Літературний диктант "Українська проза 20-30-х рр. XX століття."

Літературний диктант "Українська проза 20-30-х рр. XX століття."

1.Г. Михайличенко, М. Івченко, Г. Косинка -це представники…(імпресіоністично-символістської течії модернізму).

2.Неоромантизм у прозі представляли…(М. Хвильовий, Ю. Яновський, А. Любченко).

3. Продовжіть висловлювання: “Для характеристики того чи того прозаїка доби «розстріляного відродження»…(більше підходить поняття «індивідуальний стиль»).

4.Які виражально-ліричні стильові тенденції були характерні для прози 20-30-х рр.?

(ім­пресіонізм, символізм, сюрреалізм, неоромантизм, експресіонізм).

5. Найпоширені­шим жанром початку 1920-х стає …(«поезія в прозі» (новели, оповідання Г. Михайли­ченка, А. Головка, Ю. Яновського, М. Івченка та ін.).

6. Які ознаки мала проза початку XX століття?(Засилля малих жанрових форм, звернення до суб’єктивного самовираження ,розширено діапазон стилістичних засобів,революційні події,і часом відходять на другий план, актуальнішим стає описування нового побуту,нових взаємин між людьми, а особливо розповідь про саму людину, її болючі проблеми та внутрішній світ).

7. Які різновиди роману зявляються наприкінці 1920-х років?( авангардний («Жанна-батальйонерка» Гео Шкурупія, «Інтелігент»

Л. Скрипника), неоромантичний («Майстер корабля», «Чотири шаблі» ІО. Янов­

ського), психологічний («Місто», «Невеличка драма» В. Підмогильного, «Дівчина

з ведмедиком» В. Домонтовича, «Недуга» Є. Плужника), проблемний («Вальд­

шнепи» М. Хвильового, «Робітні сили» М. Івченка), метафоричний («Чорне

озеро» В. Гжицького), утопічний («Сонячна машина» В. Винниченка), пригод­-

ницько-авантюрний («Прекрасні катастрофи» Ю. Смолича, «Чорний ангел»

О. Слісаренка) та ін.)

8. Якими рисами був наділений герой цієї прози?(Було наголошено на типі «європейської людини», що в розумінні М. Хвильового означало «громадську людину» (в І. Франка це «вічний революціонер»), тобто людину активної дії та саморозвитку, яка здатна проти­ стояти хаосові світу, повернути втрачену гармонію. )

9. Який мотив був характерний для прози цього періоду?(Традиційний європейський мотив — протиставлення особистості суспільству, неприйнятному оточенню. Мотив «зайвих людей», «загублених» у часі й просторі (твори М. Хвильового, В. Підмогильного,Ю. Яновського). Це відповідає європейському контексту літератури «втраче­ного покоління» (Е. Хемінгуей, Дж. Дос Пассос, Ф. Фіцджералд, Е. М. Ремарк).

10. Апокаліптичні моделі світу були представлені утворах…(«Повість про санаторійну зону», «Дорога й ластівка» М. Хвильового, оповідання «В епідемічному бараці», «З життя будинку» В. Підмогильного, роман«Чорне озеро» В. Гжицького, повість «Вертеп» А. Любченка, роман «Чотири шаблі» Ю. Яновського).