Масляна — це язичницьке свято, відоме до прийняття християнства і бере початок у праслов'янські часи. Це свято ще називають Пущення, Сиропус, Колодій, Сиропусний тиждень, Сирна неділя, Бабське свято, Общиця. Воно символізує проводи зими та зустріч весни.
У свята немає фіксованої дати — воно починається за 56 днів до Великодня і відзначається тиждень напередодні Великого посту.
Великдень 2024 року буде 5 травня, отже, Масляна у 2024 році розпочнеться 11 березня і триватиме до 17 березня.
Масляна: історія свята
Традиції свята сягають своїми коренями в далеке язичницьке минуле. Передбачається, що воно зародилося на території нашої держави ще в дохристиянські часи, десь із ІV столітті н. е. Донині церква так і не зуміла адаптувати свято під свій календар і надати йому релігійний підтекст.
Активного святкування Масляна набула у IX—XII століттях. Тоді так обряд Колодія відзначали напередодні Великого посту. Це останній тиждень напередодні Великого посту, коли можна було справляти весілля. Цей тиждень також називали Бабським тижнем або просто Бабським, а Колодій, відповідно, Бабським святом. Колодій збігався в часі із Сиропусним тижнем, останнім тижнем Масляної.
На Масляну дівчатам і хлопцям, що не одружилися, прив'язувати до ноги дерев'яну колодку. Щоб не ходити з колодкою, за неї давали «викуп».
Протягом цілого тижня проходив обряд Колодчиного життя:
У понеділок Колодка «народжувалась»,
у вівторок — «хрестилася»,
у середу справляли «похрестини»,
у четвер «помирала»,
у п'ятницю Колодку «хоронили»,
в суботу «оплакували»,
в неділю наставала кульмінація Колодія, а заразом і Колодчиної долі. Молоді жінки «волочили» Колодку.
Масляна 2024 — традиції святкування в Україні
Спочатку святкування Масляної було пов'язане з днем весняного рівнодення — народ проводжав зиму і зустрічав весну, саме тому святкування супроводжуються вогнем. Але після прийняття християнства виявилося, що традиційний час свята випадає якраз на Великий піст, тому Масляну довелося змістити — на останній тиждень перед постом.
Обрядів було чимало, часто вони були суто регіональними. Але спільною для всіх українців була думка про те, що чим краще і веселіше вони проведуть зиму та зустрінуть весну, тим врожайнішим буде рік, а їх оминуть усілякі хвороби.
Тому ретельно готувались: прибирали оселю, робили усю важку роботу, аби уникнути її на Масляну.
У цей тиждень було прийнято не лише веселитися, а й очищатися перед постом та поминати предків. Важливо було попросити пробачення у всіх, кому міг чинити щось лихе.
Попри те, що найзвичнішою стравою у ці дні для українців є млинці, у давнину в Україні їх не пекли. У святкове меню вони увійшли через вплив росії. В Україні ж замість млинців у Масляний тиждень готували вареники із сиром і маслом.
Ця традиція була пов'язана з тим, що після зими отелювались корови і в будинках з'являлося багато молока. Взимку худобу не ріжуть, а торішні запаси закінчувалися — тож саме молочні продукти та випічка у цей час входили до раціону наших пращурів.
Масляна 2024 — що означає кожен день свята
Кожен день Масляної має свою назву і значення.
Понеділок — зустріч Масляної
У перший день Масляної вдома робили прибирання і пекли перші млинці. Ними обов'язково пригощали жебраків і незаможних людей, або залишали млинці поруч з будинком — на помин покійних родичів. У перший день можна було ходити в гості або приймати гостей, а ще в понеділок встановлювали опудало Масляної.
Вівторок — Загравання
У цей день проходили оглядини — батьки поспішали засватати дітей до початку посту. Хто хотів, міг сам пошукати свою половинку без допомоги батьків — наприклад, на гуляннях або в гостях.
Середа — Тещині млинці
У третій день тижня зять повинен йти в гості до тещі. За кількістю частування на столі у тещі можна було судити про те, як сильно напартачив зять за минулий рік. І чим дружелюбнішою буде теща цього дня — тим щасливішим буде життя молодого подружжя.
Четвер — Розгуляй, Широка Масляна
Це день розваг. Закінчувалися прибирання та всі господарські справи і починалися катання на санях, кулачні бої, стрибки через багаття та інші веселощі.
П'ятниця — Тещині вечірки
У цей день теща повинна їхати з візитом до зятя. Але їхала вона не одна, а з подругами і родичами. Млинці, звичайно, зять не готував — це робила його дружина — але весь вечір повинен був всіляко потурати тещі і гостям.
Субота — Посиденьки зовиці
Заміжні жінки запрошували в гості сестер чоловіка (зовиць), пригощали їх млинцями і вручали подарунки. Також разом ворожили на майбутнє.
Неділя — Проводи Масляної
Цю неділю ще називають Прощеною. Цього дня закінчували святкувати, просили один у одного вибачення за скоєні образи та самі прощали кривдників. За традицією, зустрівшись, люди говорили один одному: «Прости мене», а у відповідь чули: «Бог тебе простить». Також в цей день поминали покійних і спалювали опудало Масляної.
