ОЦІНКА ДІЯЛЬНОСТІ ІСТОРИЧНОЇ ОСОБИ.
Про кого йде мова? Ким він (вона) були?
Чому його (її) вважають історичною особою? Що ви вважаєте головним результатом його (її0 діяльності?
Якими засобами він (вона) досягли своєї мети? Чи схвалюєте ви ці засоби?
Які риси характеру допомогли, а які – заважали йому (їй) досягти результатів?
Чи могли ці результати бути досягнуті без його участі та іншими засобами?
Як результати його (її) діяльності змінили життя людей? Чого більше – позитивного чи негативного вбачаєте в цих результатах?
ВИВЧЕННЯ ІСТОРИЧНИХ ПЕРСОНАЛІЙ.
Ознайомитися з найважливішими біографічними даними.
Простежити процес становлення особистості в конкретному середовищі.
Виявити історичні умови, які відіграли роль у формуванні поглядів, якостей особи.
дослідити участь історичної особи в суспільному житті.
Визначити, інтереси якої соціальної групи, класу, політичної сили відбиває історична особа у своїй діяльності.
Виявити вплив конкретної історичної особи на окремі галузі життя чи суспільно- політичні процеси.
З’ясувати морально-психологічні якості історичної особи.
показати коло однодумців і соратників історичної особи.
Визначити історичну роль особи та її вплив на певну сферу життя суспільства.
ВИМОГИ ДО ВЕДЕННЯ УЧНІВСЬКОГО ЗОШИТА З ІСТОРІЇ.
В учнівський зошит записують:
Тему та план уроку;
Визначення головних історичних понять;
Тези лекції вчителя;
Цитати;
Календарі подій;
Різноманітні таблиці та схеми;
Цифровий матеріал тощо.
Під час ведення зошита треба дотримуватися таких умов:
Виділення головного.
уникнення надмірної деталізації.
Логічний виклад матеріалу.
Постійний і систематичний запис у зошиті.
Записи мають бути акуратними, без помилок, основні думки і ключові ідеї бажано підкреслювати олівцем.
ЯКИМ ПОВИННО БУТИ МОВЛЕННЯ УЧНІВ.
У ході уроку історії вчитель звертає велику увагу на дотримання культури мовлення. До усної відповіді учнів висувають такі вимоги:
Змістовність викладу – повне , конкретне, чітке розкриття теми з використанням найважливіших історичних фактів, їх оцінка з висновками й узагальненнями;
Логічність – послідовне, чітке висвітлення чсторичного матеріалу;
Багатство мовлення- вживання історичних термінів, синонімів, образних висловів тощо. Яке зумовлюється використанням історичних документів, знанням літературних пам’яток епохи, історико-публіцистичних творів;
Емоційність і виразність – яскраво й образно висловлювати думки і почуття , вміло добирати приклади, точні слова;
Правильне вживання слів – забезпечується дотриманням норм української літературної мови, відсутністю слів-паразитів, жаргонних словотворень, русизмів, правильною вимовою і написанням історичних термінів.
З’ясуйте походження документа.
Хто його автор? Чиї інтереси захищає?
Як могли вплинути на автора історичні події чи загальна ситуація в цей період?
За яких історичних обставин він з’явився?
Що являє собою документ за змістом і формою(опис історичної події сучасником, оцінка події істориком, законодавчий акт...)?
Про що розповідається в документі? Яка сторона подій чи явища замовчується?
Які почуття викликає документ у читачів?
Що вас здивувало в цьому документові, а що вразило?
З’ясуйте , яке завдання до документа ви повинні виконати і що для цього потрібно.
Якщо документ має поглибити ваші знання про якесь історичне явище, подію чи особу, пригадайте, що вам уже відомо про це.
Прочитайте текст документа,визначте значення понять і термінів, що містяться в ньому.
Спробуйте виконати завдання. Якщо ви не можете це зробити, визначте, що вам заважає.
Зверніть увагу на те, як сформульовано завдання; можливо, ви не зрозуміли поставленого питання.
Прочитайте уважно й повільно документ ще раз, звертаючи увагу на зміст окремих речень.
Як цей документ кореспондується з іншими свідченнями про ці факти, подію, явище чи процес?
ПАМ’ЯТКА З ВИКОРИСТАННЯ КАРТИ ЯК ІСТОРИЧНОГО ДЖЕРЕЛА.
Займіть позицію біля карти так, щоб не заступати природне освітлення.
Запам’ятайте, що коли ви стоїте навпроти карти , вгорі буде північ, внизу- південь, зліва- захід, справа – схід.
Навчиться читати легенду карти – її умовні позначення. При всій різноманітності карт однотипні факти, події, явища – кордони та столиці, райони повстань, напрямки головних ударів і місця битв тощо – зображуються на них схожими позначками.
Зверніть увагу на написи, діаграми, таблиці,портрети,рисунки,які є на карті, і ви зрозумієте, що є резон у твердженні «Карта – це державна шпаргалка»
Працюючи з контурною картою, користуйтеся кольоровими олівцями, робіть умовні позначення.
На дрібномаштабних картах окремі позначки робіть шифрами, які включайте в умовні позначення, це впливатиме на естетику виконаної вами роботи.
