•••《МАМИНІ ПОВЧАННЯ》•••~
Думай, що говориш - научала мати -
Сказане бездумно, назад не забрати!
Коли йдеш, дитино, дивися під ноги.
Будеш оглядатись - зіб'єшся з дороги...
Говори лиш правду, не криви душею
Й не торгуй ніколи совістю своєю...
Будь завжди готова важко працювати,
Щоби хліб й до хліба завжди в хаті мати.
Не минай нужденних, вчись допомагати,
Бо не допоможеш - будеш шкодувати...
Не свари ніколи чужої дитини -
Хай батьки посварять, якщо є провина.
Ти - своїх виховуй, щоб не червоніти...
Щоб не довелося і своїх сварити.
Як не намагайся - всім мила не будеш.
Виваляють в бруді - так, що не забудеш...
Скільки б ти не мала - вистачить і того,
Лиш не спокушайся й не бери чужого...
Якщо важко стане - помолися Богу,
Нехай тобі вкаже правильну дорогу...
Вір в добро, дитино. Чини, як належить.
Бо за кожним вчинком - Господь з неба стежить.
Від Божого Ока - гріх не приховати.
Тож, живи, дитино, щоб гріха не мати!...
Дякую, матусю, за Ваші повчання...
За Вашу турботу і за всі старання...
За всі Ваші сили, що мені віддали -
Я стараюсь жити так, як Ви навчали!
@: Зоряна Довгалюк
