Кожній нації Бог подарував величну постать, провідника національної ідеї, укладача духовних надбань народу. В українців такою постаттю став Тарас Шевченко – український Мойсей, Пророк, Батько, Вчитель, Кобзар… Він став рупором національних ідей і провідником усього українського серед інших народів.
Ми- свідомі носії рідної мови, впроваджувачі української культури є дітьми Шевченка, його нащадками.
Шевченко бачив Україну вільною землею волелюбних людей. Він жив і боровся в ім'я цієї мети, хотів скинути кайдани, щоб його народ не знав неволі, а увійшов незалежним до вільної сім'ї вільних народів.
Одна з сокровенних мрій Кобзаря збулася. Україна стала незалежною. Але нам ще є до чого прагнути, вектори нашого напрямку не змінилися, ми будемо слідувати ними до втілення ідеалів Кобзаря на нашій, своїй землі.
Тож пам'ятаймо його заповіді і пом'янімо Шевченка в ці дні незлим, тихим словом...
