Література - особливий предмет. Він зачіпає емоційну сферу дитини і може впливати на моральний вибір у складних життєвих ситуаціях. Тому індивідуальне сприйняття художнього тексту, особиста його інтерпретація так важливі. Завдання для уроку завжди підбираються з метою створити "клімат" співпраці та співтворчості.
Напередодні уроку за темою "Порівняння образів Григорія Печоріна і Євгенія Онєгіна" я попросила учнів (за бажанням) провести інтерв’ю з елементами дискусії з метою обміну думками. Запитання були сформульовані спільно з учнями і припускали різні погляди на проблему:
- Чи повинен письменник враховувати потреби масового читача?
- Чи повинен він пристосовуватись до рівня пересічного читача?
- Чи сумісна правда життя з художньою вигадкою?
- Яким ви бачите героя свого часу? Антигероя?
- Чи може людина бути зайвою?
Кожна людина несе в собі своє відчуття часу, особистий досвід. На запитання відповідали не тільки учні, а й хтось із вчителів. Опрацювавши анкети, ми створили загальний образ героя нашого часу, нашої країни. Приводжу деякі запитання з відповідями та заключними висновками.
- Яким ви бачите героя свого часу?
Інна, учениця 9 класу: - З точки зору звичайної людини, герой часу, насамперед, цінує те, що йому дає життя під час його перебування на землі. Але герой будь-якого часу – це не тільки людина певної доби, це взагалі людина. Вона намагається жити за загальнолюдськими цінностями: любити дітей, батьків, батьківщину .
Олена, учитель літератури : - Людина часу не декларує свою винятковість і не стоїть над натовпом. Український філософ і письменник доби бароко Григорій Сковорода відмітив: «Дурень завжди шукає місце, звідкіля його добре бачити». А взагалі можна говорити не тільки про героя, а й про антигероя.
Учениця 11-А класу: - А я вважаю, що герой нашого часу – це не будь-яка людина. Що за герой без самопожертви? Герой доби – людина, про яку згадують нащадки.
Ніна, учитель історії: - Я вважаю , що герой будь-якого часу повинен бути чесним до себе. Він не є стороннім наглядачем того, що коїться поруч. Герою нашого часу притаманні такі якості: освіченість, прагнення робити вчинки, а не виставляти свої чесноти напоказ.
Загальний висновок: якщо людина почувається зайвою - це ситуація , яка потребує негайного втручання інших людей, щоб не сталося трагедії.
Щодо антигероя, висновок був майже одностайним: це людина, що руйнує, а не створює.