Село якесь святкове ,незвичайне,-
Усе стоїть в прекрасному вінку,
У центрі пелюсткового багаття,
Найкращого ,що бачив на віку.
Палахкотять вогнем барвисті барви
На стеблах,що угору піднялись,
Розвихрені - рожеві,пурпурові,
Того й гляди - злетять у вись!
Ця квітка скромна,непримхлива
Красується у кожному дворі,
На сорочках,серветках,скатертинах
На рушниках дівчат,щостали на порі,
Та і самі вони напрочуд схожі
На мальви,що буяють навесні,
Клечанням тихим,юною судьбою,
Такі ж прекрасні,ніжні,чарівні.
