ВИХОВНА РОБОТА
Методична розробка
виховного заходу: «Писанка – символ життя»
ВИД РОБОТИ
«Інновації у виховній роботі»
2020
Укладач:
Кузьмук Оксана Михайлівна, викладач загальноосвітніх дисциплін Горохівського коледжу ЛНАУ, викладач-методист, кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії»;
Рецензент:
Савченко Світлана Олексіївна, методист Горохівського коледжу ЛНАУ, викладач-методист, кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії».
Робота виховного заходу містить краєзнавчі дослідження студентів з пошуком історії звичаїв та традицій рідного краю, зокрема традиції святкування Великодня та історію писанкарства, проведення майстер-класу з виготовлення писанки.
Рекомендовано для класних керівників, кураторів груп, вихователям гуртожитків організаторам студентської молоді, працівникам бібліотеки, студентам закладів фахової передвищої освіти.
Зміст
Вступ 4
Виховний захід: «Писанка - символ життя 5
Висновок 12
Використана література 14
Додатки 15
Дослідницький проект: «Чарівний світ писанки» 16
Дослідницький проект: «Символіка українських писанок»
Дослідницький проект: «Писанкарство в Україні»
Вступ
Становлення української державності, інтеграція України в світове та європейське співтовариство визначають основні напрями виховної роботи з студентами та модернізацію освітнього процесу закладів освіти. У процесі державотворення сьогодні потрібна ефективна система патріотичного виховання студентської молоді, змістовим компонентом якої є духовно-культурна спадщина українського народу[1]. Патріотичне виховання належить до пріоритетних аспектів національної системи виховання і передбачає формування патріотичних почуттів, любові до свого народу, глибоке розуміння громадянського обов’язку, готовність відстоювати державні інтереси Батьківщини. Проблема патріотизму знайшла своє відображення у вітчизняних та зарубіжних доробках. Більшістю філософів, педагогів, психологів минулого (Я. Коменським,К. Ушинським,І. Франком,В. Сухомлинським,М. Стельмаховичем), відстоювали думку про те, що в результаті активної, пізнавальної, альтруїстичної, громадсько-корисної діяльності зміцнюється формування патріотизму як генералізуючого новоутворення для становлення етнічної свідомості й виховання позитивних рис особистості. У студентів створюються уявлення про малу і велику Батьківщину, формуються поняття патріотизму: «родина» – «домівка» – «місто» – «регіон» – «країна». Оскільки на нинішньому етапі особливої актуальності набуває проблема оновлення змісту освіти, її модернізація засобами краєзнавства, повернення до традицій та звичаїв українського народу, тому завдання кураторів академічних груп – зберегти для майбутнього та сьогодення ті предковічні здобутки народу, які лежать у підвалинах його існування, і передати наступним поколінням[2]. Адже, до науково - педагогічних проблем над якими працюють куратори груп, належить національно-патріотичне виховання, тому головним завданням викладачів Горохівського коледжу, - виховувати у молодих людей почуття любові до прекрасного, формувати естетичний смак, продовжувати та знати традиції,і звичаї рідного краю, шляхом активного пошуку науково-дослідницької та краєзнавчої роботи, самореалізації, творчого розвитку особистості. Мета даного виховногого заходу «Писанка – символ життя», виховувати повагу до традицій українського народу, прививати любов до символу-оберегу – писанки, викликати інтерес до продовження традицій писанкарства та святкування Великодня.
Виховний захід: «Писанка – символ життя…»
Мета: виховувати повагу до традицій українського народу, прививати любов до символу-оберегу – писанки, викликати інтерес до продовження традицій писанкарства та святкування Великодня.
Обладнання: святково прикрашений зал у національному стилі, ((стіл накритий вишитими рушниками, серветками, гілочками верби. На столі таріль з паскою і писанками, крашанками, зроблені студентами, книжкова виставка на великодну тематику).
Викладач.
Доброго дня вам! Ось і прийшла весна – найпрекрасніша пора року. І саме з весною приходить в нашу оселю найголовніше свято християн – Пасха, або Великдень. Це величне свято світлого Воскресіння Христа. З утвердженням незалежної України Великдень одним із перших повертає нам те життєстверджуюче джерело, яким живиться народна мудрість.
Ведучий 1. Сьогодні наше свято належить маленькому диву – писанці, символові життя, оберегові, кожний малюнок якого таїть у собі молитви – звернення до Бога, привертає добрі сили і відвертає лихі, розповідає про створення світу, про вічні закони мудрості і любові.
Ведучий 2. Писанка, символ весняного відродження природи, відома багатьом народам світу. Християни, які перейняли у своїх прародичів звичай писати писанки, побачили в них знак Воскресіння й вічного життя. В українців-християн писанка стала символом радості, всепрощення, великоднього привіту. Писанка - яйце, декороване традиційними символами, які намальовані за допомогою воску й барвників. Писанкарство - один із найдавніших видів мистецтва і поширений у багатьох народів світу.
Читець.
О писанко! Ти символ України!
Любові й миру вічна берегиня,
Ти - Воскресіння весняний цілунок!
Ти - мамин великодній подарунок!
Несеш ти людям радість веселкову,
Всміхаєшся крізь Храми Бога словом
Й коли тобою хата наша сяє,
В душі у нас світанок розцвітає.
Викладач. Незабаром відбудеться чудове свято Великдень , таке святе і чисте, як безхмарне весняне небо, гарне, як молоде життя. Срібні голоси церковних дзвонів сповістять світу про урочисту подію Воскресіння Христового і лунатимуть звідусіль щирі вітання «Христос Воскрес!», «Воістину Воскрес!».
Читець.
І знову все на повні груди
Дихнуло, збуджене життям.
І кожне серце чує чудо,
І світ увесь, неначе храм.
Горять свічки, блищать ікони,
Земля в молитві до небес…
– Христос Воскрес! – лунають дзвони,
– І спів: Воістину Воскрес!
Студент. Останній тиждень перед Великоднем називають у народі Вербним. У Вербну неділю святять вербу. Верба – одне з найсвятіших дерев у народі. Цвіт верби – це прекрасне і зворушливе диво природи. Вербові гілки у Вербну неділю освячуються у церкві. Не рідко можна зустріти зображення гілочки верби і на писанках, так зване – «Дерево життя».
Читець.
Вербова гілка розцвіла
У мене на столі
Як символ сонця і тепла.
Що сховані в імлі.
Як знак зеленої весни,
Здоров’я і краси,
Як знак, що щастя слід рясний,
Даровано мені.
Вербова гілка на столі
У мене розцвіла…
На писанці весняний знак –
Знак сонця і тепла.
Студент. Та найбільше, мабуть, на Великдень усі люблять, коли вся сім’я сідає за великодній стіл. Кажуть, що у цей день сонце прокидається рано і не заходить зовсім. Тому цей день ще називають Великим.
Студент. Але не забудьте перед тим як сісти за святковий стіл - вмитися. Умийтесь із миски, в яку ще й покладіть три червоні крашанки. Першими умиваються дівчата, потім хлопці і мати, останнім - батько. Будьте певні, що крашанка додасть вам красу та здоров’я!
Студент. Потім вже всі сідають за стіл, батько роздає крашанки, примовляючи: «Дай, Боже, ще й на той рік дочекатися світлого празника – Воскресіння Христового - у щасті та здоров’ї».
Викладач. Давайте проведемо з вами вікторину!
Як за християнським звичаєм потрібно вітатись на Великдень та як відповідати на вітання? (Христос Воскрес – Воістину Воскрес)
До якого часу звичай велить саме так вітатись? (До Зелених свят)
Яку назву в народі має Великодній Понеділок і який давній молодіжний звичай пов’язаний з цією назвою? (Понеділок називають «обливаним», бо за стародавнім звичаєм хлопці обливають дівчат, щоб були здорові)
Чому останній перед Великоднем четвер називають Чистим? (Тому, що в цей день всі прибирають)
Як називається остання неділя перед Великоднем? (Вербна неділя)
Читець.
Великдень всіх нас на гостини просить,
Малює сонце, полотно небес,
І писанку, як усмішку, підносить:
– Христос Воскрес!
– Воістину Воскрес!
Ведучий 1. Великдень в українців завжди асоціюється з писанкою. Важко собі уявити Великдень без писанок, які й око радують, і нечисту силу відганяють.
Ведучий 2. Розписане по-мистецьки яйце створює особливий, святковий настрій. Писанка – це витвір мистецтва. Не випадково все найкраще в Україні завжди порівнюється з писанкою. У народі про гарну дівчину часто кажуть: «Така гарна, як писанка!». Тарас Шевченко красу українського села змальовував такими словами:
Село на нашій Україні,
Неначе писанка село…
Студент. Сьогодні ми поговоримо про писанку, згадаємо легенди, пов’язані з її виникненням, дізнаємось про технологію її написання, значення символів, які фарби найкраще використовувати. Студенти нашої групи вели дослідницьку роботу, опрацювали рекомендовану літературу, до вашої уваги науково-дослідницькі проекти: «Чарівний світ писанки», «Писанкарство в Україні», «Символіка писанок». Проекти демонструються під час проведення майстер-класу викладачем Кузьмук О.М. [Див. Дотатки].
Студент. Виконувались писанки здебільшого у п’ятницю, перед Великоднем. Багато наших бабусь, жінок уміють писати писанки. У міфології багатьох народів можна знайти оповідь про яйце, з котрого постав світ. Наші предки вірили, що саме з яйця утворився світ: зі шкаралупи – небо, із плівки, що її встеляє, – небосхил та хмари, із білка – вода, а з жовтка – земля з усіма її багатствами.
Студент. Звичай розмальовувати яйця такий давній, що слід його губиться десь у сивій давнині. Вважалося, що розмальовувати писанку не мав права той, хто нещодавно з кимось сварився чи гнівався. Писанки не лише захищають людину від зла, а й приносять добро, достаток. Виконуючи їх, людина сповнюється добротою, вважалось у християн. Про писанку складено чимало легенд.
Читець. Легенда
Одна з них, розповідає, що невдовзі після свого Воскресіння, Христос переміг диявола й закував його дванадцятьма залізними ланцюгами в підземеллі під Голгофою за дванадцятьма залізними дверима, котрі замкнено на дванадцять залізних замків. Але нечистий іще має силу, день і ніч він рветься на волю, розкрив уже одинадцять залізних замків, зламав одинадцять залізних дверей. Ще мить - і впаде остання, дванадцята перепона. Вирветься диявол на білий світ і настане світові кінець. Але саме в цю мить дзвонять у церкві дзвони, люди вітаються словами «Христос Воскрес!» і обдаровують один одного писанками. Тоді враз поновлюються всі окови на нечистому, всі двері і замки. Отож, сидіти там, за ними, ворогові людини довіку - поки люди на землі писатимуть писанки і вітатимуть один одного з Великоднем.
Студент. Мудрі наші предки кажуть: «У світі доти існуватиме любов, доки люди писатимуть писанки». І справді, тільки велика любов може творити такі дива гармонії та уяви. Дивовижні, чудові, гарні, барвисті - яких ще слів потрібно дібрати, щоб змалювати красу, що випромінюється від великодніх писанок! Упродовж віків писанка збереглася і є яскравим втіленням самої своєї суті - вічного життя. Кожна писанка - це окремий малесенький світ.
Студент. Кожен орнаментний мотив - ніби окрема літера абетки. Поєднуючись на писанках, ці «літери» говорять послання, охоронну молитву у знаках за того, кому призначений цей великий оберіг. Символічні знаки та візерунки на життєдайному яйці - писанці, стають немовби молитвою.
Студент. Для писанок, крашанок, використовували різноманітні барвники. Жовту фарбу виварювали з кори дикої квасолі, з кори дикої яблуні, зелену - із насіння молодого соняшника, темну - з дубової кори, фіолетову - з чорної вільхи, коричневу - з лушпиння цибулі.
Студент. Кожен колір мав магічне значення. Червоний означав радість життя і любов, для молоді - надію одруження. Жовтий – уособлює місяць і зорі, а в господарстві – урожай. Блакитний – небо, повітря, простір. Зелений – весну, оживання природи, багатство рослинного і тваринного світу. Синій — сила і здоров'я, здоровий дух. Білий – чистота і світлість людської душі. Чорний – нескінченність життя людини. Поєднання кількох кольорів в узорах орнаменту символізує родинний добробут, мир, любов, злагоду, щасливе й благополучне життя.
Студент. Бджолиний віск - обов’язковий компонент при розписі яйця. Бджолу в Україні називають «Божою комахою», «святою трудівницею», що носить свій віск від самого сонця. У поєднанні води, вогню, бджолиного воску, щирих молитов, чистоти душі писанкарів усі символічні знаки надавали писанці велику силу оберегу.
Студент. Існує п’ять видів святкових розписаних яєць: писанка, крашанка, крапанка, дряпанка, мальованка. Кожен з них має свою систему розпису.
Студент. Найпростішою є технологія виготовлення Крашанки. Для їх виготовлення використовують круто зварене у лушпинні цибулі яйце. Іноді до них прив’язують листочки петрушки, які залишають на шкаралупі світлі відбитки. Найчастіше крашанки фарбують у червоний колір — символ кохання і вічного життя. Такі крашанки після освячення можна їсти.
Студент. Для виготовлення Крапанки, зачерпнувши писачком віск, закрапують ним лише місця, що повинні залишитися незафарбованими. Після цього яйце занурюють у найсвітлішу фарбу, Коли фарба висохне, поверхню яйця вкривають восковими цятками, які потім залишаться жовтими. Насамкінець яйце обережно розігрівають у печі та витирають віск ганчіркою.
Студент. Дряпанки можна зробити тоді, коли нема писачка чи фарб. Для цього вибирають яйце темного кольору і зафарбовують темним фарбником. Олівцем наносять орнамент. Після цього гострим предметом (голкою, шилом, цвяхом) продряпують намальований орнамент.
Студент. Мальованки - дерев’яні розмальовані яйця-сувеніри.
Студент. Це, звичайно, легкі, зручні форми оздоблення великодніх яєць, але вони не є таким оберегом, не мають обережливого, символічного значення як писанки.
Студент. А зараз послухайте технологію писання писанки. Писанка пишеться писачком. Писанковий візерунок складається з основи та орнаменту. Основу узору створюють поперечні та поздовжні лінії, що поділяють писанку на поля різних розмірів та форм. Ці площини заповнюють орнаментами. Залежно від зображених предметів, орнаменти поділяють на рослинні, тваринні, пташині, людиноподібні та геометричні. Зірка і хрест –символи сонця; рослини – юності, краси, здоров'я.
Читець.
Творю я писанку –
Це загадкове диво.
У переплеті ліній Сховалась таїна,
Та прочитати символи Лиш той зуміє,
У кого чиста, сонячна душа.
Студент. Ось розгляньте, будь ласка, символи, які пишуться на писанках. Орнаментів писанок – є безліч.
Символи писанки.
ДЕРЕВО ЖИТТЯ – символ природи.
ТРИКУТНИК – символ вогню, чоловічої та материнської сили. У християнстві це символ Пресвятої Трійці, а з вписаним в середину колесом – це символ Божого ока.
ДУБОВИЙ ЛИСТОК – символ повного життя.
КОЛОССЯ – символ Воскресіння, врожаю.
СОСОНКА – знак землі, трави.
БЕЗКОНЕЧНИК – знак води.
Читець.
ПИСАНКА
Малювали писанку пузату —
Великодня дух заходив в хату.
Візерунки воском прокладали
І молитву пошепки читали.
Малювали писанку красиво,
Щоб жила родинонька щасливо,
Щоби на рік писанки писати,
На Великдень людям дарувати.
Студент. Писанка кожного регіону відтворює особливості природи, культурного життя, звичаїв, обрядів його мешканців. Розпізнати і виділити ці чудові витвори неважко через їхню своєрідність і неповторність.
Студент. У нас на Волині переважають писанки наповнені глибинним символічним змістом. Вони ясні, писані жовтими й білими контурами на червоному тлі. Милуємось розписом, наче дивною мелодією часу, що долинає з глибини століть.
Студент. Найдавніші українські писанки, які вдалося зберегти до нашого часу, знаходяться у колекції Національного музею українського народного декоративного мистецтва. Пам’ятний знак писанці є в селі Доброгостів на Львівщині.
Студент. Єдиний у світі музей писанки відкрито у місті Коломиї, що на Івано- Франківщині. Частиною музею є пам’ятник писанці, висота якого тринадцять з половиною метрів.
Студент. Про традицію писання писанок не забули в Канаді і США, де українські емігранти популяризували цей вид народного мистецтва. Було видано декілька фотоальбомів з писанками, вийшли у світ поштові марки зі зразками традиційних писанок.
Студент. У канадському місті Вегревілі, велику частину населення якого становлять українці, створено вперше у світі дванадцятиметровий пам’ятник українській писанці, що за розміром дорівнює триповерховому будинкові. Щороку в липні у цьому містечку відбувається Український фестиваль писанки.
Студент. Писанка — прадавній український символ життя. Її сакральний зміст тисячоліттями намагались розгадати допитливі дослідники. Та збагнути її суть, силу і зашифровану у знаках мудрість зможе лише той, хто має душу, спрямовану до Неба, віру в силу і мудрість Отця Небесного.
Студент. До наших днів дійшли давні традиції дарування писанок. Люди вірили, що перша подарована писанка має чудодійну силу, тому не прийняти її було великою образою. Цю писанку берегли особливо! Дітям потрібно дарувати писанки світлих кольорів, молоді – яскраві, господарям – прикрашені знаками, що символізують урожай та добробут, а старшим людям – писанки з чорно-білими візерунками та поясами.
Студент. Тож даруймо маленьку радість – писанку, написану власноруч, своїм рідним і близьким як оберіг, як символ життя і такого світлого свята Великодня!
Ведучий 1. Український письменник Василь Симоненко радив своїм сучасникам: «В океані рідного народу відкривай духовні острови… Ті острови – то духовні скарби, витворені нашим народом протягом віків. У них – мудрість, сила і пам’ять народу». Один з таких островів – це народне свято. Свято від слова «святий», «святість». Отже, це день, який спрямований на очищення людської душі. То ж давайте звертатись до духовних джерел наших предків, до обрядів, звичаїв. Давайте звертатись до своїх витоків, щоб не загубити тієї ниточки, яка зв’язує нас із минулим поколінням, щоб очистити й освятити свої душі.
Ведучий 2. Ми щиро вітаємо всіх вас з наступаючим святом світлого Воскресіння Христового!!!
Читець. І хай те сонце — писанка Великодня зігріє душу, радість принесе,
А звідусіль хай лине урочисто:
«Христос Воскрес!» «Воістинно Воскрес!»
Висновок
На сьогодні перед нашою державою стоїть завдання – виховання у молодого покоління почуття патріотизму, гордості за власну країну, формування особистості на засадах духовності, толерантності, моральності, забезпечення створення умов для інтелектуального, культурного та фізичного розвитку, реалізації науково – технічного потенціалу студентської молоді. Найкращою мотивацією до безкорисної суспільної праці є співпереживання за минуле, співпричетність до творення її сьогодення та майбутнього. Форми і методи з виховання можуть бути різноманітними: літературо – музичні композиції, вечори, свята, екскурсії, зустрічі, конференції, вечорниці, фольклорні експедиції та багато інших. Важливо, щоб усі виховні заходи проходили через душу та серце студента. Науково - дослідницька краєзнавча робота студентів є різноманітних напрямків та дуже цікавою. Мета даного виду діяльності, формувати науковий світогляд, сприяти молодим дослідникам в опануванні методології і методів наукового пошуку. Її ефективність залежить від координованості всіх компонентів системи професійної підготовки, спрямованості потребово - мотиваційної сфери студента на дослідницький пошук. Студенти за допомогою викладачів повинні набути умінь користуватися науковою, довідковою, методичною літературою, що видана рідною та іноземними мовами, володіти методикою перекладу і реферування тексту, володіти навичками комп’ютерної обробки даних, володіти методами інформаційного пошуку. Враховуючи кардинальні зміни в навчально-виховному процесі, перехід до багатоваріантних освітніх систем , важливим завданням науково – дослідницької роботи студентів є: формування в особі майбутніх молодих громадян і патріотів української держави, національно-мовної особистості. Під поняттям «мовна особистість», ми розуміємо багатокомпонентний набір мовних здібностей, умінь, характеристик людини по відношенню до мовних вчинків. Саме тому, такій особистості притаманні висококультурне мовлення, образне мислення, високі інтелектуальні і моральні якості, володіння лінгвістичними знаннями та високим рівнем комунікативних умінь і навичок, виявлення мовного чуття естетичної цінності рідного слова, мовний смак. Разом з тим у студентів необхідно розвивати високу вимогливість до себе, толерантне ставлення до опонента. Як показує аналіз, проведення студентами наукових досліджень впливає на якість навчального процесу: з’являються нові форми і методи проведення лекцій, практичних, семінарських занять. Зміст готовності до виконання науково-дослідницької роботи мають складати такі елементи, як знання, уміння, творчість, бажання. На розвиток наукового професійного потенціалу майбутнього спеціаліста впливає участь у фольклорних, діалектологічних, етнографічних, літературно - краєзнавчих експедиціях, позааудиторній виховній роботі. Ефективність науково – дослідницької роботи залежить від координованості всіх компонентів системи професійної підготовки, сформованості спонукально - мотиваційної сфери студента. Пошукова та дослідницька робота в позааудиторний час виступає продовженням виховної роботи куратора і є ефективним засобом об'єктивного вияву обдарованої студентської молоді, реалізації її творчих здібностей, стимулювання потреби у творчому оволодінні знаннями, активізації навчально-пізнавальної діяльності. Серед форм наукових досліджень, до яких залучаються студенти є гуртки, проблемні групи, проблемні майстерні, наукові лабораторії, дискусійні клуби. Кращі студентські роботи після їх обговорення на засіданнях гуртка, та за рекомендацією наукового керівника, беруть участь у студентських наукових конференціях, таких, як наприклад: «Історія міст та сіл Волині», «Моя земля – моя історія». У даній роботі виступ молодого науковця-дослідника супроводжується доречним використанням ілюстративного матеріалу, презенцією. Свого часу К. Д. Ушинський писав: «Лише особистість може впливати на розвиток і визначення особистості, лише характером можна створювати характер». Сьогодні важливо та актуально виховувати у молодому поколінні, спостережливість, організованість, власне бачення сучасних проблем нашого суспільства. Тому, це можливо при систематичному пошуку, дослідженні, розкритті історичного минулого рідного краю - «своєї малої Батьківщини», читанні різноманітної літератури, саморозвитку, праці над собою.
Перелік використаних літературних і документальних джерел:
Дем'янчук Г. С. Українське краєзнавство: сторінки історії / Г. С. Дем'янчук, Б. Г. Дем'янчук, А. Г. Дем'янчук. - К. : Вид. центр «Просвіта», 2006. – 293
Круль В. П. Краєзнавство: історична географія / В. П. Круль. - Чернівці : ЧДУ, 1999. - 107, с. 5.
Матеріали районної газети «Горохівський вісник», квітень,2019
Щербань П. Українська націонална ідея і сучасні проблеми виховання учнівської та студентської молоді//Вища освіта України. -2005. №4.
Інтернет ресурси. http://traditions.org.ua/zvychai-ta-obriady/obriadova- symvolika/315-ornament-pysanky
Інтернет ресурси.http://www.myjulia.ru/post/516598