ЛІТО.
Блакить небес і сонце щедро гріє,
Чарівне літо, золота пора!
І все живе теплу й життю радіє.
Втішається, сміється дітвора.
Протопче літо у левадах стежку,
Запахне осокою, чебрецем.
На трави кине шовкову мережку,
Й веселку намалює олівцем.
Так тонко пахне м'ята й матіола,
Півоній і троянди аромат.
А літній вітер ніжно так, спроквола
Їх пахощі несе у ніч сонат.
Зібрало літо сіно у покоси,
Трава в копицях манить і п'янить.
Вже спіють у садочку абрикоси
І світ навколо грає та бринить.
Пташиний хор на ,,біс" виводить ноти.
Удосвіта влітають у вікно.
І наче у дитинстві, без турботи
Босоніж по траві... як це давно...
До неба тягнуть соняхи голівку.
Яскраве, жовте диво чарівне.
І кожен день за сонцем у мандрівку
Зустріне ранок й вечір приверне.
Вже хлібом теплим пахне житня нива.
Колосся силу в сонечка бере.
Розквітла липа млосна і лінива,
А пахне так, що серденько замре.
Напоїть липень чаєм із медами.
Так солодко і тепло на душі.
Сипне у лісі літніми грибами.
Навіє хмари, грози і дощі.
Рожевий ранок кличе світлу мрію.
Тумани горне до грудей земля.
Дарує людям віру і надію
У мирне і спокійне майбуття.
20.07.2023р.
