Вип'єм чаю наостанок, пане.
Пахнуть трави чебрецевим раєм.
Роздають травневі марципани
п'яні бджоли. Сонце небо крає...
Мліють дзвоники конвалій призабутих,
посивів бузок, скорився долі.
Он, кульбаби, мов квіткú цикути,
відпустили в хмари парасолі...
Квапитесь? Давайте почаюєм.
Що той час? Летить, мов бабки, в небо.
До лиця весна? І вам — пасує...
Он, беріть безе з вершковим кремом.
Проведем ці дні остатні файно.
Ви, як я, закохані по вуха
в вéсну цю. Малий цвіркун, заграй-но,
і придбай до літа капелюха...
Буде час на полинú та зливи,
на жовтаве листя попід осінь...
Пане Травню, я таки щаслива,
що прийти в цей світ мені вдалося...
Вип'єм чаю...
22.05.2024
Людмила Галінська
