Повномасштабна війна, розв’язана рф проти України, спричинила значну кризу в промисловості. Причини цьому 3: безпекова ситуація (постійні обстріли окупантами цивільної і виробничої інфраструктури), труднощі із логістикою, особливо для експортоорієнтованих галузей – АПК, ГМК і т.д., а також брак обігових коштів.
У перші місяці війни не працювало понад 40% підприємств, тисячі людей втратили джерела доходу. Загалом через вторгнення росії Україна втратила від 5 до 7 млн. робочих місць.
Крім руйнування гуманітарної сфери, та геноциду української нації, війська держави-агресора також атакують економічний фундамент розвитку нашої держави — промисловий сектор, що може забезпечити потреби не тільки населення всередині держави, серед яких обладнання, запчастини, кабелі та дроти, транспорт та інструменти, але й виконувати експортні поставки на іноземні ринки, та створювати сучасні оборонні засоби та відповідні комплектуючі.
Українські промислові розробки дозволяють відбивати атаки держави-агресора. Українська зброя є не менш ефективною за іноземну, і включає в себе:
протитанкові ракетні комплекси, комплекси протикорабельного призначення, танки;
спеціальна техніка військового призначення;
броньовики, бронетранспортери;
БПЛА;
самохідні артилерійські установки.
В той самий час, потенціал виробництва в секторі машинобудування не реалізовано в повному обсязі, на що в тому числі впливають загрози та виклики, що мають зв’язок з військовими діями.
Незворотні втрати промислового потенціалу складають 30% від загального об’єму, зруйнована значна частина виробничих потужностей та транспортних ланцюгів, обмеження або втрата доступу до різних ресурсів, складнощі ведення діяльності через проблеми з енергопостачанням та комунікаціями.
Найбільшу стійкість до зовнішніх умов продемонстрували такі підгалузі, як виробництво автотранспортних засобів, напівпричепів та причепів, та іншого транспорту, сільськогосподарської, будівельної та гірничої техніки. У довоєнні періоди Україна знаходилась в переліку топ-40 країн світу згідно обсягів виробництва та показників реалізації.
Проте, подальше падіння обсягів виробництва та реалізації є загрозою для економічної безпеки, через високий рівень конкуренції на зовнішніх ринках можуть заміщуватись продукцією інших країн, в той час як зростає імпортозалежність. Українське виробництво потерпає від порушень ланцюгів логістики, проблем з виконання контрактів, фінансовими розрахунками на територіях, що прилеглі до зони бойових дій, порушень балансу попиту на внутрішньому ринку та виробництва товарів, що обтяжені імпортозалежністю.
Через військові дії, український експорт продукції машинобудування втратив до 70% від показників 2021 року. Втрата потужностей виробництва компенсується значним імпортом продукції в 2022 році, що вказує на зростання рівню імпортозалежності внутрішнього ринку.
