Лікуй мені, Ве сно, прострілену душу...
Теплом своїм першим і вітром легким,
Лікуй мої рани, я жити ще мушу,
Я хочу ще жити під сонцем ясним.
Лікуй мене, Весно, зеленим на чорне,
Стели буйні трави в полях на землі,
І проліски в лісі малюй неповторні,
Під співи птахів у ранковій імлі.
Лікуй мене, Весно, додай мені сили,
Пробудженням світу у новому дні,
Лікуй довгожданим ключем журавлиним,
Що радість несе на своєму крилі.
Лікуй мене, Весно, у ночах осяйних,
Щоб стишились звуки тяжкої війни,
Де перлами зорі у небі безкрайнім,
І місяць казкові нашіптує сни.
Прошу тебе, Весно, даруй мені тишу,
Хай дихає серце любов'ю, добром...
... Лікуй мені, Весно, прострілену душу,
Своєю красою і першим теплом ...
© Сергій Волинський
