ЛЮБЛЮ Я ЛІТО...
Люблю я літо в квітах кольорових,
З веселками в півнеба і з дощем,
У травах росянистих і шовкових,
З рум'янком, чебрецем і споришем.
Люблю я літо золоте, барвисте,
З колоссям, наче рута, на полях,
Із сонечком яскравим, променистим
І з синіми волошками в житах.
Люблю я літо в яблуках і сливах,
У мальвах, що квітують під вікном,
У ніжних барв квітучих переливах,
Що гріють душу й серденько теплом.
Люблю я літо за красу казкову,
За пелюстки ромашок і жоржин,
За зіроньку досвітню світанкову,
За материнку, соняхи й полин.
Люблю я літо... тішусь, мов дитина.
Воно для мене – дивовижний рай –
Красиве, незрівнянне, як перлина,
Що виграє, немовби водограй.
Люблю я літо лагідне, привітне
І загадкове, тепле й чарівне.
Люблю, як все довкола пишно квітне
І сяє сонце мирне, золоте.
Люблю я літо за нектар і трунки,
Що розливає по святій землі,
За його ніжні, щирі поцілунки,
За благодатні, неповторні дні.
Люблю я літо за розкішний ранок,
Який дарує щастя відчуття,
За білий, мов туман густий, серпанок,
За теплі, найщиріші почуття.
Люблю я літо... бережу надію,
Що буде мирним, тихим, як колись,
Здійснить завітну, мою світлу мрію
І понесе її в небесну вись.
Оксана Козак
13.08.2024
Із збірки поезій
"Краса, зібрана в намисто".
