Люблю казки. У них завжди все просто.
У них - чітка межа добра і зла.
Там не важливо - двадцять, дев'яносто,
Лише б людина чесною була.
Люблю казки. Нам треба їх читати,
Щоби кришталь не плутати зі склом.
В них не важливо - бідний чи багатий,
Цінується лиш мудрість і тепло.
Люблю казки. У них кінець щасливий,
Хоч як би не тривожив сам сюжет...
Казки - це простір магії і дива,
Де щастя здобувають й без монет.
Люблю казки. У них - повчальні ноти
Й безцінний спадок, влитий у рядки...
Ми у душі дітьми лишимось доти,
Доки читати будемо казки!...
О. Сапріянчук-Маротчак
