Мальви
Квітують мальви, горді і самотні,
Щороку на тім місці, що й колись.
Все виглядають: може, хто у гості?
Та ні, нема... і погляд журно ввись.
Була хатина. Нині ж голі ребра.
І стежечка вже терном заросла.
Квітують мальви. Їм так мало треба,
Лиш крихітку любові і тепла.
Квітують мальви. Їм прихИстком воля,
Стара криниця і похилий тин.
Вітри холодні дмуть щоночі з поля.
Спинився час тут, і росте полин.
З-за тину - мальви ніжно і гостинно,
Хоча не видно стежки до воріт.
І дивиться крізь терни Україна
очима мальв з надією у світ.
Ніна Арендар
