Люби себé таким, яким ти є,
Коли навколо є такі і інші,
В тобі твій світ, твоя краса живе,
Твої думкú майбутні і тодішні.
Не розбирай на клаптики життя
У спробі собі в чомусь дорікати,
Й закреслити важливий сенс буття,
Бо ти існуєш, щоб себe пізнати.
Дозволь собі, спіткнувшись, знову встати,
І всупереч всьомý, завждú світи;
Бо сонце світить у душI, щоб надихати,
Щоб бути сяйвом, у похмурі дні.
Тримай крилá, хоч важко як літати,
Так доля вирішила в шлях твій увійти;
Срібні зіркú стануть крилá латáти,
Щоб нóве світло в серце принестú...
© Валентина Гусарова
