Прощай, прощай
розкішний милий Травню...
Десь в хмарах янгол
варить мармеладний конфітюр
з пелюстя ружі...
Рецептура давня,
з бабусиних часів,
без коректур...
Прощай, прощай
пора казок весняних...
Бузковий цар посùвів од жалЮ.
І так шкодà півоній полум'яних,
що одцвітуть.
А пахли ж, як в раю...
Пора прощань
в кульбабок сонцеликих,
пустивши пух,
пішли собі до Бога,
лишили нас,
дорослих та великих
і вèсну цю з листами край порога...
Пора медів,
солодких та духмяних,
що гріють слоїк диво-бурштинами...
І тих акацій,
мов до шлюбу вбраних,
що віють млостю,
як парфуми мами...
Прощай, прощай
розкішний милий Травню,
тебе в мені багато так...
і мало...
Чекатиму тебе, як мрію славну,
як цінний крам,
що літо тихо вкрало...
25.05.2024
Людмила Галінська
