Літній ранок встрічає туманами,
Живить землю срібними росами.
Чути десь передзвін між храмами
Косарі кладуть трави покосами.
Встає сонце назустріч майбутньому
І спалахує небо загравою...
Вже волошки у полі житньому
Із дзвіночками в танку яскравому.
І у небі бездонному синьому
В'ються ластівки, стрижі зграями,
Там в щасливому колі пташиному
Нема місця думкам із печалями.
Новий день і у ліс пробирається
Сонцем в щічки цілує суниці,
Легким вітром ліщини торкається
І вмиває росою чорниці.
Звіробій, чебрець, м'ята - палітра!
Ця краса тебе може зцілити.
Ти вдихни п'янке це повітря
І відчуєш, як хочеться жити!
Любов Колеснікова.
05.07.2023.
