Колишнє...
Шановний пане Листопаде,
Ви вже прийшли? Чого так рано?
Чого у серці знову сум?
Чого навіяли сто дум?
Питала Осінь тихо вранці,
Залившись в ніжному рум'янці.
Я тільки каву заварила,
Кориці дрібку натрусила,
На листя - трішки куркуми,
Щоби жовтіло до зими.
Я добре ще і не прибралась...
Бентежно Осінь вибачалась.
А Листопад собі сміявся,
Що непомітно так підкрався.
І ніжно Осінь обійняв,
В п'янкому вальсі закружляв.
Той танець, мабуть, до зими
Бентежить буде мої сни...
01. 11. 2020
Людмила Галінська
