Літо... Ніжна зимова мрія.
Стрілися віч-на-віч.
Вітер легкúй шаленіє,
пестить волосся до пліч.
Літо... Сукенка в горошок.
Цвіт конюшини в полях.
Очі -- як небо з волошок.
Має парфум свій і смак.
Пахне суницями, кропом,
джемом з пелюсток ружі.
Скаче в степах галопом,
міряє, босе, калюжі.
Скубає вишням очі,
бабкам латає крила.
З лісовичком воркоче,
як бігати вже несила.
Пахне прив'ялим зіллям,
медом з старої липи.
Тішить комах цвітінням
так, що аж хочеться жити...
Вабить, п'янить рум'янком,
з м'яти товче мохіто.
Варить чаї на ґанку,
смажить млинці.То -- літо...
15.06.2022
Людмила Галінська
