Липень прийшов по обіді,
брязнув нахабно ключами.
Штàні із льону - міді.
Пахне, як рай - медами...
Будем, давай, дружити,
можеш на ґанку спати.
Зорі прийдуть з візитом,
чуєш, як стогне м'ята?
Будем весь час при ділі -
джем з абрикосів зварим.
І, десь на тій неділі,
дощ на обід намольфарим.
Будемо слухать радо
літню липневу сюїту,
бігати босі по саду
межи намоклих квітів...
Визбираєм в букети
пúжмо, овес, медуницю,
м'яту, чебрець, очерети
і листя старої суниці.
Насушим чаїв на осінь...
Стане рум'янково й ніжно.
Запахне полин в волоссі,
ти будеш апчихати смішно.
Дістанем по дві філіжанки
з старого буфету, колишні.
І мовчки посидим до ранку,
смакуючи дні, як вишні:
То кислі, то чорні, як галка,
то з присмаком ноток п'яних.
І млосних, як та фіялка,
загублена в хащах весняних...
Липень прийшов по обіді...
05.07.2023
Людмила Галінська
