25 лютого - день народження Лесі Українки, української поетеси, перекладачки, фольклористки, феміністки, культурної діячки. Її життя тісно пов'язане з черкащанами та Черкащиною. Вперше відвідала м.Канів в червні 1891р.по дорозі на лікування в Євпаторію. Леся привезла з собою вишитий рушник і прикрасила ним портрет Кобзаря в "Тарасовій світлиці". "Другим своїм учителем" називала вона нашого славетного земляка Михайла Старицького.
Уродженець с.Зелена Діброва, художник Фотій Красицький в 1904 р.створив портрет Лесі Українки. Вона була добре знайома з онуком Петра Гулака-Артемовського Яковом. Яків Петрович був своєю людиною в родині композитора М.Лисенка. Там він часто зустрічався з поетесою, читав її твори, вона ж слухала його спів. Нема сумніву, що Леся знала творчість Петра та Семена Гулаків-Артемовських. В епігріфі до своєї "побрехеньки" "Тюхтій і Чввнько" Петро Петрович змалював власний психологічний портрет.
Дуже цікава самохарактеристика: "Мої дні-це тканина з чудних контрастів:я живу плачучи, я плачу сміючись... Бажаючи плакати, я смішу інших!" "Щоб не плакать, я сміялась", -значно пізніше висловить схожі почуття Л.Українка. Читала вона твори нашого земляка, безумовно. А познайомив її з ними скоріш за все внук поета-байкаря Яків Гулак-Артемовський.
"Як умру, на світі запалає
Покинутий вогонь моїх пісень"
Леся Українка.
