Малюй мене у пам'яті таку,
Якою ще недавно зовсім була,
Усміхнену, тендітну і п'янку,
Що в почуттях і в радості тонула...
Світилася Любов'ю, як ліхтар,
Щасливі очі стан цей видавали,
Такою... лиш такою пам'ятай,
Коли за руку ми разом гуляли...
І збережи у спогадах тепло,
Усі сюрпризи, мала їх багато,
Той оптимізм сльозам усім на зло,
Як полюбляла влаштувати свято...
Такою, як на фото, пам'ятай,
В якому зазирнув у мою душу,
Смішну наївність й віру пригадай,
Знаєш... даремно спокій не порушу...
© Наталія Константинюк
