Медом пахне моє літо
і за вітром летить волосся.
Скоро-скоро достигне жито,
вже жовтіє його колосся.
Заглядають, кудись, в небо
між рум'янком порвані волошки.
І хвилюються без потреби
реп'яшки - антикварні брошки.
І царюють в полях маки,
закодовані сонцем й житàми,
як прадавні відьмацькі знаки,
як чар-зілля кривавої гами.
Медом пахне моє літо
і збирає в букети трави.
Сіє щастя у сонячне сито.
І летить навпрошки... З вітрами...
21. 06. 2021
Людмила Галінська
