Вступ
Актуальність теми полягає в тому, що розвиток мовлення та виховання мовленнєвої культури є одною з найзначущих проблем сучасної дошкільної освіти. У своїй роботі прагну цікавими і доступними засобами фольклору, дидактичних та рухливих ігор зацікавити малят, викликати бажання слухати й вивчати твори: це і розігрування забавлянок та пісеньок, заучування малих жанрів українського фольклору, загадування і відгадування загадок, проведення народних ігор, інсценування та драматизація казок. Постійне використання фольклорних жанрів сприяє розвитку мовлення дитини, збагаченню її мови зразками народної мудрості, знайомить дитину з усім, що її оточує, сіє в душу добро, виховує повагу й любов до рідної мови. Залучення дитини до народної культури починається з дитинства, коли закладаються основні поняття й форми поведінки. Культурна спадщина передається із покоління в покоління, розвиваючи й збагачуючи світ дитини. Фольклор є унікальним засобом передачі народної мудрості у вихованні дітей на початковому етапі їхнього розвитку.
РОЗДІЛ 1
1.1. Спілкування- могутній розвивальний засіб через рухливі ігри, фолькльор.
Спілкування з людьми та предметні дії потребують використання активного мислення, на основі якого в дитини розвиваються узагальнення та символічна функція мислення. Вона активно опановує мовлення: від розуміння поодинокої схожості, вона переходить до дедалі ширших і точніших узагальнень. Дитина навчається оперувати словом, а пізніше дво-трислівними реченнями..
1.2. Навчально-розвивальна робота з дітьми раннього віку.
На третьому році життя планую і проводжу такі заняття з розвитку мовлення: ознайомлення з довкіллям (рідною природою, явищами суспільного життя), сенсорне виховання, мовленнєве спілкування, художньо-мовленнєва діяльність. Мовленням дитина оволодіває в процесі спілкування під час різних занять та видів діяльності. Саме на заняттях з мовленнєвого спілкування вихователь систематично та послідовно формує у дітей мовленнєві уміння та навички, які закріплюються при спілкуванні дітей під час різних видів діяльності.
1.3.Робота вихователя по навчанню малюків розповіданню.
Розповіданню і читанню дітям присвячую 4-5 занять на місяць. Маленькій дитині легше сприймати розповідь, ніж читання,тому в ранньому віці перевага відається розповіданню. Як правило на заняті казку розповідаю двічі, а іноді й тричі,а потішку чи вірш 4-5 раз. Забезпечуючи активність дітей під час слухання, пропоную виконати імітаційні рухи(малята показують,яка велика-превелика була ріпка,як її тягнуть і т.д.), використовую різноманітні наочні посібники(показ фігурок настільного театру,картинок на фланелеграфі і т.п.),спонукаю дітей інсценувати або драматизувати уривок із казки,потішки чи вірша. Закінчувати заняття доцільно самостійною грою дітей з фігурками настільного театру, а також розгляданням ілюстрацій. Практична робота з дітьми доводить, що розвиток мовлення у дітей тісно пов'язаний з розвитком їхніх рухів,в основі яких важливе місце посідає сформованість дрібної моторики рук. Так, помічено,що малюки ,які швидко повторюють за вихователем його рухи пальцями , добре й розмовляють. Для розвитку дрібної моторики рук використовую різноманітній дидактичний наочний матеріал, з яким діти діють безпосередньо . Корисно з метою розвитку дрібної моторики рук використовувати так званий пальчиковий театр: п’яти-десяти хвилин протягом дня цілком достатньо, щоб стимулювати мовну активність дитини.
1.4. Користь усної народної творчості у роботі з дітьми раннього віку.
У роботі з дітьми раннього віку художнє слово посідає провідне місце. Мої малюки люблять слухати казки, легенди, вірші.
Адже, на мою думку, усна народна творчість-невичерпне джерело виховання дітей раннього віку. Вона відображає життя народу, його історію, мораль, мову, народну мудрість.
З казок, пісень, прислів’їв, приказок дитина отримує перші уявлення про культуру та побут свого народу. З усіх скарбів усної народної творчості важливе місце у вихованні дітей молодшого віку належить, приказкам, колисанкам, пестушкам, казкам, легендам, прислів’ям тощо.
Наприклад, народну пісеньку або потішку потрібно промовляти весело,емоційно,з додаванням ритму,пам’ятаючи ,що діти молодшого віку не сприймають швидкого мовлення. Розповідаючи потішки, витримую ритмічні паузи, виділяючи головне слово в реченні. Тоді дитина звертає увагу і запам’ятовує.
Розповідання казок завжди приносить дітям велику радість. Вони уважно слухають,активно сприймають, швидко запам’ятовують зміст,із задоволенням переказують,грають у ігри за казковим сюжетом.
Відгадування загадок розвиває мислення, уяву, збагачує мовлення дитини, епітетами тощо. Хочеться сказати, що залучання дітей до усної народної творчості дає малятам можливість зрозуміти влучність забавок, жартівливість пестушок, відчути ліричність колисанок, закарбовувати набуті знання у повсякденному спілкуванні, самостійних іграх.
1.5.Створення умов та організація роботі з розвитку мови з дітьми раннього віку
Постійно використовую у своїй діяльності дві основні форми роботи над мовою дітей: навчання на заняттях і керівництво розвитком мови дітей в повсякденному житті. Провідною формою виступає навчання на заняттях.
Завдання розвитку мови :
Розвивати здатність дітей розуміти мову оточуючих.
Формувати і збагачувати словник.
Виховувати звукову культуру мови.
Вдосконалювати грамотну будову мови.
Розвивати зв’язне мовлення.
Сприяти розвитку інтересу і любові до художнього слова.
Тривалість заняття 8-15хв. Новий програмний матеріал, який додався на попередньому занятті , як правило, повторюється на наступному і інтервал між ними повинен бути не більш одного-двох днів. Далі інтервал між заняттями на яких застосовується один і той же матеріал (закріплюється, ускладнюється і т.п.) допускається в 5-6 і більше днів. Розсаджувати дітей таким чином, щоб вони менше торкались і зачіпали один одного.
Велике значення має мова вихователя, його уміння розмовляти з дітьми. Мова педагога повинна бути чіткою, виразною, некваплива.
Важливий засіб формування мови дитини – ознайомлення з навколишнім життям.
Дітей раннього віку вчу розрізняти та називати предмети і частини посуду, одягу, меблі, окремих видів транспорту.
В побуті і на заняттях у дітей формують інтереси до різних зрозумілих дітям професій (лікар, кухар, шофер).
Дітей вчу розрізняти і називати свійських та диких тварин і їх дитинчат, птахів, особливості поведінки тварин.
Програма рекомендує також ознайомлювати дітей з рослинами: овочі, фрукти, трави, дерева, квіти, кущі, кімнатні рослини.
Мій провідний прийом активізації мови – запитання вихователя.
У методиці розвитку мовлення дітей важливе місце посідають розгляд картинок. Малюки виявляють до картинки надзвичайну цікавість. Всіляко заохочую і підтримую дитячу розмову про побачене на картинці, з допомогою навідних запитань керую увагою та мовою дітей. Дитині раннього віку показую як предметні так і сюжетні картинки.
В ході розповіді використовую пряму мову. Вона полегшує сприйняття, і розповідь легше запам’ятовується дітьми. Після розглядання картинки можна почитати відповідну потішку чи вірш (кілька разів), залучаючи до цього дітей.
Пізнаючи навколишній світ, дитина застосовує словесне позначення предметів і явищ, їх якості, зв’язки та відношення. Мої прийоми збагачення і уточнення словника такі:
1.Показ з називанням:
2.Багато разове повторення слова або фрази.
3.Пояснення призначення предмета.
4.Використання дорослим нового слова в сполученні з різними знайомими
словами.
5.Доручення яке передбачає відповідь дією.
До прийомів активізації словника практикую:
Запитання прості (Хто? Що?), складні ( В що одягнений? Що везе?) причинно-наслідкового характеру ( Коли? Для чого? Чому? Як?).
Дидактичні вправи (Що змінилось? Хто як кричить?).
Договорювання дітьми слів.
Приєднання показу і пояснення вихователя з грою (після інсценування казки діти програють окремі ситуації і використовують слова фрази).
Доручення, яке вимагає від дитини розгорнутого висловлювання.
(Попроси Тамару Іваніну: “Тамара Іванівна, дістаньте будь ласка.).
1.6 Види занять.
На третьому році життя планую і проводжу такі заняття з розвитку мовлення:
ознайомлення з довкіллям(рідною природою, навколишнім та явищами суспільного життя),
а) сенсорне виховання,
б) мовленнєве спілкування,
в) художньо-мовленнєве діяльність.
Я вважаю, що мовленням дитина оволодіває в процесі спілкування під час різних занять та видів діяльності, адже всі вони тісно пов'язані з мовленням і супроводжуються ним. Оскільки повсякденного спілкування для становлення мовленнєвої компетенції (лексичної, фонетичної, граматичної, діамонологічної, комунікативної), заявленої Базовим Компонентом недостатньо, в освітній процес ЗДО вводяться заняття з мовленнєвого спілкування, які є основною формою навчання дошкільників мовленню в процесі організованої пізнавальної діяльності. Саме на заняттях з мовленнєвого спілкування я систематично та послідовно формую у дітей мовленнєві уміння та навички, які закріплюються при спілкуванні дітей під час різних видів діяльності в повсякденному житті та на інших заняттях.
Використовую такі види мовленевих занять з дітьми раннього віку:
-спостереження в довкіллі (у приміщенні ДНЗ та за його межами):
-праця дорослих, транспорт, жива і не жива природа, предмети домашнього вжитку;
-екскурсії-огляди (у приміщенні ДНЗ): групова кімната, спальня, роздягальна кімната, умивальна кімната, кухня, їдальня (в груповій кімнаті);
-цільові прогулянки (під час безпосереднього ознайомлення дітей з довкіллям, особливо з явищами природи на початку кожної пори року);
-дидактичні ігри (з іграшками, предметами, картинками);
-дидактичні настільні ігри (геометричні вкладки, пірамідки, складні кубики, розрізні і парні картки);
-заняття з предметною картинкою чи серією картинок (спільна розповідь дитини і вихователя: вихователь починає дитина продовжує);
-бесіди розповідання (без ілюстрацій і показу про те що діти сприймали, робили на прогулянці, на іншому занятті);
-показ лялькового і тіньового театрів (за змістом знайомих казок”Курочка Ряба”, ”Колобок”, ”Ріпка” та сцен із життя дітей, тварин, птахів);
-спеціальне заняття на виховання звукової культури мовлення ( з використанням іграшок, картинок, художніх текстів, розповідей вихователя зі звуконаслідуванням);
-ігри в оповідання (вихователь розповідає невеличку оповідку і показує іграшки в дії, після цього дитина показує дії з іграшками, а вихователь промовляє текст);
-розглядання предметів та бесіда про них ( іграшок, одягу, посуду, меблів, рослин).
1.7 Засоби і методи роботи у розвитку мовлення
Оновлення підходів до організації занять у розвитку мовлення дітей потребує й оновлення засобів і методів розвитку мовлення дітей. Традиційні методі не втратили своєї актуальності. Змінились не самі методи характер їх використання, позиції педагога і людей у процесі їх застосування. Я віддаю перевагу творчим мовленнєвим завданням. Реалізації принципу багатоваріантності у процесі їх розв’язання. Також являються інноваційні методи і засоби розвитку мовлення дошкільників серед яких побудова заняття вигляді словесних подорожей у світ казки, фантазії, природи, мистецтва, звуків, фарб, книг тощо. Такі заняття можна проводити у формі діалогу.
Отже провідною формою навчання дітей рідної мови є різні види занять (ігри-заняття):
Індивідуальні, на яких об’єднують дітей одного рівня мовленевого розвитку(1-4 особи);
Індивідуально-групові(4-8 осіб)
Групові (до 15 осіб).
Якщо у групі за списком 25 і більше дітей їх розподіляють на дві чи більше підгруп.
Навчання дітей рідної мови мовленевого спілкування та розвитку мовлення відбувається на комплексних і тематичних мовленевих занятях, на яких присутні до 15 дітей. Це групові заняття які у всіх вікових групах проводяться один раз на тиждень.
Індивідуальна мовленева робота поза межами організованого навчання
Нині освітній процес зорієнтований на скорочення часу відведеного для організазованого фронтального навчання на заняттях, на користь збільшення часу на особистісне самовизначення дитини в умовах розвивального середовища отож і робота з розвитку мовлення має вийти за межі організованого навчання і набути різних індивідуальних форм.
Моєю метою індивідуальної мовленевої роботи є закріплення мовленевих умінь і навичок, які діти набули на заняттях.
Так за потреби в постановці повного звука показу його артикуляції та закріплення вимови в чистомовці, скоромовці, іншій мовленевій діяльності, індивідуальну роботу з цією самою дитиною проводжу кілька разів на тиждень, до поки не зникне мовленева вада.
У процесі самостійної пізнавальної художньої театральної або фізичної діяльності реалізую ті самі завдання з розвитку мовлення дітей, що й на заняттях і ті, які складно успішно розв’язувати на заняттях. Тож у повсякденній роботі відбувається подальший розвиток усного мовлення.
Мовленева компетенція — це вміння адекватно і доречно спілкуватися рідною мовою в конкретних ситуаціях (висловлювати свою думку, бажання, наміри, прохання тощ), використовувати як мовні так і позамовні (міміка, жести, рухи) та інтонаційні засоби виразності мовлення).
Результат:
Отже врахування рівня мовленевого розвитку кожної дитини розумне поєднання традицій та іновацій у сучасній організації мовленневої роботи з малятами і забезпечить її ефективність і реалізацію завдань, визначених у Базовому компоненті дошкільної освіти.
2.1. ПЕРСПЕКТИВНИЙ ПЛАН РОБОТИ З ДІТЬМИ РАННЬОГО ВІКУ ПО РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ
Місяць | Тиждень | Вид діяльності | Завдання |
Вересень | I | Розповідь по картинках «Мій день в садочку» | Розвивати комунікативно-мовленнєві зв’язки та здібності. Розширити зв’язне мовлення. |
«Намистинки» | Розвивати дрібну моторику, пам’ять (кольори), логічне мислення, уяву, мову. | ||
II | Читання вірша української поетеси М.Познанської «Вітер». | Навчати малят слухати віршований твір уважно,вдумливо. Відтворити звуконаслідування звуку: у-у-у. | |
Читання віршів про осінь по мнемотаблицях | Розвивати асоціативне мислення пам’ять малюка, збагачувати словниковий запас слів. | ||
III | Читання казки «Колобок» | Розвивати у дитини уміння слухати текст та відтворювати казковий сюжет, відповідаючи на питання вихователя. | |
«Веселий будиночок» | Закріпити знання дітей про тварин. Вміння відрізняти свійських від диких. Учити визначати їх домівки. Розвивати мовленнєві навички, увагу, спостережливість, пам'ять. | ||
IV | Вивчення скоромовки: У Бориса кубики,у Богдана бублики. | Розвивати пам’ять, звуковимову. Розкрити та розібрати значення скоромовки. | |
Гра-потішка «Ладусі». | Формувати емоційний контакт з дорослим. Ознайомити та навчити координаційним рухам. Повторення віршованого тексту. |
Місяць | Тиждень | Вид діяльності | Завдання |
Жовтень | I | Розгляд ляльок в українському вбранні. | Закріпити предмети українського одягу: вишиванка, шаровари, віночок. Розширити уявлення про різноманітність українського одягу. Закріпити кольори,поповнити словниковий запас. |
Дидактична гра «Чарівна скарбничка» | Вчити впізнавати і називати предмети, що знаходяться в мішечку. Розширити словниковий запас,закріпити назви тварин, овочів, фруктів. | ||
II | Читання казки «Курочка Ряба» | Вчити дітей уважно слухати казку,відповідати на запитання, пригадати зміст казки за допомогою запитань вихователя. Розвиватимовлення,увагу,мислення. | |
«Впізнай і повтори» | Формувати вміння визначати джерело звуків, розвиваємо слухову увагу, слухову пам’ять, навчаємо звуконаслідувати голоси тварин. | ||
III | Читання вірша української поетеси К.Перелісної «Яблучка». | Вчити малят слухати віршований текст уважно,емоційно. Розвивати мовлення,поповнити словниковий запас . | |
Розповідь вірша про осінь по мнемотаблиці | Розвивати асоціативне мислення та пам’ять малюка, збагатити словниковий запас | ||
IV | Читання української народної казки «Ріпка» | Вчити відповідати на запитання, залучати до активних дій: показувати рухи персонажів, Розвивати мовленеве спілкування. | |
Читання та запам’ятовування прислів’їв про осінь. | Вчити дітей слухати та запам’ятовувати прислів’я, пояснювати їх зміст та сутність. Розвивати мислення,мовлення. |
Місяць | Тиждень | Вид діяльності | Завдання |
Листопад | I | «Лялька йде гуляти» | Закріпити послідовність одягання на вулицю, збагатити мову, словниковий запас |
Похід в українську хату. Розгляд внутрішнього інтер’єру української хати: печі. Ознайомлення з приладдям печі:казанів,рогачів. | Ознайомити дітей з елементами українського кухонного приладдя та з’ясувати його призначення.Донести дітям,що піч це-символ материнської любові, родинної сили, Батьківщини, вікових традицій роду. Розширити словниковий запас. | ||
II | Читання вірша української авторки К.Перелісної «Черевички» | Слухати віршований текст, повторювати за вихователем прості віршовані фрази. Розвивати мовлення, активізувати зв’язне переказування. | |
Дидактична гра «Повторюй за мною» | Формувати навички правильної вимови, розвивати артикуляційний апарат. | ||
III | Читання потішки «Вітер грає з листочками» | Вчити дітей слухати потішку,імітувати рухи повторюючи за вихователем, розвивати мовлення, збагатити словник. | |
Гра- імітація «Осінній листопад» | Вчити розвивати уміння чергування тривалого, плавного й сильного видиху; розвиток уміння довго вимовляти звук «ф» на одному видиху, активізація м'язів губ. | ||
IV | Заучування потішки «Печу,печу хлібчик». Розігрування потішки. | Вчити дітей промовляти слова за вихователем,імітувати рухи руками,розвивати фонематичний слух. Розвивати фонематичний слух,повнити словник словами:хлібчик,печу,ріжу,саджати,виймати. | |
Дидактична гра «Гостинці для гостей» | Розвивати зв’язне мовлення, творчі здібності. Вчити правильно запрошувати і приймати гостей,сервірувати стіл, закріплювати правила гостьового етикету виховувати чемність, ввічливість. |
Місяць | Тиждень | Вид діяльності | Завдання |
Грудень | I | Читання вірша Є.Гуцало «Мамо,стало холодно». | Вчити дітей самостійно сприймати художній твір,розвивати мовлення,збагатити словниковій запас. |
«Балеринки» | Дихальна вправа легенів, що розвиває уяву, фантазію, розвиває мовленеве дихання для того щоб чітко вимовляти звуки . | ||
II | Похід в українську хату,розгляд дитячої колиски. | Ознайомити дітей з частиною українського побуту. Розповісти про призначення колиски,згадати та заспівати колискові пісні, колихаючи ляльку. Збагатити словниковий запас. | |
«Приєднай стрічку до квіточки» | Визначити та закріпити кольори стрічок,згадати назви квіток. Розповісти, що вінок є елементом національного жіночого вбрання. Виховувати любов до рідного краю. Збагатити словниковий запас:віночок, стрічка, вбрання. | ||
III | Бесіда: «Святий Миколай до нас в гості йде». | Дати знання про народне свято св.Миколая, традиції та звички пов’язані з цим святом. Викликати бажання у дітей вивчити напам'ять закличку до св.Миколая. | |
Дидактична гра «Впізнай на дотик,що в мішечку» | Розвивати м’язове відчуття збагачувати словниковий запас дітей назвами твердих і м’яких матеріалів (камінці, пластикові кульки, вата,цукерки і т.д.). | ||
IV | Вивчення вірша І.Блажкевича «Новий рік» | Слухати та розуміти віршований текст,повторювати за вихователем прості фрази. Активізувати мовлення. | |
Мовленнєва гра «Що на ялинці,що під ялинкою?» | Розвивати уважність,пам'ять, спостережливість,поповнити словниковий запас. |
Місяць | Тиждень | Вид діяльності | Завдання |
Січень | I | Читання, та вивчення уривка вірша І.Неходи «Пісня про ялинку». | Закріпити вміння слухати та запам’ятовувати віршований текст. Розвивати мислення, пам’ять,виховувати любов до літератури. |
Вивчення колядок та щедрівок. | Розширити знання дітей про народні обрядові пісні: колядки і щедрівки. виховувати любов і повагу до традицій українського народу. Розвивати мовлення. | ||
II | Розгляд в українській хаті предметів українського стародавнього посуду та страв. | Розглянути український посуд (макітра,глечик,тарілки). Ознайомити дітей з новими поняттями: українські страви (борщ,вареники,ковбаски). Розширити словниковій запас. | |
Розповідь казки “Ріпка” по мнемотаблиці | Розвиває асоціативне мислення, пам’ять малюків, збагачує словниковий запас слів. | ||
III | Розгляд та обговорення карток «Безпека взимку» | Вчити дітей по карткам визначати небезпеку при зимових іграх. Розвивати увагу, спостережливість, та образні зв’язки мовлення. | |
«Ображений одяг» | Допомогти развинути мислення малюка, закріпити знання узагальнючих понять використовуючи їх у мовленні та закріпити культурно-гігієнічні навички. | ||
IV | Складання колективної розповіді за картинкою «Зимонька-зима». | Вчити складати колективну розповідь за картинкою,відповідаючи на запитання вихователя. Вчити добирати прикметники до іменників(санчата які?) | |
«Закрути кришечку» | Розвивати дрібні м’язи рук,уяву, зосередженість, пам’ять, мову. |
Місяць | Тиждень | Вид діяльності | Завдання |
Лютий | I | Розгляд керамічних скульптурок та виробів з кераміки в українській хаті. | Ознайомити з українською культурою,розвивати естетичні та патріотичні почуття. Поповнити словниковій запас, розширити світогляд малюків. |
Читання вірша М.Познанської «Сніг іде» | Вчити дітей уважно слухати вірш,відповідати на запитання за змістом. Виховувати любов до природи,активізувати мову. | ||
II | Мовленнєва гра «Звуки зими» | Ознайомити дітей з звукосполученням характерними для зими та навчити їх відтворювати ці звуки:у-у-у-вітер; р-р-р-сніг рипить; цвірі-цвірінь-горобчики цвірінчать; шух-шух-відкидають сніг; дзень-дзень-бурульки падають. | |
Читання і вивчення прислів’їв та приказок про зиму. | Вчити дітей слухати та запам’ятовувати прислів’я та приказки, пояснювати їх зміст та сутність. Розвивати мислення та мовлення. | ||
III | Дидактична гра «Одягнемо Оленку на зимову прогулянку» | Збагатити словник дітей назвами зимового одягу. Уточнити уявлення малюків про одяг,його призначення,учити запам’ятовувати послідовність його одягання. | |
Вивчення вірша Г.Бойка «Морозець» | Закріпити вміння слухати та запам’ятовувати віршик. Виховувати любов до літератури, розвивати пам'ять,мовлення. | ||
IV | Читання української народної пісеньки «Два півники» | Вчити дітей емоційно сприймати художній твір, розвивати інтонаційну виразність мовлення, збагатити словник: молотити,млин. | |
«Лялька умивається» | Закріпити кльтурно-гігієнічні навички, розвивати мову, збагатити словниковий запас |
Місяць | Тиждень | Вид діяльності | Завдання |
Березень | I | Похід до музею Т.Г.Шевченка в нашому садочку. | Розгляд та ознайомлення зовні з українською хатою , її будовою. Розповісти про садові дерева, які часто висаджували біля хати та часто згадувались в українських творах. Поповнити словниковий запас: тин,стріха. |
Читання казки «Теремок» | Вчити дітей будувати діалоги за змістом казки «Теремок». Збагатити словник дієсловами, які відображають дії тварин у казці. | ||
II | Мовленнєва гра «Кап-кап». Пальчикова гра. | Ознайомити дітей з весняними змінами,розвивати мовлення, активізувати словник новими словами: бурулька, калюжі, капає. Спонукати до повторення тексту та імітації рухів. | |
Читання та переказування казки «Рукавичка» по мнемотаблицям. | Вчити переказувати казку за допомогою мнемотаблиці. Розвивати мислення, увагу, зв’язне мовлення. | ||
III | Дидактична гра «Назви одним словом» а) Тварини. в)Овочі, фрукти і т.д. | Розвивати мислення, пам`ять, поповнювати словниковий запас дітей словами-узагальненнями. | |
Читання, прислів’їв та приказок на весняну тематику. | Вчити дітей слухати та запам’ятовувати малі форми народні творчості, пояснювати зміст та сутність прислів’їв. Розвивати мислення та мовлення. | ||
IV | Розглядання бандури та сопілок в українській хаті. | Розповісти про їх призначення, ознайомити з культурно-музичним спадком українського народу, поповнити словниковий запас: бандура, сопілка, кобзар. | |
Вивчення української народної заклички «Вставай,вставай сонечко». | Розвивати мовленневе спілкування, пам'ять. Ознайомити з українським фольклором. |
Місяць | Тиждень | Вид діяльності | Завдання |
Квітень | I | Розгляд криниці в українській хаті. | Ознайомити дітей з призначенням криниці в побуті. Розповісти, що вода необхідна для всього живого «Де вода-там життя». Поповнити словниковий запас дітей словами: криниця,відерце,коромисло. |
Дидактична гра «Якого кольору вода?» (дослід). | Розглянути воду в стакані ,описати яка вона: прозора, чиста, холодна, мокра. Додати фарбу,спостерігати за змінами (зафарбована, брудна.) | ||
II | «Знайди і назви» | Розвивати уважність, пам'ять, спостережливість, поповнити словниковий запас. | |
Дидактична гра «Скажи чарівні слова». | Закріпити з дітьми чарівні слова: «дякую», «добрий день», «до побачення», «будь ласка». Викликати бажання бути чемними і ввічливими , розвивати мовлення. | ||
III | Читання потішки «Кую-кую чобіток» та пальчикова гра-імітація. | Вчити діточок уважно слухати потішку, повторювати пальчикові рухи, збагачувати словниковий запас, розвивати увагу, мислення. | |
«Наші відчуття» | Ознайомити дітей із поняттям емоції, вчити їх розпізнавати та виявляти емоції; розширювати уявлення про людські почуття. вміння передавати емоційний стан за допомогою міміки. Вчити дітей відповідати на запитання вихователя. | ||
IV | Заучування потішки «Гоп-гоп,тупу-тупу,вари кашку круту,молочка доливай,козачка напувай». | Навчити дітей слухати і запам’ятовувати віршик,розвивати мислення,пам'ять,виховувати любов до літератури. | |
«Складемо ляльку» | Закріпити назви органів людського тіла та виховувати бажання доглядати за органами свого тіла (ноги, руки, голова, вуха, ніс, рот, очі). Розвивати мову малюків. |
Місяць | Тиждень | Вид діяльності | Завдання |
Травень | I | Відвідати музей ляльок-мотанок у нашому садочку. | Розповісти дітям про призначення лялок-мотанок, ознайомити з різноманіттям ляльок. Дозволити потримати та розглянути незвичайні ляльки. Розширити кругозір,поповнити словниковий запас: лялька-мотанка, берегиня, оберіг. |
Дидактична гра «Весняна прогулянка ляльки Катрусі». | Закріпити поняття про весняний одяг. Навчити правильно називати одяг:шапка, курточка, черевички. Розвивати мислення,пам`ять. | ||
II | Заучування вірша «Сонечко». | Вчити малят уважно слухати віршик,повторювати рядки вірша за вихователем,а потім заучувати на пам'ять. Збагачувати словник, розвивати мовлення, увагу. | |
Дидактична гра «Моя вулиця». | Розвивати мовлення. Ознайомити дітей з вулицею, розвивати спостережливість, уявлення про навколишні предмети. Розширити словниковий запас: вулиця, світлофор, тротуар. | ||
III | Розгляд українського вишитого рушничка. | Милування та розглядання рушничка. Закріплення кольорів. Розповісти про побутове призначення рушничка. Поповнити словарний запас: рушничок, вишивка, мереживо, . | |
«Сезонні явища природи» | Відповідаючи на запитання вихователя, з’ясовувати суть явищ, дій, ознак. Поповнювати словниковий запас, розвивати мову. | ||
IV | Ознайомлення та вивчення примовки про літніх комах: (мурашко, мурашко, садовая кашко, дай мені кваску, а я тобі -медку). | Продовжувати знайомити дітей з народним усним фольклором. Розширити кругозір дітей. Розвивати любов до навколишнього світу та слова і мови народної творчості. | |
«Повтори малюнок» | Розвивати дрібну моторику рук, уяву, пам’ять, логічне мислення, мову, називаючи кольори і відтворюючи фігури. |
2.2. ВЛАСНІ IГРИ, ЩО СПРИЯЮТЬ РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ
№з/п | Назва гри | Зміст | Завдання |
1. | «Закрути кришечку» | Запропонувати дітям закрутити кришечку на безпечно зрізаних слоїках, супроводжуючи дію словами | Розвивати дрібні м’язи рук,уяву, зосередженість, пам’ять, мову. |
2. | «Намистинки» | На шнурок нанизати порізані різнокольорові трубочки (можна послідовно підбирати по кольору або чередувати різні кольори). | Розвивати дрібну моторику, пам’ять (кольори), логічне мислення, уяву, мову. |
3. | «Балеринки» | Запропонувати малюкам подихати на балеринок з паперу повішених на певній відстані. | Дихальна вправа легенів, що розвиває уяву, фантазію, розвиває мовленеве дихання для того щоб чітко вимовляти звуки . |
4. | «Плутанка» | В пластикову ємність закріпити вушні палички. Разом з дітьми з ниток між паличками. зробити плутанку. | Розвивати дрібну моторику рук, уяву, логічне мислення. |
5. | «Повтори малюнок» | В пластикову ємність в зарання зроблені отвори вставити вушні палички різного кольору відображаючи малюнок (геометрична фігура, хвилька, квіточка). | Розвивати дрібну моторику рук, уяву, пам’ять, логічне мислення, мову, називаючи кольори і відтворюючи фігури |
6. | «Мнемотаблиці» | За допомогою логічно послідовно зображених картинок, відтворюємо вірш або розповідь. | Використання мнемотехніки дає змогу розвити асоціативне мислення та пам’ять малюка. Збагатити словниковий запас слів. |
7. | «Знайди і назви» | На загальній картинці знаходимо елементи додаткових карток. | Розвивати уважність, пам'ять, спостережливість, поповнити словниковий запас. |
8. | «Ображений одяг» | Діти роздивляються картинки називають, потім знаходять і складають по черзі в певній послідовності для одягання (штанці, чобітки, кофтинку, куртку) потім знаходить картинку не відповідну одягу. | Допомогти развинути мислення малюка, закріпити знання узагальнючих понять використовуючи їх у мовленні та закріпити культурно-гігієнічні навички. |
9. | «Веселий будиночок» | Показуємо дітям картки тварин біля своїх будиночків, називаємо їх.З’ясовуємо, хто де живе. Розповісти віршики про котика або собачку. Розглянути будиночки корови, поросятко і інших свійських тварин. | Закріпити знання дітей про тварин. Вміння відрізняти свійських від диких. Учити визначати їх домівки. Розвивати мовленнєві навички, увагу, спостережливість, пам'ять. |
10. | «Чарівна скарбничка» | Тримаючи скарбничку вихователь підходить до дітей і запевняючи, що в скарбничці багато цікавих іграшок, пропонує взяти одну, і голосно назвати (тварини, овочі, фрукти). | Вчити впізнавати і називати предмети,що знаходяться в мішечку. Розширити словниковий запас,закріпити назви тварин та овочів, фруктів. |
11. | Ігри-потішки “Ладусі”, “Кую, кую чобіток”, “Диби, диби”, “Печу, печу хлібчик” | Вихователь стає перед дітьми і ритмічно плескаючи в долоні, читає потішку, наприклад:«Ладусі, ладусі,де були, в бабусі, ручками плесь-плесь, ніжками туп-туп» Повторює з кожним із дітей. | Формувати емоційний контакт з дорослим. Ознайомити та навчити координаційним рухам. Повторення віршованого тексту . Розвивати мовленнєвий апарат, звуконаслідування. |
12. | «Приєднай стрічку до квіточки» | Роздивитися український віночок, вихователь назіває колір квіточки, діти шукають стрічку і приєднують відповідно кольору. | Визначити та закріпити кольори стрічок,згадати назви квіток. Розповісти, що вінок є елементом національного жіночого вбрання. Виховувати любов до рідного краю. Збагатити словниковий запас:віночок, стрічка, вбрання. |
13. | «Впізнай і повтори» | Вихователь показуючи курочку говорить: “Діти до нас прийшла в гості курочка. Як вона каже?” (Ко-ко-ко). Показуючи півника і курчатко задаємо такі ж питання. Ось яка весела сім’я. | Формуємо вміння визначати джерело звуків, розвиваємо слухову увагу, слухову пам’ять, навчаємо звуконаслідувати голоси тварин. |
14. | «Складемо ляльку» | Вихователь показує на ту чи іншу частину тіла на картинці, малята називають її. Якщо діти вагаються, вихователь сам називає їм потрібне слово, а діти чітко повторюють його. Наприкінці гри педагог ще раз показує всі частини тіла ляльки і повторює разом з дітьми названі слова. | Закріпити назви органів людського тіла та виховувати бажання доглядати за органами свого тіла (ноги, руки, голова, вуха, ніс, рот, очі).Розвивати мову малюків. |
15. | «Наші відчуття» | 1.Розглядаємо картинки казкових героїв. 2.Виявляємо емоцію казкового героя. 3.Згадуємо, хто з казкових героїв переживає подібні почуття та емоції і в якій ситуації. | Ознайомити дітей із поняттям емоції, вчити їх розпізнавати та виявляти емоції; розширювати уявлення про людські почуття. вміння передавати емоційний стан за допомогою міміки. Вчити дітей відповідати на запитання вихователя. |
16. | «Лялька хоче спати». «Лялька йде на вулицю». «Лялька йде на свято». «Лялька умивається». | Вихователь пропонує дітям погойдати дитя, ще й заспівати колисково Лялька тоді засне. Разом із дітьми колишуть і співають раніше вивчену колискову. В інших іграх діти повторюють з вихователем певну послідовність дій при збиранні на вулицю (одяг), правила поведінки на святі та культурно-гігієнічні навички при вмиванні. | Закріпити порядок дій перед сном (почистити зуби, мумитися). Виховувати любов до колискової пісні, викликати радісний настрій. Закріпити послідовність одягання на вулицю, правила поведінки на святі, культурно-гігієнічні навички, розвивати мову, збагатити словниковий запас. |
17. | Мовні вправи «Сезонні явища природи» | Вихователь показуючи картинки,запитує дітей: Зима яка?-Холодна. Сніг - який? - Білий … | Відповідаючи на запитання вихователя, з’ясовувати суть явищ, дій, ознак. Поповнювати словниковий запас, розвивати мову. |
18. | «Тетянчине горе» | Діти розглядають картки сховані в скарбничку, дістають по одній картинці називаючи зображення картинки знаходять картинку з м’ячиком. Вихователь розповідає віршик: Тетянка діток привітала, Утаночок всіх позвала (діти танцюють) | Розвивати мовлення дітей, вчити дітей називати зображені предмети, виховувати емоційний настрій. |
Заняття I
Розвиток мовлення малюків у народних українських іграх .
Мета: Ознайомити дітей з українським народним фольклором. За допомогою усної народної творчості прививати любов до рідного краю. Вчити дітей повторювати за вихователем слова,розвивати мовлення,пам'ять .Розвивати інтонаційну виразність, активізувати словник, фонематичний слух, викликати позитивні емоції та інтерес до творчості.
Хід заняття:
Психогімнастика:
Станьте разом дружно колом
Скільки друзів, глянь навколо!
Привітатись не забудем
І здороватись всі будем.
Вихователь: Добрий день дітки! Подивіться, до нас сьогодні при йшли гості,
Давайте привітаємось і з ними, скажемо: «Добрий день!»
Діти: «Добрий день!»
Вихователь: Дітки, подивіться у віконечко, на дворі сонечко є? (Ні).
А давайте його покличемо (Так).
Діти:Закличка:
Вийди, вийди сонечко
Загляни в віконечко
Діткам радість принеси
Покружляємо усі. (Сонечко виглядає із-за шторки).
Стук в двері.
Вихователь:Ой, хтось до нас прийшов? Це Наталочка прийшла в українському вбранні і сорока-ворона, щоб пограти з нами в українські народні ігри.
Давайте розглянемо одяг Наталочки. Давайте роздивимось віночок. З чого він складається? (Квіточки і стрічки).
Давайте згадаємо якого кольору стрічки? (Червона, синя, жовта).
Давайте розглянемо вишиваночку і гарні чобітки. Якого вони кольору? (Червоного).
Вихователь: Дітки давайте пограємо в пальчикову гру з сорокою і заспіваємо їй пісеньку.
Гра Сорока-ворона:
Сорок-ворона кашку варила
Кашку із манки,дітям до сніданку
Ополоником мішала
Хвостиком накривала
Кашу із манки дітям до сніданку
В миски накладала, діток годувала
тому дала, тому, у цьому і там тому
А одне не захотіло
Ф-р-р і полетіло на голівку сіло.
Вихователь: А давайте і з Наталкою пограємо в гру «Віночок». Сідаємо в коло, передаємо віночок і співаємо пісеньку:
«Ти лети, лети віночок
Швидше, швидше по руках
У кого буде віночок
Той станцює гопака». (Дитина у якої залишився віночок з усіма дітками танцює).
Вихователь: Дітки, поки ми гралися, наша пташка зголодніла, давайте спечемо хлібчик і пригостимо її.
Пальчикова гра:
«Печу печу хлібчик»
Печу-печу хлібчик
Дітям на обидчик
Беру-беру бабку
Ставлю на лопатку
Шусть у піч! Шусть у піч!
Вихователь: Молодці дітки погодували сороку ворону, а тепер вона хоче з вами пограти. Пограємо!(Так).
Рухлива гра:
Сорока літає, дітей доганяє - Шусть! Розбігайтесь!
Вихователь: Добре ми пограли з нашими гостями, а тепер Наталочці треба йти додому, а її проведе наша сорока ворона. Давайте з ними попрощаємось: «До побачення!»
Заняття II
Бесіда за змістом твору української народної казки «Рукавичка»
Бесіда за змістом твору допоможе дитині краще запам’ятати казку,вихователю
-дізнатися, чого не зрозумів малюк. Під час бесіди слід звертатися до
ілюстрацій, уміщених у книзі. Запитання мають бути короткими, чіткими. Їх
основна ціль-допомогти дитині відтворити послідовність подій у казці.
Мета: Вчити відповідати на запитання, залучати до активних дій: показувати рухи тварин, повторити пісеньку або разом з вихователем розіграти окремі діалоги. Розвивати мовленнєве спілкування.
Хід заняття:
Вихователь: Діти, зараз на вулиці стало холодно, щоб не замерзнути ми з вами тепленько вдягаемось. А на ручки ми що надягаємо? (Рукавички). Правильно, а давайте разом з вами згадаємо казку “Рукавичка”.
Розповісти казку «Рукавичка» використовуючи ілюстрації.
Запитання вихователя до дітей:
Хто загубив рукавичку? (Дідусь).
Хто зі звірів першим помітив рукавичку? (Мишка).
Що сказала мишка? (Тут я буду жити).
Хто другим побачив рукавичку? (Жабка) Покажи, як стрибає жабка. А як
розмовляє жабка? Вихователь демонструє скрекіт. Тому жабку в казці
називають... як? (Жабка-скрекотушка).
А чому мишку називають шкряботушкою? Тому що вона шкрябає зубками,
коли щось гризе.
Дітки, пригадайте, як розмовляли жабка-скрекотушка з мишкою-шкряботушкою.
Що запитала жабка? (Хто, хто в рукавичці живе?).
Що відповіла мишка? (Я мишка-шкряботушка).
Аж ось біжить зайчик, прибіг до рукавички та й питає...
Що запитав зайчик? (Хто, хто в рукавичці живе?).
Що йому відповіли? (Я мишка-шкряботушка, я жабка-скрекотушка).
Як зайчик назвав себе? (Побігайчик).
Чому він так називається? (Тому що він швидко бігає.).
Що він попросив? (Пустіть і мене).
Далі в такий же спосіб треба ставити запитання про лисичку,
вовчика, кабана.
Вихователь:
Багато звірів у рукавичці. Тісно їм там. Коли це тріщать кущі, та й
вилазить... хто? (Ведмідь).
Як ведмедя називають у казці? (Набрідь).
Це тому, що він ходить-бродить лісом. Який голос у ведмедя? Як він запитав, хто в рукавичці живе? Скажи ,що йому відповіли звірі? (Я-мишка-
шкряботушка, я-жабка-скрекотушка, я-зайчик-побігайчик, я
—лисичка-сестричка, я — вовчик-братик, я — кабан-іклан. А ти хто?).
А ведмідь на це що? А я ведмідь... (набрідь). Пустіть і... (мене).
А звірі що йому відповіли? Куди ми тебе пустимо, коли... (і так тісно) Що сказав на це ведмідь? Та якось... (будемо,)! А звірі: та вже йди, тільки... (з краєчку). Уліз і ведмідь. Рукавичка тріщить, ось-ось розірветься.
Що було далі? Хто налякав звірів? (Собачка).
Наведені в прикладі запитання є орієнтовними. їх кількість може
змінюватися з урахуванням віку, розвитку і бажання дітей.
Якщо помітили, що діти втомилися, почали відволікатися, слід припинити бесіду.
Заняття III
Мета:Активізувати мовлення малюків. Вчити дітей спільно з вихователем декламувати знайомий вірш. Розвивати пам'ять, мислення, поповнювати словниковий запас новими словами: шишка, колюча, сосна.
Хід заняття: Промовляючи останнє слово кожного рядка,
вихователь декламує вірш :
Їхав лис через ... (ліс),
Лисенятам капці ... (віз).
Щоб соснові ... (шишки),
Не кололи ... (ніжки).
Пропоную малюкам повторити вірш промовляючи останні слова кожного рядка.
Продовжую роботу з віршем, використавши ілюстрації до нього.Показую картинку з зображенням лиса, яка дасть змогу активізувати
мовлення дітей за допомогою запитань. Скажімо так: «їхав лис через ліс.
Подивіться — це лис,лис рудий. Скажи,Кирило, рудий(Рудий).Який,
Софійко, лис?(Рудий). Ще лис хитрий. Який лис?( Хитрий).
Потім показую картинку з зображенням лісу. При цьому мовлення
може бути таким: «Це- ліс. У лісі росте багато дерев. Дерева
бувають великі(можна руки підняти вгору, потягнутися), а бувають маленькі
(можна присісти, руки опустити додолу). Які бувають дерева?»(Великі,
маленькі). Якщо діти не відповідають на запитання, треба підняти руки вгору
або опустити їх донизу і нагадати їм, якими бувають дерева. Показую на
картинці велике дерево: «Скажи, Лізо, яке це дерево?»(Велике). Показую-маленьке: «Скажи, Павло, а це яке дерево?»(Маленьке).
Варто показати дітям справжню шишку, заохочуючиїх до дій та мовлення: «Це шишка. Доторкніться до неї.(Діти по черзі кладуть
долоньки на шишку).
Запитання до дітей :
Шишка колеться?»(Колеться)
«Вона колюча. Яка шишка?»(Колюча).
А якщо стати ніжкою, то буде боляче?(Так. Будеболяче).
Тож лис купив лисенятам капці, щоб шишки не кололи
ніжки. Шишка виросла на високому дереві, яке називається сосна.(Показати зображення сосни на картинці).
Як називається дерево,Катрусе?»(Сосна). «Ця шишка виросла на сосні, тому її називають соснова.
То яка це шишка, Сергійку?»(Соснова) «Правильно, соснова шишка».
Інформація для батьків
«Як розвивати мовлення дітей за допомогою
художніх творів»?
Як навчити дитину ставити запитання? Мовлення дитини розвивається з раннього віку. Для того щоб у дитини виникали свої запитання, вона має спочатку навчитися відповідати на запитання дорослих. Організувати цікаве дозвілля і корисне спілкування дорослим допоможе читання й обговорення дитячих книжок. Однак молоді батьки часто побоюються, що вони поставлять
неправильні запитання, і тому взагалі відмовляються обговорювати
прочитане. Насправді ж, не так це й складно.
З чого починати?
Починати треба з правильного вибору книжки. Дітям раннього віку бажано читати народні казки про тварин («Колобок», «Рукавичка»,
«Солом’яний бичок», «Півник і двоє мишенят», «Курочка та півник»).
Книжки слід добирати великого формату, з яскравими, зрозумілими дітям
ілюстраціями.
Обов’язково звертайте увагу на те, щоб книжка містила лише один твір.
Знайомство з новою книгою починається з її розглядання. Якщо раніше під
час розглядання дорослий сам розповідав дитині про те, що зображено на
ілюстраціях, то три-чотирирічного малюка потрібно спонукати до
називання персонажів і їх опису («Хто це?», «Який він?», «В що одягнений?»,
«Що він робить?») . Це допоможе дитині краще зрозуміти, про що
розповідатиметься у творі.Після цього дорослий знайомить дитину з казкою
(читає або розповідає її). Майте на увазі, що дитина краще сприймає казку,
якщо її розповідати, а не читати!
Як пояснити дитині незрозумілі слова?
У текстах народних казок часто трапляються застарілі слова, які потрібно
пояснювати. Наприклад, у казці «Колобок»: хижка або комора (приміщення,
де селяни зберігають продукти харчування), засік (відгороджене місце в
коморі, де зберігали борошно, зерно), призьба (земляний насип навколо
сільської хати для утеплення). Пояснення застарілого слова через його
тлумачення є досить складним для маленької дитини. Найпростішим
способом є показ картинки або реального предмета.
Не залишайте поза увагою незрозумілих дітям слів!
Поради батькам щодо мовленнєвого розвитку дітей раннього віку.
Порада перша.
Велику увагу приділяйте інтонаційній забарвленості мовлення. Малюки
дуже реагують на тон голосу. Хоча вони ще не розуміють багато слів, але за
тоном дорослого можуть зрозуміти чи він задоволений, чи ні.
Але з інтонаціями треба бути обережними, слід чергувати
емоційне забарвлення зі спокійним, тихим мовленням.
Порада друга.
Якнайбільше розмовляйте з дітьми. Адже від мовлення, яке буде чути дитина, залежить обсяг їїпасивного словника, який згодом стане активним. Якщо дорослий візьме заправило все пояснювати малюкам, то вони скоро звикнуть прислуховуватись до його мовлення.
Речення мають бути короткими, але змістовними і складатися переважно з іменників та дієслів. Поступово у мовленні слідвводити прикметники та займенники.
Порада третя.
Використовуйте малі віршовані форми. У роботі з дітьми раннього віку
батькам слід широко застосовувати віршовані фольклорні твори та вірші
українських авторів. Вони допоможуть звернути увагу дітей на певні дії та
досягти бажаних результатів під час різних режимних моментів таких, як:
- прийом їжі;
- гігієнічні процедури у ванній кімнаті;
- одягання(роздягання)дітей;
- укладання дітей спати тощо.
Таких віршів є дуже багато. Їх можна підібрати на свій смак. Звісно, дуже
добре, коли дорослий знає напам’ять і доцільно використовує малі віршовані
форми, але їх спеціально вчити не обов’язково.
Під час проведення рухливих ігор, ігор-забавлянок використовують більш
ритмічні вірші з чіткими фразами, а перед сном, прийомом їжі, на вечірній
прогулянці - більш спокійніші, з розміреним ритмом.
Широко використовують вправи для пальчиків. Це дуже важливо для
розвитку мовлення.
Порада четверта.
Для вас стануть у пригоді ігри-забавлянки, як-от:
«Сорока-ворона», «Ладки-ладусі», «Іде коза рогата», «Оцей пальчик»,
«Пальчику, пальчику, де ти був?». Адже діти дуже люблять дії з мовним
супроводом.
Слід пам’ятати,щоб слово з пасивного словника перейшло в
активний, дитина має промовити його багато разів у різних ситуаціях, будь-
то гра чи режимні моменти. Однак не треба переобтяжувати дитину великою
кількістю слів.