Металургійне виробництво України під час війни

Металургійні підприємства України опинилися в окупації ще 2014 року, серед них Макіївський металургійний комбінат, Донецький та Єнакіївський металургійні заводи, Макіївський, Ясинівський та Горлівський коксохімічні заводи, «Донецьккокс», Харцизький трубний завод, Донецький металопрокатний завод.
Металургія — галузь, яка найбільше постраждала внаслідок воєнних дій. 40% потужностей втрачено після руйнування та окупації заводів імені Ілліча та «Азовсталь» у Маріуполі навесні 2022 року. В результаті виробництво металу, за даними Світового банку, скоротилося приблизно на 60%. Знищення Авдіївського коксохімічного заводу ще більше підірвало галузь.
Після того, як був розблокований Чорноморський коридор, експорт гірничо-металургійної продукції вдалося відновити. «Сектор залишається базовим для економіки України. У 2023 році його частка у ВВП становила 5,7%. До війни внесок у ВВП України становив 10,3%. Очікується, що у 2024 році металургійний сектор стане підтримкою української економіки після відкриття Чорноморських портів. Металургійний сектор залишиться ключовим для економіки на майбутнє, оскільки він формує основу повоєнного відновлення та переходу до "зеленої" економіки», — наголошується у дослідженні GMK Center.Металургійна галузь — базова й у військово-промисловому комплексі. Розуміє це і країна-агресор, тож ці підприємства армія РФ намагається зруйнувати так само, як і енергетичні.

Зараз Україна входить до 20 країн-виробників сталі — у перші шість місяців 2024 року обсяги зросли на 37%, хоча до довоєнних показників ще далеко. Та й навряд чи це можливо доти, доки, по-перше, міста окуповані. По-друге, факт звільнення не дорівнює вирішенню всіх проблем. Наприклад, у компанії «Метінвест» неодноразово говорили, що заводи «Азовсталь» та імені Ілліча у Маріуполі відновлювати за минулими технологіями, коли Україна йде до «зеленої» металургії, немає сенсу. Щодо Авдіївського коксохіму, то там ситуація ще складніша. Батареї необхідно перебудовувати наново, практично з нуля.