А ЗЕЛЕНІ літà пролетіли
і з кульбабками вверх подались.
Наче вèсни, в мені відшуміли,
та стрічкàми у душу вплелись.
А ЧЕРВОНІ літà догорають,
квітнуть маками серед полів.
Скільки їх? Вони, мабуть, незнають.
І летять, за ключем журавлів.
А попèреду - ЖОВТІ лІ'та,
золотих листопадів щем.
Осінь, літом моїм зігріта
і омита квітковим дощем.
Боже, дай дочекатись БІЛИХ
І зимово-шляхетних літ.
Щоб побачити діток зрілих,
і весняний онуків цвіт...
17. 03. 2021
Людмила Галінська
