МЕТЕЛИК
Сів метелик їй на плече..
Помахав крильцЯми привітно:
" Не журись..не турбуйсь..
все мине,
он з небес ллється сонячне світло.
Подивись , як квітує цей гай..
Йому бАйдуже вІйни та бІди..
Там у горах видніється плай...
вирушай ним, визбируй там квіти.
Йди до сонця й небесних вершин, заблукай у красі черешневій,
або тихо присядь між долин і послухай
цей світ кришталевий.
Філігранні дзвіночки- "дзелень"...
Десь співає струмок віртуозно..
Тут для музики стільки натхнень..
Тут лаванда цвіте граціозно.
Ляж у теплі трави..спочинь..
Хай краса зцілює рани..
Серед всіх природніх святинь, скинь з душі болючі кайдани".
І метелик раптом злетів...
на плечах залишив поцілунок...
Чи він був? Чи не був?
Може сон?, що лишив в серці ніжний дарунок.
Оксана Лесик-Падучак
Червень 2023
