Люблю все, що містить слово УКРАЇНА...
Вміщаються в ньому і радість, й жалі.
Тут мова співуча моя солов'їна
І ластівки щебет... й ,,курли" журавлів.
Є все в цьому слові: і щастя, і горе,
І мамині очі, веселі й сумні,
І житнє роздольне з волошками поле,
І тихі, душевні, народні пісні.
Тут гори Карпати, плаї й полонини.
У слові цім ніжність, любов і краса.
Магнітом притягують тут верховини.
Смереки сягають аж під небеса.
Тут все, що весною квітує навколо,
Тут сонячні ранки і теплі дощі,
Й веселки барвисті на небі в півкола.
Тут все, що приємне і серцю, й душі.
Тут мальви й барвінки цвітуть коло хати,
Калина красується біля воріт.
Молитву до Бога шле горлиця-мати,
Дітей щоб своїх вберегти від всіх бід.
Тут сонечко світить не так, як усюди —
А лагідно, ніжно торкає чола.
Живуть духом сильні, нескорені люди.
Криниця тут повна любові й добра.
У слові ВКРАЇНА — верба над водою,
Лелеки на стрісі і синя блакить.
Могутні дуби тут ростуть під горою.
Сьогодні за неї так серце болить.
У слові цьому є відважні герої:
І донечки наші, й безстрашні сини.
Тут і давні часи, й історій сувої.
В ньому й мальви розкішні... і ясени.
Струмочки дзвінкі в ньому й чисті джерела,
Ліси... і в садочках гніздечка птахів.
Біленькі хатки і заквітчані села.
У слові цьому живе дух прадідів.
Оксана Козак
25.01.2023
