Мета: ознайомити вихованців з лялькою-помічницею, виховати шанобливе ставлення до жінки, як до берегині роду, відроджувати забуті традиції нашого народу.
Ляльку -десятиручку в давні часи наші предки слов’яни дарували молодій жінці, яка недавно вийшла заміж аби у подружньому житті усе встигала робити. Адже у жінки стільки роботи а рук не вистачає. А ще дарували таку ляльку дівчині, котра готувалася до заміжжя.
Після посівних, збиральних робіт розпочиналась осінь – пора весіль, свят, рукодільних дівочих вечорниць.Ось на таких рукодільних вечорницях і виготовлялись десятиручки-оберегові лялечки.
Десятиручка дуже схожа на птаха. Вона нагадує нам про Душу і про стремління до Неба.. Лялечка є обрядовою. Робили її із соломи або лика 14 жовтня на Покрови. Обов’язковим є використання червоного кольору, який є обереговим. Червоною ниткою роблять хрест і червоні нитки-бантики прив’язують по подолу плаття. Таких бантиків має бути дев’ять. Число 9 є магічним, воно є символом успіху. Напевне, наші предки мали на увазі успіх у всіх справах. Через те й пов’язували лялечці саме 9 червоних бантиків.
Роблячи лялечку, зазвичай промовляють: “Роблю тебе, красуне, щоб у всіх справах встигати і робити усе легко і гарно”. Одну ручку мотаю, аби у домі моєму лад завжди був, другу ручку мотаю, щоб діти були доглянуті, третю ручку мотаю, щоб чоловік мій був усім задоволений …” За стародавньою традицією лялечка майже завжди по закінченню спалювалась.Робили їх з соломи чи мочала та спалювали — вважалось, що, згораючи, Десятиручка передає силу та вправність своїх рук господині. З часом почали просто залишати помічниць-Десятиручок на робочому місці (на кухні, в офісі, в майстерні, на письмовому столі.
У домі лялечку можна повісити на видному місці – там, де жінка проводить час за рукоділлям чи іншою роботою.
