Легітимізація діяльності Української Центральної Ради відбувалася в два етапи:
І етап - проведення 19 березня 1917 року в Києві 100-тисячної Маніфестації патріотичних сил;
ІІ етап - проведення в Києві 6 - 8 квітня 1917 року Українського національного конгресу. Участь взяли 900 делегатів.
19 березня (1 квітня) 1917 р. – Українська Центральна Рада влаштувала в Києві маніфестацію патріотичних сил - 100-тисячна маніфестація патріотичних сил на підтримку Української революції. Це була демонстрація піднесення українського національно-визвольного руху, яка засвідчила його масовий характер, усвідомлення права українського народу на самовизначення. Маніфестація стала важливою подією тогочасного українського життя і продемонструвала небайдужість суспільства до політичних процесів в Україні з початком революції, відіграла колосальну роль у самоусвідомленні українськими колами власних сил, а також у переоцінці російськими колами сили організованості українського визвольного руху. Почалася маніфестація з урочистої ходи. Участь взяли десятки українських вояків, культурних та політичних діячів, робітники, студенти, учні гімназій, діти з притулків, службовці, члени українських товариств. Маніфестанти несли жовто-блакитні прапори і 300 хоругв. 
Хода зупинилася біля будинку Київської міської думи, на балконі якої зібралися представники нової вищої міської влади — президія виконавчого комітету Ради об'єднаних громадських організацій, командування КВО, депутати міської думи, у промовах яких звучав вияв громадської поваги до української маніфестації. Молодь занесла на руках на балкон міської думи Михайла Грушевського, який закликав присягтись боротися за здобуття автономії України. 
Хода завершилася всенародним віче на Софійській площі біля пам'ятника Богдану Хмельницькому. На віче пролунали вимоги до Тимчасового уряду:
ухвалення декларації про українську автономію;
призначення на посади губернських і повітових комісарів людей, які володіють українською мовою;
запровадження її в державному апараті, судах і школах;
Невідкладне скликання Установчих зборів;
Віче рекомендувало УЦР чимшвидше скликати Український національний конгрес. Завдання конгресу: створення умов для запровадження автономії, а також вибори до Центральної Ради від губерній.
