МАМИНА МОЛИТВА- ТО МІЙ ОБЕРІГ!
Біля хати в мами розцвіла калина.
Заспівали пісню в вербах солов'ї.
Із країв далеких в рідну Україну,
Вже давно вернулись в край мій журавлі.
Мама ту калину давно посадила,
Як була ще юність в неї золота.
Вже багато весен з пір тих пролетіло...
Немов цвіт з калини злетіли літа.
Постаріла мама, давно посивіла.
Вже не та осанка і не та хода.
Та вона для мене зовсім не змінилась.
Бо душа у неї завжди молода.
Додому вертаюсь, зустрічає мама:
Радісна усмішка на її губах.
А як у дорогу, виряджає з дому -
Смуток і тривога у її очах.
І де б я не їздив, де б не був в дорогах,
Мамина молитва - то мій оберіг!
Завжди відчуваю мамину тривогу,
Повернутись прагну на її поріг!
І. Панський.
