Рідкісною прикрасою району станції "Академік Вернадський" є віслюкове вухо хвилясте або U. nylanderiana.
Натомість найрозповсюдженішим у тій місцевості є віслюкове вухо антарктичне (U. antarctica). А для дуже схожого на нього віслюкового вуха Каппена (U. kappenii) район станції "Академік Вернадський" є одним із найкраще вивчених місць розповсюдження. Обидва цих вуха є ендеміками Антарктики, тобто ніде більше в світі не зустрічаються
Завдяки сучасним генетичним методам вчені вперше зʼясували, скільки саме видів цього лишайнику є в районі української станції. Зʼясувалося, що за розмаїттям видів віслюкового вуха цей регіон — другий в Антарктиці після вивченого польськими колегами острова Кінг-Джордж, який розташований за 300 км на північ від "Вернадського".
Українські вчені зафіксували цілих сім видів цих лишайників у антарктичному регіоні Аргентинських островів.
А саме, в цьому регіоні вперше виявили віслюкове вухо африканське або Umbilicaria africana та, як зазначають у НАНЦ, "напрочуд рідкісне" — кабаняче — U. aprina. Знахідка віслюкового вуха африканського переміщує південну межу його розповсюдження в морській Антарктиці на 300 кілометрів на північ.
У НАНЦ розповіли, що ці знахідки є важливими, оскільки залежно від місцевих мікроумов та клімату композиція видів віслюкового вуха буде різною. Тобто за цими видами можна відслідковувати зміну клімату.
Крім того, науковці підтвердили, що в районі "Академіка Вернадського" ростуть рідкісні види, які мають бути під охороною. Це додає аргументів на користь створення там району під особливою охороною. Вже кілька років Україна просуває таке рішення на нарадах Договору про Антарктику, попри опір Китаю та РФ.
