🌿🌼Люблю ромашки польові🌼🌿
🌿🌼🌿🌼🌿🌼🌿🌼🌿🌼🌿🌼🌿
Люблю ромашки польові,
Що ніжно хиляться до ранку.
Немов промінчики живі —
У них любов ховає згадку.
Вони без слів, та все ж про все
Шепочуть вітру на осонні.
Їх білий цвіт в душі несе
Мелодію душевної любові.
Люблю за лагідність без слів,
За щиру радість у стеблинці.
Вони, немов з дитячих снів,
Ростуть, мов сни, в пшеничній жилці.
У полі — шепіт і трава,
Повільно день до серця тулить.
І знов росте в мені жива
Любов, що душу гріє і голубить.
Ромашки — ангели землі,
Мені усмішкою шепочуть:
«Люби життя у кожнім дні,
І серце хай цвіте щоночі».
🌿🌼🌿🌼🌿🌼🌿🌼🌿🌼🌿🌼🌿
( Л. Медина.)
