Творчі ігри – це обігравання різних сюжетів, рольових ситуацій, конкретних образів.
Творчі ігри становлять найбагатшу і типову групу ігор для дошкільного періоду. Творчими іграми їх називають тому, що діти самі визначають мету, зміст та правила гри. Характерним для цих ігор є: відображення навколишнього життя, діяльності та відносин між людьми. Кожна творча гра - це відображення світу в зменшеному масштабі.
«Домашній театр ляльок»
Важливим є вплив гри на розвиток уяви. Уява – одна з головних складових будь-якого творчого процесу, тому тренування є основою для створення креативних здібностей дитини.
Підійде вона в принципі для дітей будь-якого віку, в неї цікаво грати навіть дорослим. І нехай ваш будинок перетвориться на маленький театр! Для цього вам знадобляться кілька барвистих ганчір'яних ляльок, розсувна ширма, настільна лампа.
Основна суть гри полягає в тому, щоб дитина відчула себе в ролі маленького «креатора», тобто безпосереднього творця всього, що відбувається. Йому особливо сподобається, якщо ви дасте йому скористатися правом вибирати, яку саме виставу варто розіграти.
Можливо, йому до вподоби ідея втілити у реальність улюблену казку чи зіграти роль персонажа цікавого дитячого фільму. У будь-якому випадку, вашим головним завданням залишається запропонувати дитині створити домашній ляльковий театр, викликавши в ньому інтерес та бажання брати участь у його виставах.
Отже, виберіть потрібні ляльки, а якщо їх у вас немає, спробуйте їх пошити. Вони повинні одягатися на пальці дитини, рухати «головою» та «руками». Зшийте також ляльку більше для себе. Можна і дітей залучити до процесу шиття, і згодом їм особливо цікаво брати участь у виставі. Ну і, звичайно ж, зберіть кілька людей – глядачів – сусідських дітей та близьких родичів. Для посилення незвичайності та урочистості майбутнього можете навіть «випустити» намальовані афіші, що запрошують відвідати спектакль, створити програми.
Придумайте сценарій, взявши за основу відому казку чи фільм. Розпишіть слова учасників на окремих аркушах. Залишиться провести кілька репетицій – і можете запрошувати на виставу.
До речі, про репетиції. Не потрібно примушувати дитину, найкращий варіант, якщо вона сама згадає про спектакль і попросить порепетирувати. Звичайно, що такого не завжди можна дочекатися. Значить, ненароком кілька разів самі нагадайте йому про запрошених глядачів, про те, що «афіші» вже готові. Не менш важливо, щоб дитині не встигли набриднути чи набриднути репетиції вистави, тому особливо на неї не тисніть, не перетворюйте гру на обов'язок.
Через кілька днів, коли вистава вже буде достатньо відрепетована, декорації зроблені та гості зібрані, можете розпочинати виставу. Терпляче ставтеся до помилок дитини, усвідомивши собі, що вони неминучі. Важливо не акцентуватися на них, а вітати будь-які його починання та прагнення, у тому числі і прагнення самовираження.
Після закінчення вистави розгляньте разом з дитиною допущені помилки, обговоріть їх, запитайте, що їй не сподобалося. Таким чином, ви йому допоможете уникнути «руйнування» його планів, адже він так очікував цієї вистави! Поясніть йому, що на помилках тільки вчаться, тим самим підготувавши його до наступного спектаклю.
