Додаток
до листа ПОІППО
17.08.20№ 01-22/739
Методичні рекомендації щодо вивчення навчальних предметів та організації освітнього процесу в початковій школі закладів загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному році
У наших школах не повинно бути нещасливих дітей, душу яких гнітить думка, що вони ні на що не здібні. Успіх у навчанні – єдине джерело внутрішніх сил дитини, які породжують енергію для переборення труднощів, бажання вчитися.
В.Сухомлинський
2020-21 навчальний рік - черговий етап активного реформування загальної середньої освіти в Україні.
Організація освітньої діяльності у 1-4-х класах закладів загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному році буде здійснюватися відповідно до законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Концепції Нової української школи (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року»; http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html), Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 87 від 21.02.2018 (у 1х - 3-х класах), Державного стандарту загальної початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 462 від 20.04.2011 (у 4-х класах).
Виконання вимог зазначених державних стандартів є обов’язковим для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування, типів і форми власності.
Навчальні заняття в школі будуть організовуються за семестровою системою.
Орієнтовна структура 2020/2021 навчального року:
1 вересня – свято Першого Дзвоника
І семестр – 01.09.2020 – 25.12.2020
ІІ семестр – 11.01.2021 – 28.05.2021
Орієнтовна дата проведення свята «Останній дзвоник» – 28.05. 2021 року.
1-го вересня обов’язковим є проведення першого уроку
Щорічно міністерство пропонує свої варіанти тем для першого шкільного заняття. Такі теми не є обов’язковими та можуть коригуватись вчителем. Важливо, щоб початок нового навчального року налаштував дітей на навчання, дав їм достатню мотивацію та корисні роздуми.
Обираючи ту чи іншу тему, вчителі повинні: орієнтуватись на вік школяра; враховувати актуальність проблематики.
Так, для початкових — 1-4-х класів, доречними стануть такі теми:
“Діти об’єднують Україну”; “Я люблю свою країну”; Добре тим, хто вміє дружити”; “Краса людини — її доброта” і т.д.
Указом Президента України 2020/2021 навчальний рік оголошено Роком математичної освіти в Україні, впродовж якого планується впровадити найбільш нагальні й потрібні дітям та освітянам новації, а також закріпити думку про те, що математика потрібна кожному з нас у повсякденному житті. Проведення Року математики має допомогти привернути увагу всього суспільства до розвитку математичної грамотності не лише у школярів, а у всіх громадян.
Пропонуємо добірку корисних посилань, які можна використати у підготовці Першого уроку:
1. Веселий початок: що робити на перших уроках вересня, щоб крига скресла (https://nus.org.ua/articles/veselyj-pochatok-shho-robyty-na-pershyh-urokah-veresnya-shhob-kryga-skresla/?fbclid=IwAR1zTM-mvfjFrsVh2QIyXLiwGi353PtrDmhI1OEE8TruRohp8DtPUv9biM4)
2. Ігри та вправи на розвиток комунікативних навичок (https://urok.in.ua/taxonomy/term/140/all)
3. Як знайомитися з класом? (https://vseosvita.ua/news/ak-znajomitisa-z-klasom-4236.html)
4. 12 фактів про математику та цікаві наукові знахідки (https://www.youtube.com/watch?v=6sQ9taGKU0o)
5.Цікаві факти математики(https://www.youtube.com/watch?v=QYgH1lRkY1E)
6. Чому потрібно вивчати математику. Вислови відомих людей про математику (https://www.youtube.com/watch?v=ghXdayQ4kho)
7.Роль математики в житті людини (https://www.youtube.com/watch?v=Xhzu2Yjo2VA)
8. Презентація “Математика у повсякденному житті” (https://naurok.com.ua/prezentaciya-matematika-u-povsyakdenomu-zhitti-39320.html
Добре тому, хто навчився вчитися.
Менандр
2020/2021 навчальний рік у закладах загальної середньої освіти буде особливим і розпочнеться відповідно до особливостей епідеміологічної ситуації в конкретному регіоні або окремій адміністративно-територіальній одиниці, а саме:
1) «зелений», «жовтий» або «помаранчевий» рівень епідемічної небезпеки – відвідування закладів освіти здобувачами загальної середньої освіти дозволено в звичайному режимі;
2) «червоний» рівень епідемічної небезпеки – відвідування закладів освіти здобувачами загальної середньої освіти заборонено, а отже, освітній процес забезпечується з використанням технологій дистанційного навчання.
Рішення щодо особливостей організації освітнього процесу у закладах освіти в умовах «зеленого», «жовтого» або «помаранчевого» рівнів епідемічної небезпеки приймає педагогічна рада закладу освіти з урахуванням Тимчасових рекомендацій щодо організації протиепідемічних заходів у закладах освіти в період карантину в зв’язку з поширенням короновірусної хвороби (COVID-19), затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 30.07.2020 № 42.
Щодо особливостей організації освітнього процесу
Відповідно до рекомендацій МОЗ, ВООЗ, медичних організацій інших країн пріоритетом організації освітнього процесу в закладах освіти є дотримання принципів соціального дистанціювання, правил гігієни, використання засобів індивідуального захисту та уникнення масових скупчень осіб.
Тому організація освітнього процесу в закладі освіти забезпечується з урахуванням: вимог соціального дистанціювання; регулярного моніторингу та аналізу відвідування занять учнями з метою раннього виявлення збільшення захворюваності та інформування служби громадського здоров’я у випадку різкого збільшення; дотримання нормативів наповнюваності класів та інших вимог законодавства про освіту.
Рекомендуємо:
запровадити гнучку структуру навчального року, передбачивши можливість внесення змін до термінів проведення канікул, початку та завершення навчальних семестрів, з урахуванням епідеміологічної ситуації;
запропонувати батькам учнів, які належать до категорій, яким не рекомендовано перебування в закладах освіти (особам із хронічними легеневими хворобами; особам, які мають розлади імунної системи; особам із захворюванням на цукровий діабет тощо), продовжити навчання за формами здобуття освіти, що максимально відповідають потребам їхнього захисту та безпеки (наприклад, педагогічний патронаж, екстернатна, сімейна (домашня) або дистанційна форми здобуття освіти);
з метою забезпечення соціальної дистанції під час навчання використовувати великі приміщення (зокрема, актові зали, рекреації, коридори, адаптовані для потреб навчання), за сприятливих погодних умов забезпечувати проведення занять з окремих предметів на відкритому повітрі; проводити навчальні заняття з окремих предметів або в окремі навчальні дні у підгрупах, використовуючи технології змішаного навчання.
Колеги, ВАЖЛИВО! На початку нового навчального року рекомендуємо виявити рівень опанування учнями навчального матеріалу, яким учні оволодівали під час карантинних обмежень самостійно або із використанням технологій дистанційного навчання, визначити необхідність організації повторення цього матеріалу, спланувати та організувати систематизацію та узагальнення навчального матеріалу, актуалізацію окремих тем, передбачити визначення диференційованих навчальних завдань з урахуванням рівня засвоєння попереднього матеріалу учнями тощо.
Варто уникати організації видів діяльності, які вимагають безпосереднього фізичного контакту між учнями: рекомендуємо зменшити кількість комунікаційних вправ, уникати групових ігор, що передбачають тактильний контакт, проводити ранкові зустрічі із дотриманням соціальної дистанції, за можливості, на свіжому повітрі тощо.
Основним документом, що забезпечує досягнення учнями визначених відповідними Державними стандартами результатів навчання, є освітня програма. (стаття 33 Закону України «Про освіту», стаття 11 Закону України «Про загальну середню освіту»). Освітні програми розробляються закладами освіти, науковими установами, іншими суб’єктами освітньої діяльності та затверджуються відповідно до законів України «Про освіту» та «Про загальну середню освіту». Заклади загальної середньої освіти області можуть використовувати типові або інші освітні програми.
З урахуванням поетапного переходу закладів освіти на здійснення діяльності за новим Державним стандартом у 2020/2021 н.р. освітня програма закладу освіти може розроблятися на основі: для 1-2 класів – Державного стандарту початкової освіти (2018), типових освітніх програм (наказ МОН України від 08.10.2019 № 1272); для 3 класів – Державного стандарту початкової освіти (2018), типових освітніх програм (наказ МОН України від 08.10.2019 № 1273); для 4 класів – Державного стандарту початкової загальної освіти (2011 р.), типових освітніх програм (наказ МОН України від 20.04.2018 № 407).
Навчальні плани зорієнтовані на роботу початкової школи за 5-денним навчальними тижнем.
У навчальному плані освітньої програми закладу освіти конкретизується варіативний складник. Використання годин варіативного складника навчальних планів може йти на збільшення годин на вивчення окремих предметів інваріантного складника, упровадження курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять. Вибір між упровадженням курсів за вибором і проведенням індивідуальних консультацій та групових занять, заклад освіти здійснює з урахуванням індивідуальних навчальних можливостей та пізнавальних інтересів здобувачів освіти і спрямовує на забезпечення умов диференціації та індивідуалізації освітнього процесу.
У разі використання варіативної години на вивчення курсу за вибором до переліку навчальних програм, який є складником освітньої програми додається програма цього курсу.
Звертаємо увагу, що програма курсу за вибором повинна мати відповідний гриф і входити до переліку навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих МОН України для використання у початкових класах закладів загальної середньої освіти (https://bitly.su/Cb9ln2YP)
При розподілі варіативного складника навчального плану слід враховувати, що гранично допустиме навантаження вираховується на одного учня, а уроки фізичної культури не враховуються при визначенні цього показника.
Відповідно до Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у закладах загальної середньої освіти (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128) під час вивчення української та іноземної мов, інформатики клас може ділитися на групи за умови відповідної кількості учнів у класі (більше 27). Можливість поділу класів на групи при вивченні окремих предметів має бути зафіксована в освітній програмі закладу освіти.
Наголошуємо на необхідності врахування у діяльності початкової освіти нормативно-правової бази Нової української школи (у 1-3 класах) та Державного стандарту загальної початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №462 від 20.04.2011 (у 4-х класах):
Закон України “Про освіту”
Закон України “Про загальну середню освіту”
Постанова Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року№ 462«Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти»
Постанова від 21 лютого 2018 р. №87 “Про затвердження Державного стандарту початкової освіти»
РОЗПОРЯДЖЕННЯ Кабінету Міністрів від 14 грудня 2016 р. № 988-р “Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти “Нова українська школа” на період до 2029 року”
Положення про сертифікацію педагогічних працівників (зі змінами від 24.12.2019 р.)
Щодо тривалості уроку в початковій школі. Лист МОН України від 02.04.2018 №1/9-190“Щодо скороченої тривалості уроку для учнів початкової школи”
Професійний стандарт „Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти”
Наказ МОН України № 21 від 09.01.2020 року « Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 07 грудня 2018 року № 1362»;
Наказ від 07.12.2018р. №1362 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо заповнення Класного журналу»;
Наказ МОН України від 08.04.2015 №412 «Про затвердження Інструкції щодо заповнення Класного журналу для 1-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів» зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.04.2015 за №472/26917;
Наказ Міністерства освіти і науки України від 19.08.2016 №1009 «Про орієнтовні вимоги до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи»;
Концепція Нової української школи від 14.12.2016 №988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року»;
Наказ МОН України від 13.07.2017 №1021 «Про організаційні питання запровадження Концепції Нової української школи у ЗНЗ І ступеня»;
Наказ МОН України від 13.07.2017 №1028 «Про проведення всеукраїнського експерименту на базі загальноосвітніх навчальних закладів»;
Постанова Кабінету Міністрів України №87 від 21.02.2018 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти»;
Наказ МОН України від 05.03.2018 № 223 «Щодо упровадження ігрових та діяльнісних методів навчання в освітній процес перших класів закладів загальної середньої освіти»;
Наказ МОН №283 від 23.03.2018 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації освітнього простору Нової української школи»;
Наказ МОН №268 від 21.03.2018 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти»
Наказ МОН від 22.03.2018 №271 «Про затвердження Примірного переліку корекційних засобів навчання та реабілітаційного обладнання для спеціальних закладів освіти»;
Лист МОН України від 27.03.2018 №1/9-181 «Роз’яснення щодо освітніх програм, що не є типовими»;
Лист МОН України від 02.04.2018 №1/9-190 «Щодо скороченої тривалості уроку для учнів початкової школи»;
Наказ МОН №367 від 17.04.2018 «Порядок зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти»;
Лист МОН України від 19.04.2018 №1/9-249 «Щодо забезпечення наступності дошкільної та початкової освіти»;
Наказ МОН №407 від 20.04.2018 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня»;
Лист МОН від 18.05.2018 №1/9-322 «Щодо порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах в умовах повної або часткової інтеграції різних освітніх галузей, можливість якої передбачена Державним стандартом початкової освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №87 від 21.02.2018»;
Лист МОН від 03.07.2018 №1/9-415 «Інструктивно – методичні рекомендації щодо вивчення в закладах загальної середньої освіти навчальних предметів та організація освітнього процесу у 2018/2019 навчальному році»;
Наказ МОН №816 від 26.07.2018 «Про затвердження типової освітньої програми початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для учнів 1 класів з інтелектуальними порушеннями»;
Наказ МОН №1143 від 10.08.2018 «Пpo затвердження професійного стандарту «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти»;
Наказ МОН №924 від 20.08.2018 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів першого класу у Новій українській школі»;
Наказ МОН №925 від 20.08.2018 «Методичні рекомендації щодо адаптаційного періоду для учнів першого класу».
Залишаються актуальними методичні рекомендації Міністерства щодо організації навчально-виховного процесу і вивчення базових дисциплін попередніх років:
для 1 класів - особливості організації освітнього процесу в 1 класах
за Типовими освітніми програмами, розробленими під керівництвом Савченко О. Я., Шияна Р. Б. висвітлено у листі МОН № 1/9-415 від 03.07.18 року «Щодо вивчення у закладах загальної середньої освіти навчальних предметів у 2018/2019 навчальному році»;для 2-х класів «Особливості організації освітнього процесу у 2 класах» Лист МОН України № 1/11-5966 від 01.07.2019;
для 3-х класів - додаток до листа Міністерства освіти і науки України від 11.08.2020 № 1/9-430 «Методичні рекомендації про викладання у початковій школі у 2020/2021 навчальному році»;
для 4 класів – додаток до листа Міністерства освіти і науки України від 09.08.2017 р. № 1/9-436 «Методичні рекомендації щодо викладання у початковій школі у 2017/2018 навчальному році»
. Наказ МОН № 240 від 23 червня 2000 «Про затвердження Інструкції з ведення ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах I – III ступенів», відновлена наказом МОН від 29.11.2013р. №1655.
Наказ МОНМСУ №423 від 10 травня 2011 «Про затвердження єдиних зразків ведення обов’язкової ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах І-ІІІ ст. усіх форм власності”.
Структура навчального року (за чвертями, півріччями, семестрами), тривалість навчального тижня, дня, занять, відпочинку між ними, інші форми організації освітнього процесу встановлюються закладом загальної середньої освіти у межах часу, передбаченого освітньою програмою.
У зв’язку із епідеміологічною ситуацією та необхідністю введення карантинних заходів задля запобігання поширення вірусних хвороб під час календарно-тематичного планування важливо врахувати можливість організації освітнього процесу в межах навчального року в умовах карантину.
Для організації дистанційного навчання в цей період пропонуємо скористатися методичними рекомендаціями, поданими у листах МОН від 23.03.2020 № 1/9-173; від 16.04.2020 № 1/9-213; методичними рекомендаціями «Організація дистанційного навчання в школі» (упорядник І. Коберник), розробленими за підтримки МОН України (https://cutt.ly/MynTayc)
Колеги! Ураховуючи завершення 2019/2020 н.р. в умовах дистанційного навчання, під час календарно-тематичного планування опрацювання програмового матеріалу на 2020/2021 н.р. рекомендуємо збільшити тривалість проведення повторення, узагальнення і систематизації вивченого за попередній рік. Протягом першого-другого тижнів очного навчання провести діагностувальні роботи з метою виявлення рівня навченості здобувачів освіти та їх готовності до подальшого усвідомленого опанування програмового матеріалу. За результатами діагностики спланувати матеріал для повторення, узагальнення і систематизації, водночас забезпечивши диференціацію й індивідуалізацію цієї роботи.
Режим роботи закладу загальної середньої освіти визначається закладом освіти на основі відповідних нормативно-правових актів. Задля дотримання безпечних умов перебування учасників освітнього процесу у закладі освіти рекомендуємо керуватись нормативними документами Міністерства охорони здоров’я України, місцевих органів влади щодо здійснення протиепідемічних заходів.
Тривалість уроків у закладах освіти становить: у перших класах – 35 хвилин, у других – четвертих класах – 40 хвилин. Заклад освіти може обрати інші, крім уроку, форми організації освітнього процесу. Вибір має зумовлюватись дидактичною доцільністю, матеріально-технічною базою закладу, підготовкою вчителя та враховувати індивідуальні особливості учнів. З метою розширення можливостей закладу освіти щодо впровадження інноваційних, науково обґрунтованих організаційних форм навчання рекомендуємо скористатися пропозиціями науковців Інституту педагогіки НАПН України щодо дидактичних моделей організаційних форм компетентнісно орієнтованого навчання (https://cutt.ly/eynEePM )
Задля забезпечення повноцінного освітнього процесу викладання онлайн, рекомендуємо застосовувати онлайн інструменти, використовуючи сучасні електронні ресурси: ZOOM, Viber, Skype, безкоштовні платформи Google Classroom, Moodle, Microsoft Teams тощо. Актуальною формою навчання є також розміщення записів відеоуроків з різних навчальних предметів, презентацій, відеоконференцій, інформування учнів та батьків про освітні ресурси, що сприятиме засвоєнню знань учнів/учениць різних рівнів. Важливо, щоб в учнів/ учениць були чіткі інструкції до завдань, які необхідно виконати, та був вільний доступ до навчальних матеріалів.
В освітньому процесі заклади загальної середньої освіти можуть використовувати лише навчальну літературу, що має гриф Міністерства освіти і науки України або висновок «Схвалено для використання в загальноосвітніх навчальних закладах» відповідною комісією Науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України. Перелік навчальної літератури постійно оновлюється і доступний на офіційному вебсайті Міністерства (https://mon.gov.ua/ ) та на вебсайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» (https://imzo.gov.ua/pidruchniki/pereliki/ ).
Процес навчання буде легким, якщо це стане для дітей яскравим, захоплюючим, наповненим живими образами, звуками, мелодією те, що дитина повинна запам’ятати перш за все
В.Сухомлинський
ІНТЕГРАЦІЯ та інтегроване навчання.
Особливістю початкової школи є те, що діти приходять до школи з різним рівнем готовності до навчання, неоднаковим соціальним досвідом, відмінностями в психофізіологічному розвитку. Початкова загальна освіта покликана допомогти реалізувати здібності кожного і створити умови для індивідуального розвитку дитини.
За час реформування здійснено радикальне оновлення змісту шкільної освіти, значна робота проведена з методичного забезпечення навчального процесу, удосконалення форм і методів навчання, приведення їх у відповідність з вимогами життя. Триває розвантаження програм від другорядного матеріалу, надмірно ускладненого, робиться наголос на зв’язку одержуваних у школі знань з життям. Все це підпорядковано головному завданню школи – формуванню всебічно і гармонійно розвиненої особистості.
Особливої уваги заслуговує питання інтеграційного навчання молодших школярів. Інтеграційне навчання – це не нові технології, це – класика.
Підвищення ефективності навчання передбачає скорочення витрат часу і праці учнів та вчителів, необхідних для свідомого, глибокого і міцного засвоєння учнями програмового матеріалу. Інтеграція має у цьому плані дійсно невичерпні можливості. Використання знань із суміжних предметів, опора на розумові та практичні вміння, сформовані під час вивчення різних предметів, значно полегшує засвоєння навчального матеріалу.
У Великому тлумачному словнику інтеграція – це “доцільне об’єднання та координація дій різних частин цілісної системи”.
Наукові дослідження показують, що інтеграція змісту освіти багато в чому вирішує проблему зміцнення та збереження психічного і фізичного здоров’я школярів, сприяє підвищенню мотивації навчальної діяльності. Для нашої сучасності характерна інтеграція наук, прагнення отримати найточніше уявлення про загальну будову світу. Ці ідеї знаходять своє відображення як в концепції сучасної шкільної освіти, так і в концепції професійної підготовки спеціалістів. Інтеграція – важлива умова сучасної науки і розвитку цивілізації в цілому. Адже нинішня стадія наукового мислення дедалі більше характеризується прагненням розглядати не окремі, ізольовані об'єкти, явища життя, а їх більш чи менш широкі єдності.
На сучасному етапі окремі елементи інтегрованого підходу до організації освітнього процесу у початковій школі втілені в практичну діяльність. Доведено, що інтегрований підхід у навчанні сприяє розширенню соціально-пізнавального досвіду учнів у руслі поставлених учителем конкретних навчально-виховних завдань, інтенсивному розвитку молодших школярів в аспекті вибраної тематики; формуванню інтересу до подій і явищ дійсності, вихованню особистості, розвиває загальнонавчальні навички дітей.
Ефективність навчання молодших школярів значно підвищиться, якщо використовувати такі способи інтеграції змісту початкового навчання: - інтегровані курси: - інтегровані підручники; - інтегровані завдання; - інтегровані уроки. Інтеграція є однією з найперспективніших інновацій, яка здатна вирішити чисельні проблеми системи сучасної початкової освіти. Вже сьогодні є очевидним, що інтегроване навчання як ніяке інше закладає нові умови діяльності вчителів та учнів, є діючою моделлю активізації інтелектуальної діяльності та розвиваючих прийомів навчання. Інтеграція зобов'язує до використання різноманітних форм викладання, що має вплив на ефективність сприйняття учнями навчального матеріалу. Вона стає для всіх її учасників – і вчителів, і учнів, і батьків – школою співпраці та взаємодії, що допомагає разом просуватися до спільної мети.
Переваги інтегрованих уроків полягають в тому, що вони: сприяють підвищенню мотивації навчання, формування пізнавального інтересу учнів; сприяють розвитку мовлення, формування вміння учнів порівнювати, узагальнювати, робити висновки, знімають перенапруження; дозволяють врахувати досвід школяра, урізноманітнити методи і прийоми роботи, уникнути повторів одних і тих же знань в різних навчальних предметах, і тим самим зменшити витрати дитини на освоєння знань які не тільки поглиблюють уявлення про предмет, розширюють кругозір, а й сприяють формуванню різнобічно розвиненої, гармонійно і інтелектуально розвиненої особистості. Інтеграція є джерелом знаходження нових зв'язків між фактами, які підтверджують або поглиблюють певні висновки, спостереження учнів в різних предметах.
За допомогою інтегрованих уроків з’являються великі можливості розвивати в дитини інтелект, які в традиційному навчанні використовуються недостатньо.
Не рекомендовано інтегровані курси в початковій школі розділяти на окремі предмети.
Класний журнал.
Фактичне виконання навчальної програми у 4-х класах фіксується у Класному журналі відповідно до Інструкції щодо заповнення Класного журналу для 1-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 08.04.2015 № 412, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.04.2015 за № 472/26917, та з урахуванням методичних рекомендацій щодо заповнення Класного журналу для 1-4-х класів закладів загальної середньої освіти (лист Міністерства освіти і науки України від 21.09.2015 № 2/2-14-1907-15).
Виконання навчальної програми у 1-3 класах НУШ фіксується у Класному журналі з урахуванням вимог наказу МОН України № 21 від 09.01.2020 року « Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 07 грудня 2018 року № 1362» та Методичних рекомендацій щодо заповнення класного журналу в НУШ.
Заповнювати Класний журнал мають право класний керівник та вчителі, які викладають окремі предмети. На них покладена особиста відповідальність за своєчасність, стан та достовірність записів. Записи в журналі слід робити виключно державною мовою. На тих сторінках, що відведені для навчальних предметів з іноземних мов, можна записувати теми уроків, екскурсій, проектів мовою навчального предмета.
Робити записи на всіх сторінках журналу необхідно чітко й розбірливо, пастою або чорнилом одного кольору. Якщо для вивчення окремих предметів клас ділиться на групи, то для кожної з них у журналі відводять окремі сторінки і після назви предмета у дужках записують номер групи (I група; II група).
Предметна інтеграція змісту початкової освіти має бути відображена в робочому плані закладу загальної середньої освіти. Назви предметів у розкладі занять учнів і класному журналі мають співпадати з їх назвами у робочому навчальному плані.
Типовими освітніми програмами визначається реалізація змісту дев'яти освітніх галузей у навчальних предметах «Українська мова», «Іноземна мова», «Математика», «Фізична культура» та двох інтегрованих курсах «Я досліджую світ», «Мистецтво». Типова освітня програма, розроблена під керівництвом О. Я. Савченко, передбачає ще і навчальний предмет «Технології і дизайн».
Освітня галузь «Мовно-літературна» за типовою освітньою програмою під керівництвом О. Я. Савченко реалізується у навчальних предметах «Українська мова» та «Іноземна мова». Запис у журналі «Українська мова» в цьому випадку фіксується як окремий предмет (7 годин на тиждень).
Освітня галузь «Мовно-літературна» за типовою освітньою програмою під керівництвом Р. Б. Шияна реалізується у навчальних предметах «Українська мова», «Іноземна мова» та інтегрованому курсі «Я досліджую світ». Вивчення української мови передбачає часовий розподіл програмового матеріалу між предметом «Українська мова» та інтегрованим курсом «Я досліджую світ» (мовно-літературна галузь), відповідно до якого 5 годин на тиждень використовується на вивчення української мови як окремого предмета, 2 години української мови на тиждень включені до інтегрованого курсу «Я досліджую світ» (мовно-літературна галузь). Відповідно до зазначеного українська мова фіксується як окремий предмет (5 годин на тиждень). В інтегрованому курсі «Я досліджую світ» зміст мовно-літературної галузі розгортається лінійно разом із змістом решти галузей, що інтегруються, і записується на сторінках, виділених для курсу «Я досліджую світ».
Для обох програм запис навчального предмета «Іноземна мова» зверху у лівій частині сторінки журналу уточнюється назвою мови, яка вивчається. Якщо клас ділиться на групи, у дужках записується номер групи. Для кожної групи відводяться окремі сторінки для запису уроків.
Освітня галузь «Математична» реалізується через вивчення окремого навчального предмета «Математика» (за типовою освітньою програмою О. Я. Савченко у 1-2 класах - 4 години, у 3-4 класах - 5 годин на тиждень; за типовою освітньою програмою Р. Б. Шияна у 1-2 класах - 3 години, у 3-4 класах – 4 години на тиждень) та включенням програмового змісту з математики, розрахованого на 1 навчальну годину, в інтегрований курс «Я досліджую світ» (за типовою освітньою програмою Р. Б. Шияна). При заповненні журналу навчальний предмет «Математика» фіксується на одній сторінці, зміст записується відповідно до календарно-тематичного планування.
Зміст освітніх галузей «Природнича», «Соціальна і здоров’язбережувальна», «Громадянська та історична», «Технологічна» представлений в інтегрованому курсі «Я досліджую світ».
Запис змісту уроків інтегрованого курсу «Я досліджую світ» для обох програм фіксується відповідно до календарно-тематичного планування. Виокремлювати освітні галузі не потрібно.
Усюди цінність школи дорівнює цінності її вчителя
А.Дістервег
Ще раз наголошуємо на тому, що першочергове право викладання усіх дисциплін у початковій школі належить сертифікованому учителю початкових класів (сертифікат НУШ, EdEra). Відповідно до угоди з ЦК Профспілки педагогічних працівників МОН, можна “передавати уроки з окремих предметів у початкових класах лише спеціалістам за наявності об’єктивних причин та обов’язкової письмової згоди учителів початкових класів, забезпечуючи при цьому оплату праці відповідно до положень п. 74 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти
Автономія вчителя має бути забезпечена академічною свободою, включаючи свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність, вільним вибором форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі, розробленням та впровадженням авторських навчальних програм, проектів, освітніх методик і технологій, методів і засобів, насамперед методик компетентнісного навчання.
Вчитель має право на вільний вибір освітніх програм, форм навчання, самостійно переносити теми уроків відповідно до засвоєння учнями навчального матеріалу, визначати кількість годин на вивчення окремих тем.
Календарне, поурочне планування та модельна програма складається вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел тощо. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарних планів та поурочних планів-конспектів є індивідуальною справою вчителя. Встановлення універсальних у межах закладу загальної середньої освіти, міста, району чи області стандартів таких документів є неприпустимим.
У 1 класі домашнє завдання не задається та відповідно не фіксується у Класному журналі. У 2 класі домашнє завдання є необов’язковим, проте на непарній сторінці розвороту журналу в графі «Завдання додому» можуть зазначатися пошуково-дослідницькі та творчі завдання.
У 3-4 класах домашні завдання, у разі їх надання, обов’язково фіксуються у Класному журналі. У відповідній графі стисло записуються зміст (сторінки підручника, номери задач тощо) та/або спосіб виконання завдання (вивчити напам'ять, повторити, розв'язати тощо). Допускається запис домашнього завдання (назва тексту тощо) мовою навчального предмета (іноземною, національної меншини).
Новий Державний стандарт початкової освіти, регламентуючи свободу педагогічних спільнот у виборі шляхів навчання, виховання і розвитку школярів, відкриває можливість вибору та створення власного навчального забезпечення освітнього процесу. Чинні вимоги до його якості доповнюються показниками, що відповідають пріоритетам нового Державного стандарту і передбачають: реалізацію ідеї інтеграції; дослідницький підхід до формування умінь; конструювання знань, а не їх відтворення; організацію пошуку інформації з різних джерел; розвиток критичного мислення, творчості тощо.
У 1- 4 класах закладів загальної середньої освіти пропонується працювати за підручниками, що за результатами конкурсного відбору отримали гриф «Рекомендовано для використання в закладах загальної середньої освіти» і надруковані за кошти державного бюджету. Використання навчальних посібників, зошитів з друкованою основою, що доповнюють зміст підручників, утворюють разом з ними навчальні комплекти, є необов’язковим і може мати місце в освітньому процесі лише за умови дидактичної доцільності навчальних видань для реалізації нових підходів у роботі з учнями, дотримання вимог щодо уникнення перевантаження учнів та добровільної згоди усіх батьків учнів класу на фінансове забезпечення.
Звертаємо також увагу, що відповідальність за реалізацію державної політики у сфері освіти та забезпечення якості освіти на відповідній території покладена на органи місцевого самоврядування (стаття 66 Закону України «Про освіту»).
Важливими для організації належної освітньої діяльності у 2020-21 навчальному році залишаються документи:
Особливості організації освітнього процесу в 1 класах Лист Міністерства освіти і науки України від 03. 07. 2018 р. № 1/9-415
Наказ МОН України № 1362 від 07 грудня 2018 року Про затвердження методичних рекомендацій щодо заповнення Класного журналу учнів першого класу Нової української школи
Наказ №924 від 20.08.2018 р. «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів першого класу НУШ»
Особливості організації освітнього процесу у 2 класах Лист МОН України № 1/11-5966 від 01.07.2019
Наказ МОН України №1154 від 27.08.2019 року «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів другого класу»
Є ще одна особливість цього навчального року.
Вперше 3-ті класи НУШ розпочинають основний цикл навчання у початковій школі. Тож слід врахувати ряд особливостей організації освітнього процесу у 3 класах.
Та перш ніж говорити про організацію навчання у 3-му класі, рекомендуємо ознайомитися з результатами моніторингового дослідження рівня сформованості наскрізних умінь учнів початкової школи.У ньому взяли участь 3-ті класи, серед яких і пілотні НУШ.https://nus.org.ua/articles/nush-chy-ni-shho-pokazalo-doslidzhennya-tretoklasnykiv/
Отже, у 3-му класі НУШ пріоритетними залишаються завдання створення освітнього середовища для реалізації інтегративного підходу до компетентнісно орієнтованого навчання, забезпечення умов для взаємодії учасників освітнього процесу на засадах педагогіки партнерства та в умовах психологічної комфортності.
Водночас необхідно враховувати, що учні 3 класу розпочинають освітній процес зі зменшенням у ньому частки ігрових методів відносно проблемно-пошукових, дослідницьких та інших методів навчання.
Ця особливість зумовлює певні організаційні зміни та вибір таких методик, які створюють для учня ситуацію самостійного вибору, вияву відповідальності й ініціативності, критичної оцінки й сміливості у прийнятті рішень, здатності в команді вирішувати проблеми.
Відповідно основними видами діяльності учнів мають бути дослідницька, пошукова, творча тощо. Ігрову діяльність пропонується організовувати для проведення дидактичних, ділових ігор, ігор-стратегій тощо.
Задля збереження наступності з попереднім адаптаційно-ігровим циклом навчання рекомендовано навчальний день учнів 3 класів розпочинати ранковою зустріччю з дотриманням методики її проведення. Окрім психологічного налаштування учнів на роботу протягом дня доцільно ранкові зустрічі присвячувати введенню теми дня, тижня, окресленню певної навчальної проблеми, компетентнісно орієнтованого завдання, які необхідно виконати у процесі подальшої навчальної діяльності.
Варіативність організації освітнього процесу в 3 класі забезпечується двома типовими освітніми програмами (НУШ 1 та НУШ 2), що відрізняються моделями інтеграції змісту освітніх галузей. Спільним для обох освітніх програм є підходи до організації освітнього процесу та оцінювання результатів навчання здобувачів освіти.
Оцінювання — (фр. evaluation від value ціна, вартість) оцінка, визначення ціни, вартості, визначення кількості, якості продукції, якості ресурсів, придатності тощо; аналіз даних, обстановки.
Вікіпедія- вільна енциклопедія
Оцінювання навчальних досягнень учнів в НУШ
Оцінювання навчальних досягнень учнів Нової української школи здійснюється вербально. Облік результатів завершального (підсумкового) оцінювання, що здійснюється з урахуванням динаміки зростання рівня навчальних досягнень учня/учениці, фіксується в свідоцтві досягнень.
Міністерство освіти і науки винесло на громадське обговорення зміни до критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів, які навчаються за новим стандартом.
Як зазначають у міністерстві, пропонуються такі зміни:
у першому та другому класах застосовується вербальна характеристика особистих досягнень та результатів навчання учнів;
у третьому та четвертому класах, першому семестрі п’ятого класу Нової української школи (далі – НУШ) підсумкове оцінювання здійснюється за рівневою шкалою.
Підсумкове оцінювання учнів 3-4 класів пропонують проводити за чотирма рівнями:
початковий; середній; достатній; високий.
Рівні результатів навчання учнів пропонують визначати за:
рівнем сформованості умінь як складових ключових та предметних компетентностей;
рівнем володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;мірою самостійності у виконанні навчальних завдань;
рівнем сформованості вміння виявляти проблеми та розв’язувати їх, висувати і формулювати гіпотези;
рівнем пізнавальної діяльності.
Документ містить також окремі положення щодо оцінювання результатів навчання учнів з особливими освітніми потребами:
“Оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами здійснюється відповідно до індивідуальної програми розвитку (ІПР), що розробляється на основі висновку фахівців інклюзивно-ресурсного центру (ІРЦ), де зазначено труднощі функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я, що можуть впливати на ефективність застосування певних форм оцінювання.
Добір форм поточного та підсумкового оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами здійснюється індивідуально з обов’язковим урахуванням їх можливостей функціонування, життєдіяльності та здоров’я.
Це проєкт. Чекаємо його схвалення і оприлюднення.
На сьогодні, керуючись усіма нормативними та рекомендаційними документами маємо таку картину щодо оцінювання учнів в 3-х класах НУШ:
Оцінювання результатів навчання учнів 3 класу здійснюється вербально та не передбачає виставлення балів та інших позначок у Класному журналі. Словесні судження (характеристики) з рекомендаціями (за потреби) щодо результатів виконаних робіт можуть бути зафіксовані у робочих зошитах/ на аркушах з виконаними завданнями.
Вербальні оцінки особистісних досягнень фіксуються двічі на рік у свідоцтві досягнень, зокрема у грудні та травні.
Прогрес учня протягом року відслідковується за щоденниками педагогічних спостережень та учнівським портфоліо, результатами діагностичних робіт, що мають містити компетентнісно орієнтовані завдання. Діагностувальні роботи можуть бути усними чи письмовими, у формі тестових завдань чи комбіновані, можуть передбачати практичну роботу тощо. Форму роботи, зміст завдань, спосіб зворотного зв’язку учитель обирає самостійно з урахуванням особливостей учнів класу.
Обсяг діагностувальних робіт визначають з розрахунку прогнозованого часу на виконання окремих завдань учнями, з урахуванням їхньої готовності до виконання того чи іншого завдання. У 3 класі тривалість виконання діагностувальної роботи не повинна перевищувати 35 хв (із 40 хв уроку 5 хв інструктаж, 35 хв – виконання роботи).
Протягом навчального дня рекомендовано проводити не більше 1 діагностувальної роботи. З метою уникнення збігів часу проведення діагностувальних робіт терміни необхідно враховувати і узгоджувати під час календарно-тематичного планування. Ураховуючи можливість коригування термінів виконання календарно-тематичного плану і 20 % резервного часу програми, дата проведення діагностувальної роботи може бути змінена на підставі аналізу результатів спостережень у процесі формувального оцінювання. Результати діагностувальних робіт зберігаються у портфоліо учня і не фіксуються у класному журналі.
Оцінювання навчальних досягнень відбувається вербально за рівнями: високий, достатній, середній, початковий. Звертаємо увагу, що оцінюються вміння, які є обов’язковими результатами навчання, визначеними за кожною освітньою галуззю. Оцінювання результатів навчання здійснюється наприкінці вивчення теми, кількох тем або логічно завершеної частини змісту навчальної програми предмета вивчення.
У 3 класі до журналу записуються лише результати завершального (підсумкового) оцінювання за кожен семестр.
Річне оцінювання здійснюється на підставі результатів оцінювання за останній семестр.
Результати навчання зазначаються на відповідних сторінках навчальних предметів, використовуючи такі позначення: П – початковий рівень; С – середній рівень; Д – достатній рівень; В – високий рівень.
У свідоцтві досягнень рівні сформованості вмінь, які є обов’язковими результатами навчання, визначеними за кожною освітньою галуззю, фіксуються в кінці навчального року.
Свідоцтво досягнень вкладається в особову справу учня.
При цьому необхідно дотримуватись до 2020/2021 навчального року вимог статті 17 Закону України «Про повну загальну середню освіти» щодо права учнів на справедливе, неупереджене, об’єктивне, незалежне, недискримінаційне та доброчесне оцінювання результатів його навчання. У початковій школі перевірці підлягає кожна виконана учнем робота.
Колеги! З метою інформування повідомляю:
Методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу в 1-му класі, підготовлені науковцями НАПН України - авторами підручників і типової освітньої програми, розробленої під керівництвом О.Я. Савченко, можна завантажити з електронної бібліотеки Інституту педагогіки:
http://undip.org.ua/news/library/metod_rekom_detail.php?ID=8832
Методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу в 2-му класі, підготовлені науковцями НАПН України - авторами підручників і типової освітньої програми, розробленої під керівництвом О.Я. Савченко, можна завантажити з електронної бібліотеки Інституту педагогіки:
http://undip.org.ua/news/library/metod_rekom_detail.php?ID=9259
На допомогу вчителям у відділі початкової освіти НАПНУ розроблено технологію вхідного діагностування навченості учнів. Наразі відбувається редагування й художнє оформлення практичних матеріалів - завдань для вхідної діагностики в 2, 3, 4 і 5 класах з української мови і читання (літератури), математики, "Я досліджую світ" (природознавства). Ці матеріали будуть презентовані вчительській спільноті.
Хочу повідомити , що вийшов друком збірник "Організація освітнього процесу в початковій школі", в якому подані методичні рекомендації та коментарі щодо особливостей навчання у 3 класі, орієнтири для планування уроків української мови і читання, математики, "Я досліджую світ" від авторів підручників і типової освітньої програми - О. Савченко і К. Пономарьової, М. Вашуленка і О. Вашуленко, О. Петрук, О. Онопрієнко і С. Скворцової, Н. Листопад, Н. Бібік, І. Андрусенко та ін.
Є ще одна цікава інформація. Нас запрошують долучитися до інноваційного освітнього проєкту всеукраїнського рівня «Я – дослідник 2.0: початкова школа», який реалізується у 2020-2024 роках. Проєкт стартує з 2020/2021 навчального року у 1 та 2 класах «Сінгапурська математика» і «Я досліджую світ».
Ініціатором Проєкту виступає Видавничий дім «Освіта» за сприяння ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», Інституту педагогіки НАПН України, закладів післядипломної педагогічної освіти, громадських організацій. Наукове керівництво здійснюватиме Васильєва Дарина Володимирівна, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник відділу математичної та інформатичної освіти Інституту педагогіки НАПН України. Деталі на сайті https://ja-doslidnik.com/ Долучайтеся до команди новаторів.
27 серпня 2020 року відбудеться традиційна веб-конференція «Учені НАПН України – українським вчителям». Науковці НАПН України зосередяться на особливостях організації освітнього процесу в новому навчальному році, питаннях розвитку національної системи освіти та ознайомлять учителів із новітніми досягненнями педагогіки і методики шкільного навчання.
Онлайн трансляцію можна переглянути 27 серпня на YouTube каналі: https://youtu.be/Lnq26LtbNaw.
Офлайн перегляд усіх виступів згідно програми можна здійснити за посиланням: http://yakistosviti.com.ua/uk/Konferentsiia-IP-NAPN
Крилевець Марина Петрівна, методист відділу дошкільної, початкової та спеціальної освіти ПОІППО