 
 
 
Розв’язання    
1. 
   С2Н6 + Br2 ≠ 
 
0,05 моль     0,1 моль                            
   С2Н2     +  2Br2  =  С2Н2Br2   
 1 моль         2 моль                            
 
 ν(C2H2) = 0,05 моль 
 
2. V(C2H2) = 0,05 моль · 22,4 моль/л = 1,12 л 
3.  
    1,12 л                       2,24 л 
    2С2Н2    +  5О2  =  4СО2 + 2Н2О 
       2 л                           4 л                        
4. V1(CO2) = 1,12 л; V2(CO2) = 12 л – 1,12 л = 10,88 л 
5.   
       5,44 л                  10,88 л 
    2С2Н6   + 7О2  = 4СО2 + 6Н2О 
 
      2 л                         4 л 
      V(C2H6) = 5,44 л 
    6. ϕ(C2H6) =      5,44 л    = 0,83 або 83 % 
5,44 л +1,12 л
 
        ϕ(C2H2) =      1,12 л    = 0,17 або 17 % 
5,44 л +1,12 л
Відповідь: 83 % С2Н6; 17 % C2H2  
 
4. Газова суміш складається з водню, метану і карбон(ІІ) оксиду, має густину 0,857 г/л. Для повного спалювання 1 л такої суміші витратили  4,75 л повітря. Визначити склад вихідної суміші газів в літрах. Вважати об'ємну частку кисню у повітрі 0,2. 
 
 
Дано: 
 
ρ(суміші) = 0,857 г/л V(суміші) = 1 л  V(повітря) = 4,75 л ϕ(О2) = 0,2  
V(H2) – ? 
V(CH4) – ? 
V(CО) – ? 
 
Розв’язання    
 
1. V(О2) = V(повітря) · ϕ(О2);     V(О2) = 4,75 л · 0,2 = 0,95 л 
2.     
2СО + О2  = 2СО2    V(CO):V(O2) = 2 : 1  
 V(CO i H2) : V(O2) = 2 : 1 
2Н2 + О2 = 2Н2О   V(H2):V(O2) = 2 : 1   
                                   
   V(CO i H2) = х л      V(CH4) = (1 - x) л    Згідно з рівнянням V1(O2) = 0,5х 
  
    (1-х) л      2(1-х) л 
    CH4   +   2О2   =   СО2  +   2Н2О            V2(O2) = 2(1 – х); 
    1 л            2 л  
 
4.    V(O2) = V1(O2) + V2(O2) 
    0,95 = 0,5х + 2(1– х)  
    0,95 = 0,5х + 2 – 2х 
     1,5х = 1,05             х = 0,7 (л) 
   V(CO i H2) = 0,7 л      V(CH4) = 1 л – 0,7 л = 0,3 л 
M
5.    ρ =       ; М= ρ · Vm;   Vm
   Mсер.= 0,857 г/л · 22,4 л/моль = 19,2 г/моль 
 
   Мr cер = Мсер.     Мr сер. = Мr1 · φ1 + Мr2 · φ2 + Мr3 · φ3; 
 
   φ1 = φ(СН4) = 0,3;  φ2 = φ(СО) = х;    φ3 = φ(Н2) = 0,7–х 
 
   19,2 = 0,3 ·16 + х · 28 + (0,7 – х) ·2;                          х = 0,5 
 
   φ(СО) = 0,5;      φ(Н2) = 0,2; 
 
   V(CО) = 1 л · 0,5 = 0,5 л     V(Н2) = 1 л · 0,2 = 0,2 л  
 
 
Відповідь: 0,2 л Н2, 0,3 л СН4, 0,5 л СО  
 
5. Визначити об'єм озонованого кисню, що містить 10 % озону, необхідний для спалювання 42 л пропану. 
 
 
Розв’язання    
 
І спосіб 
1.    42 л           х л                            
    С3Н8     +  5О2  =  3СО2 + 4Н2О    
1    л             5 л                               
  V(O2) = 5 V(C3H8);  V(O2) = 5 · 42 л = 210 л 
 
2.    В 100 л суміші кисню і озону міститься 10 л О3 і 90 л О2 
    2О3 = 3О2  ; V(O2) =   V(O3); V(O2) =   10 л = 15 л 
2    л       3 л 
Тоді загальний об'єм кисню становить 90 л +  15 л = 105 л 
 
3.    Зі 100 л суміші озону та кисню одержують 105 л О2 
           х   л                          −                                 210 л О2 х 210 100⋅210 = 200 (л)  
                  =    ;    х = 
    100    105    105
     V(суміші) = 200 л 
Відповідь: 200 л озонованого кисню  
 ІІ спосіб 
 
1.    Нехай V(суміші) = х л; V(O3) = 0,1х;  V(O2) = 0,9х; 
2.    2О3 = 3О2                V(O2) =   V(O3);   V(O2) = 0,15х 
3.    V(O2) = 0,9х + 0,15х = 1,05х 
4.     
     С3Н8     +  5О2  =  3СО2 + 4Н2О   
    V(С3Н8) =  V(O2);   42 =  ·1,05x;    x = 200 (л) 
 
Відповідь: 200 л озонованого кисню    
 
Задачі для розв’язання (напівсамостійна робота) 
 
1. На спалювання 40 л пропан-метанової суміші витрачено 170 л кисню. Визначте об’ємний склад вихідної суміші вуглеводнів. Об’єми газів наведені за однакових умов. 
Орієнтовні дії 
 
Обидві речовини реагують з киснем. Застосуйте алгебраїчний метод розв’язування задачі. Позначте об’єм однієї з речовин за х л, тоді об’єм іншої речовини дорівнює  (40 – х) л. За законом об’ємних відношень знайдіть об’єм кисню за першим і другим рівнянням та складіть рівняння з одним невідомим.  
 
Відповідь: 10 л пропану, 30 л метану 
 
2. Для спалювання 1 л вуглеводню використано 2,5 л кисню. Встановіть формулу вуглеводню. Об’єми газів виміряні за однакових умов.    
 
Орієнтовні дії 
 
Загальна формула вуглеводню СхНу. Складаємо рівняння реакції горіння вуглеводню в загальному вигляді. За законом об’ємних відношень складаємо алгебраїчне рівняння. Використовуємо метод підбору (задаючи значення х, вираховуємо значення у). 
Відповідь: С2Н2 
  
Розрахункові задачі для самостійного розв'язання 
 
1.    Для спалювання суміші циклобутану, бут-1-ену та 2-метил-пропену в об’ємному співвідношенні 1:2:3 використали 36 л (н.у.) кисню. Обчисліть  об’ємний склад суміші в літрах. (Відповідь: 1л  циклобутану, 2 л бут-1-ену та 3 л 2-метил-пропену) 
2.    В результаті озонування кисню утворилося 10 л (н.у.) озону. Обчисліть об’єм кисню, що прореагував. (Відповідь: 15 л) 
3.    Обчисліть об’єм суміші озону з киснем, яка містить 8 % озону, яку слід використати для спалювання 20 л (н.у.) бутану. (Відповідь: 125 л) 
4.    Суміш метану з етаном об’ємом 33,6 л (н.у.) спалили. Продукти реакції пропустили через надлишок розчину натрій гідроксиду, при цьому утворилося 212 г солі. Визначте об’ємний склад суміші. (Відповідь: 22,4 л СН4; 11,2 л С2Н6) 
5.    Для спалювання 1 л насиченого вуглеводню використано 16,7 л повітря. Встановіть формулу насиченого вуглеводню. Об’єми газів виміряні за однакових умов.  (Відповідь: С2Н6) 
6.    При пропусканні 2,8 л (н.у.) газової  суміші, що складається з пропену, бутену і бутану через бромну воду прореагувало 6 г брому. Визначити об’єми кисню і повітря необхідні для спалювання 20 л (н.у.) цієї суміші, якщо її густина за воднем становить 26,1. (Відповідь: 113 л кисню, 565 л повітря) 
7.    В результаті спалювання суміші бензену з аніліном утворилося 49,28 л (н.у.) суміші газів. При пропусканні цієї суміші газів через надлишок розчину калій гідроксиду не поглинулося 2,24 л (н.у.) газу. Знайдіть масову частку аніліну в суміші. (Відповідь: 38,6 %) 
8.    Густина за гелієм суміші, що складається з водню, етену та етину, дорівнює 8. Для спалювання 44,8 л (н.у.) цієї суміші використали 112 л (н.у.) кисню. Обчислити об’ємний склад (%) вихідної суміші. (Відповідь: 12,5 % Н2; 50 % С2Н4; 37,5 % С2Н2) 
 
4.4.2. Розрахунки за хімічними рівняннями з урахуванням зміни об’єму 
газової суміші Приклади  розв’язання задач  
 
 
1. При температурі 150 0С підірвали суміш кисню і водню. В результаті реакції при зазначеній температурі об’єм газової суміші зменшився на 12 л. Обчисліть об'єми газів  у вихідній суміші.  
 
Розв’язання 
 
1. Складаємо рівняння реакції взаємодії водню з 
Зазначаємо     об’єми     реагуючих     речовин, продукту реакції та зміну об’єму газової суміші (згідно з коефіцієнтами рівняння реакції).  
 
 х л          у л                          ∆V =  12 л 
 + О2(г) = 2Н2О(г) 
 2 л         1 л           2 л            ∆ V = 1 л;    (2л  + 1л – 2л) 
При взаємодії 2 л Н2 зміна об’єму становить 1 л, 
При взаємодії х л Н2 зміна об’єму становить 12 л 
;       х  =  2⋅12    х = 24  (л)      V (Н2) = 24 л   
1
                                     у= 12 (л)        V(O2) = 12 л 
 
Відповідь: 24 л О2; 12 Н 2  
2. Суміш етану і кисню спалили. На скільки зменшився загальний об’єм газової суміші в результаті реакції, якщо етану прореагувало 24 л. Виміри об’ємів проводилися за н.у. 
 
Розв’язання 
 
1. Визначимо зміну об’єму  ∆V  
        24 л                                                   х  л            
    2С Н   + 7О2  = 4СО2 + 6Н2О 
         2 л          7 л           4 л           −         ∆V = 5 л;   (2л + 7л – 4л) 
  При взаємодії 2 л  С2Н6  зміна об’єму становить 5 л, 
  При взаємодії  24 л С2Н6 зміна об’єму становить х л 
 
24⋅5
    ;     х =      ;    х = 60 л;       ∆V= 60 л 
2
 
Відповідь: зменшення об’єму газової суміші 60 л  
 
3. При спалюванні суміші газів карбон(ІІ) оксиду і карбон(IV) оксиду об’ємом 48 мл в надлишку кисню об’єм суміші зменшився на 6 мл. Визначити об’ємні частки газів у вихідній  суміші.  
 
Розв’язання 
 
1. 
  х мл                              ∆V =  6 мл 
  + О2 = 2СО2 
 2 мл    1 мл     2 мл         ∆V = 1 мл;    (2мл + 1мл – 2 мл) 
 
х =     х = 12  (мл)       V(СO) = 12 мл 
 
2.    V(СO2) = 48 мл - 12 мл = 36 мл 
3.    ϕ (CO) =    = 0,25   або 25  %   
         
4.    ϕ %(CO2) =  100 % - 25 % = 75 % 
 Відповідь: 25 % СО; 75 % СО2  
 
 
4.    В евдіометрі спалили 100 мл суміші водню, метану і кисню. Після конденсації водяної пари і приведення газу до початкових умов об’єм утвореної суміші становив 35 мл. Після поглинання вуглекислого газу надлишком розчину калій гідроксиду об’єм залишку, в якому  загоряється тліюча скіпка, становив 25 мл. Визначити об’ємну частку компонентів суміші. Всі виміри газів здійснювалися за нормальних умов. 
 
 
водню. 
 
    2Н + О2 = 2Н2О 
2⋅45 3
60 л
 
 
5.    До суміші об’ємом 560 мл етилену та ацетилену додали 1440 мл водню. Після пропускання одержаної суміші над платиновим каталізатором її об’єм зменшився на 33,6 % порівняно з загальним об’ємом вихідної суміші. Обчислити об’єм етилену у вихідній суміші. Об’єми газів виміряні за однакових умов. 
 
Дано:     Розв’язання 
V(С2Н4, С2Н2) = 560 мл     1.  ∆V = 0,336 · V(вихідної суміші);  V(Н2) = 1440 мл          ∆V = 0,336 · (560 мл + 1440 мл) = 672 мл;  
∆V = 0,336 · V(вихідної  
2.    Обидві речовини реагують з воднем. При цьому суміші)  відбувається зміна об’єму газової суміші в кожній 
ϕ %(С2Н4) – ?     реакції. Застосовуємо алгебраїчний метод  ϕ %(С2Н2) – ? 
 розв’язування задачі. Позначаємо об’єм С2Н4 за х мл, тоді об’єм С2Н2 дорівнює  (560 - х) мл. За законом об’ємних відношень знаходимо зміну об’єму газової суміші за першим і другим рівнянням та складаємо рівняння з одним невідомим.  
     х мл                                 ∆V = х мл  
    С2Н4 + Н2 = С2Н6 
     1 мл        1 мл      1 мл     ∆V = 1 мл;    (1мл  + 1мл – 1мл) 
 
  (560 – х) мл                       ∆V = 2(560 – х)  мл  
    С2Н2 + 2Н2 = С2Н6 
     1 мл        2 мл      1 мл     ∆V = 2 мл;     (1мл  + 2мл – 1мл) 
 
 
 
 672 = х + 2(560 – х)   
   672 = х + 1120 – 2х;   х = 448 (мл);  V(С2Н4) = 448 мл 
 
3.    V(С2Н2) =  560 мл - 448 мл = 112 мл. 
 
 
Відповідь: 448 мл С2Н4 та 112 мл С2Н2  
 
Задачі для розв’язання (напівсамостійна робота) 
 
1. До 20 мл (н.у.) суміші ацетилену і азоту додали 60 мл (н.у.) кисню і підпалили. Після реакції об’єм суміші становив 56 мл (н.у.). Визначити склад вихідної суміші за об’ємом в %.   
 
Алгоритм розв’язування 
 
1.    Записати скорочену умову задачі. 
2.    Визначити зміну об’єму газів при протіканні реакції. 
     ∆V = (20 мл + 60 мл) – 56 мл = 24 мл; 
3.    Записати рівняння можливих реакцій, зазначивши агрегатний стан речовин при відповідних умовах. Відобразити зміну об’єму при протіканні реакції. 
       
     N2 + O2 ≠  
           х мл                                                                                  ∆V =  24 мл 
    2С2H2(г) + 5O2(г) = 4CO2(г) + 2H2O(р.) 
2    мл                 5 мл            4 мл                  −                     ∆V = 3 мл;    (2 мл + 5 мл – 4 мл) 
 
4.    Обчислити об’єми вихідних газів. 
      При взаємодії  2 мл С2H2  зміна об'єму газів   3 мл. 
      При взаємодії  х мл С2H2  зміна об'єму газів  24 мл. х 24
              =    ;    х = 16 (мл)             V(С2H2) = 16 мл; V(N2) = 4 мл. 
2    3
5.    Обчислити об'ємні частки (%) газів у суміші. 
    φ%(С2H2) = 16  мл ⋅100 % = 80 % ;      φ%(N2) =  4 мл ⋅100 % = 20 % 
    20 мл    20 мл
6.    Записати відповідь. 
Відповідь: 80 % С2H2; 20 % N2 
2. Після змішування 50 мл суміші нітроген(ІІ) оксиду і азоту з 25 мл повітря об’єм газів становив 70 мл. До утвореної суміші додали ще 145 мл повітря, після чого об’єм суміші становив 200 мл. Визначити склад суміші  нітроген(ІІ) оксиду і азоту (в %) за об’ємом.  
 
Орієнтовні дії 
 
Обчисліть зміну об’єму газів після першого та другого додавання повітря. Визначте об’єм нітроген(ІІ) оксиду в кожному випадку та сумарний об’єм цього газу. 
Відповідь: 80 % нітроген(ІІ) оксиду, 20 % азоту. 
 
3. До суміші газів, яка складається з 20 мл (н.у.) пропану та 49 мл (н.у.) бутану, додали надлишок кисню, після чого суміш підірвали. На скільки мілілітрів зменшився об’єм газової суміші після приведення її до нормальних умов.   
 
Орієнтовні дії 
 
Обчисліть зміну об’ємів газової суміші в кожній реакції та додайте їх.   
 
Відповідь: об’єм газової суміші зменшиться на 200 мл 
 
4. До 100 мл (н.у.) суміші ацетилену та бутану додали 500 мл (н.у.) кисню. Після спалювання суміші та приведення умов до початкових об’єм утвореної газової суміші склав 360 мл. Визначте об’єм ацетилену та бутану в суміші.  
 
Орієнтовні дії 
 
Обидві речовини реагують з киснем. При цьому відбувається зміна об’єму газової суміші в кожній реакції. Застосовуємо алгебраїчний метод розв’язування задачі. Позначаємо об’єм одного газу за х мл та виражаємо об’єм іншого газу. Визначаємо зміну об’ємів газової суміші в кожній реакції. Складаємо  рівняння з одним невідомим.   
 
Відповідь: 55 мл ацетилену та 45 мл бутану 
 
Розрахункові задачі для самостійного розв'язання 
 
1.    В 900 мл  суміші нітроген(ІІ) оксиду з повітрям містилося 62,23 % азоту. Після реакції вміст азоту збільшився до 70 %. Визначити склад суміші (у %) до і після реакції. (Відповідь: до реакції 62,2 % N2, 22,2 % NO; 15,6 % О2; після реакції 70 % N2, 25 % NO2; 5 % О2). 
2.    Змішали 40 мл суміші азоту і нітроген(ІІ) оксиду з 65 мл повітря. Після реакції об’єм утвореної суміші становив 100 мл. Визначити об’ємну частку газів взятої і отриманої суміші. (Відповідь: вихідна суміш 25 %  нітроген(ІІ) оксиду, 75 % азоту; добута суміш: 10 % нітроген(VІ) оксиду, 82 % азоту,  8 % кисню) 
3.    В евдіометрі вибухнула суміш 500 мл повітря з 20 мл суміші етану і бутану, густина якої за воднем становить 17,8. Визначити об’ємний склад утвореної суміші. Як зміниться тиск в евдіометрі, якщо до реакції умови були нормальними? (Відповідь: 400 мл азоту, 16 мл кисню, 48 мл вуглекислого газу; Р =  678 мм. рт. ст) 
4.    В евдіометрі спалили 20 мл суміші, що складається з азоту, водню  і кисню. Відносна густина суміші за воднем становить 14. Після приведення газової суміші до початкових умов відбулась конденсації води і об’єм газів становив 17 мл. До утвореної суміші додали 50 мл повітря і знову спалили. Об’єм суміші не змінився. Визначте об’ємну частку компонентів взятої суміші. 
(Відповідь: 65 % кисню, 25 % азоту, 10 % водню). 
5.    Суміш етану, етену та бутену має густину за аргоном 0,9. До 2 л цієї суміші додали 2 л водню і пропустили над нагрітим платиновим каталізатором. В результаті об’єм газової суміші зменшився на 1 л. Обчисліть об’ємні частки  (%) вихідної суміші. Вимірювання об’ємів проводилося за однакових умов.  (Відповідь: 50 % С2Н6;  25 % С2Н4;   25 % С4Н8). 
6.    До 70 мл суміші етену, азоту та етану добавили 315 мл кисню. Суміш підпалили. Об’єм утвореної суміші після приведення її до початкових умов склав 270 мл. Після поглинання вуглекислого газу лугом  залишилося 170 мл газової суміші, яка містить 11,77 % газу, що не горить. Визначте об’ємний склад вихідної суміші. Всі виміри об’ємів газів проведені за нормальних умов. (Відповідь: 20 мл С2Н4;   20 мл  N2;   30 мл С2Н6)  
 
4.5. Розрахунки за рівняннями хімічних реакцій, які відбуваються у розчинах  
4.5.1. Задачі на приготування розчинів, які супроводжуються хімічними 
реакціями 
 
Приклади розв’язання задач 
  
1. Сульфур(IV) оксид об'ємом 2,8 л (н.у.) розчинили в 492 мл води. Обчислити  масову  частку (%) сульфітної кислоти в утвореному розчині. 
 
 
 
Дано: 
 
V(SO2) = 2,8 л 
V(Н2О) = 492 мл w %(H2SO3) – ? 
 
Розв’язання 
 
Сульфур(IV)     оксид     взаємодіє     з     водою,     тому розчиненою речовиною буде сульфітна кислота. 
1.    ν =  V ; ν(SO2) =      2,8 л    = 0,125 моль        
    Vm    22,4 л/моль
 
 
 m
2.    ρ =      ;    m = ρ·V;   ρ(H2O) = 1 г/мл;  
V
     m(H2O) = 1 г/мл · 492 мл = 492 г 
 
    m    492 г
3.    ν  =         ν(H2O) =       = 27,3 моль M                     18 г/моль       
 
4.    0,125 моль    27,3 моль    0,125 моль 
            SO2    +    Н2О =   Н2SO3                                        1 моль         1 моль       1 моль 
 
       ν(SO2) < ν(H2O),        H2O взята у надлишку         ν(Н2SO3) = ν(SO2);     ν(Н2SO3) = 0,125 моль 
 
5.    m = ν · М;     М(Н2SO3) = 82 г/моль;     m(Н2SO3) = 0,125 моль · 82 г/моль = 10,25 г 
 
6.    М(SO2) = 64 г/моль;      m(SO2) = 0,125 моль · 64 г/моль = 8 г 
 
7.    m(розчину) = m(H2O) + m(SO2); 
 
     m(розчину) = 492 г + 8 г = 500 г m(р.р.)⋅100 %
8.    w % =      ;   
m(р − ну)
10,25 г ⋅100 %
    w %(H2SO3) =   = 2,05 % 500 г
 Відповідь:  2,05  % 
 
2. В якому об'ємі води треба розчинити 5,6 л (н.у.) сульфур(IV) оксиду, щоб утворився 4 %-ний розчин сульфітної кислоти? 
 
Розв’язання І спосіб 
 
    V    5,6 л
1.    ν =   ; ν(SO2) =  = 0,25 моль Vm 22,4 л/моль
 
2.    0,25 моль     у моль      х моль 
            SO2    +    Н2О =   Н2SO3                  
                      1 моль         1 моль       1 моль  
 
3.    х = 0,25 (моль);  ν(Н2SO3) = 0,25 моль 
    ν  =  m    m = ν · М;  М(Н2SO3) = 82 г/моль     
              M                    
               m(Н2SO3) = 0,25 моль · 82 г/моль = 20,5 г 
4.    М(SO2) = 64 г/моль;      m(SO2) = 0,25 моль · 64 г/моль = 18 г 
 
      
m(р.р.)⋅100 %
5.    w % =  ;  m(р-ну) = m(H2O) + m(SO2); m(р − ну)
m(H2SO3) ⋅100 %     w %(H2SO3) =      
m(H2O) + m(SO2)
 
Позначимо  m(H2O) за х г 
20,5⋅100%
               = 4 %       х = 494,5 (г)    m(H2O) = 
18 + х
494,5 г 
    m    m
6.    ρ =       ;  V=       ;  ρ(H2O) = 1 г/мл;  
    V    ρ
    V(H2O) =  494,5 г = 494,5  мл 
1  г/мл
Відповідь: 494,5  мл H2O 
 
ІІ спосіб 
5.    m(р − ну) =  20,5 г = 512,5 г 
0,04
6.    m(H2O) = 512,5 г – 18 г = 494,5 г 
7.    V(H2O) = 494,5 мл 
Відповідь: 494,5  мл H2O 
 
 
Задачі для розв’язання (напівсамостійна робота) 
 
1. Який об'єм сульфур(IV) оксиду необхідно розчинити в 1009 г води, щоб утворився 2 % розчин  сульфітної кислоти? 
 
Алгоритм розв’язування 
 
1.    Записати скорочену умову задачі. 
2.    Позначити об'єм розчиненого газу за х і виразити кількість речовини. 
        V(SO2) = x л;      ν(SO2) =     х  л    ; 
22,4  л/моль
3.    Записати рівняння реакції взаємодії газу з водою і виразити кількість речовини продукту реакції – розчиненої речовини. х    х                                                          моль                          моль 
    22,4    22,4
SO2    +    Н2О =   Н2SO3 
                                                          1 моль              1 моль      1 моль 
4.    Виразити масу розчиненої речовини. 
х
    m(H2SO3) =       ⋅82 (г) 22,4
5.    Виразити масу розчиненого газу. 
        m = ν · М; М(SO2) = 64 г/моль;   m(SO2) =      х л     · 64 г/моль; 
22,4  л/моль
6.    Виразити масову частку розчиненої речовини в розчині. 
82х 100 %
        w %(H2SO3) =  m(H2SO3)⋅100 % ;    2 %  = 22,4    ;        х = 5,56 (л) 
    m(H2O) + m(SO2)    1009 + 64х
22,4
7.    Записати відповідь. 
     Відповідь: 5,56 л SO2 
2. Визначте масу 8 % розчину натрій гідроксиду, в якому необхідно розчинити 49,6 г натрій оксиду, щоб утворився 16 %-ний розчин лугу.   
     
Орієнтовні дії 
 
Позначити масу розчину натрій гідроксиду за х г, виразити масу натрій гідроксиду. Обчислити кількість речовини натрій оксиду та натрій гідроксиду, який утвориться при взаємодії з оксиду водою. Виразити загальну масу натрій гідроксиду у розчині. Записати вираз для розрахунку масової частки розчиненої речовини в розчині. Розв'язати рівняння з одним невідомим.   
Відповідь: 700,8 г розчину 
 
 
Розрахункові задачі для самостійного розв'язання 
 
1.    В якій масі розчину сульфітної кислоти з масовою часткою розчиненої речовини 1 % слід розчинити 3,36 л (н.у.) сульфур(IV) оксиду, щоб одержати розчин з масовою часткою кислоти 2 %. (Відповідь: 1211 г) 
2.    Який об’єм сульфур(IV) оксиду і 1 %-ного розчину сульфітної кислоти слід взяти, щоб одержати 1211 г 2 %-ного розчину сульфітної кислоти. 
(Відповідь: 3,36 л SO2) 
3.    Визначити масу натрій оксиду, яку необхідно розчинити в 253,5 г води для одержання розчину з концентрацією лугу 20 %. (Відповідь: 39,4 г Na2O) 
4.    Визначте масу натрій оксиду, який необхідно розчинити в 350,4 г 8 % розчину натрій гідроксиду, щоб утворився 16 %-ний його розчин. (Відповідь: 24,8 г Na2O). 
5.    Визначте маси натрій оксиду та 8 % розчину натрій гідроксиду, необхідні для приготування 740,5 г  16 %-ного розчину натрій гідроксиду. (Відповідь:  49,6 г Na2O і 700,8 г 8 %-ного розчину NaOH). 
6.    До 200 г 16 %-ного розчину натрій гідроксиду додали 5 г натрію. Встановіть масову частку речовини в утвореному розчині. (Відповідь: 19,2 %) 
7.    Яку масу калій оксиду потрібно розчинити у 350 мл розчину калій гідроксиду (ρ =1,08 г/мл) з масовою часткою лугу 10 %, щоб збільшити масову частку розчиненої речовини у 2 рази? (Відповідь:  38,2 г К2O) 
8.    Яку масу барію слід розчинити в 300 г розчину барій гідроксиду з масовою часткою 0,05, щоб одержати розчин з масовою часткою речовини 3,2 %? (Відповідь:  7,87 г барію) 
9.    Яку масу металічного натрію необхідно взяти, щоб при взаємодії його з 1 л води утворився 2 %-ний розчин натрій гідроксиду. (Відповідь: 11,6 г Na). 
10.    В якій масі розчину ортофосфатної кислоти з масовою часткою кислоти  20 % необхідно розчинити 28,4 г фосфор(V) оксиду, щоб одержати розчин з масовою часткою кислоти 35 %. (Відповідь:  195 г) 
11.    Фосфор(V) оксид, що утворився внаслідок спалювання фосфору в кисні, розчинили в 500 мл 85 %-ного розчину ортофосфатної кислоти  
(ρ = 1,7 г/см3). При цьому концентрація ортофосфатної кислоти збільшилася на 7,8 %. Скільки грамів фосфору було спалено?   (Відповідь:  62 г фосфору).  
 
4.5.2. Задачі на приготування розчинів з використанням олеуму 
 
Олеум – це розчин сульфур(VІ) оксиду в сульфатній кислоті. При розчиненні олеуму в воді відбувається хімічна реакція: 
SO3 + H2O = H2SO4 
Це призводить до утворення розчину сульфатної кислоти.  
 
а) до олеуму додають сульфур(VI) оксид 
 
Приклад розв’язання задачі 
 
До 200 г олеуму з масовою часткою сульфур(VI) оксиду 20 % додали 60 г SO3. Визначте масову частку (%) розчиненої речовини в утвореному розчині.   
 
Дано:     Розв’язання 
 
1.    Обчислимо масу сульфур(VI) оксиду в олеумі:  
w    % =  m(р.р.)⋅100 % ;  m(р.р.) =  m(розчину)⋅w% m(розчину)    100 %
    m(SO3) =  200 г ⋅20 % = 40 г 100 %
 
2.    Обчислимо загальну масу SO3 в утвореному розчині.    m(SO3) = 60 г + 40 г = 100 г 
 
3.    Обчислимо масу утвореного розчину.     m(розчину) = m(олеуму) + m1(SO3);     m(розчину) = 200 г + 60 г = 260 г 
 
4.    Обчислимо масову частку SO3 в утвореному розчині:  
w    % =  m(р.р.)⋅100 % ;  w %(SO3) = 100  г ⋅100 % = 38,5 % m(розчину)    260 г
 
Відповідь: 38,5 %  
Задачі для розв’язання (напівсамостійна робота) 
 
1. Яку масу олеуму з масовою часткою сульфур(VI) оксиду 8 % необхідно додати до 80 г SO3, щоб одержати 200 г олеуму з масовою часткою сульфур(VI) оксиду 24 %.  
Алгоритм розв’язування 
 
1.    Записати скорочену умову задачі. 
2.    Позначити масу олеуму, який необхідно взяти за х. 
3.    Виразити масу SO3 в олеумі.     m(р.р.) = m(розчину) · w;       m(SO3) = x · 0,08 4. Виразити масу SO3 в утвореному олеумі.     m(SO3) = x · 0,08 + 80 (г) 
5.    Виразити масу утвореного олеуму. 
   m(олеуму) = х + 80 (г); 
6.    Виразити масову частку SO3 в утвореному олеумі. 
    m(р.р.)⋅100 %    (х ⋅0,08 + 80)⋅100 %
   w % =   ;      w %(SO3) =   m(р − ну)    х + 80
7.    Розв'язати рівняння з однією змінною. 
    х = 380 г 
8.    Записати відповідь.                                                  Відповідь: 380 г олеуму. 
 
2. Яку масу сульфур(VI) оксиду необхідно додати до 100 г 24 % олеуму, щоб одержати олеум з масовою часткою сульфур(VI) оксиду 32 %.  
 
 
Орієнтовні дії 
 
Обчислити массу SO3 в олеумі. Позначивши масу сульфур(VI) оксиду, який необхідно додати за х г, виразити масу SO3 в утвореному олеумі. Записати вираз для обчислення масової частки розчиненої речовини в розчині. Розв'язати рівняння з одним невідомим. 
Відповідь: 11,8 г 
 
Розрахункові задачі для самостійного розв'язання 
 
1.    Які маси 18 % олеуму та сульфур(VI) оксиду необхідно взяти, щоб одержати 
100 г олеуму з масовою часткою SO3 24 %. (Відповідь: 92,7 г олеуму та  
7,3 г SO3) 
2.    Яку масу олеуму з масовою часткою сульфур(VI) оксиду 12 % необхідно додати до 20 г SO3, щоб одержати 160 г олеуму з масовою часткою 
сульфур(VI) оксиду 24 %. (Відповідь: 153,3 г) 
 
б) змішують олеум та воду 
 
Якщо змішують розчин сульфатної кислоти або води з олеумом можливо утворення наступних продуктів: 
1)    100 % сульфатна кислота (Н2SO4), якщо  ν(SO3) [міститься в олеумі] = ν(Н2О) [міститься в розчині кислоти]. 
2)    Розчин сульфатної кислоти, якщо  ν(SO3) [міститься в олеумі] < ν(Н2О) [міститься в розчині кислоти]. В такому випадку обчислюють w %(Н2SO4). 
3)    Олеум, якщо  ν(SO3) [міститься в олеумі] > ν(Н2О) [міститься в розчині кислоти]. В такому випадку обчислюють w %(SO3). 
 
Приклад розв’язання задачі 
 
Змішали 120 г олеуму з масовою часткою сульфур(VI) оксиду 24 % та 10 г води. Визначте масову частку (%) розчиненої речовини в утвореному продукті.  
 
Дано:     Розв’язання 
 
1.    Обчислимо масу сульфур(IV) оксиду в олеумі.  m(р.р.)⋅100 % m(р − ну)⋅w %
w    % =      m(р − ну)    ;  m(р.р.) =     100 %     
 
120 г ⋅24 %     m(SO3) =   = 28,8 г 
100 %
 
2.    Обчислимо кількість речовини сульфур(VI) оксиду. m
        ν =          М(SO3) =80 г/моль; 
M
28,8 г
         ν(SO3) =       = 0,36 моль 
         80 г/моль
3.    Обчислимо кількість речовини води. m
        ν =          М(Н2О) =18 г/моль; 
M
10 г
     ν(Н2О) =   = 0,56 моль 18 г/моль
 
4.    Запишемо рівняння реакції взаємодії сульфур(VI) оксиду з водою: 
 
       0,36 моль      0,56 моль       х моль SO3   +    H2O   =   H2SO4 
         1 моль           1 моль          1 моль 
 
Для зазначеної хімічної реакції SO3 реагує повністю, Н2О у надлишку. 
х = 0,36 моль;  ν(Н2SO4) = 0,36 моль. 
  
 
5.    Обчислимо масу сульфатної кислоти, що утворилася 
в результаті реакції.      m = ν · M;   М(Н2SO4) = 98 г/моль      m(Н2SO4) = 0,36 моль · 98 г/моль = 35,28 г 
 
 
6.    Обчислимо масу Н2SO4 в олеумі:      m(Н2SO4) = m(олеуму) – m(SO3);      m(Н2SO4) = 120 г – 28,8 г = 91,2 г 
 
7.    Обчислимо загальну масу Н2SO4 в утвореному продукті – розчині сульфатної кислоти. 
     mзагальна(Н2SO4) = 91,2 г + 35,28 г = 126,48 г 
 
8.    m(розчину) = m(олеуму) + m(Н2О);     m(розчину) = 120 г + 10 г = 130 г 
 
9.    Обчислимо масову частку Н2SO4 в розчині:  m(р.р.)⋅100 %
w    % =       ;   
m(р − ну)
126,48 г ⋅100 %
    w %(Н2SO4) =   = 97,3 % 130 г
 
Відповідь: 97,3 % розчин Н2SO4  
 
Задача для розв’язання (напівсамостійна робота) 
 
Яку масу води слід змішати зі 100 г олеуму з масовою часткою сульфур(VI) оксиду 24 %, щоб одержати сульфатну кислоту. 
 
Орієнтовні дії 
 
Обчислити масу та кількість речовини сульфур(VI) оксиду в олеумі. Записати рівняння реакції взаємодії сульфур(VI) оксиду з водою. За хімічним рівнянням знайти кількість речовини води, обчислити її масу. 
Відповідь: 11,8 г води  
 
 
Розрахункові задачі для самостійного розв'язання 
 
1.    Змішали 50 г олеуму з масовою часткою сульфур(VI) оксиду 24 % та 2,7 г води. Визначте масу утвореного продукту. (Відповідь: 52,7 г H2SO4) 
2.    Змішали 120 г олеуму з масовою часткою сульфур(VI) оксиду 24 % та 4 г води. Визначте масову частку (%) розчиненої речовини в утвореному продукті. (Відповідь: 9 % SO3) 
в) змішують  олеум з  розчином  сульфатної кислоти  Приклад розв’язання задачі 
 
Змішали 120 г олеуму з масовою часткою сульфур(VI) оксиду 24 % та 140 г розчину з масовою часткою сульфатної кислоти 88 %. Визначте масову частку  розчиненої речовини в утвореному продукті.  
 
Розв’язання 
 
1.    Обчислимо масу сульфур(IV) оксиду в олеумі:  m(р.р.)⋅100 % m(р − ну)⋅ w%
       w % =      m(р − ну)    ;  m(р.р.) =     100 %     
120 г ⋅24 %     m(SO3) =   = 28,8 г 
100 %
2.    Обчислимо кількість речовини сульфур(VI) оксиду: 
   ν =  m     М(SO3) = 80 г/моль; 
M
28,8 г     ν(SO3) =   = 0,36 моль 
80 г/моль
3.    Обчислимо масу сульфатної кислоти в розчині:  
140  г ⋅88%
    m(Н2SO4) =       =123,2  г 100%
4.    Обчислимо масу води в розчині:     m(Н2О) = m(розчину) –  m(Н2SO4)     m(розчину) = 140 г – 123,2 г =16,8 г 
 
5.    Обчислимо кількість речовини води: m
        ν =          М(Н2О) =18 г/моль; 
M
     ν(Н2О) =  16,8 г = 0,93 моль 18 г/моль
 
6.    Запишемо рівняння реакції взаємодії сульфур(VI) оксиду з водою: 
 
       0,36 моль     0,93 моль          х моль 
SO3   +    H2O   =   H2SO4 
         1 моль           1 моль          1 моль 
 
Для зазначеної хімічної реакції SO3 реагує повністю, Н2О у надлишку. 
     х = 0,36 моль;  ν(Н2SO4) = 0,36 моль. 
В такому випадку     утвориться розчин сульфатної кислоти. 
 
7.    Обчислимо масу сульфатної кислоти, що утворилася в результаті реакції.  
 
 m = ν · M;   М(Н2SO4) = 98 г/моль m(Н2SO4) = 0,36 моль · 98г/моль = 35,28 г 
 
8.    Обчислимо масу Н2SO4 в олеумі: m(Н2SO4) = m(олеуму) – m(SO3); m(Н2SO4) = 120 г – 28,8 г = 91,2 г 
 
9.    Обчислимо загальну масу Н2SO4 в утвореному продукті – розчині сульфатної кислоти. mзагальна(Н2SO4) = 91,2 г + 35,28 г = 126,48 г 
 
9.    mутвореного(розчину) = m(олеуму) + m(розчину);     mутвореного(розчину) = 120 г + 140 г = 260 г 
 
10.    Обчислимо масову частку Н2SO4 в розчині:  
m(р.р.)⋅100%
        w % =       ;   
m(р − ну)
    w %(Н2SO4) = 126,48  г ⋅100% = 48,6 % 260 г
 
Відповідь: утвориться 48,6 % розчин Н2SO4  
 
Задачі для розв’язання (напівсамостійна робота) 
 
1. Яку масу олеуму з масовою часткою сульфур(VI) оксиду 24 % слід додали до 130 г розчину з масовою часткою сульфатної кислоти 95 %, щоб одержати сульфатну кислоту.  
 
Орієнтовні дії 
 
Обчислити масу води в розчині сульфатної кислоти і знайти її кількість речовини. Записати рівняння реакції взаємодії сульфур(VI) оксиду з водою. За хімічним рівнянням знайти кількість речовини сульфур(VI) оксиду, обчислити його масу. Застосувати формулу для обчислення масової частки розчиненої речовини в розчині до олеуму. Розрахувати його масу. 
Відповідь: 120 г 
2. Яку масу розчину з масовою часткою натрій гідроксиду 20 % необхідно взяти для нейтралізації 160 г олеуму з масовою часткою сульфур(VI) оксиду 12 %. 
Орієнтовні дії 
 
Обчислити масу сульфатної кислоти, яку можна одержати з запропонованої маси олеуму. Записати рівняння реакції взаємодії сульфатної кислоти з натрій гідроксидом. Провести розрахунки за рівнянням хімічної реакції. За кількістю речовини натрій гідроксиду обчислити його масу та розрахувати масу розчину.  або 
Обчислити масу сульфур(VI) оксиду та масу сульфатної кислоти в олеумі. Записати рівняння реакції взаємодії сульфатної кислоти з натрій гідроксидом та рівняння реакції взаємодії сульфур(VI) оксиду з NaOH. Провести розрахунки за кожним рівнянням хімічної реакції. Обчислити загальну кількість речовини лугу. Розрахувати  масу натрій гідроксиду та масу його розчину.  
 
Відповідь: 672 г 
Розрахункові задачі на олеум для самостійного розв'язання 
 
1.    До 120 г олеуму з масовою часткою сульфур(VI) оксиду 24 % додали 120 г розчину з масовою часткою сульфатної кислоти 98 %. Визначте масову частку  розчиненої речовини в утвореному продукті. (Відповідь: 7,7 % SO3 ) 
2.    Яку масу олеуму з масовою часткою сульфур(VI) оксиду 16 % слід додати до 180 г розчину з масовою часткою сульфатної кислоти 92 %, щоб одержати розчин з масовою часткою сульфатної кислоти 98 %. (Відповідь: 193 г олеуму) 
3.    Яку масу олеуму з масовою часткою сульфур(VI) оксиду 16 % слід додати до 180 г розчину з масовою часткою сульфатної кислоти 92 %, щоб одержати олеум з масовою часткою сульфур(VI) оксиду 4 %. (Відповідь: 593,3 г олеуму) 
4.    Яку масу олеуму з масовою часткою сульфур(VI) оксиду 16 % та розчину з масовою часткою сульфатної кислоти 92 % слід взяти, щоб одержати 100 г розчину з масовою часткою сульфатної кислоти 98 %. (Відповідь: 51,7 г олеуму) 
5.    Змішали 200 г розчину з масовою часткою сульфатної кислоти 51,7 % та олеум масою 40 г з масовою часткою SO3 40 %. Яку масу барій хлориду необхідно взяти для повного осадження сульфат йонів. (Відповідь: 312 г BaCl2) 
6.    Яку масу розчину з масовою часткою сульфатної кислоти 20 % слід змішати з 12 г олеуму з масовою часткою сульфур(VI) оксиду 20 %, щоб одержати розчин, що містить таку кількість сульфат йонів, яку можна осадити 36 г барій нітрату. (Відповідь: 49 г р-ну Н2SO4) 
7.    Для нейтралізації розчину з масовою часткою калій гідроксиду 15 % необхідно 80 г олеуму з масовою часткою сульфур(VI) оксиду 12 %. Обчисліть масу розчину калій гідроксиду. (Відповідь: 625,7 г р-ну КОН ) 
8.    Для нейтралізації 160 г розчину з масовою часткою калій гідроксиду 20 % використали олеум з масовою часткою сульфур(VI) оксиду 4 %. Обчисліть масу олеуму. (Відповідь: 27,8 г олеуму) 
 
4.6. Розрахунки за рівняннями реакції між розчином солі та металом 
При зануренні металічної пластинки в розчин солі менш активного металу, в реакцію заміщення вступає лише частина речовини металу пластинки. Вона при цьому вкривається шаром металу, який заміщує метал пластинки. Оскільки відносні атомні маси металів різні, то відбувається зміна маси пластинки.  
1.    Маса пластинки може збільшуватися, якщо метал з меншою відносною атомною масою заміщується металом з більшою відносною атомною масою. Наприклад, при заміщенні атомів Феруму залізної пластинки атомами Купруму. 
2.    Маса пластинки може зменшуватися, якщо метал з більшою відносною атомною масою заміщується металом з меншою відносною атомною масою. Наприклад, при заміщенні атомів Кадмію кадмієвої пластинки атомами Купруму. 
При цьому зміна маси пластинки пропорційна кількості  речовини металу, що прореагував.  
 
Приклади розв’язання задач  
 
1. Цинкову пластинку масою 19,5 г помістили в розчин купрум(II) сульфату. Після витіснення всієї міді маса промитої і висушеної пластинки  стала 19,4 г. Визначте масу цинку, що прореагував. 
 
Розв`язання 
 
І спосіб 
1.    Зменшення маси пластинки становить  
    ∆m = 19,5 г – 19,4 г = 0,1 г 
2.     
         х г                                                      ∆m = 0,1 г 
       Zn + СuSО4 = ZnSО4 + Сu 
      1 моль                               1 моль         
       65 г                                    64 г            ∆m = 1 г  
 
Якщо прореагує 65 г Zn зміна маси пластинки –  1 г,                               х г Zn                      −                 0,1 г.       х =  65 г ⋅0,1 г = 130 г . 
1  г
Відповідь: 6,5 г цинку  
 
2.    У розчин, що містить арґентум нітрат, помістили кадмієву пластинку. Після повного витіснення арґентуму маса пластинки змінилась на 2,08 г. Визначте масу срібла, осадженого на пластинці і масу солі, яка прореагувала. 
 
Розв`язання 
 
1.    Збільшення маси пластинки відбулося тому, що згідно з рівнянням 2 моль Ag замістили 1 моль Cd. 
 
2.    у г                                       х г               ∆m=2,08 г 
       Cd +  2AgNO3 =  Cd(NO3)2  + 2Ag 
      1 моль  2 моль                                 2 моль         
       112 г      340 г                                   216 г            ∆m = 104 г  
Якщо утвориться 216 г Ag , зміна маси пластинки 104 г, якщо утвориться    х   г Ag, зміна маси пластинки 2,08 г. 
216 г ⋅2,08 г
        х =       = 4,32 г 
104 г
 
3. 
Якщо прореагує 340 г AgNO3, зміна маси пластинки 
104 г, якщо прореагує y г AgNO3, зміна маси пластинки  2,08 г 
 
340 г ⋅2,08 г
       y  =       = 6,8 г 
104 г
Відповідь: 4,32 г срібла; 6,8 г AgNO3  
 
3. У склянку, що містить 320 г розчину купрум(II) сульфату з масовою часткою солі 10 %, помістили цинкову пластинку. Після повного витіснення купруму маса пластинки зменшилась на 2 %. Визначте початкову масу пластинки.  
 
Розв`язання 
 
1.    m(р.р.) = m(р-ну) · w;     m(CuSO4) = 320 г · 0,10 = 32 г; m
2.    ν  =         M(CuSO4)=160 г/моль 
M   
32 г
       ν(CuSO4) =       = 0,2 моль 
160  г/моль
 
3.    Обчислимо зміну маси пластинки або за масою СuSО4 або за кількістю речовини СuSО4:  
 
а) за масою СuSО4 
 
                  32 г                                            ∆m = х г 
       Zn + СuSО4 = ZnSО4 + Сu 
   1 моль   1 моль                      1 моль         
       65 г     160 г                          64 г            ∆m = 1 г   
Якщо прореагує 160 г СuSО4, зміна маси пластинки  1 г 
Якщо прореагує 32 г СuSО4, зміна маси пластинки х г  
32 г ⋅1 г      х =       ;        160 г
 
      х = 0,2 г 
 
     б) за кількістю речовини СuSО4 
 
                0,2 моль                                            ∆m = х г 
       Zn + СuSО4 = ZnSО4 + Сu 
   1 моль   1 моль                      1 моль         
       65 г                                      64 г                 ∆m = 1 г  
 
 
Якщо прореагує 1 моль СuSО4 зміна маси пластинки 1 г 
Якщо прореагує 0,2 моль СuSО4 зміна маси пластинки х г 
 
0,2 моль⋅1 г
     х =   ;         х = 0,2 г 1  моль
 
∆m⋅100 %
4. ∆ %m =       ; 
mпоч(пластинки)
∆m⋅100 %
    mпоч.(пластинки) =      ∆%m     
0,2 г ⋅100 %
   mпоч.(пластинки) =   = 10 г  2 %
 
Відповідь: початкова маса пластинки 10 г
4. Залізну пластинку масою 6,35 г помістили в 200 г 20 %-го розчину 
купрум(II) сульфату. Через деякий час маса пластинки збільшилася до  7,1 г. Визначити масову частку (%) купрум(II) сульфату та ферум(II) сульфату в одержаному розчині. 
 
Розв`язання 
 
1. Збільшення маси пластинки відбулося тому, що атоми Fe  замістилися атомами Cu. Нехай прореагувало х моль Fe.  
 
   х моль   х моль              х моль       х моль        Fе + СuSО4    =    FеSО4 +   Сu 
  1 моль   1 моль             1 моль       1 моль 
 
    m2(пластинки) = m1(пластинки) – m(Fe) + m(Cu) 
    m = ν · M;  m(Fe) = х моль · 56 г/моль;                     m(Cu) = х моль · 64 г/моль; 
7,1 = 6,35 – 56х + 64х   х = 0,09375 (моль). 
 
2.    m(FeSO4) = 0,09375 моль ·152 г/моль = 14,25 г; 
   m(CuSO4) до реакції = 200 г · 0,2 = 40 г;   m(CuSO4)що прореагувала = 0,09375 моль ·160 г/моль = 15 г;    m(CuSO4) = m(CuSO4)до реакції - m(CuSO4)що прореагувала     m(CuSO4) = 40 г – 15 г  = 25 г. 
 
3.    m(р-ну) = 200 г + 14,25 г – 15 г = 199,25 г 
25 г
4.    w (CuSO4) = 199,25  г = 0,1255, або 12,55 %, 
14,25 г
     w (FeSO4) = 199,25  г = 0,0715, або 7,15 %. 
Відповідь: 12,55 % CuSO4 та 7,15 % FeSO4 
 
5.    В розчин, що містить сульфат двовалентного металу, маса катіонів якого дорівнює 2,24 г, занурили цинкову пластинку. Після повного витіснення металу маса пластинки збільшилася на 0,94 г. Визначте метал. 
  
 
 
6.    З металу, що може утворювати двозарядні йони, виготовили дві пластинки однакової маси. Першу пластинку занурили в розчин купрум(ІІ) хлориду, другу – в розчин кадмій(ІІ) хлориду. Через деякий час маса першої пластинки збільшилася на 1,2 %, другої – на 8,4 %. Зменшення молярних концентрацій солей в обох розчинах було однаковим. Визначте метал, з якого виготовлені пластинки. 
 
 
Дано: 
 
∆ %m1 = 1,2 % 
∆ %m2 = 8,4 % 
 
Ме – ? 
 
Розв`язання 
 
1. Складаємо рівняння реакцій у загальному вигляді. Маса катіонів металу у розчині дорівнює масі металу, що виділиться на пластинці.  
    Позначимо масу 1 моль невідомого металу за х г. 
       
 
Ме + CuCl2 = MeCl2  + Cu 
1 моль                                 1 моль 
  х г                                        64 г       ∆m = (64 – х) г 
     
   Ме + CdCl2 = MeCl2  + Cd 
   1 моль                                 1 моль  х г                                       112 г       ∆m = (112 – х) г 
 
Кількість речовини солей, що прореагували, однакова:  ν(CuCl2) = ν(CdCl2). 
При однаковому зменшенні молярних концентрацій купрум(ІІ) хлориду і кадмій(ІІ) хлориду, різниця між збільшенням мас пластинок пропорційна різниці молярних мас металів (Cd і невідомого металу та Cu і невідомого металу).  
Нехай початкова маса пластинки 100 г. 
∆m⋅100 %
    ∆ %m =       ;   
mпоч (пластинки)
∆m⋅100 %
    mпоч.(пластинки) =      ∆%m    ; 
(64 − х)⋅100 %
    mпоч.(пластинки) =      1,2 %    ; 
(112 − х)⋅100 %
    mпоч.(пластинки) =       ; 
8,4 %
 
    (64 − х)⋅100 %    (112 − х)⋅100 %
     =       
    1,2 %    8,4 %
 
  х = 56 (г)            М(Ме) = 56 г/моль                                                            Ме – Fe 
 Відповідь: залізо  
 
 
Задачі для розв’язання (напівсамостійна робота) 
 
1. Залізну пластинку масою 100 г занурили у розчин купрум(ІІ) сульфату. При цьому маса пластинки збільшилась до 101,3 г. Скільки грамів міді виділилося?  
Алгоритм  
  
1.    Записати скорочену умову задачі. 
2.    Обчислити зміну маси пластинки. 
 
∆m = 101,3 г – 100 г = 1,3 г 
 
3.    Скласти рівняння реакції. Визначити зміну маси пластинки згідно з коефіцієнтами рівняння хімічної реакції. Визначити зміну маси пластинки згідно з умовою задачі. 
 
                                                              х г            ∆m = 1,32 г 
       Fе + СuSО4    =    FеSО4 +   Сu 
     1 моль                                          1 моль 
       56 г                                                64 г     ∆m = 8 г    (64 – 56) г 
 
4.    Записати міркування, щодо розв’язку задачі, скласти пропорцію та знайти невідоме.  
         Якщо прореагує  64 г Сu, зміна маси пластинки 8 г. 
        Якщо прореагує  х г Сu,  зміна маси пластинки 1,3 г. 
 
64  г ⋅1,3 г
                                    х =   = 10,4 (г)  8 г
5. Записати відповідь. Відповідь: 10,4 г міді 
Відповідь: 10,4 г міді 
 
2. У розчин купрум(II) хлориду масою 450 г помістили кадмієву пластинку, маса якої становила 8,9 % від маси вихідного розчину. Після повного витіснення міді маса пластинки зменшилась на 40 %. Визначте масову частку купрум(II) хлориду у вихідному розчині.  
 
Орієнтовні дії 
 
Визначити масу кадмієвої пластинки та зміну її маси в результаті реакції. Скласти рівняння реакції, визначити зміну маси пластинки згідно з коефіцієнтами хімічного рівняння. За обчисленою зміною маси пластинки визначити масу купрум(ІІ) хлориду та його масову частку у вихідному розчині. 
 
Відповідь: 10 % 
 
3. У розчин, що містить 3,2 г двовалентного металу в вигляді хлориду, занурили залізну пластинку масою 50 г. Після повного витіснення металу маса пластинки збільшилася на 0,8 %. Визначте метал. 
 
Орієнтовні дії 
 
Позначити молярну масу двовалентного металу за х г/моль. За зміною маси пластинки згідно з хімічним рівнянням у загальному вигляді визначити молярну масу невідомого металу. 
Відповідь: мідь  
 
     Розрахункові задачі для самостійного розв'язання 
1.    Мідну пластинку масою 50 г занурили у розчин гідраргірум(ІІ) хлориду. Через певний час маса пластинки збільшилась до 63,7 г. Яка маса міді розчинилась?  (Відповідь: 6,4г ) 
2.    Цинкову пластинку масою 40 г помістили в розчин кадмій сульфату. Після витіснення всього кадмію маса пластинки збільшилась на 6 %. Визначте масу кадмію, який осів на пластинці. (Відповідь: 5,7 г) 
3.    Мідну пластинку масою 80 г занурили в розчин аргентум нітрату. Через деякий час маса пластинки збільшилась на 3,8 %. Яка маса аргентум нітрату вступила у реакцію? (Відповідь: 6,8 г) 
4.    Залізну пластинку масою 100 г занурили в 250 г розчину купрум(ІІ) сульфату з масовою часткою солі 20 %. Через певний час маса пластинки збільшилась до 102 г. Визначте масові частки речовин у розчині після вилучення пластинки. (Відповідь: 4,03 % CuSO4, 15,32 % FeSO4) 
5.    В розчин, що містить 48,75 г гідраргірум(ІІ) нітрату, занурили цинкову пластинку масою 13 г. Розрахуйте масу пластинки після повного витіснення ртуті. (Відповідь: 33,4 г) 
6.    В 340 г розчину аргентум нітрату з масовою часткою солі 10 % занурили мідну пластинку масою 16 г. Розрахуйте масу пластинки після повного витіснення срібла. (Відповідь: 46,4 г) 
7.    Залізну пластинку масою 20 г помістили в розчин купрум(II) сульфату  масою 500 г з масовою часткою солі 0,1. Визначте масу пластинку у момент, коли масова частка солі зменшилась у два рази. Зміною маси розчину можна знехтувати. (Відповідь: 21,3 г) 
8.    У розчин, що містить 13 г меркурій(II) хлориду, поставили залізну пластинку. Як змінилась маса пластинки (збільшилась чи зменшилась і наскільки грамів) у момент, коли прореагувало 50 % солі. (Відповідь: збільшилась на 3,5 г) 
9.    Мідну пластинку масою 13,2 г занурили в 300 г розчину ферум(ІІІ) нітрату з масовою часткою 0,112. Через деякий час пластинку вилучили з розчину, а масова частка ферум(ІІІ) нітрату у розчині стала дорівнювати масовій частці купрум(ІІ) нітрату. Визначте масу пластинки після досліду. (Відповідь: 10 г) 
10.    Нікелеву пластинку масою 25,9 г занурили в 555 г розчину ферум(ІІІ) сульфату з масовою часткою 0,1. Через деякий час пластинку вилучили з розчину, а масова частка ферум(ІІІ) сульфату у розчині стала дорівнювати масовій частці утвореної солі Нікелю. Визначте масу пластинки після досліду. (Відповідь: 18,17 г) 
11.    У розчин хлориду двовалентного металу, маса катіонів якого дорівнює  12,8 г, занурили нікелеву пластинку. Після повного осадження йонів металу маса пластинки збільшилася на 1,8 г. Визначте метал. (Відповідь: мідь) 
12.    Водний розчин хлориду двовалентного металу розділили на дві частини. В першу занурили залізну пластинку, а в другу кадмієву. В обох частинах відбулось повне відновлення металу. Весь метал осів на пластинках. При цьому маса залізної пластинки збільшилася на 0,1 г, а кадмієвої зменшилася на 0,6 г. Сіль якого металу була взята? (Відповідь: сіль Купруму) 
 
Приклад позааудиторної контрольної роботи для перевірки знань з теми   
 
Інструкція для виконання позааудиторної контрольної роботи 
 
Після самостійного виконання переважної більшості запропонованих вище задач з теми необхідно виконати контрольну роботу № 4 (КР-4). Вона включає 6 завдань, розрахованих на 3 години. Бажано з завданнями КР-4 ознайомитися безпосередньо при її написанні, що дає можливість перевірити свої знання та вміння в умовах близьких  до проведення екзамену чи заліку. Під час контрольної роботи користуватися засобами, що містять підказки неможна. Ви успішно справитесь з контрольними завданнями, якщо систематично, наполегливо працювали. Контрольну роботу необхідно виконати в окремому зошиті і здати вчасно викладачу для перевірки.  
  
Контрольна робота № 4 (КР-4)  Варіант І 
 
1.    Спалили суміш етану і пропану об’ємом 4,48 л (н.у.) і відносною густиною за воднем 19,9. Одержаний вуглекислий газ пропустили через розчин, що містить 25,6 г натрій гідроксиду. Визначити масу і склад солей, які утворилися в результаті реакції. 
2.    Пари взаємодії 19,2 г невідомого металу з розведеним розчином нітратної кислоти утворюється сіль металу(ІІ) і виділяється 4,48 г газу, що містить  46,64 % Нітрогену і 53,33 % Оксигену. Визначте метал. 
3.    Після витримування у водному розчині арґентум нітрату початкова маса мідного стержня 6,72 г збільшилася на 0,76 г. Стержень промили водою, висушили і розчинили в 93 % сульфатній кислоті (густина 1,81 г/см3). Визначити об’єм кислоти (мл), необхідний для повного розчинення стержня. 
4.    Яку масу металічного натрію та абсолютного етанолу потрібно взяти для добування розчину масою 200 г, масова частка натрій етилату в якому дорівнює 10,2 % ?  
5.    При спалюванні 3,3 г хлорвмісної органічної сполуки утворилося 1,493 л карбон(ІV) оксиду (н.у.) і 1,2 г води. Після перетворення всього Хлору, що містився у вихідній речовині в арґентум хлорид, добуто 9,56 г AgCI. Густина хлоровмістної органічної речовини за воднем 49,5. Визначити формулу досліджуваної речовини.  
6.    Яку масу сульфур(ІV) оксиду потрібно розчинити в 100 г 91 %-ного розчину сульфатної кислоти для того, щоб отримати 30%-ний олеум? 
 
Варіант ІІ 
 
1.    При обробці 4,72 г суміші заліза, ферум(ІІ) оксиду та ферум(ІІІ) оксиду при нагріванні воднем утворилось 3,92 г заліза. Якщо ж на таку кількість суміші подіяти надлишком розчину купрум(ІІ) сульфату, то маса суміші збільшиться до 4,96 г. Визначити масовий склад вихідної суміші.  
2.    При прожарюванні 51,8 г безводної солі невідомого двовалентного металу виділяється вода і карбон(ІV) оксид. При пропусканні карбон(ІV) оксиду над розжареним вугіллям об’єм газу збільшився на 4,48 л. Визначити невідомий метал. 
3.    Суміш кристалічних натрій хлориду і йодиду масою 3 г обробили надлишком газоподібного хлору при температурі 300 0С. Маса продукту, що залишився становила 2,61 г. Скільки грамів натрій йодиду було у вихідній суміші?  
4.    Визначте масу розчину сульфатної кислоти з масовою часткою кислоти 0,1 %, в якій потрібно розчинити 200 г олеуму з масовою часткою сульфур(VI) оксиду 20 %, щоб одержати розчин сульфатної кислоти з масовою часткою кислоти 20 %. 
5.    Суміш етану, пропену і ацетилену має густину за воднем 17,5. При нормальних умовах 0,448 л цієї суміші знебарвлюють 40 мл 5 %-ного розчину брому в карбон тетрахлориді (густина 1,6 г/мл). Які об’ємні частки газів у суміші? 
6.    При спалюванні суміші невідомого вуглеводню з ацетиленом в надлишку кисню отримано 1,52 л (н.у) газоподібних речовин. Після охолодження до кімнатної температури об’єм газів зменшився до 848мл, а після пропускання залишку газу через 18,2 мл 5 % -ного розчину натрій гідроксиду (густина  1,1 г/мл) об’єм зменшився до 400 мл. Встановіть формулу вуглеводню і визначте масові частки речовин в отриманому розчині.  
 
Варіант ІІІ 
 
1.    Сплав міді з алюмінієм масою 1 г обробили надлишком розчину натрій гідроксиду, залишок відфільтрували, промили і розчинили в концентрованій нітратній кислоті. Розчин випарили, залишок прожарили. Нового залишку утворилось 0,4 г. Який кількісний склад сплаву (в г) та об’єм витраченого  40 %-ного розчину натрій гідроксиду (густина 1,04 г/см3) ? 
2.    Метал ІІ А групи періодичної системи елементів масою 13 г розчинили в надлишку розведеного розчину нітратної кислоти. До утвореного розчину додали надлишок лугу і прокип’ятили. При цьому виділилось 1,12 л газу (н.у.). Визначте який це метал. 
3.    Крізь трубку з нагрітою сумішшю станум(ІV) та купрум(ІІ) оксидів пропустили водень. Після поглинання води і приведення залишку водню до нормальних умов виявилося, що водень, який прореагував, становить 20 %, а маса трубки із сумішшю зменшилась на 2,256 г. Який об’єм повітря при 20 0С і нормальному тиску необхідно для спалювання залишку водню? 
4.    Яку масу олеуму з масовою часткою сульфур триоксиду 20 % потрібно додати до 500 г розчину з масовою часткою сульфатної кислоти  50 %, щоб масова частка кислоти збільшилась в 1,9 рази ? 
6.    У розчин, що містить 8,32 г. кадмій сульфату, занурили виготовлену з невідомого металу пластинку масою 50 г. Після повного витіснення кадмію маса пластинки збільшилась на 3,76 %. Визначте метал, з якого виготовлена пластинка. 
7.    До 0,5 л суміші деякого вуглеводню з вуглекислим газом додали  2,5 л (надлишок) кисню і підпалили. Після закінчення реакції об’єм нової суміші склав 3,4 л, після конденсації водяної пари – 1,8 л, після обробки лугом – 0,5 л. Об’єми газів вимірювались при однакових умовах. Встановіть формулу вуглеводню.  
Розділ 5. Задачі з виробничим змістом 
Основні поняття, формули та розрахунки 
 
1. Вихід продукту (η) – це відношення практично одержаної маси (об’єму чи кількості речовини) продукту до теоретично можливої. 
Теоретично можлива кількість продукту обчислюється за рівнянням реакції. Вихід продукту виражається у частках одиниці або відсотках ( %) і обчислюється за формулою: 
    m(практ.)    m(практ.)
η =         або     η % =   ⋅100% , де m(теор.)    m(теор.)
η – вихід продукту; m(практ.) – фактично добута маса продукту, г, кг, т; m(теор.) – теоретично розрахована маса продукту, г, кг, т. 
     Обчислення виходу продукту через кількість речовини:  η =  ν(практ.) ν(теор.)
Обчислення виходу продукту через об'єм (для газів):       η =  V(практ.) 
V(теор.)
2.    Ступінь перетворення (х) – це відношення маси вихідної речовини, яка прореагувала, до маси вихідної речовини, яка використана для реакції.   Ступінь перетворення обчислюють за формулою: 
                         
m(прореаг.)   або    x% = m(прореаг.) ⋅100 % 
х =  
    m0    m0
Ступінь перетворення можна також обчислювати за кількістю речовини та об'ємом (для газів). 
х =  ν (прореаг.)                         х =  V(прореаг.) ν0    V0
3.    Виробничі втрати – частина (%) вихідної речовини, яка втрачається при проведенні хімічної реакції.  
Масу сировини, яку необхідно використати за умов виробничих втрат, обчислюють за формулою: 
    m(сир. з урах. втрат) =      m    100 % ,  де 
(100% − %втр.)
m – маса сировини розрахована за рівнянням хімічної реакції, г;  % втр. – втрати сировини,  %. 
Якщо одночасно необхідно врахувати ступінь перетворення та виробничі втрати масу сировини обчислюють за формулою: 
 
m(cиров.) =      m    ⋅100 % (100 % − % втр.)⋅ х
 
5.1. Задачі на обчислення  виходу продукту реакції 
 
Приклади розв’язування задач  
 
1.    Обчислити вихід амоніаку, якщо відомо, що при взаємодії азоту об’ємом  2,24 л (н.у.)  з воднем утворився амоніак об’ємом 4,0 л (н.у.).  
 
Розв’язання: 
 
1. Запишемо рівняння хімічної реакції та обчислимо об’єм амоніаку, який можна одержати: 
                                    2,24 л                       4,48 л 
N2   +    3H2 = 2NH3 
                                                         1 л                           2 л                                  
V(теор. NH3) = 4,48 л  
 
2.    Обчислимо вихід амоніаку. 
    V(практ.)    4 л
      η =  ;     η =   = 0,89 або 89 % V(теор.) 4,48 л
Відповідь: 89 % 
 
 
2.    Яку масу сульфур(VI) оксиду можна добути із сульфур(IV) оксиду об’ємом 5,6 м3  (н.у.), якщо вихід продукту дорівнює 90 %. 
 
Розв’язання: 
 
1.    Обчислимо кількість речовини сульфур(IV) оксиду: 
    V    5,6 м3
    ν =       ;   ν(SO2) =      3    = 0,25 кмоль; 
    Vm    22,4 м /кмоль
Запишемо рівняння хімічної реакції та обчислимо кількість речовини  SO3, яку можна добути з запропонованого об'єму сульфур(IV) оксиду: 
                               0,25 кмоль            0,25 кмоль 
2SO2   +    O2 = 2SO3 
                                                    2 моль                  2 моль 
                                     ν(теор. SO3) = 0,25 кмоль.  
 
2.    Обчислимо практичну кількість речовини SO3: 
    ν(практ.)    η% ⋅ν(теор.)
 η % =      ·100 %;     ν(практ.) =      ν(теор.)    100%
    0,25 кмоль    90 %
    ν(практ. SO3) =       = 0,225 кмоль 
100 %
3.    Обчислимо практичну масу сульфур(VI) оксиду: m = ν · M;   М(SO3) = 80 г/моль = 80 кг/кмоль; m(практ.SO3) = 0,225 кмоль · 80 кг/кмоль = 18 кг. 
         Відповідь: 18 кг SO3  
Задачі для розв’язання (напівсамостійна робота) 
 
1. З піриту масою 600 кг добули сульфатну кислоту масою 850 кг. Визначте вихід сульфатної кислоти.  
 
Алгоритм розв'язання 
 
1.    Записати скорочену умову задачі. 
2.    Записати схему перетворення сировини на продукт реакції. 
    Повна схема: FeS2 → 2SO2  → 2SO3 → 2H2SO4 
    Скорочена схема: FeS2 → 2H2SO4 
3.    Обчислити кількість речовини сировини та теоретичну кількість  речовини продукту. 
        ν(FeS2) =      600 кг     = 5 кмоль;    ν(теор.H2SO4) = 2ν(FeS2);  
120 кг /кмоль
     ν(теор. H2SO4) = 10 кмоль 
4.    Обчислити теоретичну масу продукту. 
             m(терет.Н2SO4) = 10 кмоль · 98 кг/кмоль = 980 кг 
5.    Обчислити вихід продукту.  
850 кг        η % =   ⋅100 %= 86,7 % 
980 кг
Відповідь: 86,7 % 
 
2. Який об’єм амоніаку (м3) потрібен для добування 160 кг амоній нітрату, якщо вихід продукту становить 95 %. 
 
Орієнтовні дії 
 
Обчислити теоретичну масу амоній нітрату і здійснити розрахунки за рівнянням реакції.  
Відповідь: 47,04 м3 
 
3. Який об’єм амоніаку (м3) потрібен для добування 340 кг нітратної кислоти, якщо вихід продукту на першій стадії становить 85 %, на другій – 92 %, на третій – 98 %? 
     Орієнтовні дії 
Одержання нітратної кислоти в промисловості відбувається за схемою:  
NН3 → NO → NO2  → HNO3. Обчислити теоретичну масу нітратної кислоти і здійснити розрахунки маси нітроген(IV) оксиду за рівнянням реакції. Обчислити теоретично масу нітроген(IV) оксиду і здійснити розрахунки маси нітроген(ІІ) оксиду за рівнянням реакції. Обчислити теоретичну масу нітроген(IІ) оксиду і здійснити розрахунки маси амоніаку за рівнянням реакції. Обчислити об'єм амоніаку. 
 
Або 
Загальний вихід продукту при перетворенні  за схемою дорівнює добутку виходу продукту за кожною стадією: η(загальний) %=  η1 % · η2 %· η3 %. Обчислюємо теоретичну масу нітратної кислоти за стехіометричною схемою перетворення: NН3 → HNO3 та проводимо розрахунки об'єму NН3.  
Відповідь: 157,8 м3 
 
 
Розрахункові задачі для самостійного розв'язання 
 
1.    При взаємодії 50 л  амоніаку із сульфатною кислотою утворився амоній сульфат масою 126 г. Обчисліть вихід продукту реакції. (Відповідь:  
85, 5 %) 
2.    В результаті каталітичного окиснення сульфур(IV) оксиду кількістю речовини 0,65 моль одержали 44 г сульфур(VI) оксиду. Визначте вихід продукту. (Відповідь: 84,6 %) 
3.    Руда містить 10  % халькопіриту CuFeS2. З однієї тони руди одержують 33 кг міді. Визначте вихід міді від теоретично можливого. (Відповідь: 94,88 %) 
4.    Який об’єм газу (н.у.) одержали в результаті термічного розкладання калій нітрату масою 22,22 г, якщо вихід продукту реакції дорівнює 90 %. 
(Відповідь: 4,44 л) 
5.    Який об’єм амоніаку (н.у.) використали для добування дiамоній гідроген фосфату масою 105,6 г якщо вихід дорівнює 88 %. (Відповідь: 40,73 л) 
6.    Водень одержаний при взаємодії 2,7 г алюмінію з розчином, який містить 0,36 моль хлороводню, використали для відновлення купрум(II) оксиду масою 5 г. Обчисліть масу одержаної міді, якщо її вихід становить 90 %. (Відповідь: 
3,6 г) 
7.    Відомо, що з 1 т залізної руди, що містить 60 % магнетиту, виплавляють чавун масою 400 кг, який містить 4 % домішок. Обчисліть вихід  заліза від теоретично можливого (%). (Відповідь: 88,38 %). 
 
5.2. Розрахунки з урахуванням ступеня перетворення  
 
 
Приклад розв’язування задач  
 
1.    При термічному розкладі ферум(III) гідроксиду масою 90 г одержали 0,3 моль ферум(III) оксиду. Визначте ступінь розкладу ферум(III) гідроксиду.  
 
 
Дано:     Розв’язання: 
      
m0[Fe(OH)3] = 90 г  1. Запишемо рівняння хімічної реакції термічного ν(Fe2O3) = 0,3 моль розкладу та обчислимо кількість речовини ферум(III)       гідроксиду: х - ?        
2Fe(OH)3 = Fe2O3 + 3Н2О 
 2моль             1 моль 
 
ν[Fe(OH)3] = 2 · ν(Fe2O3);  ν[Fe(OH)3] = 2 · 0,3 моль = 0,6 моль 
 
2.    Обчислимо масу ферум(III) гідроксиду. 
 
m = ν · M;   М[Fe(OH)3]  = 90 г/моль; 
m[прореаг. Fe(OH)3]  = 0,6 моль · 90 г/моль = 54 г;    
 
3.    Обчислимо ступінь термічного розкладу ферум(III) гідроксиду: 
    m(прореаг.)    54г
x% =         100 %;     х % =      ·100 %  =  60 % m0    90г
Відповідь: 60 %  
 
2. Обчисліть, який об'єм (н.у.) кисню виділиться при термічному розкладі 10 г калій нітрату, якщо ступінь розкладу становить 80 %. 
 
 
 
 
Розрахункові задачі для самостійного розв'язання 
 
1.    Який об'єм вуглекислого газу виділиться при термічному розкладі 100 кг кальцій карбонату, якщо ступінь розкладу 90 %? (Відповідь: 20,16 м3) 
2.    Яку масу купрум(ІІ) нітрату слід використати для одержання 22,4 л (н.у.) нітроген(IV) оксиду. Ступінь термічного розкладу солі становить 85 %. (Відповідь: 110,6 г) 
 
5.3. Обчислення з урахуванням виробничих втрат 
 
Приклад розв’язування задач 
 
1. Яку масу сірки необхідно використати для одержання 100 кг сульфатної кислоти, якщо виробничі втрати сировини становлять 5 %. 
 
 
 
Дано: 
 
m(Н2SO4) = 100 г  
% втр. = 5 % 
  
m(з урахуванням втрат S) - ? 
Розв’язання: 
 
1.    Обчислимо кількість речовини сульфатної кислоти. m
ν =       ;  M(H2SO4) = 98 г/моль = 98 кг/кмоль 
M
ν(H2SO4) =  100  кг =1,02 кмоль  98 кг /кмоль
 
2.    Запишемо схему одержання сульфатної кислоти з сірки та обчислимо кількість речовини сірки:     Повна схема: S → SO2  → SO3 → H2SO4 
 
                             1,02 кмоль    1,02 кмоль 
      Скорочена схема:  S    →   H2SO4 
                                 1 моль         1 моль        ν(S) = 1,02 кмоль. 
 
3.    Обчислимо масу сірки. 
   m = ν·M;     M(S) = 32кг/кмоль;    m(S) = 1,02 кмоль · 32 кг/кмоль = 32,64 кг 
 
4.    Обчислимо масу сірки з урахуванням виробничих втрат: 
m(з урахуванням втрат) =      m    100 % 
(100 % − %втр.)
m(з урахуванням втрат S) =  32,64 кг 100 % = 34,36 кг (100 % −5 %)
 
 
Відповідь: 34,36 кг сірки  
 
 
 
Задачі для розв’язання (напівсамостійна робота) 
 
Яку масу амоніачної селітри можна одержати з 33,8 м3 (н.у.) амоніаку, якщо виробничі втрати становлять 2 %? 
 
Орієнтовні дії 
 
Обчислити масу амоніаку, яка перетвориться на амоніачну селітру. Записати рівняння хімічної реакції взаємодії амоніаку з нітратною кислотою. Обчислити масу NH4NO3.  
Відповідь: 118,3 кг 
 
 
Розрахункові задачі для самостійного розв'язання 
 
1.    Обчисліть масу кальцій силікату, яку можна одержати при сплавлянні  33,6 кг кальцій оксиду з силіцій(IV) оксидом, якщо при виробництві втрачається 5 % сировини. (Відповідь: 66,12 кг) 
2.    Яку масу піриту необхідно взяти для одержання 125 т сульфатної кислоти, якщо виробничі втрати сировини становлять 5  %. (Відповідь: 80,6 т) 
3.    Яку масу фосфориту (кальцій фосфат), що містить 5 % домішок, необхідно використати для одержання 100 кг подвійного суперфосфату (кальцій дигідрогенфосфат моногідрат), якщо виробничі втрати сировини становлять  
3 %. (Відповідь: 134,6 кг) 
4.    Яку масу 63 % розчину нітратної кислоти можна одержати з 1 т синтетичного амоніаку, якщо його виробничі втрати становлять 3 %, а ступінь 
перетворення 98 %. (Відповідь: 5,59 т) 
 
Розділ 6. Розрахунки за термохімічними рівняннями 
 
Актуалізація опорних знань та умінь 
 
1. Тепловий ефект хімічної реакції – це кількість теплоти, яка виділяється чи поглинається в результаті перебігу хімічної реакції. 
Тепловий ефект реакції позначають: Q або ∆Н і вимірюють в системі СІ у Дж або кДж.  
Його можна оцінити кількістю теплоти, яка виділяється системою в оточуюче середовище (Q > 0), або вбирається системою із оточуючого середовища (Q < 0).  
Тепловий ефект можна також оцінити кількістю теплоти, на яку збільшилася або зменшилася енергія системи, як зміну ентальпії системи ∆Н. Якщо система, в якій протікає хімічна реакція віддає теплоту зовнішньому середовищу(Q > 0), її тепловміст зменшується, то ∆Н < 0. Якщо система, в якій протікає хімічна реакція одержує теплоту із зовнішнього середовища (Q < 0), її тепловміст зростає, то ∆Н > 0.  
∆Н = – Q 2. Стандартні умови: Т = 298К (25 0С), р = 1,013·105 Па. Стандартні умови відрізняються від нормальних умов (н.у.) значенням температури. 
3.    Стандартний тепловий ефект хімічної реакції -  це кількість теплоти, яка виділяється чи поглинається в результаті перебігу хімічної реакції за стандартних умов. 
Стандартний тепловий ефект позначається – ∆Н0. 
4.    Екзотермічна хімічна реакція – це реакція, яка протікає з виділенням теплоти (Q > 0 або ∆Н < 0).  
Наприклад,  2РH3(г) + 4O2(г) = Р2O5(к) + 3H2O(р); ∆Н0 = – 2360 кДж 
5.    Ендотермічна хімічна реакція – це реакція, яка протікає з поглинанням теплоти (Q< 0 або ∆Н>0).  
Наприклад: 2КMnO4 (к) = MnO2 (к) + К2MnO4 (к) + O2 (г); ∆Н0 = 62 кДж. 
6.    Термохімічне рівняння – це рівняння хімічної реакції, в якому вказано тепловий ефект, що записується після рівняння і узгоджується з числом молів речовин, які беруть участь в реакції. Крім того, в термохімічному рівнянні вказується агрегатний стан речовини: кристалічний (к), твердий (т), рідкий (р), газуватий (г). 
Способи запису термохімічного рівняння: 
 
                                      N2 + 3Н2 = 2NH3  + 92,4 кДж; N2 + 3Н2 = 2NH3;   ∆Н0 = –  92,4 кДж. 
Запропоноване термохімічне рівняння показує, що при взаємодії 1 моль азоту із 3 моль водню з утворенням 2 моль амоніаку виділяється 92,4 кДж теплоти. 
Якщо взяти для реакції 5 моль водню, виділяється q кДж теплоти.  
    q    5    5⋅92,4
    =    ; q =      =154 (кДж) 
    92,4    3    3
 
Основні поняття, закони та формули для розрахунків 
 
1. Кількість теплоти, що виділяється або поглинається при протіканні хімічної реакції за участі певної кількості речовини (моль, г, кг або л, м3) – позначається q.  
Термохімічне рівняння у загальному вигляді: 
 аА + nB = dD + QкДж 
 n моль В виділяється Q теплоти 
ν моль В виділяється q теплоти 
 
    q    ν
    =     
    Q    n
Кількість теплоти, яка виділяється або поглинається в хімічній реакції, можна обчислити за формулою:  
    Q⋅ν    ∆H⋅ν
q =         або      q =   ,  n    n
де q – кількість теплоти, яка виділяється або поглинається в хімічній реакції, Дж або кДж; 
Q (∆Н) – тепловий ефект реакції (відображається у термохімічному рівнянні), Дж або кДж; ν – кількість речовини сполуки, за якою здійснюється розрахунок, моль; n – коефіцієнт перед формулою сполуки, за якою здійснюється розрахунок, 
який відповідає певній кількості речовини (моль). 
При проведенні розрахунків за зазначеною вище формулою знак (+ або -) перед Q(∆Н) заміняється словом «поглинулося» або «виділилося».  
Розглянемо це на прикладі реакції синтезу амоніаку: 
2.    Стандартна теплота утворення – це тепловий ефект реакції утворення 1 моль складної речовини за стандартних умов із простих речовин. Тепловий ефект реакції утворення одного моля простої речовини в агрегатному стані, стійкому за стандартних умов, дорівнює нулю. Значення стандартної теплоти утворення (∆Н0утв або ∆Нf0 ) речовин зведені до таблиць. 
3.    Стандартна теплота згоряння – це тепловий ефект реакції горіння одного моля речовини за стандартних умов. Значення стандартної теплоти згоряння (∆Н0згор ) речовин зведені до таблиць. На відміну від стандартної теплоти утворення речовин, яка може бути як від’ємною так і додатною, стандартна теплота згоряння завжди від’ємна  ∆Н0згор < 0. 
4.    Закон Гесса – тепловий ефект реакції залежить від стану вихідних і кінцевих речовин і не залежить від шляху реакції. 
Виходячи з закону Гесса, тепловий ефект будь якої реакції можна обчислити, використовуючи стандартні теплоти утворення речовин з урахуванням коефіцієнтів в рівнянні реакції.  
Тепловий ефект реакції ∆Н0 дорівнює різниці сум теплот утворення кінцевих речовин (продуктів) і вихідних речовин (реагентів): 
 
∆Н0 = Σ n · ∆Нf0 (продуктів) – Σ n · ∆Нf0 (реагентів),  
де n – коефіцієнт при формулах речовин в рівнянні реакції. 
Наприклад, розрахунок теплового ефекту реакції згоряння піриту за стандартних умов з використанням стандартних теплот утворення речовин: 
 
                                                                4FeS2(т) + 11O2(г)= 2 Fe2O3(т) + 8 SO2(г) ∆Н0f ,кДж/моль (табличні дані):           -174            0           -824            -297    
 
 
∆Н0  = [2 · (- 824) + 8 · (- 297)]  – [4 · (- 174) + 11 · 0] = [ -1684  – 2376]  – [ - 696 + 0] =  - 3364 кДж. 
 
Проведені розрахунки дозволяють записати термохімічне рівняння: 
4FeS2(т) + 11O2(г) = 2 Fe2O3(т) + 8 SO2(г); ∆Н0 = –  3364 кДж або  
4FeS2(т) + 11O2(г)= 2 Fe2O3(т) + 8 SO2(г) +  3364 кДж 
 
Тепловий ефект будь якої реакції можна обчислити використовуючи стандартні теплоти згоряння речовин, з урахуванням стехіометричних коефіцієнтів, що стоять перед ними в рівнянні реакції.  
Тепловий ефект реакції ∆Н0 дорівнює різниці сум теплот згоряння вихідних речовин (реагентів) і кінцевих речовин (продуктів): 
 ∆Н0 = Σ n · ∆Н0згор (реагентів) – Σ n · ∆Н0згор (продуктів) 
 
 6.1. Обчислення  кількості теплоти  за відомим тепловим ефектом 
 Приклади розв’язання задач  
 
1.    Обчислити, яка кількість теплоти виділилась при утворенні  0,2 моль амоніаку, якщо  хімічна реакція відбувається за термохімічним рівнянням:  
     N2 + 3Н2 = 2NH3;   ∆Н = - 92,4 кДж 
Розв’язання: 
І спосіб 
1.    Запишемо  термохімічне рівняння 
         N2 + 3Н2 = 2NH3;   ∆Н = - 92,4 кДж 
2.    При утворенні 2 моль NH3 виділяється 92,4  кДж,  при утворенні  0,2 моль NH3 виділиться у 10 разів менше теплоти –  9,24 кДж. 
          ІІ спосіб 
 
                                0,2 моль               х кДж        
       N2 + 3Н2 = 2NH3;   ∆Н = - 92,4 кДж 
                                  2 моль 
 
       При утворенні 2 моль NH3 виділилось 92,4 кДж  
       При утворенні 0,2 моль NH3            –            х  кДж   
 
    2    92,4
    =     ;    х = 9,24 (кДж);             q = 9,24 кДж 
    0,2    х
Відповідь: виділилося 9,24 кДж  
 
2.    Обчислити кількість теплоти, що виділиться при спалюванні 8,96 л (н.у.) амоніаку, якщо тепловий ефект реакції ∆Н0= –1532 кДж. 
 
Розв’язання:  
 
    V    8,96 л
1.    ν =      ;   ν(NH3) =       = 0,4 моль   
    Vm    22,4 л/моль
2.    Запишемо термохімічне рівняння: 
 
    4NH3(г)+ 3O2(г) = 2N2(г) + 6H2O(р); ∆Н0  = –1532 кДж 
 
3.    Обчислимо кількість теплоти, що виділиться, за формулою: 
    ∆H⋅ν    1532 кДж  ⋅0,4 моль
 q =  ; q =   = 153,2 кДж  n    4 моль
                                           Відповідь:  виділяється 153,2 кДж 
 
Задачі для розв’язання (напівсамостійна робота) 
 
3. Обчислити кількість теплоти, що виділиться при спалюванні 6,4 г  сірки, якщо тепловий ефект горіння сірки ∆Н0 = –297 кДж/моль. 
 
Алгоритм розв’язання 
 
1.    Записати скорочену умову задачі. 
2.    Обчислити кількість речовини сполуки, за якою здійснюється розрахунок.  
        ν =  m ; ν(S) =      6,4 г    = 0,2 моль 
    M    32  г/моль
 
3.    Записати термохімічне рівняння.  
     S(т) + O2(г) = SO2(г) ; ∆Н0 = –297 кДж   
 
4.    Обчислити кількість теплоти, що  виділяється. 
    ∆H⋅ν    297 кДж ⋅0,2 моль
           q =  ;     q =   = 59,4 кДж n    1 моль
5. Записати відповідь. 
Відповідь: виділяється 59,4 кДж  
  
4. Обчисліть кількість теплоти, яка виділиться при спалюванні 135 г алюмінію. Термохімічне рівняння горіння алюмінію:  
4Al(т) + 3O2(г) = 2Al2O3(т); ∆Н0 = –3350 кДж. 
Алгоритм розв’язання 
 
1.    Записати скорочену умову задачі. 
 
2.    Обчислити кількість речовини сполуки, за якою здійснюється розрахунок.  
    m    135 г
        ν =      ; ν(Al) =       = 5 моль 
    M    27 г/моль
 
3.    Записати термохімічне рівняння, в ньому підкреслити формулу речовини, за якої здійснюється розрахунок. Під формулою речовини підписати кількість речовини (моль) згідно з коефіцієнтом; над формулою речовини надписати кількість речовини сполуки в молях. Над значенням теплового ефекту реакції надписати  х кДж.  
 
 
                 5 моль                                             х кДж 
              4Al(т)  +  3O2(г)  =  2Al2O3(т) + 3350 кДж 
                 4 моль                                           
4.    За міркуванням скласти пропорцію та знайти х.  
     При згорянні 4 моль Al виділяється 3350 кДж      При згорянні 5 моль Al виділяється    х  кДж 
 
4    3350    5⋅3350
             =     ;       х =     = 4187,5 (кДж)       q =  4187,5 кДж  
5    х    4
 
5.    Записати відповідь. 
Відповідь: виділяється 4187,5 кДж  
 
 Розрахункові задачі для самостійного розв'язання 
 
1.    Термохімічне рівняння горіння ацетилену: 
2С2Н2(г) + 5О2(г) = 4СО2(г) + 2Н2О(г); ∆Н0 = - 2610 кДж. 
Обчисліть кількість теплоти, яка виділиться при спалюванні 4 л (н.у.) ацетилену. (Відповідь: 233 кДж) 
2.    Обчислити кількість теплоти, що поглинеться при  окисненні 11,2 л (н.у.) азоту, якщо тепловий ефект реакції окиснення азоту до нітроген(іі) оксиду ∆Н0 = 180,7 кДж. (Відповідь: 90,35 кДж) 
3.    Термохімічне рівняння горіння фосфору 4Р(т) + 5О2(г) = 2Р2О5(т) + 3010 кДж. скільки теплоти виділиться при спалюванні 6,2 г фосфору? (Відповідь: 
150,5 кДж) 
4.    Термохімічне рівняння термічного розкладу кальцій карбонату  
СаСО3(т)  =  СаО(т) + СО2(г) ; ∆Н0 = 177,5 кДж 
обчисліть кількість теплоти, яку необхідно використати для термічного розкладу 50 кг кальцій карбонату. (Відповідь: 88750 кДж) 
5.    Яка кількість теплоти виділиться при спалюванні 11,2 л (н.у.) суміші метану та чадного газу, об’ємна частка метану в якому 40%. теплові ефекти горіння метану та чадного газу дорівнюють 890 кДж і 566 кДж відповідно. 
(Відповідь: 262,9 кДж) 
6.2. Обчислення маси (об’єму) речовини за кількістю теплоти, що виділяється (поглинається) та тепловому ефекту хімічної реакції 
 
Приклади розв’язання задач 
 
1.    Обчисліть об’єм водню (н.у.) в реакції, що відбувається за термохімічним рівнянням: N2 + 3Н2 = 2NH3 + 92,4 кДж, якщо виділилось 46,2 кДж теплоти.  
Розв’язання: 
 
1.    N + 3Н2 = 2NH3 + 92,4 кДж 
q ⋅ n ν(H2) = 46,2 кДж⋅3 =1,5 моль       
     ; ν =     ;   
    Q    92,4 кДж
m
    V(H ) = 1,5 моль · 22,4 л/моль = 33,6 л 
 
Відповідь: 33,6 л водню 
2.    Обчисліть масу ферум(ІІ) оксиду, яку відновили чадним газом за рівнянням FeO (т) + СО(г) = Fe (т) + CO2(г) , якщо тепловий ефект реакції  ∆Н0 = -18,17 кДж, а в реакції виділилось 91 кДж теплоти.  
 
                                   Розв’язання: 
 
    ∆H⋅ν    q⋅n    91 кДж⋅1 моль
1.    q =       ; ν =      ;         ν(FeO) =       = 5 моль n    ∆Н    18,17  кДж
2.    Обчислюємо масу ферум(ІІ)оксиду: 
     ν =  m ; m = ν · M; M(FeO) = 72 г/моль; 
M
     m(FeO) = 5 моль · 72 г/моль = 360 г 
 Відповідь: 360 г  FeO 
 
3.    Скільки м3 (н.у.) метану необхідно спалити, щоб одержаної теплоти було достатньо для розкладу 1 т вапняку з масою часткою домішок 7,4 %? Теплові ефекти реакцій розкладу і горіння відповідно дорівнюють: ∆Н01 = 177,5 кДж, ∆Н0 2= - 890 кДж. 
 
Дано:      Розв’язання: 
      
m(вапняку) =1 т     1. Обчислимо масу кальцій карбонату: w(домішок) = 7,4%     m(речовини) = m(суміші) · w(речовини); 
∆Н01 = 177,5 кДж      m(CaCO3) = m(вапняку) · w(CaCO3); 
∆Н02 = - 890 кДж     w(CaCO3) = 1 - w(домішок) 
 
V(CH4) – ?     3) = 1000 кг · 0,926 = 926 кг; m(CaCO m
2.    ν =      M
    ν(СаСО3) =      926 кг    = 9,26 кмоль = 9260 моль. 
100 кг/кмоль
 
3.    Запишемо     термохімічне     рівняння     розкладу     і обчислимо кількість теплоти, що потрібна для розкладу: 
СаСО3(т) = СаО(т) + СО2(г); ∆Н0(розкл) = 177,5 кДж 
 
∆H⋅ν
    q =      ;   
n q(розкл.) = 177,5  кДж ⋅9260  моль = 1,64·106 (кДж); 
1 моль
 
4.    Запишемо термохімічне рівняння горіння метану і обчислимо кількість речовини метану: 
 
СН4(г) + 2О2(г) = СО2(г) + 2Н2О(г);   ∆Н0  = - 890 кДж; 
 
    ∆H⋅ν    q⋅n
q =      ; ν =          n    ∆H
1,64⋅106 кДж ⋅1 моль
    ν(СН4) =       = 1842,7 моль 
890  кДж 5. Обчислимо об’єм метану: 
V = ν · Vm;  
V(CH4) = 1842,7 моль · 22,4 л/моль = 41276,48 л = = 41,3 м3 
Відповідь: 41,3 м3 метану 
 
Задачі для розв’язання (напівсамостійна робота) 
 
4. Обчисліть об'єм кисню (н.у.), що утворився під час термічного розкладу калій перманганату, якщо для цього витратили 12,362 кДж теплоти. Термохімічне рівняння реакції розкладу калій перманганату:  
2KMnO4(т) = K2MnO4(т) + MnO2 (т) + О2(г);     ∆Н0 = 61,81 кДж 
 
 
Алгоритм розв’язання 
 
1.    Записати скорочену умову задачі. 
2.    Обчислити кількість речовини газу, що виділився.  
 
    q⋅n    12,362  кДж ⋅1 моль
ν =     ; ν(О2 ) =      = 0,2 моль ∆H    61,81 кДж
 
3.    Обчислити об’єм газу, що утворився в реакції.   
V
    ν =      ; V = ν · Vm;     V(O2) = 0,2 моль · 22,4 л/моль = 4,48 л Vm
4.    Записати відповідь. 
 
Відповідь: 4,48 л кисню 
 
 
 
5.    При спалюванні 22,4 л (н.у.) суміші метану та чадного газу виділяється 650 кДж теплоти. Обчисліть об'єм чадного газу та його об’ємну частку (%) у суміші, якщо відомі теплові ефекти горіння метану (∆Н0 = - 890 кДж/моль) і чадного газу (∆Н0 = - 566 кДж/моль). 
 
Орієнтовні дії 
 
Позначити за х л об'єм карбон(ІІ) оксиду (чадного газу). Виразити об'єм метану, як різницю загального об’єму та об’єму карбон(ІІ) оксиду. Виразити кількість речовини обох газів, кількість теплоти, що виділиться для кожного газу, та скласти алгебраїчне рівняння з одним невідомим. Обчислити х – об’єм СО та розрахувати його об’ємну частку. 
Відповідь: 16,6 л СО; 74 %. 
 
Розрахункові задачі для самостійного розв'язання 
 
1.    Термохімічне рівняння горіння магнію: 
2Mg(к) + O2(г) = 2MgO(к); ∆Н0  =  -1202 кДж 
Обчисліть, яку масу магнію спалили, якщо виділилось 1000 кДж теплоти.  
(Відповідь: 39,8 г  Mg) 
2.    При згорянні 17,92 л (н.у.) суміші етену і етану виділилося 1203,39 кДж теплоти. визначте об’ємний склад (%) суміші газів, якщо відомі термохімічні рівняння. 
С2Н4(г) + 3О2(г) = 2СО2(г) + 2Н2О(г); ∆Н0 = - 1411,3 кДж 
2С2Н6(г) + 7О2(г) = 4СО2(г) + 6Н2О(г); ∆Н0 = - 3120 кДж 
(Відповідь: 31,5 % С2Н4; 62,5 % С2Н6) 
 
6.3. Складання термохімічного рівняння  
 
1.    Для термічного розкладу калій нітрату масою 40,4 г витратили 49,2 кДж теплоти. Складіть термохімічне рівняння реакції. 
 
 
Розв’язання: 
m
    1. ν =       ; M(КNO3) = 101 г/моль 
M
    ν(КNO3) =      40,4 г    = 0,4 моль  
101 г/моль
    Q⋅ν    q⋅n
2.    q =       ;  Q =      ; n    ν
Запишемо хімічне рівняння термічного розкладу калій нітрату. 
  
2КNO3 (к) = 2КNO3(к) + O2(г);   n(КNO3) = 2 Обчислимо тепловий ефект:  
Q =  49,2 кДж ⋅2 моль = 246 кДж;  
0,4 моль
 
      Теплота витрачалася, тож Q = - 246 кДж 
 
3.    Термохімічне рівняння реакції: 
 
2КNO3 (к) = 2КNO3(к) + O2(г)                               або 
2КNO3 (к) = 2КNO3(к) + O2(г) – 246 кДж 
 
Відповідь: 2КNO3 (к) = 2КNO3(к) + O2(г) ; ∆Н0  = 246 кДж 
 
2.    При спалюванні сірки одержали 33,6 л (н.у.) сульфур(IV) оксиду і виділилось 445,5 кДж теплоти. Складіть термохімічне рівняння окиснення сірки. 
 
Дано:      Розв’язання: 
    ; ν(SO2) =      33,6 л     = 1,5 моль; 
22,4 л/моль
2. Запишемо термохімічне рівняння спалювання сірки, позначивши тепловий ефект за х: 
       1,5 моль                         445,5 кДж 
2(г) = SO2(г) + х кДж 
При спалюванні 1,5 моль сірки виділяється 445,5 кДж 
При спалюванні 1 моль сірки            –               х кДж 
1⋅445,5
    ;    х =       = 297 (кДж);    
1,5
Q = 297 кДж    або  ∆Н0 = - 297 кДж 
3.    Термохімічне рівняння спалювання сірки: 
+ O2(г) = SO2(г); ∆Н0 =  - 297 кДж 
Відповідь: S(т) + O2(г)  = SO2(г); ∆Н0 = - 297 кДж 
 Задачі для розв’язання (напівсамостійна робота) 
 
3. При спалюванні 8,96 л (н.у.) метану виділилось 356 кДж теплоти. Запишіть термохімічне рівняння горіння метану. 
 
Алгоритм розв’язання 
 
1.    Записати скорочену умову задачі. 
2.    Визначити кількість речовини сполуки, за якою здійснюється розрахунок. 
          Ν(СН4) =     8,96 л    = 0,4 моль 
22,4 л/моль
3.    Обчислити тепловий ефект реакції. 
    реакція спалювання метану: СН4 + 2О2 = СО2 + 2Н2О;    N(СН4)  = 1 
    q⋅n    356 кДж ⋅1 моль
    Q =  ;  Q =   = 890  кДж , ∆Н = - 890 кДж. ν    0,4 моль
4.    Записати відповідь.           
Відповідь: СН4 + 2О2 = СО2 + 2Н2О; ∆Н = - 890 кДж 
 
Розрахункові задачі для самостійного розв'язання 
 
1.    При спалюванні 41,2 г фосфору у надлишку кисню виділилось 1000 кДж теплоти. Складіть термохімічне рівняння реакції. (Відповідь: 4Р4(т) + 5О2(г) = 2Р2О5(т) ; ∆Н = - 3010 кДж) 
2.    При спалюванні 11,2 л (н.у.) метану у надлишку кисню виділилось 445,15 
    кДж     теплоти.     Складіть     термохімічне     рівняння     реакції.  
(Відповідь: СН4(г) + 2О2(г) = СО2(г) + 2Н2О(г); ∆Н = - 890 кДж) 
3.    При спалюванні 102 г фосфіну у надлишку кисню виділилось 3600 кДж 
    теплоти.     Складіть     термохімічне     рівняння     реакції.  
(Відповідь: РН3(г) + 2О2(г) = Н3РО4; ∆Н = 1200 кДж) 
4.    При взаємодії 16,8 г кальцій оксиду з водою виділилось 19,5 кДж теплоти. 
Складіть термохімічне рівняння. (Відповідь: СаО(т) + Н2О(р) = Са(ОН)2(т); ∆Н = - 65 кДж) 
5.    Для термічного розкладу 30 г кальцій карбонату необхідно витратити 53,25 кДж тепла. Складіть термохімічне рівняння реакції. (Відповідь: 
СаСО3(т) = СаО(т) + СО2(г); ∆Н = 177,5  кДж) 
 
6.4. Обчислення теплового ефекту реакції за даними стандартних теплот утворення речовин 
 
Приклад розв’язання задачі  
      
Визначте тепловий ефект хімічної реакції горіння сірководню за стандартних умов. Стандартні теплоти утворення речовин дорівнюють:  
∆Н0f (H2S(г)) = - 21 кДж/моль; ∆Н0f (О2(г)) = 0 кДж/моль;  
∆Н0f (SО2(г)) = - 297 кДж/моль; ∆Н0f (H2О(р)) = - 286 кДж/моль. 
 
Дано:      Розв’язання: 
∆Н0f (H2S(г)) = - 21 кДж/моль     ∆Н0 = Σ n · ∆Н0f (продуктів) – Σ n ·      ∆Н0f (реагентів) ∆Нf (О2(г)) = 0 кДж/моль       
0
∆Н0f (SО2(г)) = - 297 кДж/моль     2H2S(г) + 3 O2(г) = 2SO2(г) + 2H2O(р) 
∆Н0f (H2О(р)) = - 286 кДж/моль     ∆Н0f , кДж/моль: - 21      0          - 297       - 286  
      
    ∆Н0 – ?     ∆Н0 = [2 · (-286) + 2·(-297)] – [2 · (-21) + 3 · 0 ] = 
–1124 кДж 
         Відповідь: ∆Н0 = -1124 кДж  
 
Задача для розв’язання (напівсамостійна робота) 
 
Обчисліть тепловий ефект реакції конверсії метану з водяною парою з утворенням карбон(IV) оксиду та водню. Стандартні теплоти утворення речовин дорівнюють: ∆Н0f (H2О(г)) = -242 кДж/моль; ∆Н0f (H2(г)) = 0 кДж/моль; 
∆Н0f (СН4(г)) = - 75 кДж/моль; ∆Н0f (СО2(г)) = - 393кДж/моль. 
 
Алгоритм розв’язання 
 
1.    Записати скорочену умову задачі. 
2.    Записати формулу розрахунку теплового ефекту за стандартними теплотами утворення речовин. 
    ∆Н0 = Σ n · ∆Н0f (продуктів) – Σ n · ∆Н0f (реагентів) 
3.    Записати рівняння хімічної реакції та під речовинами підписати відповідні стандартні теплоти їх утворення.  
                                              2H2O(г)  + CН4(г)  = CO2(г) + 4H2(г)                 ∆Н0f , кДж/моль   - 242         -75         -393         0 
 
4.    Записати формулу розрахунку теплового ефекту для заданої реакції.      ∆Н0 = [4 · ∆Н0f (H2(г)) + ∆Н0f (CO2(г))] – [2 · ∆Н0f (H2O(г)) + ∆Н0f (CН4(г))]. 
 
5.    Підставити в формулу значення стандартних теплот утворення речовин і обчислити тепловий ефект реакції. 
     ∆Н0 = [4 · 0 + (- 393)] – [2 · (- 242) + (- 75)] = 166 (кДж)  6. Записати відповідь. 
                                              Відповідь:  ∆Н0 = 166  кДж 
 
Розрахункові задачі для самостійного розв'язання 
 
1.    Обчисліть тепловий ефект реакції каталітичного окиснення амоніаку з утворенням нітроген(IІ) оксиду за відомими стандартними теплотами утворення речовин:  ∆Н0f (NH3(г)) = - 46 кДж/моль; ∆Н0f (O2(г)) = 0 кДж/моль; 
      ∆Нf0 (NO(г)) = 91 кДж/моль; ∆Нf0 (H2O(г)) = - 242 кДж/моль. (Відповідь: 904 кДж) 
2.    Обчисліть тепловий ефект реакції горіння фосфіну  
РH3(г) + 4O2(г) = Р2O5(к) + 3H2O(р) 
за відомими стандартними теплотами утворення речовин:  
∆Н0f (PH3(г)) = 5,4 кДж/моль; ∆Н0f (O2(г)) = 0 кДж/моль;  
∆Н0f (Р2O5 (к)) = - 3096 кДж/моль; ∆Н0f (H2O(р)) = - 286 кДж/моль.  
                                                                               (Відповідь: ∆Н0 = 3943,9 кДж) 
                                                 
3.    Обчисліть тепловий ефект реакції 2NO(г) + O2(г) = 2NO2(г), якщо стандартні теплоти утворення ∆Н0f (NO(г)) = 90,4 кДж/моль, а ∆Н0f (NO2(г)) = 34 кДж/моль. 
                                                                                      (Відповідь: ∆Н0 = - 112,8  кДж) 
 
6.5. Обчислення невідомих стандартних теплот утворення речовин за термохімічним рівнянням і відомими стандартними теплотами утворення інших речовин, що беруть участь в реакції 
 
                                            Приклад розв’язання задачі 
 
Реакція термічного розкладу кальцій карбонату відбувається за термохімічним рівнянням СаСО3(т) = СаО(т) + СO2(г); ∆Н0 = 177,5 кДж. 
Обчисліть     стандартну     теплоту     утворення     СаО,     якщо  
Розв’язання: 
 
1.    Запишемо термохімічне рівняння розкладу кальцій карбонату:  
СаСО3(т) = СаО(т) + СO2(г); ∆Н0 = 177,5 кДж 
 
2.    Запишемо вираз для обчислення стандартного теплового ефекту реакції через стандартні теплоти утворення речовин: 
∆Н0 = [∆Н0f (СаО) + ∆Н0f (СО2)] – ∆Н0f (СаСО3), оскільки всі коефіцієнти в рівнянні дорівнюють 1. 
 
3.    Виразимо     ∆Н0f (СаО)     та     обчислимо значення: 
∆Н0f (СаО) = ∆Н0 – ∆Н0f (СО2) + ∆Н0f (СаСО3); 
∆Н0f (СаО) = 177,5 + 393,5 – 1206 =  
- 635 кДж/моль 
 
   Відповідь:  ∆Н0f (СаО) = - 635 кДж/моль 
Задачі для розв’язання  (напівсамостійна робота) 
 
1. Обчислити стандартну теплоту утворення амоніаку, якщо тепловий ефект реакції його каталітичного окиснення становить ∆Н0 = -904 кДж. Стандартні теплоти утворення речовин: ∆Н0f (O2(г)) = 0 кДж/моль; ∆Н0f (NO(г)) = 91 кДж/моль; ∆Н0f (H2O(г)) = - 242 кДж/моль. 
 
Алгоритм розв'язання 
 
1.    Записати термохімічне рівняння і підписати під формулами стандартні теплоти утворення речовин з урахуванням коефіцієнтів. 
    4NH3(г)    +  5O2(г)   =   4NO(г)         +      6 H2O(г) );   ∆Н0=  – 904  кДж 
          4 моль· ∆Н0f(NH3(г))       0        4 моль·91 кДж/моль      6 моль·(-242) кДж/моль 
 
2.    Записати вираз для обчислення стандартного теплового ефекту реакції через стандартні теплоти утворення речовин. 
∆Н0 = [4 · ∆Н0f (NO(г) + 6 · ∆Н0f (H2O(г))] – [4 ·∆Н0f (NH3(г)) + 5· ∆Н0f (O2(г))]; 
∆Н0 = [4 ·∆Н0f (NO(г) + 6 · ∆Н0f (H2O(г))] – [4 · ∆Н0f (NH3(г)) + 0]; 
 
3.    Виразити значення невідомої стандартної теплоти утворення речовини.        ∆Н0f (NH3(г)) = [4 · ∆Н0f (NO(г) + 6 · ∆Н0f (H2O(г)) - ∆Н0] : 4 
 
4.    Обчислити стандартну теплоту утворення речовини.  
 ∆Н0f (NH3(г)) = [4 · 91 кДж/моль + 6 · (- 242) кДж/моль – (- 904)  кДж] : 
4 моль = - 46 кДж. 
   5. Записати відповідь. 
Відповідь: - 46 кДж 
 2. Обчисліть теплоту утворення етану, якщо тепловий ефект реакції його горіння ∆Н0= –1560 кДж. Стандартна теплота утворення карбон(IV) оксиду ∆Н0f = - 393 кДж/моль, рідкої води  ∆Н0f = - 286 кДж.  
 
Орієнтовні дії 
Записати рівняння реакції горіння етану та вираз для розрахунку теплового ефекту реакції за стандартними теплотами утворення речовин. В цьому виразі буде одна невідома величина – стандартна  теплота утворення етану.  
                                                       Відповідь: ∆Н0f (С2Н6)  = –85  кДж/моль 
 
Розрахункові задачі для самостійного розв'язання 
 
1.    Термохімічне рівняння горіння сірководню:  
2H2S(г) + 3O2(г) = 2SO2(г) + 2H2O(р); ∆Н0 = – 1124 кДж. Визначте ∆Н0f (H2S(г)), якщо ∆Н0f (H2O(р)) = – 286 кДж/моль, ∆Н0f (SO2(г)) = – 297 кДж/моль. (Відповідь: ∆Н 0f (H2S(г)) = -21 кДж/моль) 
 
2.    Термохімічне рівняння конверсії  СО з водяною парою:  
H2O(г)  + CO(г)  = CO2(г) + H2(г);  ∆Н0=  – 41  кДж. Визначте ∆Н0f (CO2(г)), якщо ∆Н0f (H2O(г))  = – 242 кДж/моль, ∆Н0f (CO(г) ) = – 110 кДж/моль. (Відповідь: 
∆Н 0f (СО2(г)) = - 393 кДж/моль) 
3.    Визначте теплоту утворення кальцій оксиду за стандартних умов, якщо для реакції з кальцієм витратили  5,6 л (н.у.) кисню і одержали 317,5 кДж теплоти. (Відповідь: ∆Н 0f (СаО(т)) = -635 кДж/моль) 
 
6.6. Обчислення теплового ефекту реакції за відомими термохімічними рівняннями (метод комбінування) 
 Приклад розв’язання задачі 
 
1. Обчисліть тепловий ефект реакції утворення нітроген(ІІ) оксиду:  
N2(г) + O2(г) = 2NO(г), якщо відомі теплові ефекти наступних реакцій: 
1) N2(г) + 2O2(г) = 2NO2(г); ∆Н0 = 67,8 кДж; 
2) 2NО(г) + O2(г) = 2NO2(г); ∆Н0 =  -113 кДж. 
 
Розв’язання: 
 
1.    Рівняння реакції N2(г) + O2(г) = 2NO(г)  може бути  одержано комбінуванням рівнянь реакцій 1) і 2), зокрема якщо із рівняння реакції 1) відняти рівняння реакції 2): 
              N2(г) + 2O2(г) = 2NO2(г)                2NО(г) + O2(г) = 2NO2(г) 
              ___________________ 
N2(г) + 2O2(г) – 2NО(г) – O2(г) = 2NO2(г) – 2NO2(г) 
 
                 N2(г)+O2(г)=2NO(г) 
 
2.    Таким же комбінування обчислюємо ∆Н03: 
∆Н03 = ∆Н01 – ∆Н02; ∆Н03 = 67,8 кДж – (-113 кДж) = 180,8 кДж 
Відповідь:  ∆Н03 = 180,8кДж 
 
Задачі для розв’язання (напівсамостійна робота) 
 
1. Виходячи з реакцій:  
1) 2KСlO3(к) = 2KCl(к) + 3O2(г) ;  ∆Н0 = – 89,4 кДж 2) KСlO4(к) = KCl(к) + 2O2(г) ; ∆Н0 = 33 кДж. 
Визначте ∆Н0 хімічної реакції 4KСlO3(к) = 3KСlO4(к) + KCl(к). 
 
 
Алгоритм розв’язання 
 
1.    Записати коротку умову задачі. 
2.    Проаналізувати відомі термохімічні рівняння та запропонувати спосіб їх комбінування з одержанням рівняння з невідомим тепловим ефектом. Щоб одержати третє рівняння, необхідно від першого рівняння помноженого на два, відняти друге хімічне рівняння помножене на три. 
 
×2 :   2KСlO3(к) = 2KCl(к) + 3O2(г) ;  ∆Н01 = – 89,4 кДж ×3 :   KСlO4(к) = KCl(к)+ 2O2(г) ; ∆Н02 = 33 кДж. 
       4KСlO3(к) = 3KСlO4(к) + KCl(к);   ∆Н03 = ? 
                           _________________________________________________________________ 
        4KСlO3(к) - 3KСlO4(к) = 4KCl(к) + 6O2(г) - 3KCl(к) -  6O2(г) 
                           4KСlO3(к) = 3KСlO4(к) + KCl(к) 
    Тож,   ∆Н03 = 2∆Н01 - 3∆Н0 2 
3.    Обчислюємо тепловий ефект реакції. 
    ∆Н03 = 2 · (-89,4 кДж) – 3 · 33 кДж = - 277,8 кДж 
Відповідь:  ∆Н03 = – 277,8 кДж 
 
2. Відомі теплові ефекти трьох реакцій:  
1)Н2(г) + ½O2(г) = Н2O(р); ∆Н0 = – 286 кДж;  
2)    С(т)  + O2(г) = СO2(г); ∆Н0 = – 393 кДж;  
3)    СН4(г) + 2О2(г) = СО2(г) + 2Н2О(р); ∆Н0 =  – 890кДж.  
Обчисліть теплоту утворення метану із простих речовин. 
 
Орієнтовні дії 
Записати термохімічне рівняння утворення метану: С(т) + 2Н2(г) = СН4(г); ∆Н04  – ? Рівняння С(т) + 2Н2(г) = СН4(г) можна одержати, якщо до першого рівняння помноженого на 2 додати друге і відняти третє. 
 
×2 :   Н2(г) + ½O2(г) = Н2O(р);  ∆Н01 = – 286 кДж;  
          С(т) + O2(г) = СO2(г);    ∆Н02 =  – 393 кДж;  
          СН4(г) + 2О2(г) = СО2(г) + 2Н2О(р); ∆Н03 = – 890кДж 
                            ------------------------------------------------------------------------------------------------------- 
2Н2(г) + O2(г) + С(т)+ O2(г) - СН4(г) - 2О2(г) = 2Н2O(р) + СO2(г) - СО2(г) - 2Н2О(р) 
                                               С(т)+ 2Н2(г) = СН4(г) 
Тож, ∆Н04 = 2∆Н01 + ∆Н02 - ∆Н03.  Здійснити обчислення. 
 
Відповідь: ∆Н0f (СН4) = – 75 кДж/моль 
Розрахункові задачі для самостійного розв'язання 
 
1.    Термохімічні рівняння  реакцій окиснення As2O3 киснем і озоном: 1)  As2O3(к) + О2 (г)  = As2O5(к) ; ∆Н0  = – 271 кДж 
2) 3As2O3(к) + 2О3(г) = 3As2O5 (к);  ∆Н0 = – 1095 кДж 
Визначте     тепловий     ефект     утворення     озону     з     молекулярного     кисню:  
3О2 (г) =  2О3(г). (Відповідь: ∆Н0 = 282 кДж) 
 
2.    Визначте тепловий ефект переходу графіту в алмаз, якщо відомі термохімічні рівняння горіння графіту і алмазу: 
Сграф + О2(г) = СО2(г);   ∆Н0 = - 393,5 кДж/моль 
Салмаз + О2(г) = СО2(г);  ∆Н0 = - 395,5 кДж/моль 
                                                                                              (Відповідь: ∆Н0 = 2 кДж) 
3.    Обчисліть стандартну теплоту утворення фосфор(v) оксиду, виходячи із наступних термохімічних рівнянь:  
1)    2PH3(г) + 4o2(г) = P2O5(к)+ 3Н2O(г) ; δН0 = –2400 кДж 
2)    2P(т) + 3H2(г) = 2PH3(г) ; δН0 = 10,8 кДж 
3)    2H2(г)+ O2(г) = 2Н2O(г) ; δН0 = – 484 кДж (Відповідь: ∆Н0 = - 3326 кДж) 
4.    У кисні спалили 10 г суміші магнію і вугілля, в якій масова частка магнію дорівнює 50%. Яка кількість теплоти виділилась, якщо відомі стандартні теплоти утворення продуктів реакцій (див. табл.). (Відповідь: виділилось 289 кДж) 5. Спалили 20 л суміші метану і водню, в якій об'ємні частки газів однакові. Яка кількість теплоти виділилась, якщо відома стандартна теплота утворення рідкої води (див. табл.), а стандартна теплота згоряння метану ∆Н0згор(СН4(г)) = – 890 кДж/моль. (Відповідь: виділилось 525 кДж) 
6.    Визначте кількість теплоти, що виділиться при спалюванні 28 л (н.у.) ацетилену. (Відповідь: виділилось 1623,5  кДж) 
7.    Визначте кількість теплоти, що виділиться при спалюванні 515 г суміші ацетону і метанолу, пари якої мають густину за воднем 25,75. Вважати, що утворена вода – рідина. (Відповідь: виділилось 1556175 кДж) 
8.    Визначте кількість теплоти, що виділиться при одержанні 120 г ортофосфосфатної кислоти з фосфорного ангідриду, якщо відомі теплоти утворення речовин (див. табл.).  
9.    При горінні газуватого фосфіну РН3 утворюється твердий фосфорний ангідрид, вода і виділяється 1193 кДж тепла. Визначте теплоту утворення фосфіну. (Відповідь: ∆Н 0f = - 5,4 кДж/моль) 
10.    Визначте кількість теплоти, яка виділиться при вибуху 14,4 г гримучого газу і конденсації утвореної водяної пару. (Відповідь: виділяється 156,2  кДж/моль) 
 
Стандартні теплоти утворення речовин 
 
Речовина     ∆Н0f , кДж     Речовина     ∆Н0f , кДж     Речовина     ∆Н0f , кДж 
MgO(т)     - 601,2     С2Н2(г)     226,8     Н2(г)     0 
CO2(г)     - 393,5     О2(г)     0     Р2О5(т)     -1530,5 
Н2О(р)     - 285,5     СО2(г)     - 393,3     Н3РО4(т)     -1283,7 
Н2О(г)     - 241,8     СН3CОСН3 (р)     - 216,7     СН3ОН(р)     - 201,2 
  
Розділ 7. Швидкість хімічних реакцій. Хімічна рівновага 
7.1. Швидкість хімічних реакцій 
 
Основні поняття, формули та розрахунки 
 
Швидкість реакції визначають за зміною: 
• кількості речовини в одиниці об’єму в одиницю часу; • концентрації  в одиницю часу. 
За зміною кількості речовини в одиниці об’єму: υ =  ∆ν ,      де V ⋅τ
∆ν – зміна кількості речовини, моль; V– об’єм, в якому йде реакція, л; τ  – проміжок часу, с. 
За зміною концентрації  в одиницю часу: 
υ =  ∆c , моль/(л · с),   де τ
∆с – зміна концентрації речовини, моль/л. 
 
Швидкість реакції весь час змінюється, тому розраховані таким чином  значення швидкості будуть середніми.
На  швидкість хімічної реакції впливає кілька чинників: 
•    природа реагентів;  
•    концентрація; 
•    температура; 
•    тиск (для газових реакцій); 
•    каталізатор 
Якщо в реакції беруть участь речовини у твердому агрегатному стані, важливим чинником впливу на швидкість є ступінь подрібнення речовини. 
 
Згідно із законом дії мас для реакції, що відбувається внаслідок попарних зіткнень молекул, швидкість хімічної реакції прямо пропорційна добутку концентрацій реагуючих речовин.  
A + B = D 
υ = k · СА · CВ      або      υ = k · [A] · [B] ,  де 
СА, СВ та [A], [B]  – молярні концентрації речовин А та В відповідно, моль/л; k – константа швидкості хімічної реакції. 
 
Для гетерогенних реакцій при розрахунку швидкості враховують лише ті речовини, що перебувають у газовій, рідкий фазі або в розчині. 
 
Швидкість хімічної реакції при збільшенні температури зростає.  
За правилом Вант-Гоффа, підвищення температури на кожні 10 градусів призводить до зростання швидкості реакції у 2-4 рази.  Математично ця залежність описується формулою  
t2−t1
υ2 = γ 10  , де υ1
υ1, υ2  – швидкості реакції при значеннях температури t1 та t2 відповідно, γ – температурний коефіцієнт реакції, який показує, у скільки разів збільшується швидкість даної реакції з підвищенням температури на 10 градусів. 
 
Приклади розв’язання задач  
 
1.    Обчисліть середню швидкість гомогенної реакції, що відбувається за рівнянням А + В = Д, якщо концентрація продукту Д за 10 хвилин зросла на 3,2 моль/л. 
 
Дано:     Розв’язання 
τ = 10 хв     υ = ∆c ;      υ =  3,2 моль/л = 0,32 моль/(л·хв) 
∆с = 3,2 моль/л     τ    10 хв υ – ?     Відповідь: 0,32 моль/(л·хв) 
 
2.    Хімічна реакція проходить у гомогенному середовищі за рівнянням А + В = Д + М 
Початкова концентрація речовини А становить 0,5 моль/л, а речовини В – 0,7 моль/л. Через 20 с від початку реакції концентрація речовини А зменшилася до 0,2 моль/л. Визначте середню швидкість реакції. Якою через 40 с від початку реакції буде концентрація речовини В? 
  
Розв’язання 
1.    Визначимо зміну концентрації речовини А 
    ∆[А] = [A]0 – [A]; 
    ∆[А] = 0,5 моль/л – 0,2 моль/л = 0,3 моль/л 
∆С
2.    Визначимо швидкість реакції за формулою  υ =      τ    ; 
0,3 моль/л
         υ =       = 0,015 моль/(л·с) 
20 с
3.    Визначимо зміну концентрації речовини В. 
    ∆С = υ · τ;   
    ∆[В] = 0,015 моль/(л·с) · 40 с = 0,6 моль/л 4    . Визначимо концентрацію речовини В. 
[В] = [В]0  -∆[B];  
    [В] = 0,7 моль/л – 0,6 моль/л = 0,1 моль/л 
Відповідь: середня швидкість 0,015 моль/(л·с); концентрація речовини В 0,1 моль/л. 
 
3. Хімічна реакція проходить у гомогенному середовищі за рівнянням А + 2В = Д + М 
Початкова концентрація речовини А становить 0,5 моль/л, а речовини В – 0,8 моль/л. Через 20 с від початку реакції концентрація речовини А зменшилася до 0,4 моль/л. Якою через зазначений час від початку реакції буде концентрація речовини В? Визначте середню швидкість реакції через зміну концентрації речовини В.  
 
Розв’язання 
1.    Визначимо зміну концентрації речовини А 
    ∆[A] = [A]0 – [A]; 
    ∆[A] = 0,5 моль/л – 0,4 моль/л = 0,1 моль/л 
 
2.    Визначимо концентрацію речовини В.     За рівнянням        А + 2В = Д + М, 
    т.як ν(В) = 2ν(А), то ∆[B] = 2∆[A]; 
        ∆[В] = 2 · 0,1 моль/л = 0,2 моль/л 
[В] = [В]0  – ∆[В];  
    [В] = 0,8 моль/л – 0,2 моль/л = 0,6 моль/л 
 
3.    Визначимо швидкість реакції за формулою    υ =  ∆С ; τ
0,2 моль/л
        υ =       = 0,01 моль/(л·с) 
20 с
 
Відповідь: концентрація речовини В 0,6 моль/л;                                      середня швидкість 0,01 моль/(л·с); 
 
 
4.    Обчисліть константу швидкості реакції взаємодії хлору з воднем, якщо при початкових концентраціях водню та хлору 0,04 моль/л, початкова швидкість реакції при певній температурі становить 0,0006 моль/(л·с).  
 
2 0
;  
0,0006 моль/(л ⋅с)
0,04 моль/л ⋅0,04 моль/л
 
5.    Як зміниться швидкість реакції, температурний коефіцієнт якої 2, при підвищенні температури з 10 до 40 °С?  
 
  
 
6.    При 30 °С реакція відбувається за 3 хвилини. Скільки часу буде відбуватися ця реакція при 60 °С? Температурний коефіцієнт становить 3. 
 
Розв’язання 
τ = 3 хв = 180 с 1. Обчислимо у скільки разів зросте швидкість реакції при підвищенні температури від 30 °С до 60 °С. t2−t
υ2 = γ 10 1  ;       υ2 = 3 = 27 (разів) υ1    υ1
2. Обчислимо, скільки часу буде відбуватися реакція при 60 °С. Час протікання реакції та її швидкість співвідносяться як: 
, звідси     
180 с  = 6 ,7 с 
27
Відповідь:  6,7 с 
 
7. На скільки градусів необхідно збільшити температуру реакційного середовища, щоб швидкість реакції зросла у 81 раз. Температурний коефіцієнт дорівнює 3.  
 
Розв’язання 
1.    Запишемо математичний вираз правила Вант-Гоффа і 
    t2−t    t2−t
    1    1
;           81 = 3 10 ;               34 = 3 10 ;  
2.    Обчислимо значення різниці температур. 
= 4 ;       t2  - t1 = 40 
Відповідь: на 40 градусів 
8. Визначте температурний коефіцієнт реакції, якщо при підвищенні температури з 20 °С до 60 °С її швидкість збільшилась у 256 разів.  
 
Розв’язання 
 
 
1.    Запишемо математичний вираз правила Вант-Гоффа і підставимо дані: 
t2−t1
       υ2 = γ 10 ;           256 = γ;  
υ1
2.    Обчислимо значення температурного коефіцієнта реакції. 
     256=γ4;      44 = γ4;    γ = 4 
Відповідь: 4 
 
9. Як зміниться початкова швидкість прямої реакції N2 + 3H2 = 2NH3, якщо об’єм газової суміші зменшити у 3 рази? 
 
 
 
Задачі  для розв’язання (напівсамостійна робота) 
 
1. Хімічна реакція проходить відповідно до рівняння  
2А + В = А2В 
Як зміниться швидкість реакції, якщо концентрацію речовини А збільшити в 3 рази, а концентрацію речовини В залишити сталою? 
 
Алгоритм розв’язання 
 
1.    Записати скорочену умову задачі. 
2.    Записати вираз для обчислення початкової швидкості реакції  за законом дії мас. 
             2А + В = А2В  υ0 = k ·[A]2 · [B] 
3.    Записати вираз для обчислення швидкості реакції при збільшенні концентрації реагуючої речовини. 
 
      υ = k · [3A]2  · [B] 
 
4.    Обчислити відношення швидкостей реакції.  
 
    υ    k ⋅[3A]2 ⋅[B]
     υ = k ⋅[A]2 ⋅[B] = 9 
0
 
5.    Записати відповідь. 
Відповідь: збільшиться в 9 разів 
 
2. У скільки разів потрібно підвищити тиск, щоб швидкість реакції 
утворення нітроген(ІV) оксиду відповідно до реакції  2NO(г) + O2(г) = 2NO2(г)     збільшилась у 1000 разів? 
 
Орієнтовні дії 
 
Записати вираз закону дії мас до запропонованої реакції. Підвищення тиску газової суміші пропорційно збільшенню концентрації реагентів, тому в вираз закону дії мас слід підставити збільшені в n разів концентрації. Записати відношення υ2 до υ1 і прирівняти його до числа рівного збільшенню швидкості. Обчислити n. 
Відповідь: в 10 разів 
 
3. При температурі 10 °С реакція протікає за 5 хвилин, при 20 ºС - за 2 хвилини. Обчисліть температурний коефіцієнт швидкості реакції.  
 
Орієнтовні дії 
 
Записати математичний вираз правила Вант-Гоффа. Врахувати, що швидкість обернено пропорційна часу. Обчислити температурний коефіцієнт швидкості реакції. 
Відповідь: 2,5 
 
Розрахункові задачі для самостійного розв'язання 
 
1.    Обчисліть швидкість хімічної реакції 2NO + O2 = 2NO2, якщо концентрація нітроген(ІІ) оксиду протягом 10 хв зменшилась від 0,2 до 0,1 моль/л. Відповідь: 1,67·10-4 моль/(л·хв). 
2.    Обчисліть швидкість хімічної реакції N2 + 3Н2 = 2NН3, яка відбувається в ємності об’ємом 2 л. Кількість речовини нітрогену протягом 15 хв зменшилась від 1,3 до 0,90 моль. Відповідь: 2,2·10-4  моль/(л·хв). 
3.    Початкова концентрація хлору в реакції Н2(г) + Cl2(г) = 2HCl(г) становить 
1,6 моль/л. У скільки разів зменшиться концентрація цієї речовини через 10 хвилин, якщо середня швидкість реакції становить 0,1 моль/л·хв. Відповідь: в 2,67 разів. 
4.    У скільки разів зміниться швидкість прямої хімічної реакції, що протікає в гомогенній системі: 2NO + Br2 = 2NOBr2 при збільшенні концентрації NO в два рази. Відповідь: в 4 рази. 
5.    Обчисліть, як зміниться швидкість хімічної реакції 2NO + O2 = 2NO2, якщо об'єм реагуючої суміші збільшиться у 4 рази? Відповідь: зменшиться у 64 рази. 
6.    Як зміниться швидкість прямої реакції 2SO2(г) + O2(г) = 2SO3(г), якщо тиск у системі підвищити в 3 рази? Відповідь: 27 разів 
7.    У скільки разів потрібно збільшити тиск у системі H2(г) + I2(г) = 2HI(г), щоб швидкість утворення НІ збільшилась у 25 разів? Відповідь: у 5 разів 
8.    При температурі 40 0С реакція відбувається за 13 хвилин. Температурний коефіцієнт реакції дорівнює 3. Скільки часу необхідно для протікання реакції при температурі 60 0С? Відповідь: 1,44 хв. 
9.    При охолодженні реакційної суміші з 80 0С до 50 0С швидкість хімічної реакції зменшилась в 27 разів. Визначте температурний коефіцієнт реакції.  Відповідь: 3. 
 
7.2. Хімічна рівновага 
 
Актуалізація опорних знань та умінь 
 
1.    Оборотні хімічні реакції - це реакції, які протікають у протилежних напрямах. Реакція, що протікає зліва направо називається прямою, а та, що перебігає справа наліво – зворотною. 
2.    Швидкість прямої та зворотної реакцій змінюється в процесі перебігу хімічних реакцій.  
3.    Швидкість як прямої, так і зворотної реакцій визначається за законом дії мас: 
швидкість прямої реакції пропорційна добутку концентрацій реагентів, а швидкість зворотної реакції пропорційна добутку концентрацій продуктів.  Для оборотної реакції, представленою схемою 
                                                       аА  +  вВ  ↔   dD  + mM                                                       реагенти         продукти 
 
швидкість прямої реакції      υпр = kпр [A]а   · [В]в,  швидкість зворотної реакції   υзв = kзв [D]d · [M]m   
 
Основні поняття, формули та розрахунки 
 
1.    Рівноважні реакції протікають до стану хімічної рівноваги, в якому швидкість прямої реакції дорівнює швидкості зворотної реакції. 
2.    Концентрації всіх учасників (реагентів і продуктів) у стані хімічної  рівноваги називаються рівноважними, вони  не змінюються в часі. Рівноважні концентрації позначаються:[A]р ; [В]р; [D]р ; [M]р. 
Концентрації речовин на початку реакції називаються початковими і мають таке позначення: [A]0 ; [В]0; [D]0 ; [M]0. 
Концентрації реагентів, що витрачені на певний момент реакції, називаються прореагувавшими [A]прор ; [В] прор . 
Концентрації продуктів, що утворені на певний момент реакції, називаються утвореними [D] утвор  ; [M] утвор . 
Рівноважні концентрації реагентів визначаються за формулами:  
[A]р = [A]0 - [A]прор ;   [В]р = [В]0 - [В]прор 
 
Рівноважні концентрації продуктів визначаються за формулами:  
[D]Р = [D]0 + [D] утвор ;   [M]Р = [M]0 + [M] утвор. 
 
3.    Стан хімічної  рівноваги характеризується константою рівноваги.  
Константу рівноваги можна виражати: 
[D]d ⋅[M]m
-    через рівноважні концентрації    КС =      a    b 
[A] ⋅[B]
 
-    через рівноважні парціальні тиски  PD;  PM; PA; PВ учасників реакції: 
[PD ]d ⋅[PM ]m
    Кp =      a    b 
[PA ] ⋅[PB ]
 
-    через рівноважні мольні частки реагентів χA і χB  та продуктів χМ та χD:  
[χD ]d ⋅ χ[ M ]m Кχ =  [χ ]a ⋅ χ[ B ]b 
A
 
4.    Зв'язок констант рівноваги: 
Кр = КС(RT) ∆ν;         Кр = Кχ(Pзаг)∆ν,  де 
 
R – універсальна газова  стала (8,314 Дж/(моль·К));    
T – температура, К; 
∆ν – різниця сум коефіцієнтів продуктів та реагентів [(m + d) – (a + b)]; Pзаг – загальний тиск в системі, Па. Якщо ∆ν = 0   КС = Кр =  Кχ 
 
5. Константою рівноваги характеризують не тільки хімічні реакції, а й  оборотні фізико-хімічні процеси у розчинах: дисоціація слабких кислот та основ,  дисоціація в розчинах важкорозчинних речовин (рівновага в системі осад – розчин), гідроліз солей. 
Дисоціація слабких кислот  та основ характеризується константами Ка  та Кв – константи дисоціації кислот (acidum) та основ (basis) відповідно. 
Для  СН3СООН (слабка кислота), яка дисоціює за рівнянням СН3СООН↔ Н+ + СН3СОО-, 
 
    Ка= [ H+] [⋅ CH3COO−] ;        Ка =     [ H+]2 , де 
    [CH3COOH]    CM
СM  –  молярна концентрація кислоти, моль/л. 
 
Для NH4ОН (слабка основа), яка дисоціює за рівнянням   NH4ОН↔ NН4+ + ОH-, 
K в = [ NH+4 ] [⋅ OH−];        K в = [ OH−]2 , де 
    [NH4OH]    CM
СM  –  молярна концентрація основи, моль/л. 
 
Для важкорозчинних речовин константою рівноваги буде добуток розчинності (ДР), як добуток концентрацій йонів у насиченому розчині важкорозчинної речовини.  
У розчині BaSO4  встановлюється рівновага BaSO4 (т) ↔ Ba2+(р) + SO42-(р) 
 
ДР(BaSO4) = [Ba2+]·[ SO42-] 
Для реакцій гідролізу константа гідролізу (Кг) у різних групах солей визначається по різному: 
Тип солі,  рівняння гідролізу      
Математичний вираз Кг 
 
Сіль, утворена сильною основою і слабкою кислотою (наприклад 
NaNO2) 
NO2- + НOH ↔ HNO2 + OH-     K
    К г=      w 
Ka
[HNO2 ] [⋅ OH−]
    Кг  =         
Сіль, утворена сильною кислотою і слабкою основою (наприклад 
NH4NO3) 
NH4+  + НOH ↔ NH4OH + H+     K
    Кг=     w 
Кв
    Кг       
4
Сіль, утворена слабкою кислотою і слабкою основою (наприклад NH4NO2) 
NH4+  + NO2- + НOH ↔ NH4OH + HNO2     K
Кг  =      w     Ka ⋅Kв
]
Кг      2 4    2
Для реакції      NO  + НOH ↔ HNO2 + OH-       
[HNO2 ] [⋅ OH−]
  КC =    
 HOH]
[HNO2] [⋅ OH−]
                КC · [HOH] =        
Концентрацію води для дуже розбавлених та помірно концентрованих розчинів можна вважати сталою. Позначимо КC · [HOH] через Кг, тоді  
[HNO2] [⋅ OH−]
    Кг =        
 Домножимо чисельник та знаменник на [H+] 
[HNO2] [⋅ OH−] [⋅ H+]
    Кг =           
HNO2 ↔ H+ + NO2-                         
Ka   
[HNO2 ]
                      Kw = [H+]·[OH-]    (при 298 К Kw = 1·10-14)           
Kw
Кг =       Ka
6. Принцип Ле-Шательє (принцип зміщення рівноваги):  якщо на систему, що перебуває у стані рівноваги, подіяти ззовні, то в системі відбуватимуться зміни, що послаблюють або знищують цю дію. 
 
 
Виходячи з принципу Ле-Шательє: 
 
•    при збільшенні концентрацій реагентів рівновага зміщується вправо, при збільшенні концентрацій продуктів рівновага зміщується вліво; 
•    при збільшенні температури рівновага зміщується в бік ендотермічної реакції, а при зменшенні температури  рівновага зміщується в бік екзотермічної реакції; 
•    при збільшенні тиску рівновага зміщується в бік реакції, яка протікає зі зменшенням об’єму, а при зменшенні тиску рівновага зміщується в бік реакції, яка протікає зі збільшенням об'єму. 
 
Приклади розв’язання задач 
 
7.2.1. Рівновага в хімічних перетвореннях 
 
7.2.1.1.Обчислення константи рівноваги 
 
1.    Рівноважні концентрації речовин в реакції СО + Cl2 ↔ COCl2 дорівнюють: [CO]р = 0,2 моль/л; [Cl2]р = 0,3 моль/л; [COCl2]р = 1,2 моль/л. Визначте константу рівноваги. 
 
        Дано:      Розв’язання: 
  
[СО]р= 0,2 моль/л 1. Для реакції СО + Cl2 ↔ COCl2  
[Cl2]0 = 0,3 моль/л запишемо вираз константи рівноваги  
[COCl2]0 = 1,2 моль/л [СOCl2]p
_________________     Kс =  [CO]p ⋅[Cl2]p 
KC – ? 2 . Обчислимо константу рівноваги 
          Kс =  0,21,⋅20,3  = 20 (моль-1·л)                                     
Відповідь: 20 (моль-1·л)  
 
2.    За певної температури рівноважна концентрація сульфур(VI) оксиду в реакції окиснення сульфур(IV) оксиду киснем дорівнює 0,03 моль/л. Початкові концентрації сульфур(IV) оксиду і кисню становили відповідно 0,07 і 0,06 моль/л. Обчисліть константу рівноваги. 
 
 
 
        Дано: 
[SO3]р= 0,03моль/л 
[SO2]0 = 0,07 моль/л 
[O2]0 = 0,06 моль/л 
________________ 
KC – ? 
 
     Розв’язання: 
1.    Запишемо рівняння реакції 
         2SO2 + O2 ↔ 2SO3 
2.    Запишемо вираз константи рівноваги  
[SO3]2р ⋅
 
Kс = [SO2 ]2p ⋅[O2]p 
3.    Обчислимо рівноважні концентрації речовин: 
 
     [SO2] р = [SO2]0 – [SO2]прореаг 
     [SO2]прореаг  = [SO3]р = 0,03моль/л;   
     [SO2] р = 0,07– 0,03 = 0,04 моль/л;   
      
     [O2]р = [O2]0– [O2]прореаг;   
     [O2]прореаг = 1/2[SO3]р = 0,015 моль/л;        [O2]р= 0,06 – 0,015 = 0,045 моль/л.   
 
4.    Обчислимо константу рівноваги 
     Kс =    = 12,5 (моль-1·л)                                     
Відповідь: 12,5 (моль-1·л)  
 
 
3.    В результаті пропускання повітря крізь електричну дугу утворюється нітроген(ІІ) оксид. Визначте константу рівноваги цієї реакції за температури 2500 0С, якщо вихід нітроген(ІІ) оксиду становить 2,5 %. 
 
        Дано:      Розв’язання: 
    η% = 2,5 % 1. Запишемо рівняння реакції 
________________           N2 + O2  ↔ 2NO 
2.    Запишемо вираз константи рівноваги  
KC – ? [NO]2р ⋅
    K     
 с= [N2]p ⋅[O2]p 
Для випадку ∆ν = 0 (∆ν = 2 – (1 + 1)) у вираз константи можна підставляти рівноважні кількості речовини речовин, а для газів – об'єми. 
3.    Обчислимо рівноважні об'єми речовин. 
    Для 100 л повітря [N2]0  = 80 л ; [O2]0 = 20 л.      [NО]р  =  2,5 л 
     [N2]прор  =  1 [NО]р   = 1,25  л;  
2
     [O2]прор = [N2]прор = 1,25 л 
     [N2]р  =  [N2]0 -  [N2]прор = 80 л – 1,25 л = 78,75 л 
     [О2]р  =  [О2]0 -  [О2]прор = 20 л – 1,25 л = 18,75 л 
4.    Обчислимо константу рівноваги 
     Kс =    = 4,23·10-3             Відповідь: 4,23·10-3 
 
4.    Початкова концентрація  хлору дорівнює 0,04 моль/л. До встановлення рівноваги 5 % молекул хлору розпалося на атоми. Обчисліть константу рівноваги розпаду хлору на атоми. 
        Дано:      Розв’язання: 
  
[Cl2]0 = 0,04 моль/л 1. Запишемо рівняння реакції розпаду молекули хлору на 
[Cl2]прор  = 0,05[Cl2]0   атоми 
________________           Cl2  ↔ 2 Cl 
2.    Запишемо вираз константи рівноваги  
KC – ? [Cl]2р
     Kс =  [Cl2]p 
3.    Обчислимо рівноважні концентрації речовин: 
     [Cl2]прор  = 0,05[Cl2]0 = 0,05 · 0,04 моль/л = 0,002 моль/л 
     [Cl2]р = [Cl2]0 - [Cl2]прор ; 
        [Cl2]р = 0,04 моль/л – 0,002 моль/л = 0,038 моль/л 
     [Cl]р = 2[Cl2]прор = 0,004 моль/л 
4.    Обчислимо константу рівноваги 
     Kс =  00,004,0382  = 4,2·10-4  (моль/л) 
                          Відповідь: 4,2·10-4  моль/л 
7.2.1.2. Обчислення рівноважних та вихідних концентрацій речовин 
 
1.   Оборотна реакція відбувається за рівнянням  
NH3 (г) + 5O2 (г) ↔ 4NO (г) + 6Н2О (г) 
Початкові     концентрації     учасників     реакції:     [NH3]0     =     2     моль/л; 
[O2]0 = 3 моль/л;  [NO]0 = 1 моль/л; [H2O]0 = 2 моль/л. Визначте концентрації всіх речовин на момент, коли прореагувало 20% амоніаку. 
 
початкові     2     3     1     2 
 
прор./утвор.     2 · 0,2 = 0,4     0,4·  = 0,5     0,4     · 0,4 = 0,6
 
рівноважні     2 - 0,4 = 1,6     3 - 0,5 = 2,5    1+ 0,4 = 1,4     2 + 0,6 = 2,6 
        Дано:      Розв’язання: 
  
[NH3]0 = 2 моль/л 1. Запишемо рівняння реакції та обчислимо концентрації [O2]0 = 3 моль/л речовин в моль/л: 
[NO]0 = 1 моль/л                         4NH3 (г)   +   5O2 (г)   ↔     4NO (г)   +    6Н2О (г) 
[H2O]0 = 2 моль/л  
[NH3]прор = 0,2[NH3]0 
_________________  
[NH3]р – ? 
[O2]р –? 
[NO]р – ?  
[H2O]р –? Відповідь: [NH3] =1,6 моль/л; [O2] = 2,5 моль/л;  
                    [NO] = 1,4 моль/л; [H2O] = 2,6 моль/л 
 
2. Оборотна реакція відбувається за рівнянням        
2 Cl2(г) + 2H2O(г) = 4HCl (г)+ O2(г). 
Рівноважні  концентрації речовин: [Cl2]г = 1,6 моль/л; [H2O]г = 1,4 моль/л; [HCl]г = 2,6 моль/л; [O2]г= 0,5 моль/л. Початкова концентрація кисню дорівнювала нулю. Обчисліть початкові концентрації інших речовин.   
                                                                            
початкові     2,6     2,4     0,6     0 
прор./утвор.     1,0     1,0     2,0     0,5 
рівноважні     1,6     1,4     2,6     0,5 
         Розв’язання: 
 
Запишемо рівняння реакції та обчислимо концентрації речовин в моль/л: 
                            2 Cl2(г)     + 2H2O(г) =      4HCl (г)   +  O2(г) 
 
[Cl2]прор = 2[O2]р  = 1 моль/л     
[H2O] прор = 2[O2]р  = 1 моль/л      
[HCl]утвор = 4[O2]р  = 2 моль/л 
[O2]р = 0,5 моль/л  
[Cl2]0 = [Cl2]р + [Cl2]прор = 2,6 моль/л 
[H2O]0 = [H2O]р + [H2O] прор = 2,4 моль/л 
[HCl]0 = [HCl]р   
[HCl]утвор = 2,6 – 2 = 0,6 моль/л                                                   
                                                                               
Відповідь: [Cl2]0 = 2,6 моль/л;  [H2O]0 = 2,4 моль/л;                   [HCl]0 = 0,6 моль/л 
7.2.1.3. Обчислення  концентрацій речовин за відомою константою хімічної рівноваги 
 
1. Константа рівноваги реакції утворення йодоводню з простих речовин при 448 0С становить 50,2. Обчисліть кількість речовини йодоводню, що  утвориться з  2,94 моль  йоду та 8,10 моль водню. 
         Розв’язання: 
  
1.    Запишемо рівняння реакції і вираз константи рівноваги: 
Н2 + І2 = 2НІ              Кс =   
 
2.    Позначимо [H2]прор за х,  тоді [І2]прор також дорівнює х 
 
3.    Виразимо рівноважні концентрації: 
    [H2]р = [Н2]0  - [Н2]прор = 8,10 – х; 
    [І2]р = [I2]0  - [І2]прор = 2,94 – х;     [НІ]p = 2[Н2]прор = 2·x 
 
4.    Підставимо рівноважні концентрації в вираз константи рівноваги та знайдемо х 
4х2
           50,2 =  (8,1− х) (2,⋅    94− х) ;    х = 5,64 (моль) 
5.    [НІ]p = 2 · 5,64 моль = 11,28 моль 
 
Відповідь: 11,28 моль 
 
7.2.2. Хімічна рівновага в фізико-хімічних процесах та реакціях гідролізу  
 
1. Визначте константу  дисоціації оцтової кислоти в 0,1 М розчині при ступені 
 
дисоціації 1,3 %. 
 
        Дано: 
 
СМ = 0,1 моль/л 
 
α = 1,3 % 
________________  
Ка – ? 
 
     Розв’язання: 
 
 
1.    Запишемо рівняння дисоціації оцтової кислоти 
  СН3СООН↔ Н+ + СН3СОО- 
2.    Запишемо вираз константи дисоціації 
[H+ ]p ⋅[CH3COO−]p
              Ка =       [CH3COOH]p      
3.    [Н+]Р  = [СН3СОО-]р = 0,1 моль/л · 0,013 = 0,0013 моль/л     
4.    [СН3СООH]р = 0,1 моль/л – 0,0013 моль/л = 0,0987 моль/л 
  = 1,7·10-5 
Відповідь: Kа = 1,7·10-5 
 
2.    Визначте зміну ступеня дисоціації амоній гідроксиду після розбавлення його розчину з концентрацією в 1 моль/л у 10 разів. K в= 1,76·10-5 . 
        Дано:      Розв’язання: 
  
СМ = 1 моль/л 1. Запишемо рівняння дисоціації амоній гідроксиду:  
Kв = 1,76·10-5                                 NH4ОН ↔ NН4+ + ОH-, 
ССМ2М1 =10 2                             K. Запишемо вираз константи дисоціації:  в  
________________ α23. Запишемо вираз математичного зв’язку константи   
 α1 – ? дисоціації зі ступенем дисоціації для слабкого 2 електроліту: K в= СМ · α
4.    Обчислимо ступені дисоціації для вихідного розчину 
та розбавленого: 
 α1 = = 4,2·10-3  α2 = = 1,32·10-2  
5.    Визначаємо зміну ступеня дисоціації: 
             
Відповідь: ступінь дисоціації зросла у 3,14 рази 
 
3.    Визначте добуток розчинності літій фосфату, якщо  при 25 0С  в 500 мл води розчиняється  0,1914 г Li3PO4. 
 
        Дано:      Розв’язання: 
  
m(Li3PO4) = 0,1914 г   1. Запишемо рівняння дисоціації солі Vр-ну = 0,5 л     Li3PO4 ↔ 3Li+ + PO43- 
_________________ 2. ДР(Li3PO4) = [Li+]3·[PO43-]  
ДР – ? 3. [Li+] = 3CM(Li3PO4) ;  [PO43-] = CM(Li3PO4) 
ν    m ; СМ = Mm⋅V ; М (Li3PO4) = 116 г/моль 4. СМ = V ; ν = M
    0,1914 г    −3моль / л 
    СМ = 116 г/моль ⋅0,5  л = 3,3⋅10
5. ДР Li3PO4 = (3·3,3·10-3)3 · 3,3·10-3 = 3,2·10-9  
 
Відповідь:  ДР(Li3PO4) = 3,2·10-9 
 
4.    Визначте розчинність в г/л магній арсенату, якщо добуток його розчинності дорівнює 2,1·10-20. 
 
         Розв’язання: 
 
1.    Запишемо рівняння дисоціації солі      Mg3(AsO4)2 ↔ 3Mg2+ + 2AsO43- 
2.    ДР[Mg3(AsO4)2]  = [Mg2+]3  · [AsO43-]2 
3.    Позначимо молярну концентрацію солі за х. 
    [Mg3(AsO4)2 ] = x  [Mg2+] =  3x     [AsO43- ] =  2x  
4.    2,1·10-20  = (3x)3·(2x)2         2,1·10-20 = 108x5         x5 = 1,94·10-22            x = 4,55·10-5   [Mg3(AsO4)2 ] = 4,55·10-5 моль/л 
5.    s [Mg3(AsO4)2] = [Mg3(AsO4)2 ] · М[Mg3(AsO4)2] = 
    = 4,55·10-5 моль/л · 350 г/моль = 0,016  г/л 
Відповідь:  0,016  г/л 
 
 
5.    В одному літрі води розчинили 8,2 г натрій ацетату (СН3СООNa). За рахунок гідролізу в розчині утворились гідроксид-йони, концентрація яких становила 7,9·10-6 моль/л. Визначте константу гідролізу натрій ацетату. 
 
        Дано:      Розв’язання: 
  
m(СН3СООNa) = 8,2 г [OH-] 1. СН3СОО- + HOH = СН3СООH + OH- 
= 7,9·10-6 моль/л [CH3COOH] [⋅ OH−]
________________________ 2. Кг  =       [CH3COO−]     
Кг – ? 3. [СН3СООH] = [OH-] = 7,9·10-6 моль/л 4. [СН3СОО-] = CМ(СН3СООNa) 
    ν    m ; СМ = Mm⋅V ;  
    СМ = V ; ν = M
    М(СН3СООNa) = 82 г/моль 
8,2  г
         СМ(СН3СООNa) =       = 0,1 моль/л 
82 г/моль ⋅1 л
Натрій ацетат сильний електроліт і повністю розпадається на йони. Аніони солі утворюють  молекули СН3СООН лише в незначній кількості. Гідролітична рівновага зміщена вліво. Отже, з невеликою     похибкою     можна     вважати,     що концентрація     СН3СОО-     в     розчині     дорівнює концентрації солі СН3СООNa 0,1 моль/л. 
  = 6,3·10-10 
Відповідь:  Kг = 6,3·10-10 
7. При розчиненні в воді натрій арсенату Na3AsO4 утворився розчин солі з молярною концентрацією 0,1 моль/л. Визначте ступінь гідролізу натрій арсенату. Константи дисоціації Н3AsO4 дорівнюють: Ка1 = 6·10-3;  
Ка2 = 1·10-7; Ка3 = 3·10-12. 
 
    Дано:      Розв’язання: 
  
СМ(Na3AsO4) = 0,1 моль/л 1. Визначимо, якою кислотою та основою утворена 
Ка1 = 6·10-3  сіль. 
Ка2 = 1·10-7  Сіль Na3AsO4 – сіль слабкої кислоти та сильної Ка3 = 3·10-12 основи. 
_________________________________ 2. Запишемо  рівняння гідролізу солі:  
h – ?      AsO43- + НОН = НAsO42- + ОН- 
[HAsO 
Кг   
 
Кa3 
[HAsO 
3.    Обчислимо константу гідролізу: 
Kw
       Кг =  Ka3 ; (Kw = 1·10-14) 
            Кг =      -3  
    2 · СМ ;   h=    СКМг    h=     3,330⋅,101 −3 = 0,182 
4.    K г = h
 
Відповідь: 0,182 
 
Задачі для розв’язання (напівсамостійна робота) 
 
1. Обчисліть розчинність у моль/л та г/л аргентум карбонату у воді та у розчині натрій карбонату з молярною концентрацією 0,01 моль/л. Добуток розчинності аргентум карбонату дорівнює  6·10-12. 
 
Орієнтовні дії 
Розчинність аргентум карбонату у воді обчислюється добутком розчинності, з якого можна визначити концентрацію йонів Аргентуму та карбонат йонів. При обчисленні розчинності аргентум карбонату у розчині натрій карбонату, слід врахувати, що концентрація карбонат йонів буде визначатися концентрацією Na2CO3 (сильний електроліт, дисоціює повністю).  
 
 
 
Задачі для самостійного розв’язку 
 
1.    Визначити концентрації всіх реагентів в оборотній реакції  
2H2S(г) + 3O2(г) ⇔2SO2(г) + 2H2O(г) в момент, коли прореагувало 50% сірководню. Початкові концентрації сполук: [H2S]0 = 6 моль/л; [O2]0 = 9 моль/л; [SO2]0 = 1 моль/л; [H2O]0 = 0,5 моль/л. 
(Відповідь: [H2S]к = 3 моль/л; [O2]к = 4,5 моль/л; [SO2]к = 4 моль/л; [H2O]к = 3,5 моль/л) 
2.    Визначити константу рівноваги реакції 4NH3(г) + 3O2(г) ⇔ 2N2(г) + 6 H2O(г),  якщо початкові концентрації  речовин  [NH3]0 = 6 моль/л; [O2]0 = 5 моль/л; [N2]0 = 0 моль/л;  [H2O]0 = 0,5 моль/л і рівноважна концентрація азоту 2 моль/л. (Відповідь: 1,32 моль-3·л3) 
3.    Визначити рівноважні концентрації всіх речовин  в оборотній реакції H2O(г) + CO(г) ⇔ CO2(г) + H2(г), якщо константа рівноваги реакції КС = 1, а початкові концентрації речовин: [H2O]0 = 10 моль/л; [CO]0 = 25 моль/л; 
 [CO2]0 = 2 моль/л; [H2]0 = 3 моль/л. (Відповідь: [H2O]р = 3,9 моль/л; [CO]0 = 18,9 моль/л; [CO2]р = 8,1 моль/л; [H2]р = 9,1 моль/л) 
4.    Обчисліть константу дисоціації хлорнуватистої кислоти HClO, якщо ступінь її дисоціації в розчині з молярною концентрацією 0,2 моль/л становить 0,045 %. Яка концентрація йонів Н+ у цьому розчині? (Відповідь: Ка = 4,05·10-8;  [H+] = 9·10-5) 
5.    В деякому об’ємі розчину слабкої кислоти міститься 2·106 молекул, 4·103 йонів Гідрогену та стільки ж йонів кислотного залишку. Визначте ступінь дисоціації кислоти. (Відповідь: α = 1,996·10-6) 
6.    Обчисліть добуток розчинності плюмбум(ІІ) йодиду у воді, якщо за кімнатної температури у 100 г води розчиняється 0,058 г солі. (Відповідь: ДР PbI2 = 8·10-9) 
7.    Чи випаде осад при змішуванні 100 мл розчину калій сульфату з концентрацією 0,01 моль/л та 100 мл кальцій хлориду з концентрацією 0,005 моль/л. ДР СаSO4 = 6·10-5. (Відповідь: осад не випаде) 
8.    Визначте загальну концентрацію молекул, та йонів в розчині форміатної кислоти HCOOH з молярною концентрацією 0,002 моль/л. Ка HCOOH = 1,8·10-4. 
(Відповідь: концентрація йонів –  1,2·10-3, молекул – 1,4·10-3 ) 
10. Визначте розчинність у г/л кальцій флуориду та концентрацію флуоридйонів у насиченому розчині цієї солі, якщо добуток розчинності його дорівнює 4·10-11. (Відповідь: 0,0265 г/л; [F-]  = 6,8·10-4 моль/л) 
 
 
 
Приклад позааудиторної контрольної роботи для перевірки знань з теми   
 
Інструкція для виконання позааудиторної контрольної роботи 
 
Після самостійного виконання переважної більшості запропонованих вище задач з теми необхідно виконати контрольну роботу № 6 (КР-6). Вона включає 6 завдань, розрахованих на 3 години. Бажано з завданнями КР-6 ознайомитися безпосередньо при її написанні, що дає можливість перевірити свої знання та вміння в умовах близьких  до проведення екзамену чи заліку. Під час контрольної роботи користуватися засобами, що містять підказки неможна. Ви успішно справитесь з контрольними завданнями, якщо систематично, наполегливо працювали. Контрольну роботу необхідно виконати в окремому зошиті і здати вчасно викладачу для перевірки.  
  
Контрольна робота № 5 (КР-5) 
 
Варіант І 
 
1.    Масова частка крохмалю у картоплі становить 20%. Яку масу глюкози можна добути з картоплі масою 1620 кг, якщо відносний вихід продукту дорівнює 75%. 
2.    Тонкоподрібнену суміш алюмінію і залізної ожарини (ферум(ІІ, ІІІ) оксиду) застосовують для зварювання металічних виробів. Обчисліть мінімальні маси вихідних речовин, які необхідно взяти для того, щоб виділилося  665,26 кДж теплоти в процесі алюмотермії, якщо стандартні теплоти утворення ферум(ІІ, ІІІ) оксиду та алюміній оксиду становлять  1117 кДж/моль і 1670 кДж/моль відповідно. 
3.    Середня швидкість реакції А + В = С дорівнює 0,001 моль/л·с. З підвищенням температури на 10 0С вона збільшується в 3 рази. Якою буде концентрація речовини С після 10 с перебігу реакції при умові, що температура була підвищена на 50 0С. 
4.    Визначити константу дисоціації фторидної кислоти, якщо ступінь дисоціації її в 0,5 М розчині становить 3,62 %. 
5.    Чи випаде в осад кальцій сульфат, якщо змішати однакові об’єми 0,002 М розчині кальцій хлориду і натрій сульфату (ДР (СаSO4) = 9,7·10-6). 
 
Варіант ІІ 
 
1.    Яку масу крохмалю потрібно піддати гідролізу, щоб з добутої глюкози під час молочнокислого бродіння утворювалася молочна кислота масою 108 г. Вихід продуктів гідролізу крохмалю дорівнює 80%, продукту бродіння глюкози – 60%. 
2.    Обчисліть теплоту утворення етену, якщо при спалюванні 44,8 л (н.у.) цього газу виділилося 2822 кДж теплоти. Стандартні теплоти утворення карбон(IV) оксиду та води (рідина) відповідно становлять:  
∆Н0f = - 393 кДж/моль і ∆Н0f = - 286 кДж/моль. 
3.    У двох посудинах об’ємом по 20 л при однаковій температурі знаходяться суміші газуватих речовин А і В. В якій посудині швидше і у скільки разів буде проходити хімічна реакція А + В = АВ, якщо в першу посудину ввести 2 моль речовини А і 4 моль речовини В, а в другу – 6 моль речовини А і 3 моль речовини В. 
4.    Константа дисоціації фторидної кислоти становить 6,8·10-4. Визначити ступінь дисоціації та концентрацію фторид-іонів в 0,5М розчині фторидної кислоти. 
5.    Обчислити ДР (AgI) при 25 0С, якщо розчинність цієї солі у воді за даної температури становить 2,14·10-5 г/л. 
 
Варіант ІІІ 
 
1.    В контактний апарат подали 100 м3 карбон(ІІ) оксиду і 500 м3 водяної пари. Після реакції конденсації водяної пари та приведення суміші до початкових умов об’єм її становив 160 м3. Визначте ступінь перетворення карбон(ІІ) оксиду. 
2.    При спалюванні газуватого етаналю в кисні виділилося 4417 кДж теплоти і залишилося 14,96 л непрореагованого кисню (102 кПа, 33 0C). Обчислити масові частки компонентів у вихідній сумішв, якщо відомо, що стандартні теплоти утворення (∆Н0f ) карбон(IV) оксиду, газуватої води і газуватого етаналю дорівнюють -393,5 кДж/моль, -241,8 кДж/моль і -166,4 кДж/моль відповідно. 
3.    Початкові концентрації речовин в реакції А(газ) + 2В(газ) ↔ 2С(газ) були  [А(газ)] = 0,5 моль/л, [В(газ)] = 1,2 моль/л. Рівновага встановилась на момент, коли прореагувало 60 % речовини В. Визначте константу рівноваги реакції Кс. У який бік зміститься рівновага, якщо одночасно підвищити тиск у 3 рази та температуру збільшити на 20 0С. Температурні коефіцієнти реакцій: прямої – 2, а зворотної – 4. 
4.    Визначте рН 0,1 М розчину сірководню, при якій можливе практично повне осадження іонів Pb2+ сірководнем, якщо добуток розчинності плюмбум(ІІ) сульфіду дорівнює 2,5·10-27, а константи дисоціації сульфідної кислоти дорівнюють К1 = 8,9·10-8 і К2 = 1,3·10-3.  
5.    Знайдіть концентрації іонів в насиченому розчині плюмбум(ІІ) фосфату та розчинність солі (г/л), якщо ДР[Рb3(PO4)2] = 7,9·10-43. 
 
Приклад підсумкової контрольної роботи для перевірки знань та вмінь розв’язувати розрахункові задачі з хімії   
 
Інструкція для виконання позааудиторної контрольної роботи 
 
Після самостійного виконання переважної більшості запропонованих задач з усіх розділів необхідно виконати підсумкову контрольну роботу № 6 (КР-6). Вона включає 6 завдань, розрахованих на 3 години. Бажано з завданнями КР-6 ознайомитися безпосередньо при її написанні, що дає можливість перевірити свої знання та вміння в умовах близьких  до проведення екзамену чи заліку. Під час контрольної роботи користуватися засобами, що містять підказки неможна. Ви успішно справитесь з контрольними завданнями, якщо систематично, наполегливо працювали. Контрольну роботу необхідно виконати в окремому зошиті і здати вчасно викладачу для перевірки.  
 
Підсумкова  контрольна робота № 6 (КР-6) 
 
Варіант І 
 
1.    Зразок кристалогідрату купрум(ІІ) сульфату, забруднений калій сульфатом, містить 25,1 % Купруму і 35,3 % води. Встановіть формулу кристалогідрату. Запишіть формулу для визначення масової частки елемента в суміші (зразку). Обчисліть вміст домішок калій сульфату у зразку кристалогідрату. 
2.    Розчинили 7,2 г ферум(ІІ) оксиду у необхідній кількості 24,5%-ного розчину сульфатної кислоти. Через деякий час при охолодженні з розчину випали кристали ферум(ІІ) сульфату-вода 1/7 (FeSO4·7H2O). Скільки грамів кристалогідрату випало, якщо при даній температурі в насиченому розчині масова частка ферум(ІІ) сульфату становить 13,6 %. 
3.    При спалюванні 10 л (н.у.) пропан-бутанової суміші виділилося 1234,65 кДж теплоти. Визначити склад суміші (у % за об’ємом), якщо теплоти згоряння пропану і бутану відповідно становлять 2221,52 кДж/моль та  2880,43 кДж/моль. Якого складу солі утворяться, якщо через 1 л 1,5М розчину натрій гідроксиду пропустити продукти згоряння вихідної суміші.  
4.    100 мл суміші метану і карбон(ІІ) оксиду вибухнула зі 120 мл кисню. Після конденсації водяної пари і приведення газів до початкових умов їх об’єм становив 140 мл. Визначте об’ємну частку метану у вихідній суміші. 
5.    На повне згоряння 10,4 г вуглеводню – похідної бензену витратили 22,4 (н.у.) кисню. Визначте формулу вуглеводню. Напишіть реакції його взаємодії з хлором, хлороводнем. Для одержання якої технічно важливої речовини використовують цей вуглеводень? 
6.    У скільки разів необхідно підвищити тиск у системі Н2 + І2 = 2НІ, щоб швидкість утворення гідроген йодиду збільшилася у 100 разів? 
 
 
 
Варіант ІІ 
 
1.    Визначте невідомі гази А і В за такими відомостями: сума їх молярних мас дорівнює 72 г/моль; в суміші А і В об’ємна та масова частки речовини А відповідно становлять φ(А) = 0,175; w(А) = 0,250. 
2.    10 л суміші водню і метану (СН4) спалили в надлишку кисню. Зміна об’єму вихідних речовин і продуктів реакцій становила 16 л. Об’єми газів виміряні за нормальних умов. Обчисліть мольні частки водню і метану в суміші. 
3.    Суміш бутану, етену і пропіну об’ємом 2 л (н.у.) повністю знебарвлює 442 г насиченої при 20 0С бромної води (3,53 г брому розчиняється в 100 г води). На повне спалювання 2 л (н.у.) вихідної суміші газів витрачається 7,6 л озонованого на 20 % кисню. Визначте склад за об’ємом вихідної суміші газів. 
4.    До 35,6 мл 40%-го розчину фосфатної кислоти (1,38 г/мл) додали 32,8 мл  20 % розчину натрій гідроксиду (1,22 г/мл). Розчин обережно випарили та одержали 31 г кристалічної речовини. Визначте її формулу. 
5.    Скільки теплоти виділиться при спалюванні 4,48 м3 (н.у.) ацетилену, якщо стандартні теплоти утворення карбон(ІV) оксиду, рідкої води та ацетилену (∆Н0f ) становлять відповідно: -393,3 кДж/моль; -286,2 кДж/моль та  
226,8 кДж/моль.   
6.    Суміш цинк нітрату і металічного цинку прожарили на повітрі. Після охолодження маса суміші не змінилася. Обчислити масові частки компонентів вихідної суміші. 
 
Варіант  ІІІ 
 
1.    Масова частка Нітрогену, Карбону та Оксигену у сполуці А становлять відповідно 9,82 %, 8,42 % та 11,23 %, решта – масова частка металу зі ступенем окиснення +2. Визначте формулу речовини А. Який об’єм газової суміші виділиться в результаті термолізу 10 г речовини А? Яку тривіальну назву використовують для цієї речовини, де вона використовується. 
2.    На суміш масою 20 г, що містить карбіди кальцію та невідомого металу, подіяли водою. При цьому виділилось 8,75 л (1 атм, 20 0С) суміші ацетилену з метаном. При спалюванні газів виділилось 362,74 кДж тепла.  ∆Н0f (С2Н2) = 226,75 кДж/моль,  ∆Н0f (СН4) = - 74,85 кДж/моль,  
∆Н0f (СО2) = - 393,51 кДж/моль, ∆Н0f (Н2О(р) = - 286,2 кДж/моль. Встановіть об’ємні частки ацетилену та метану в суміші, формулу невідомого карбіду та його масову частку в суміші. Відповідь підтвердіть розрахунками та рівняннями реакцій. 
3.    У посудині об’ємом 1 л міститься 0,3 моль СОСІ2. За певних умов ступінь дисоціації СОСІ2 дорівнює 50 %. Визначте константу рівноваги дисоціації фосгену. Яку кількість речовини СОСІ2 треба помістити в таку ж посудину за таких самих умов, щоб ступінь дисоціації  склав 30%? В посудину якого об’єму слід помістити 0,3 моль СОСІ2 за таких самих умов, щоб ступінь дисоціації склав 30 %? 
4.    Мідну пластинку масою 20 г занурили в 15 %-ний розчин ферум(ІІІ) хлориду масою 325 г. Через певний час у розчині кількості речовин купрум(ІІ) хлориду та залишку ферум(ІІІ) хлориду були однакові. Визначте масові частки солей у розчині та масу пластинки після реакції. 
5.    Які об’єми розчину сульфатної кислоти з масовою часткою кислоти 0,8 
(густина 1,73 г/см3) та олеуму з масовою часткою сульфур(VI) оксиду 60 % (густина 2,03 г/см3) потрібно змішати, щоб приготувати 5 л олеуму з масовою часткою сульфур(VI)  оксиду 20% (густина 1,895 г/см3).  
6.    Суміш водню, азоту, карбон(ІІ) оксиду і карбон(IV) оксиду густиною за повітрям 0,684 пропущена крізь трубку з нагрітим купрум(ІІ) оксидом. В результаті об’єм суміші зменшився на 40 %. Утворена в результаті цього суміш була знову пропущена крізь надлишок розчину натрій гідроксиду. Непоглинутий залишок газів склав 36 % від вихідного об’єму суміші газів. 
Розрахувати молярні співвідношення речовин у вихідній суміші.  
 
Список використаних джерел 
 
1.    Адамович Т.П., Васильева Г.И., Попкович Г.А., Улазова А.Р. Сборник упражнений и усложненных задач с решениями по химии. Изд. 3-е, переработ. Минск.  Вышейша школа, 1979. 255 с. 
2.    Березан  О.  Хімія:  Збірник  задач  для  учнів  середніх  загальноосвітніх навчальних закладів. Тернопіль : Підручники і посібники, 2016. 352 с.  
3.    Кузьменко Н.Е.Магдесиева Н.Н., Еремин В.В. Задачи по химии для абитуриентов: Курс повышенной сложности с компьютерным приложением / Под ред Н.Е. Кузьменко. Москва : Просвещение, 1992. 191 с. 
4.    Гудкова А.С., Ефремова К.М., Магдесиева Н.Н., Мельчакова Н.В. 500 задач по химии: пособие для учащихся. Москва: Просвещение, 1977. 160 с. 
5.    Дайнеко В.И. Как научить школьников решать задачи по органической химии. Москва: Высшая школа, 1987. 159 с. 
6.    Ерыгин Д.П., Шишкин Е.А. Методика решения задач по химии: учеб. пособие для студентов пед. ин-тов по биол. и хим спец. Москва : Просвещение, 1989. 173 с. 
7.    Крикля Л.С., Попель П.П. Хімія: Задачі та вправи. 8 клас. Київ: Видавничий центр «Академія», 2002. 232 с. 
8.    Николаенко В.К. Решение задач повышенной сложности по общей и неогранической химии. Киев: Рад. школа, 1990. 160 с. 
9.    Підготовка учнів до хімічних олімпіад / І.І. Кочерга та ін.  Харків :  Видавнича група «Основа», 2004. 144 с. 
10.    Середа І.П. Конкурсні задачі з хімії: для вступників до вузів: навч. посіб. Вид. 2- ге, пероб. і доповн. Київ : Вища школа, 1995. 256 с. 
11.    Сікорська С.В., Юн Н.К., Беліменко Г.В., Калантаєвська В.М. Сучасні хімічні олімпіади. 7-11 класи. Харків: Видавнича група «Основа», 2012. 256 с. 
12.    Слєта Л.О., Чорний А.В., Холін Ю.В. 1001 задача з хімії з відповідями, вказівками, розв’язками. Вид 2-ге, виправ. Харків : Веста : видавництво «Ранок», 2004. 368 с.    
13.    Сорокин В.В., Загорский В.В., Свитанько И.В. Задачи химических олимпиад / Под ред. Е.М. Соколовской. Москва : Изд-во МГУ, 1980. 256 с. 
14.    Хімія: завдання та тести: посібник-довідник для вступників до вищіх навчальних закладів В 2-х частинах. Київ : Генеза, 1993. Ч.1. 224 с. Ч.2. 288 с. 
15.    Хомченко Г.П. Посібник з хімії для вступників до вузів. Київ : Ваклер, 1999. 480 с. 
16.    Хомченко Г.П., Хомченко В.Г. Задачи по химии для поступающих в вузы. Москва : Высшая школа, 1997. 238 с. 
17.    Шаповалов В.А. Методика розв’язування задач з хімії: посібник для вчителя. Київ : Рад. школа, 1989. 83 с. 
18.    Ярошенко О.Г., Новицька В.І.  Завдання і вправи з хімії : навч. посібник. Вид. 5-е, виправ. і доповн. з прикладами розв’язків задач. Київ : Станица-Киев, 2003. 234 с. 
 

Читайте також: