Марина Павленко (30 березня 1973, село Старичі, Яворівський район, Львівська область) — українська поетеса, письменниця, художниця, науковець, педагог. Найвідоміші твори: «Як дожити до ста», «Півтора бажання», «Домовичок із палітрою», «Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських».
Життєпис
Народилася 30 березня 1973 року у селі Старичі Яворівського району Львівської області в родині вчителів. Незабаром родина переїхала на Черкащину. Саме завдяки батьку (вчителю української мови та літератури) Марина і почала писати перші твори. З відзнакою закінчила Уманський державний педінститут (нині університет) імені П.Г. Тичини. По закінченню вузу працює вчителькою початкових класів Уманської міської гімназії, а з 2000 року Марина Степанівна – викладач кафедри української літератури й українознавства рідного університету. Вона — кандидат педагогічних наук, доцент, автор багатьох наукових публікацій, методичних рекомендацій «У країні Лісових Дзвіночків», монографії про П. Тичину. Член національної спілки письменників України. Автор збірок поезій: «Бузкові зошити» (1997), «Час-папороть», «Душа осики», романів для підлітків «Русалонька із 7-В…», книги казок «Півтора бажання (Казки старої Ялосоветиної скрині)», повістей-казок «Домовичок з палітрою», «Домовичок повертається», повістей «Миколчині історії», «Чи шкідливо ходити покрівлями гаражів?». Як художниця, Марина Павленко проілюструвала чимало збірок (у т.ч. й власні). Як художник-ілюстратор Марина Павленка стала відома завдяки оформленню видань своїх поетичних творів: «Чар-папороть» (2002 р.), «Душа осики» (2006 р.). За монографію «Тичининська формула українського патріотизму» Марина Степанівна Павленко удостоєна літературної премії «Благовіст». Викладає сучасну українську літературу на кафедрі української літератури та народознавства Уманського державного педагогічного університету. Член НСПУ з 1997 року.
Захоплення
Малювання:
Створила ряд книжок-розмальовок (Пан Крабс., 1998)
Ілюструвала власні книжки «Чар-папороть» і «Півтора бажання»
Творчість
Поезія
«Бузкові зошити» (Київ: «Гранослов», 1997),
«Чар-папороть» (Львів: «Каменяр», 2002);
Проза
збірка оповідань «Як дожити до ста» (Київ: «Гранослов», 2004),
повість-казка «Домовичок із палітрою» (Київ: «Смолоскип», 2001),
цикл казок «Півтора бажання (Казки з Ялосоветиної скрині)» (Київ: «Смолоскип», 2004),
Марина Павленко про Павла Тичину, Надію Суровцову, Василя Симоненка, Василя Стуса, Ірину Жиленко / М. Павленко. — Київ : Грані-Т, 2009. — 120 с.: іл. — (Серія «Життя видатних дітей»). — ISBN 978-966-465-250-3
Одна з авторів всеукраїнських дитячих видань «Ангелятко» та «Ангеляткова наука».
«Русалонька із 7-В та загублений у часі» (Вінниця: «Теза», 2007)[2];
«Русалонька із 7-В проти Русалоньки з Білокрилівського лісу» (Вінниця: «Теза», 2008, 2011)[3];
«Русалонька із 7-В в тенетах лабіринту» (Вінниця: «Теза», 2011);
«Русалонька із 7-В плюс дуже морська історія» (Вінниця: «Теза», 2013).
Наукові студії
«Тичининська формула українського патріотизму» (Умань: «Алмі», 2002),
«У країні лісових дзвіночків». Нові підходи до використання творчості П. Тичини в навчально-виховному процесі початкової школи: Методичні рекомендації." (Умань: 2002),
упорядник збірника спогадів про Павла Тичину «З любов'ю і болем» (К.: Міленіум, 2005)-
Буктрейлер до книги "Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських"
