Ну що, мій Червню, в нас — любов і літо,
І стиглий смак кривавих черешéнь...
І м'ятні очі в кольорах мохіто,
І дзвоників обійми — день-дзелень...
А що, мій любий, різнотрав'я править
свій пишний баль в обіймах теплоти.
І сонце, ніби нянька, хмари бавить
до перших бубнів здичавілої грози.
Так млоять серце обважнілі грона
повітряних акацій у альтанки.
І мій вінок з трави, немов корона,
пахнить нектаром з вечора до ранку.
О, любий Червню, це шалене дійство —
твої цілунки з присмаком суниці.
Тримай мене в своїм полоні міцно,
най заздрять нам за куцу таємницю.
Ще тільки вступ, прелюдія до літа,
ще в пуп'янках півонія розкішна...
І я така, як з книжки Афродіта —
блаженно-світла і граминку — грішна...
Ну що, мій Червню...
03.06.2025
Людмила Галінська
