Чеше літо трави, ніби коси.
Стрічки золоті вплітає. Браво!
Та, сивіють ранки у холодних росах,
І частіше вабить смак гіркої кави...
Загубилось сонце десь між літом.
Дикі гуси з сумом метушаться.
По осінньому дерева шелестіти
вже навчились. Клени золотяться.
Ще не осінь. Ще буває спека.
Ще буяють різнобарв'ям квіти.
Ще лишився не один лелека.
Ще не осінь. Та уже не літо...
10. 08. 2021
Людмила Галінська
