Є пòдружки, які для кави,
Для дивних бесід "просто так"...
Вони веселі, не лукаві,
У них є вишуканий смак.
Є пòдружки, такі,як кнúжки,
Які читаєш при дощі.
Поплакатись їм можна трішки,
Вони - як вогники в душі.
Є пòдружки - далекі зорі,
З дитинства ниточки снують.
Хоча далеко, але в горі
Завжди-завжди вони прийдуть.
Є пöдружки, що світляками
Виблискують серед пітьми.
І зігрівають до безтями,
І світять, де би не були.
Є пòдружки - як квіти раю,
Що поруч з ними реп'яхом
себе відчуєш. Не страждаєш,
Бо відчуваєш їх нутром.
Є пòдружки, як пташки милі,
Розгонять сум і темноту.
Несуть любов на своїх крилах,
Зодягнені у простоту.
Є пòдружки з великим серцем,
Такі, як справжній океан.
А є з гірчинкою і перцем,
Де біла заздрість і туман.
Є пòдружки, як янголята,
Оберігають всіх і все.
Звичайні є. Прості дівчата.
Життя усіх перебере.
Як добре, що усякі є...)))
09. 06. 2021
Людмила Галінська
