❣️Справжніх друзів знаю небагато,
Та вони — як квітка навесні.
Можуть мовчки зцілювати втому,
І дарують затишок мені.
З ними — світло, навіть серед зливи,
В очах — спокій, лагідне тепло.
З другом — хоч на край землі йди сміло,
Бо з ним серце в щасті розцвіло.
Не питають слів і не осудять,
У пітьмі подадуть світлий шлях.
Друзі — мов мелодія на грудях,
Що звучить у ніжних, теплих снах.
З ними легко, навіть коли важко,
Бо у погляді — жива весна.
З другом — наче дихаєш глибоко,
І душа мов музика ясна.
Справжніх друзів в світі небагато,
Та вони — як промінь у імлі.
Знають, як у тиші пригорнути,
Щоб знялась тривога на крилі.
Не осудять, і не кинуть слова,
Що колють, як зрадливий метал...
Друзі — це мов спогад кольоровий,
Що в душі любов'ю зацвітав.❣️
( Л. Медина.)
